№ 815/5702/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

справа №815/5702/16

касаційне провадження № К/9901/41647/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 (суддя Свидата Л.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 (головуючий суддя - Шеметенко Л.П., судді Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом Науково-технічної виробничої фірми «Промсервіс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Науково-технічна виробнича фірма «Промсервіс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, Інспекція, податковий орган), в якому просило визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.10.2016 року №0003371401, №0003381401.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, сума грошових зобов`язань сплачена Товариством у повному обсязі, а тому податковий орган не мав права їх приймати, такі податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними. Податковий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення з порушенням строків, встановлених для їх прийняття.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Інспекції від 20.10.2016 №0003371401, №0003381401.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підставою для скасування спірних податкових повідомлень рішень є порушення термінів їх прийняття, тобто, порядку їх складання, передбаченого законодавством, та сплата позивачем узгодженого грошового зобов`язання в повному обсязі за податковими повідомленнями-рішеннями від 30.04.2015 №0001092204, №0001102204 після їх судового оскарження та до моменту надходження до платника податків нових податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись порушення норм матеріального та процесуального права, ненадання судами попередніх інстанцій належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування касаційної скарги податковий орган зазначає, що діяв у відповідності до вимог законодавства та прийняв податкові повідомлення-рішення на частину суми грошових зобов`язань з урахуванням рішення суду у адміністративній справі №815/2594/15 щодо часткового скасування попередніх податкових повідомлень-рішень.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.08.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.01.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 24.01.2023, з огляду на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08.12.1983 у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 по взаємовідносинам з ТОВ «Евертонбуд», ТОВ «Мюрт», ТОВ «Полістер», ТОВ «Робатех», ТОВ «Нерасофт», ТОВ «Ремтайгер», ТОВ «Неопрокс», ТОВ «Никотек», ТОВ «Лоокин», ТОВ «Макмирор», ТОВ «Тексоник», за результатами якої складено акт перевірки №2484/15-53-22-04/30542824 від 09.04.2015 (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки Інспекцією були прийняті податкові повідомлення рішення від 30.04.2015: №0001102204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3370259 грн, у тому числі: 2246839,00 грн. - за основним платежем, 1123420,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001092204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 3427023 грн, у тому числі: 2284682,00 грн. - за основним платежем, 1142341,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до суду, за результатами розгляду спору Одеський окружний адміністративний суд постановою від 07.12.2015 у справі №815/2594/15 податкові повідомлення-рішення Інспекції від 30.04.2015 №000110220 та, №0001092204 визнав протиправними та скасував.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.08.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 скасував, позов Товариства задовольнив частково: податкове повідомлення від 30.04.2015 №0001092204 скасував частково на суму податку на прибуток в розмірі 1795333 грн (в тому числі: за основним платежем - 979330,00 грн, за штрафними санкціями - 816003,00 грн); податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 №0001102204 скасував частково на суму податку на додану вартість в розмірі 1715796 грн (в тому числі: за основним платежем - 923269,00 грн, за штрафними санкціями - 792527,00 грн).

Інспекцією, на підставі зазначеного вище акту перевірки та, з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 у справі №815/2594/15, були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.10.2016: №0003381401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на 1654463,00 грн (у тому числі: 1323570,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 380893,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями); №0003371401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток на 1631690,00 грн (у тому числі: 1305352,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 326338,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзацу другого пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

За змістом пункту 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 на виконання вимог статті 5 ПК України затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254 (далі - Порядок 1204).

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку N124 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу V Порядку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

Відтак, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання оскаржено в судовому порядку, то таке зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З дня набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення податкове зобов`язання (частина податкового зобов`язання) стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов`язок самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 20.10.2016 №0003371401, №0003381401 відбувалось за окремої процедури, що передбачена в разі відкликання раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень від 30.04.2015 №0001102204, №0001092204.

Як зазначалося вище, за результатами оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 30.04.2015 №0001102204, №0001092204, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 було скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2015, позов Товариства задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 №0001092204 скасовано частково на суму податку на прибуток в розмірі 1795333,00 грн, в тому числі: за основним платежем на суму 979330,00 грн, за штрафними санкціями у розмірі 816003,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 № 0001102204 скасовано частково на суму податку на додану вартість в розмірі 1715796,00 грн, в тому числі: за основним платежем на суму 923269,00 грн, за штрафними санкціями у розмірі 792527,00 грн, в іншій частині, що є предметом позову у даній справі, зазначені податкові повідомлення-рішення не скасовані, є чинними, і правомірність визначення зазначених податкових зобов`язань вже розглянута судами і надано їм відповідну оцінку.

Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016, залишена без змін постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31.10.2019.

Підстави звільнення від доказування визначені статтею 78 КАС України, відповідно до частини четвертої цієї статті обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Приписами статей 8, 129 та 147 Конституцією України гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

З огляду на викладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, приймаючи судові рішення у даній справі, фактично повторно розглянули порушення податкового законодавства, встановлені актом перевірки від 09.04.2015 №2484/15-53-22-04/30542824, які вже були предметом судового дослідження у справі №815/2594/15, за результатами розгляду якої ухвалені судові рішення, які набрали законної сили, що порушує процесуальний принцип преюдиції та принцип правової визначеності, оскільки факти і обставини щодо установлених правопорушень не підлягали доказуванню при розгляді цієї справи (№815/5702/16).

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті в результаті судового оскарження попереднього (відкликаного) податкового повідомлення-рішення, що є заключним етапом процедури оскарження запровадженої процедури, встановленої ПК України, та не може розглядатися окремо від усієї процедури, включаючи результати судового оскарження.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, направлене платнику податків за результатами узгодження сум грошових зобов`язань в судовому порядку, не може бути оскаржене до суду щодо суми грошових зобов`язань, яка є узгодженою з дня набрання судовим рішенням законної сили, що не враховано судами попередніх інстанцій.

Враховуючи зазначене вище правове регулювання, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

За змістом статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 341 349 351 355 356 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

І.Я.Олендер ,

Судді Верховного Суду