№ 815/5457/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року

Київ

справа №815/5457/17

адміністративне провадження №К/9901/47064/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (суддя Бойко О.Я.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року (судді: Федусик А. Г., Зуєва Л.Є., Шевчук О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області Територіальний сервісний центр №5141 про визнання неправомірними дій та зобов`язання зареєструвати мотоцикл та видати номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області Територіальний сервісний центр №5141 про визнання протиправними дій Територіального сервісного центру №5141 щодо відмови у реєстрації мотоциклу YAMAHA VIGARO, 1998 року випуску, серійний номер: рама НОМЕР_1 , колір синій, № двигуна: НОМЕР_1 , та зобов`язання відповідача зареєструвати вказаний мотоцикл за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та видати номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова відповідача у проведенні реєстрації мотоцикла на ім`я позивача із посиланням на пункт 3, 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07 вересня 1998 року (далі - Порядок) є необґрунтованою та такою, що позбавляє позивача належним чином реалізувати свої права, як власника майна.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними дії Територіального сервісного центру №5141 щодо відмови ОСОБА_1 у реєстрації мотоциклу YAMAHA VIGARO, 1998 року випуску, серійний номер: рама НОМЕР_3 , колір синій, № двигуна: НОМЕР_1 . Зобов`язано Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області Територіальний сервісний центр №5141 зареєструвати мотоцикл, YAMAHA VIGARO, 1998 року випуску, серійний номер: рама НОМЕР_1 , колір синій, № двигуна: НОМЕР_1 за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та видати номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами. Стягнуто з Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1280, 00 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства відмовив позивачу в реєстрації транспортного засобу, а саме мотоциклу YAMAHA VIGARO, 1998 року випуску, серійний номер: рама НОМЕР_1 , колір синій, № двигуна: НОМЕР_3 , оскільки у позивача наявні всі необхідні документи, для реєстрації транспортного засобу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Скаржник зазначає, що позивачем неправомірно придбано мотоцикл YAMAHA VIGARO, 1998 року випуску, серійний номер: рама НОМЕР_1 , колір синій, № двигуна: НОМЕР_1 . Оскільки з наданих позивачем документів для реєстрації спірного транспортного засобу не вбачається, що ТОВ «Автолегенда» є дистриб`ютором компанії YAMAHA.

На переконання скаржника, ТОВ «Автолегенда» на підставі митної декларації, повинно було зареєструвати мотоцикл на своє ім`я та здійснювати його відчуження (передачу) після належного оформлення у територіальному сервісному центрі МВС. Змість цього, ТОВ «Автолегенда» уклало договір з ТОВ «Добробут-М», згідно якого зобов`язалося передати у власність останнього мотоцикл YAMAHA VIGARO, 1998 року випуску, серійний номер: рама НОМЕР_1 , колір синій, № двигуна: НОМЕР_1 , згідно Специфікації. При цьому вони дійшли згоди, що дана угода є дилерським договором. Однак, будь-які докази, що ТОВ «Автолегенда» є дистриб`ютором виробника спірного мотоцикла відсутні. Зазначений факт свідчить про відсутність повноважень «Добробут-М» на продаж транспортного засобу громадянину ОСОБА_1 .

Позиція інших учасників справи.

Від позивач до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області Територіальний сервісний центр №5141 про визнання неправомірними дій та зобов`язання зареєструвати мотоцикл та видати номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено колегію суддів для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: суддя - доповідач Стрелець Т. Г., судді: Білоус О. В., Бевзенко В.М.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року № 795/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Позивач уклав з ТОВ "Добробут-М" договір купівлі-продажу транспортного засобу - мотоцикл, YAMAHA VIGARO, 1998 року випуску, бувший у користуванні.

28 вересня 2017 року між позивачем та ТОВ "Добробут-М" підписано акт прийому передачі транспортного засобу.

28 вересня 2017 року на виконання умов договору позивач прийняв зазначений транспортний засіб та номерні знаки "Транзит".

Разом із документацію на транспортний засіб позивач отримав засвідчену копію дилерського договору поставки дорожніх транспортних засобів №20/07/17 від 20 липня 2017 року, де постачальником є ТОВ "Автолегенда", а ТОВ "Добробут-М" є покупцем, акт прийняття передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери між суб`єктами господарювання (його філією) та уповноваженим дилером від 28 липня 2017 року, сертифікат відповідності, виданий ПП "Інфосерт".

03 жовтня 2017 року він звернувся до відповідача із наміром провести операцію з первинної реєстрації вказаного ТЗ, придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону, згідно з постановою КМУ від 04 червня 2007 року №795 та наказу МВС України від 10 лютого 2012 року №103.

Для цього ним було оформлено заявку на мотоцикл, YAMAHA VIGARO, 1998 року випуску на ім`я начальника Центру №5141 і проведено дослідження Одеським науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром МВС України, за яким номер двигуна, номер рами наданого для дослідження транспортного засобу не змінювалися. Цього ж дня сплачено кошти за відповідну адміністративну послугу.

Відповідач листом №31/15/5141-3547 від 05 жовтня 2017 року відмовив в проведенні реєстрації мотоцикла на ім`я позивача із посиланням на п.3, 16 Порядку що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 затверджено "Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів".

Положеннями п.1 та 2 Порядку визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Відповідно до п.8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, крім іншого, договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою (за її наявності). Митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи органу доходів і зборів, передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам МВС.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов`язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначаються відповідно до статті 242 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року), відповідно до яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Предметом судового контролю у цій справі є відмова Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області у реєстрації мотоцикла YAMAHA VIGARO, 1998 року випуску, серійний номер: рама НОМЕР_1 , колір синій, № двигуна: НОМЕР_1 .

Відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «Автолегенда» і ТОВ «Добробут-М» укладено дилерський договір поставки дорожніх транспортних засобів №20/07/17 від 20 липня 2017 року (далі - Договір №20/07/17).

Дилерські договори передбачають перехід права власності на товар до дилера (посередника), який зобов`язується здійснити його подальшу реалізацію безпосереднім споживачам на умовах, визначених дилерським договором. Дилерські договори мають своїм предметом вчинення дій з купівлі-продажу і надання послуг із подальшого просування (реалізації) товару на ринку третім особам (роздрібним споживачам), що дає підстави визнавати такі правочини змішаними або непоіменованими договорами, тобто правочинами, які прямо не передбачені серед самостійних договірних типів і не суперечать закону.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) дистриб`ютор - суб`єкт господарювання, який уповноважений виробником на здійснення продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, і організацію проведення передпродажної підготовки, гарантійного та післяпродажного обслуговування через свою дилерську мережу і поставлений на облік відповідно у Головному сервісному центрі МВС і Держсільгоспінспекції.

Уповноважений дилер - суб`єкт господарювання, який уповноважений дистриб`ютором на здійснення продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, матеріально-технічна база якого відповідає основним критеріям оцінки торгово-сервісних потужностей і який від свого імені здійснює на договірних засадах продаж транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, проводить передпродажну підготовку, гарантійне та післяпродажне обслуговування і поставлений на облік відповідно у Головному сервісному центрі МВС і Держсільгоспінспекції.

Згідно із пунктом 16 вищевказаного Порядку у разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.

Однак, у матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі від виробника (Yamaha Motor Co., LTD) спірного ТЗ до ТОВ «Автолегенда».

Отже колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що ТОВ «Автолегенда» не є уповноваженим дилером від виробника Yamaha Motor Co., LTD.

Відповідно до пункту 3 Порядку інші терміни застосовуються у значенні, наведеному в Законах України "Про захист прав споживачів" і "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" та ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять".

Згідно зі статтею 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 900-IV «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин» дилер - юридична або фізична особа, яка, виконуючи функції продавця, здійснює закупівлю машин для наступного їх продажу і надає послуги з технічного сервісу.

Відповідно до Договору №20/07/17 ТОВ «Автолегенда» є дилером дорожніх транспортних засобів в Україні, а ТОВ «Добробут-М» має намір виконувати функції дилера.

Згідно із пунктом 1.1 Договору №20/07/17 ТОВ «Автолегенда» (Постачальник) зобов`язується поставити, а ТОВ «Добробут-М» (Продавець) зобов`язується оплатити і прийняти у власність ДТЗ власником яких є Постачальник, детальні характеристики, ідентифікаційні, модифікації яких Сторони визначають у Специфікації. Покупець купує ДТЗ з метою їх реалізації споживачам на території України, що є територією відповідальності Покупця по реалізації ДТЗ.

Тобто ТОВ «Автолегенда» повинна була набути право власності на спірний ТЗ для подальшої його реалізації ТОВ «Добробут-М».

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

У статті 34 Закону України «Про дорожній рух» встановлено обов`язкову державну реєстрацію, перереєстрацію, облік транспортних засобів та їх власників, що здійснюються відповідними територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

З аналізу наведених норм права убачається, що договір купівлі-продажу транспортного засобу є укладеним лише з моменту його державної реєстрації.

Вказане підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 683/2694/16-ц.

Відповідно до пункту 8 Порядку, відповідач повинен також перевіряти правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху.

На виконання вимог чинного законодавства, відповідачем було встановлено, що ТОВ «Автолегенда» не оформило належним чином право власності на мотоцикл та не є дистриб`ютором виробника спірного мотоцикла Yamaha Motor Co., LTD, що свідчить про відсутність прав реалізації мотоциклу ТОВ «Добробут-М» у тому числі на правах дилера.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що належним власником спірного ТЗ могла бути ТОВ «Автолегенда», яке на підставі вантажної митної декларації повинно було зареєструвати мотоцикл на своє ім`я та здійснювати його відчуження (передачу) після його належного оформлення в територіальному сервісному центрі МВС.

Враховуючи викладене, відповідач правомірно відмовив позивачу в реєстрації спірного мотоцикла при зверненні ним із заявою про реєстрацію мотоцикла YAMAHA VIGARO, 1998 року випуску, серійний номер: рама НОМЕР_3 , колір синій, № двигуна: НОМЕР_3 до ТСЦ 5141.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

На наведені обставини суди попередніх інстанцій уваги не звернули, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи касаційної скарги спростовують висновки суду першої та апеляційної інстанцій.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Стаття 351 КАС України визначає підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, зважаючи на приписи статті 351 КАС України, касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області необхідно задовольнити, скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року та прийняти нову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Судові витрати.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 344 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов