ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 815/5827/17

касаційне провадження № К/9901/59303/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 (суддя Корой С.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (головуючий суддя - Семенюк Г.В., судді - Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2017 №UA500060/2017/000067/2; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.06.2017 №UA500060/2017/00773.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 29.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 30.06.2017 №UA500060/2017/000067/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Митниці від 30.06.2017 №UA500060/2017/00773.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак, рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.

Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Відповідач зазначає, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №UA500060/2017/009797 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів та у випадках, передбачених статтею 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Митний орган стверджує про наявність розбіжностей у наданих позивачем документах та відсутність у таких документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Посилається на відсутність (виокремлення) відомостей щодо вартості пакування під час здійснення контролю. Скаржник доводить, що зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини першої статті 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.11.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.

Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.02.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 28.02.2024.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (покупець) та постачальником, Фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) був укладений зовнішньоекономічний контракт від 27.04.2017 №336/17 (надалі - Контракт), предметом якого є постачання товару, який вказаний у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.

Так, відповідно до Специфікації від 23.06.2017 №36 до Контракту та Інвойсу від 23.06.2017 №036, Фірма FRUTOPOLIS S.A. на умовах поставки FCA-Скідра (склад постачальника) поставила позивачу наступний товар: персики свіжі класу А, у пластикових ящиках - 1970 шт., на 25 дерев`яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 20901 кг., вага «нетто» - 19541 кг, ціна - 0,39 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 7620,99 євро; персики свіжі класу В, у пластикових ящиках 70 шт., на 1 дерев`яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 785 кг., вага «нетто» - 735 кг, ціна - 0,30 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 220,50 євро.

На підставі договору про надання послуг між позивачем та TOB «БЕК «Атаман-Груп» (надалі - декларант) з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості до митного поста "Одеса-Порт" Одеської митниці ДФС (надалі - митний орган, Відповідач) була подана електронна митна декларація №UA500060/2017/009797, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного Контракту.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний Контракт від 27.04.2017 №336/17, додаткова угода від 09.06.2017 №1; специфікацію від 23.06.2017 №036 до Контракту; інвойс від 23.06.2017 №036; прайс-лист від 22.06.2017; сертифікат походження товару форми EUR.1; митну декларацію країни відправлення від 23.06.2017 №17GREX410100035764; документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП), інші документи, обумовлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують числове значення митної вартості та не містять будь-яких розбіжностей.

За результатами розгляду декларації №UA500060/2017/009797 та доданих до неї документів, Митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.06.2017 року №UA500060/2017/00773 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2017 №UA500060/2017/000067/2.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як установлено судами попередніх інстанцій, під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів митним органом зазначено наступні розбіжності: 1) відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте в наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товарів; 2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, тоді як декларантом надано лист та рахунок фактуру від Компанії «Masiv Auto» SRL (Молдова), яка у транспортних документах (CMR) не значиться; 3) у пункті 3.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.04.2017 №336/17 зазначено, що оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати зі сторони покупця. Інших умов сплати за товар у контракті не наведено. Проте, згідно поданого інвойсу від 23.06.2017 №036 вартість товарів становить 7841,49 ЄВРО, що не відповідає сумі попередньої оплати 75000 ЄВРО, вказаної в довідці банку від 03.05.2017 №170503IIB108449. Таким чином, умови здійснення оплати за товар, наведені в інвойсі, не відповідають умовам здійснення оплати за товар; 4) адреса відправника FRUTOPOLIS S.A. вказана в митній декларації країни відправлення від 23.06.2017 №17GREX410100035764 відрізняється від адреси вказаної в МД UA500060/2017/009797 та сертифікаті з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.06.2017 № A702774.

За умовами пунктів 7.1, 7.2 Контракту товар може поставлятися як у зворотній тарі покупця, так і у тарі постачальника, яка не підлягає поверненню та її вартість входить до ціни товару. Обов`язок упаковки і маркування товару покладається на постачальника. Дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню.

Поставка товару була здійснена у тарі постачальника Компанії Frutopolis S.A. (Греція) та її вартість увійшла у ціну товару, що підтверджено наданою позивачем калькуляцією від 23.06.2017, інвойсом №036, Контрактом, з огляду на які пакування складає 0,075 Євро, у тому числі: ящики - 0,055 Євро, піддони - 0,02 Євро.

Відповідно до калькуляції до вартості товару також входять і витрати на переробку товару, охолодження, постійні витрати фабрики, витрати на митне оформлення (експорт), перевезення товару (з поля до фабрики). Зазначені складові окремо не зазначаються в інвойсі та пакувальному листі.

На підтвердження транспортних витрат позивач надав до митного органу наступні документи: контракт на перевезення від 12.06.2017 №338/17, укладений між позивачем та Компанією «Masiv Auto» SRL (Молдова), за умовами пункту 6.2.15 перевізник має право на укладення договору з третіми особами для належного і своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за Контрактом, всі витрати з третіми особами перевізник бере на себе і відшкодування з боку замовника такі витрати не підлягають; договір-заявка від 21.06.2017 №07- GR до Контракту; рахунок-фактури; довідку про транспортні витрати, яка містить відомості про маршрут перевезення та вартість послуг від постачальника товару до кордону України та від кордону до місця вивантаження товару.

Відповідно до пункту 6.2.15 Контракту від 12.06.2017 №338/17, укладеного між позивачем та Компанією "Masiv Auvto" SRL (Молдова), останній має право на укладення договору з третіми особами для належного і своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за Контрактом. Всі витрати з третіми особами перевізник бере на себе і відшкодування з боку замовника такі витрати не підлягають.

Так, між Компанією "Masiv Auvto" SRL та SRL "Rocon-Trans" 19.06.2017 був укладений Договір на транспортне-експедиційне обслуговане та перевозку вантажів №19/06/2017 (договір субперевезення) у тому числі і на перевезення вантажу позивача. Даний договір є у матеріалах справи.

Але, за умовами основного Контракту на перевезення, Компанія "Masiv Auvto" SRL (Молдова) несе відповідальність перед замовником за вантаж та отримує винагороду за виконані роботи, тому у заявці на перевезення та у рахунку-фактурі зазначені реквізити саме основного перевізника товару - Компанія "Masiv Auvto" SRL (Молдова).

Оскільки, безпосередньо транспортування вантажу позивача здійснювала Компанія SRL "Rocon-Trans", то в транспортних документах, таких як CMR та книжка МДП, зазначені реквізити саме цієї Компанії.

За умовами Контракту на постачання товару від 27.04.2017 №336/17 та додаткової угоди від 09.06.2017 №1, оплата за товар може бути здійснена як за передоплатою, так і після постачання товару. За домовленістю сторін, в кожному окремному випадку, якщо постачальник наполягає на сплаті партії товару за передоплатою, то покупець відправляє на рахунок останнього визначену постачальником суму грошей, а після поступово вибирає на цю суму товар. Після того, як товар на суму здійсненої передоплати був вибраний, наступна партія товару сплачується або знов за передоплатою, або після отримання товару, що вказується в кожному окремному випадку у інвойсі до кожної партії товару.

За домовленістю сторін, оплата за поставку товару за Інвойсом від 23.06.2017 №036 у розмірі 7841,49 євро була здійснена частково за рахунок передоплати, а частково після отримання товару. Оплата за поставку товару за цим Інвойсом була здійснена відповідно до умов, зазначених у додатковій угоді від 09.06.2017 №1.

Згідно з умовами пунктів 1.2, 2.1 Контракту №336/17 постачання товару здійснюється окремними партіями. Загальна кількість товару, що поставляється, складається з кількості поставленого товару, вказаного в інвойсі по кожній партії товару. Загальна сума Контракту дорівнює загальній вартості усього товару, який поставляється за даним Договором і становить 500000 Євро.

Експортна декларація була оформлена постачальником товару, тому заповнена на грецькій мові, у тому числі і адреса відправника. У експортної декларації постачальник зазначив виробничу адресу. На підтвердження цього, суду був наданий лист з перекладом на українську мову від компанії FRUTOPOLIS S.A. (Греція) зі значенням адреси останньої, де Постачальник грецькою та англійською мовами вказав усі свої адреси: юридичну адресу (офіс постачальника) та виробничу адресу - місце відвантаження товару.

Оскільки, як установлено судами попередніх інстанцій, поставка товару за Контрактом була здійснена у тарі постачальника товару, колегія суддів погоджується з висновками судів, що вартість тари та пакування також входить у ціну товару і митним органом під час митного оформлення товару не враховані умови поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відзначено про надання позивачем Митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова