№ 815/4277/15 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року

м. Київ

справа №815/4277/15

адміністративне провадження № К/9901/25002/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №815/4277/15

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

до Головного управління Держпраці в Одеській області (правонаступник Територіальної державної інспекції з питань праці в Одеській області) та головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнка Олександра Васильовича

третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправними дій та скасування припису

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020 (колегія у складі: головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А.І., Ступакової І.Г.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2015 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці в Одеській області, правонаступником якої є Головне управління Держпраці в Одеській області, та головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнка О.В., в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило суд визнати протиправними дії Головного державного інспектора праці щодо винесення припису Територіальної державної інспекції з питань праці від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028 та скасувати вказаний припис.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової перевірки щодо додержання ДП «Адміністрація морських портів України» законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування Територіальною державною інспекцією з питань праці в Одеській області складено акт від 14.07.2015 №15-01-040/0028, яким зафіксовано порушення позивачем частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці», статей 71 та 121 Кодексу законів про працю України. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем складено припис №15-01-040/0028-0028 від 14.07.2015 про усунення порушень законодавства про працю, виявлених під час перевірки. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам законодавства про працю та оплату праці, а тому внесений відповідачем на його підставі припис підлягає скасуванню. ДП «Адміністрація морських портів України» не може виконати припис від 14.07.2015, оскільки його виконання призведе до порушення законодавства про працю, забезпечення бухгалтерського обліку витрат на оплату праці.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 позов ДП «Адміністрація морських портів України» задоволено. Визнано протиправними дії головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнка О.В. щодо винесення припису від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028. Скасовано припис Територіальної Державної інспекції з питань праці в Одеській області Державної інспекції України з питань праці від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки порушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді, а тому складений на підставі такого акту перевірки припис підлягає скасуванню. Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що позивачем здійснено нарахування заробітної плати ОСОБА_1 згідно норм діючого законодавства, оскільки при перевірці відповідач використовував фактично відпрацьований час в годинах (135,25 годин для нарахування основної заробітної плати та 15,5 годин для доплати за виконання обов`язків відсутнього), а не фактично відпрацьовані дні (17 днів за основними трудовими обов`язками та 2 дні виконуючи обов`язки відсутнього робітника), що підтверджується наказом від 19.11.2014 №363-к «Про перенесення робочих днів в 2015 році», яким здійснено перенесення робочого дня п`ятниця 09.01.2015 на суботу 14.02.2015. За висновками суду першої інстанції, лише залучення працівника до роботи у вихідні дні має бути погоджене з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, а не відбуття працівника у відрядження, тобто твердження перевіряючого щодо необхідності погодження такого відрядження є хибними. Щодо висновків перевіряючого про порушення позивачем статті 121 КЗпП, то суд першої інстанції визнав їх необґрунтованими, зазначивши, що ОСОБА_1 не звертався до бухгалтерії ДП «Адміністрація морських портів України» з питань виплати авансу, а тому обов`язок щодо надання йому авансу у позивача не виник.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ДП «Адміністрація морських портів України» задоволено частково. Скасовано пункти 1, 3, 4, 5 припису Головного управління Державної інспекції з питань праці в Одеській області від 14.07.2015 № 15-01-040/0028-0028. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

6. Постановою Верховного Суду від 24.06.2020 постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

7. За результатами нового розгляду П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.08.2020, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.09.2020, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 скасував. Прийняв нове судове рішення, яким адміністративний позов ДП «Адміністрація морських портів України» задовольнив частково. Скасував пункти 1, 3, 4 та 5 припису Територіальної Державної інспекції з питань праці в Одеській області від 14.07.2015 № 15-01-040/0028-0028. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

8. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про часткове задоволення позову, апеляційний суд вважав помилковими висновки суду першої інстанції про скасування пункту 2 припису від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028, оскільки при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано обставини, встановлені судовим рішенням по справі №761/5790/15-ц, яке на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови вже набрало законної сили.

Що ж до вимог позову про визнання протиправними дій головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнка О.В. щодо винесення припису від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для їх задоволення враховуючи наявність у головного державного інспектора праці повноважень по внесенню припису про усунення виявлених за результатами перевірки порушень. Більше того, належним способом захисту порушених прав позивача є саме скасування відповідних пунктів припису Територіальної державної інспекції з питань праці від 14.07.2015 № 15-01-040/0028-0028, а не визнання протиправними дій посадової особи, яка його винесла.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 01.10.2020 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020, в якій скаржник просить скасувати вказану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

10. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що суд апеляійної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоовлення позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо винесення спірного припису та про помилковість висновків суду першої інстанції про скасування пункту 2 оскаржуваного припису. Проте ГУ Держпраці в Одеській області не може погодитись із висновками апеляційного суду у частині скасування пунктів 1, 3, 4 оскаржуваного припису, оскільки судом не була врахована позиція Верховного Суду у справі №824/896/18-а, викладена в постанові від 13.06.2019 щодо необхідності застосування норми частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці", зокрема, про ведення роботодавцем бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, а також не взято до уваги преюдиційність встановлених фактів у рішеннях по справі №761/29966/16-ц.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. 01.10.2020 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2020, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

13. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання документа про сплату судового збору.

14. У строк, встановлений Верховним Судом, недоліки касаційної скарги Головне управління Держпраці в Одеській області виконало.

15. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020.

16. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 19.01.2022.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за дорученням Державної інспекції України з питань праці та на підставі окремої ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09.06.2015 по справі №761/5790/15-ц, в період з 9 по 14 липня 2015 року головним державним інспектором праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнком О.В. проведено позапланову перевірку ДП «Адміністрація морських портів України» щодо додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

18. За результатами перевірки складено акт від 14.07.2015 за №15-01-040/0028, яким зафіксовано порушення позивачем частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці», статей 71 та 121 Кодексу законів про працю України.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що:

1) в порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» на підприємстві не забезпечений бухгалтерський облік витрат на оплату праці. Так, згідно табеля обліку використання робочого часу за січень 2015 року ОСОБА_1 при нормі тривалості робочого часу 159 годин (20 робочих днів) відпрацював 135,25 годин (17 робочих днів), проте у розрахунковому листку ОСОБА_1 за січень поточного року нарахована заробітна плата не за фактично відпрацьований час, а в розмірі посадового окладу, встановленого штатним розписом підприємства, введеним в дію наказом від 13.01.2015 №04-к. Крім того, згідно вищезазначеного табеля обліку використання робочого часу та наказу підприємства від 12.01.2015 № 03-к про призначення виконуючим обов`язки ОСОБА_1 у січні поточного року відпрацював 15,5 годин (2 робочих дні) на посаді в.о. начальника служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи з виплатою різниці посадових окладів, проте при нормі тривалості робочого часу 159 годин заробітна плата за фактично відпрацьований час нараховувалась виходячи з 147,25 годин; пунктом 3 Положення про оплату праці працівників апарату управління підприємства, що є додатком 3 до колективного договору передбачено, що джерелами коштів на оплату праці працівників є частина доходу ДП «АМПУ», при цьому основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики робіт, що виконуються, гарантується виплата заробітної плати не нижче встановленого державного мінімуму заробітної плати з урахуванням фінансових можливостей ДП «АМПУ», при виконанні працівником місячної погодинній нормі праці. Начальник юридичного служби Підприємства Панчук А.О. повідомила, що з колективним договором Підприємства ОСОБА_1 було ознайомлено через електронну пошту;

2) в порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» на Підприємстві не забезпечений достовірний облік виконуваної працівником роботи. Так, у коригуючому табелі обліку використання робочого часу за січень 2015 року напроти прізвища ОСОБА_1 26.01.2015 року проставлена позначка «ПР» (прогул), проте відповідно до протоколу Комісії щодо перевірки результатів здійснення закупівель процедурою відкритих торгів: «Фарби та лаки на основі полімерів» за кодом ДК 016-2010 20.30.1 (покриття для суден) від 26.01.2015 року» № 6 від 26.01.2015р. ОСОБА_1 з 12 год. 35 хв. Знаходився на робочому місці. Водночас, у коригуючому табелі обліку використання робочого часу за січень поточного року напроти прізвища ОСОБА_1 29.01.2015р. та 30.01.2015 р. проставлена позначка «ПР», проте документального підтвердження даного факту в ході перевірки не встановлено;

3) в порушення вимог статті 71 КЗпП України, робота у вихідні дні на Підприємстві здійснюється без дозволу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) Підприємства. Так, наказом від 22.01.2015р. № 16-к передбачено відрядження ОСОБА_1 до м. Одеси, ДП «АМПУ» строком з 25.01.2015 27.01.2015 для участі у роботі комісії, підстава - рапорт від 22.01.2015 №38-р голови комісії з проведення перевірки ОСОБА_2 . Крім того, наказом передбачено надати інший день відпочинку за день відрядження 25.01.2015 відповідно до трудового законодавства. Вищезазначений наказ був направлений ОСОБА_1 на електронну пошту 23.01.2015 о 13 год. 15 хв., про що свідчить роздруківка з його електронної скриньки. Даний наказ не був направлений для погодження до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) Підприємства;

4) в порушення вимог статті 121 КЗпП України працівникам, які направляються у службове відрядження, Підприємтсво не забезпечує коштами для здійснення поточних витрат (авансом). Так, розділом IV Положення про службові відрядження працівників Підприємства, затвердженого наказом № 27 «Порядок отримання авансу на відрядження», Підприємство забезпечує відрядженого працівника коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). 3 метою своєчасного забезпечена працівника коштами у відповідній валюті до бухгалтерії надаються наступні документи: наказ на відрядження - працівником відділу кадрів (іншого відповідального структурного підрозділу підприємства, філії); кошторис витрат на відрядження за формою згідно із додатком 2 до Положення - працівником, що відряджається, не пізніше ніж за три робочих дні до початку відрядження в межах України та не пізніше ніж сім робочих днів до початку відрядження за кордон. Кошторис витрат на відрядження складається працівником, що відбуває у відрядження, та погоджується керівником відповідного структурного підрозділу. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток, зокрема аванс у гривнях може бути перерахований на зарплатну картку працівника», отже наказ від 22.01.2015 № 16-к не відповідає вимогам розділу IV Положення про службові відрядження працівників Підприємства, оскільки кошторис витрат на відрядження ОСОБА_1 не міг надати до бухгалтерії Підприємтсва не пізніше, ніж за три дні до початку відрядження (дата 22.01.2015 випадала на четвер). Начальник юридичного відділу юридичної служби Підприємства Панчук А.О. повідомила, що з Положенням про службові відрядження ОСОБА_1 було ознайомлено через електронну пошту.

19. На підставі висновків акту перевірки від 14.07.2015 за №15-01-040/0028 головним державним інспектором праці Відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнком О.В. складено припис від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028, яким голові ДП «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_3 приписано:

1) забезпечити на підприємстві бухгалтерський облік витрат на оплату праці;

2) забезпечити на підприємстві достовірний облік виконуваної працівником роботи;

3) роботу у вихідний день проводити з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації підприємства;

4) при звільненні працівників виплачувати всі суми, що належать їм від господарства у день звільнення;

5) забезпечити коштами для здійснення поточних витрат (авансом) працівників, які направляються у службове відрядження.

Строк усунення вказаних порушень - до 14.08.2015.

20. Не погоджуючись з діями відповідача щодо винесення припису та із законністю припису від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028, ДП «Адміністрація морських портів України» оскаржило їх в судовому порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

22. Оскільки ГУ Держпраці в Одеській області оскаржує постанову апеляційного суду лише в частині задоволення позову щодо скасування пунктів 1, 3, 4 припису Територіальної Державної інспекції з питань праці в Одеській області від 14.07.2015 № 15-01-040/0028-0028, то Верховний Суд перевірятиме правильність висновків П`ятого апеляційного адміністративного суду лише у вказаній частині позовних вимог.

23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки ДП «Адміністрація морських портів України» щодо додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідачем складено акт від 14.07.2015 за №15-01-040/0028, яким зафіксовано порушення позивачем вимог чинного законодавства та зазначено, що:

1) в порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» на підприємстві не забезпечений бухгалтерський облік витрат на оплату праці;

2) в порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» на Підприємстві не забезпечений достовірний облік виконуваної працівником роботи;

3) в порушення вимог статті 71 КЗпП України робота у вихідні дні на Підприємстві здійснюється без дозволу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) Підприємства;

25. На підставі висновків акту перевірки від 14.07.2015 за №15-01-040/0028 відповідачем складено припис від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028, яким голові ДП «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_3 приписано:

1) забезпечити на підприємстві бухгалтерський облік витрат на оплату праці;

2) забезпечити на підприємстві достовірний облік виконуваної працівником роботи;

4) при звільненні працівників виплачувати всі суми, що належать їм від господарства у день звільнення;

26. Що стосується пункту 1 оскарженого припису від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028, яким зобов`язано ДП «Адміністрація морських портів України» забезпечити на підприємстві бухгалтерський облік витрат на оплату праці, колегія суддів зазначає наступне.

27. Підставою для видання припису в цій частині стали висновки акту перевірки від 14.07.2015 за №15-01-040/0028 про порушення підприємством вимог частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці», що мало місце у зв`язку із не забезпеченням на підприємстві бухгалтерського обліку витрат на оплату праці.

28. Так, в акті перевірки зазначено, що згідно табеля обліку використання робочого часу за січень 2015 року ОСОБА_1 при нормі тривалості робочого часу 159 годин (20 робочих днів) відпрацював 135,25 годин (17 робочих днів), проте у розрахунковому листку ОСОБА_1 за січень поточного року нарахована заробітна плата не за фактично відпрацьований час, а в розмірі посадового окладу, встановленого штатним розписом підприємства, введеним в дію наказом від 13.01.2015 № 04-к. Крім того, згідно вищезазначеного табеля обліку використання робочого часу та наказу підприємства від 12.01.2015 № 03-к про призначення виконуючим обов`язки ОСОБА_1 , останній у січні поточного року відпрацював 15,5 годин (2 робочих дні) на посаді в.о. начальника служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи з виплатою різниці посадових окладів, проте при нормі тривалості робочого часу 159 годин заробітна плата за фактично відпрацьований час нараховувалась виходячи з 147,25 годин. Крім того, пунктом 3 Положення про оплату праці працівників апарату управління підприємства, що є додатком 3 до колективного договору, передбачено, що джерелами коштів на оплату праці працівників є частина доходу ДП «Адміністрація морських портів України», при цьому основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики робіт, що виконуються. Всім працівникам гарантується виплата заробітної плати не нижче встановленого державного мінімуму заробітної плати з урахуванням фінансових можливостей ДП «Адміністрація морських портів України», при виконаній працівником місячній погодинній нормі праці.

29. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про скасування припису в цій частині з огляду на наступне.

30. Так, частиною другою статті 30 Закону України "Про оплату праці" визначено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

31. Згідно з статтею 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

32. Відповідно до статті 97 Кодексу оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

33. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

34. Типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, затверджено Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 №489, яким, серед іншого, визначено, що у табелі обліку використання робочого часу (типова форма № п-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

35. Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 за №10196/0/14-14/13 норма тривалості робочого часу в годинах та кількості робочих днів в січні 2015 року становить 20 днів та 159 годин. При встановлені меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитися за повною тарифною ставкою або повним окладом.

36. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, наказом ДП «Адміністрація морських портів України» від 19.11.2014 «Про перенесення робочих днів в 2015 році» здійснено перенесення робочого дня 09.01.2015 на 14.02.2015 .

37. Таким чином, суди дійшли вірного висновку про те, що при розрахунку в січні 2015 року заробітної плати ОСОБА_1 , ДП «Адміністрація морських портів України» не порушено чинне законодавство по обліку та нарахуванню заробітної плати, оскільки кількість робочих днів для нарахування заробітної плати в січні 2015 року становила 19 робочих днів, а відтак позивачем правомірно враховувався посадовий оклад, кількість встановлених підприємством робочих днів (19 днів) та кількість фактично відпрацьованих робітником робочих днів, а саме, 17 днів за основними трудовими обов`язками та 2 дні виконання обов`язків відсутнього робітника.

38. Колегія суддів звертає увагу увагу, що доводи скаржника про те, що апеляційним судом не була врахована позиція Верховного Суду у справі №824/896/18-а, викладена в постанові від 13.06.2019, щодо необхідності застосування норми частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці" є необгрунтованими, оскільки у вказаній справі та розглядуваній справі різні фактичні обставини справи.

39. Що стосується пункту 3 припису від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028 ДП «Адміністрація морських портів України», яким зобов`язано проводити роботу у вихідний день з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, колегія суддів зазначає наступне.

40. Як зазначено в акті перевірки від 14.07.2015 за №15-01-040/0028, робота у вихідні дні на підприємстві, в порушення вимог статті 71 КЗпП України, здійснюється без дозволу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства.

41. Так, наказом від 22.01.2015 №16-к передбачено відрядження ОСОБА_1 до м. Одеси, ДП «АМПУ», строком з 25.01.2015 по 27.01.2015 для участі у роботі комісії; підстава - рапорт від 22.01.2015 № 38-р голови комісії з проведення перевірки.

42. Крім того, вказаним наказом передбачено надати ОСОБА_1 інший день відпочинку за день відрядження 25.01.2015 відповідно до трудового законодавства.

43. Вищезазначений наказ був направлений ОСОБА_1 на електронну пошту 23.01.2015 о 13 год. 15 хв., про що свідчить роздруківка з його електронної скриньки.

44. Однак, даний наказ не був направлений для погодження до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства.

45. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість доводів відповідача про порушення позивачем вимог статті 71 КЗпП України, оскільки зі змісту вказаної норми слідує, що погоджене з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства має бути залучення працівника до роботи у вихідні дні, а не відбуття працівника у відрядження.

46. Колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

47. Відповідно до частини першої статті 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

48. Частиною 2 названої статті Кодексу визначено, що залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

49. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 19.06.2008 №154/13/116-08 дні відбуття або повернення з відрядження, які збігаються з вихідним, святковими або неробочими днями, не вважаються такими, у які працівник спеціально відряджений до роботи, отже, й компенсації за роботу в ці дні не виплачуються.

50. Таким чином, з урахуванням роз`яснень Міністерства праці та соціальної політики України, наданих у листі від 19.06.2008 №154/13/116-08, а також аналізуючи положення статті 71 КЗпП України, якою передбачено виняткові випадки праці, коли до роботи у вихідні дні залучаються окремі працівники, та необхідність погодження такого залучення з виборним профспілковим органом, серед яких відсутній випадок з відрядженням, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що наказ ДП «Адміністрація морських портів України» від 22.01.2015 №16-к про відрядження ОСОБА_1 не повинен був направлятись на погодження до профспілкового комітету підприємства, у зв`язку з чим пункт 3 припису від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028 винесено відповідачем необґрунтовано.

51. Посилання скаржника на судові рішення у справі №761/5790/15-ц, в яких встановлено, що наказ про відрядження ОСОБА_1 №16-к від 22.01.2015 на погодження до профспілкового комітету не надавався, не спростовують вищевказаних висновків, оскільки суд дійшов висновку, що за встановлених у цій справі обставин, у позивача відсутній обов`язок здійснювати таке погодження.

52. Стосовно пункту 4 спірного припису, яким зобов`язано ДП «Адміністрація морських портів України» при звільненні працівників виплачувати всі суми, що належать їм від господарства, у день звільнення, колегія суддів зазначає наступне.

53. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується учасниками справи, що в акті перевірки від 14.07.2015 №15-01-040/0028 відсутні будь-які посилання на порушення позивачем норм законодавства про працю, пов`язані із несвоєчасною виплатою працівникам заробітної плати та інших компенсаційних виплат при звільненні.

54. У зв`язку з вказаним, апеляційний суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість припису від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028 в цій частині.

55. Колегія суддів наголошує, що Верховний Суд в цій справі не надає оцінки правомірності пунктів 2, 5 оскаржуваного припису, оскільки предметом касаційної скарги відповідача є лише законність постанови апеляційного суду в частині задоволення позову щодо скасування пунктів 1, 3, 4 припису від 14.07.2015 №15-01-040/0028-0028.

56. Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують.

57. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

58. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій