ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року

м. Київ

справа № 815/3093/17

адміністративне провадження № К/9901/33926/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України у місті Одесі Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 (головуючий суддя - Іванов Е.А., судді: Вовченко О.А., Тарасишина О.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді: Кравченко К.В., Лук`янчук О.В.) у справі №815/3093/17.

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Одеси) щодо непідготування та неподання для виконання висновку про повернення з бюджету помилково сплачений платником податків ОСОБА_1 податок на доходи фізичних осіб у сумі 5496253,5грн. з відповідного бюджету відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у місті Одесі Одеської області (далі - УДКС України в м. Одесі) повернути помилково сплачений платником податків ОСОБА_1 податок на доходи фізичних осіб у сумі 5496253,5грн. шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «СБЕРБАНК».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо нерозгляду по суті заяви про повернення з бюджету помилково сплаченого ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб у сумі 5496253,50 грн. від 24.11.2016. Зобов`язано ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2016. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Київському районі м. Одеси оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2017, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх доводів ДПІ у Київському районі м. Одеси зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без повного з`ясування всіх обставин справи.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, у грудні 2013 року ОСОБА_1 здійснено сплату через установу ПАТ «Банк Ринкові Технології» податку на доходи фізичних осіб, що сплачується останніми за результатами річного декларування у загальному розмірі 5496253,50 грн., що підтверджується листом ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області №17385/13/15-51-07-00 від 06.09.2016.

Вподальшому, керуючись статті 43 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 у листопаді 2016 року звернувся із клопотанням до ДПІ у Київському районі м.Одеси про повернення помилково сплаченого грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5496253,50 грн. шляхом перерахування на його поточний рахунок.

Не отримавши відповіді на свою заяву, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку у січні 2017 року звернувся до ДПІ у Київському районі м.Одеси, в якій відповідно до Закону України «Про звернення громадян» просив протягом п`яти робочих днів з дати отримання цієї заяви письмово повідомити його про результати розгляду його заяви від 24.11.2016, в тому числі про дії, які були виконанні податковим органом для повернення помилково сплачених ним грошових коштів.

15.02.2017 ДПІ у Київському районі м.Одеси листом №1659/15-51-13-02 повідомила ОСОБА_1 , що податковим органом прийнято його заяву до розгляду та проводиться необхідна робота, однак у зв`язку з обмеженим доступом до інформації стосовно фактів, відображених у заяві та з метою всебічного розгляду просило його з`явитися до податкових органів для з`ясування фактів та уточнення інформації викладеної в заяві.

За правилами пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України вбачається, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Як визначено в пункті 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів ДКС України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань (далі Порядок №1146) встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У відповідності до пункту 9 Порядку №1146 орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Згідно абзацом 1 пункту 8 Порядку №1146 у разі якщо вказана в заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

За правилами пункту 13 Порядку №1146 повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб на поточний рахунок платника податку здійснюється органом Казначейства на підставі висновку, поданого органом ДФС до відповідного органу Казначейства, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку від дня отримання органами ДФС податкової декларації.

Приписами пункту 15 Порядку №1146 встановлено, що у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

Встановлені обставини справи, з урахуванням наведених законодавчих норм свідчать, що позивач скористався своїм правом та в межах встановленого строку від дня виникнення переплаченої суми, звернувся до податкового органу із клопотанням про повернення помилково сплаченого грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5496253,50 грн., та просив вказану суму перерахувати на його поточний рахунок, проте вирішення питання поставленого позивачем в заяві по суті в установлений строк не відбулось, що суперечить вимогам пунктів 8 та 15 Порядку №1146.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі №815/3093/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова