ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа №815/4175/17
провадження №К/9901/47637/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в Одеській області, про скасування висновку, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (суддя Кравченко М.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (судді Потапчук В.О., Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.),
І. Суть спору
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУ НП), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - ГУ МВС), третя особа: Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області, про скасування висновку від 11 лютого 2016 року про анулювання дозволу на право зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва травматичної дії для відстрілу патронів, споряджених гумовою кулею марки «ПМР», калібр 9 мм, № НОМЕР_1.
2. Позов обґрунтований, зокрема, тим, що ГУ НП не є правонаступником ГУ МВС, яке видало зазначений дозвіл, тому не могло його скасовувати. На дату оскарженого висновку ГУ МВС як юридична особа ще існувало, тож ГУ НП, склавши спірний висновок, вийшло за межі своїх повноважень, втрутившись натомість в діяльність ГУ МВС.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 18 березня 2015 року ОСОБА_1 отримав від ГУ МВС дозвіл № 15074 терміном до 18 березня 2018 року на право зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва травматичної дії для відстрілу патронів, споряджених гумовою кулею марки «ПМР», калібр 9 мм, № НОМЕР_1.
4. 06 січня 2016 року до ГУ НП надійшов лист з прокуратури Київської області для організації виконання постанови про доручення проведення службового розслідування від 29 грудня 2015 року по кримінальному провадженню № 42014000000001229, в якому слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Колісник О.В. постановив провести службове розслідування відносно того, що стало підставою для видачі ОСОБА_1 дозволу на право зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва травматичної дії для відстрілу патронів, споряджених гумовою кулею марки «ПМР», калібр 9 мм, № НОМЕР_1 без наявності відомостей про відсутність судимостей.
5. Під час службового розслідування встановлено, що відповідно до листа УІЗ ГУНП в Одеській області від 14 січня 2016 року вх. № 13/93 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є засудженим 07 липня 2011 року Апеляційним судом Миколаївської області до позбавлення волі строком на 13 років; звільнений 23 травня 2014 року від подальшого відбування покарання з Бучанської виправної колонії Київської області відповідно до ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2014 року за статтею 84 Кримінального кодексу України у зв`язку з тяжкою хворобою.
6. На підставі зазначеного, 11 лютого 2016 року ГУ НП склало висновок службового розслідування, проведеного на виконання постанови слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області від 29 грудня 2015 року по кримінальному провадженню № 42014000000001229.
7. Також 11 лютого 2016 року ГУ НП склало висновок про анулювання дозволу на право зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями громадянину ОСОБА_1 , пунктом 1 якого вказано анулювати дозвіл № 15074 від 18 березня 2015 року, виданий ГУМВС терміном до 18 березня 2018 року, на право зберігання та носіння пристрою травматичної дії для відстрілу патронів, споряджених гумовою кулею марки «ПМР», калібр 9 мм, № НОМЕР_1 , про що повідомити ОСОБА_1
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
8. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 06 грудня 2017 року відмовив у задоволенні позову.
9. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 27 лютого 2018 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
10. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ГУ НП, здійснивши перевірку щодо отриманого ОСОБА_1 дозволу від 18 березня 2015 року № 15074, правомірно анулювало вказаний дозвіл, позаяк гр. ОСОБА_1 має судимість, яка не погашена/не знята в установленому порядку.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційній скарзі представник позивача - адвокат Паркаєв С.В., просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
12. З посиланням на статтю 19 Конституції України представник позивача зазначив, що ГУ НП втрутилося у діяльність ГУ МВС, яке досі не ліквідовано і правонаступником якого ГУ НП не є. Вважає, що оскаржений висновок прийняв орган, який не має на це повноважень, адже дозвіл позивачу видало ГУ МВС.
13. ГУ МВС подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.
14. Зазначило, що з набранням чинності Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) повноваження з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, зокрема в Одеській області, покладено на ГУ НП.
15. ГУ НП теж подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржені судові рішення без змін. ГУ НП дотримується такої самої позиції, що й ГУ МВС. Додало також, що дозвіл позивача анульовано через те, що в нього є непогашена/не знята у встановленому порядку судимість.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
16. Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону № 580-VIII (набрав чинності 7 листопада 2015 року) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
17. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
18. Відповідно до пункту 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
19. За змістом пункту 21 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.
20. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», постановлено ліквідувати Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та утворити Головне Управління Національної поліції в Одеській області.
21. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи, крім іншого, перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ.
22. За пунктом 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, крім іншого: на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС.
23. Наказом МВС України від 29 грудня 2015 року № 1644 «Про реалізацію повноважень Національної поліції України з видачі та анулювання дозволів» відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877 «Про затвердження Положення про Національну поліцію» було наказано:
1) ужити організаційних заходів з реалізації Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» в частині покладення на органи Національної поліції повноважень з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи органів внутрішніх справ, а також на відкриття та функціонування об`єктів, де вони зберігаються чи використовуються, діяльність стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення та мисливських стендів, підприємств і майстерень з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазинів, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування;
2) до врегулювання на законодавчому рівні повноважень органів Міністерства внутрішніх справ України при виконанні Національною поліцією України повноважень, передбачених пунктом 1 цього наказу, застосовувати норми, визначені наказом Міністерства внутрішніх справ від 18 жовтня 1993 року № 642 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 року № 706 «Про затвердження Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 жовтня 1993 року за № 163, наказом Міністерства внутрішніх справ від 21 серпня 1998 року № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» (далі - Інструкція № 622), та наказом Міністерства внутрішніх справ від 13 червня 2000 року № 379/ДСК, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2000 року за № 696/4917.
24. За змістом абзацу другого пункту 5.1 Інструкції № 622 органи внутрішніх справ не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб`єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі: наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов`язків та володіння зброєю; наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім`ї, що підтверджується документально; пред`явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину; наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку; відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування; відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.
25. Згідно з пунктом 4 Інструкції № 622 (в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин), згідно з пунктом 22 статті 11 Закону України «Про міліцію» органам внутрішніх справ надано право, крім іншого: анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, основних частин зброї, пристроїв та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством; анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених пунктом 5.1 глави 5 цього розділу.
26. Відповідно до пункту 9 статті 89 Кримінального кодексу України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
27. Згідно з пунктом 12.19 Інструкції № 622, у разі анулювання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї (разом із основними частинами зброї - за наявності), пневматичної та холодної, охолощеної зброї, пристроїв органом внутрішніх справ виноситься мотивований висновок про анулювання дозволу на їх зберігання (додаток 23), який затверджується начальником органу внутрішніх справ. У цьому висновку викладаються підстави прийняття такого рішення.
VІ. Висновки Верховного Суду
28. У справі встановлено, що ГУ НП анулювало ОСОБА_1 дозвіл на право зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва травматичної дії для відстрілу патронів, споряджених гумовою кулею марки «ПМР», калібр 9 мм, № НОМЕР_1 після того, як зсувало, що він має судимість, яка не погашена/не знята у встановленому порядку, що є безумовною підставою для анулювання такого дозволу.
29. Суди попередніх інстанцій, проаналізувавши наведені положення законодавства, дійшли правильного висновку, що станом на 11 лютого 2016 року ГУ НП мало право анулювати дозволи, видані ГУ МВС, у передбачених законодавством випадках. Доводи позивача і його представника в цій частині ґрунтуються на помилковому трактуванні цих положень.
30. Отож в обсязі встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних відносин висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правильними.
31. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).
32. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
33. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі - КАС) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року в цій справі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич