ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

Київ

справа №815/6250/15

адміністративне провадження №К/9901/13856/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуОдеської митниці ДФСна постановуОдеського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 (суддя - Єфіменко К.С.) та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 (колегія у складі суддів: Ю.М. Градовський, К.В. Кравченко, О.В. Лук`янчук)у справі № 815/6250/15за позовомПриватного підприємства «КІБ-ТРАНС»доОдеської митниці ДФС, Митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФСпровизнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «КІБ-ТРАНС» (далі - Підприємство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, Митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФС, у якому з урахуванням уточнених вимог просило суд: визнати дії протиправними щодо відмови у митному оформленні (випуску) товарів, скасування картки відмови у митному оформленні №500060702/2015/00011 від 19.08.2015 року та зобов`язати вантаж «оболонкові контрацептиви» у кількості 865728 шт. відправити на адресу власника ТОВ «Тексис» (Молдова) у встановленому законом порядку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами відповідачів безпідставно розміщено вантаж на митний склад та незаконно відмовлено у прийнятті до митного оформлення у режимі «транзит» на адресу отримувача ТОВ «Тексіс» (Придністров`я), в зв`язку із чим, такі дії митного органу є протиправними, картка відмови у митному оформленні №500060702/2015/00011 від 19.08.2015 року підлягає скасуванню, а відповідача необхідно зобов`язати оформити вказаний вантаж у режимі «транзит» (ТР 80 АА) для чого вказаний вантаж повинен бути повернутий представнику позивача без оплати вартості його зберігання на митному складі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2015, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 позов задоволено. Визнано дії Одеської митниці Державної фіскальної служби щодо відмови в митному оформленні в режимі транзит (ТР 80 АА) вантажу «оболонкові контрацептиви» у кількості 865728 шт. Визнано протиправною картку відмови у митному оформленні №500060702/2015/00011 від 19.08.2015. Зобов`язано Одеську митницю Державної фіскальної служби прийняти до митного оформлення декларацію та здійснити митне оформлення вантажу «оболонкові контрацептиви» у кількості 865728 шт. в режимі транзит (ТР 80 АА). Зобов`язано Одеську митницю Державної фіскальної служби прийняти рішення про видачу вантажу «оболонкові контрацептиви» у кількості 865728 шт. представнику ПП «КІБ-ТРАНС» для забезпечення його пред`явлення для подальшого митного оформлення в режимі транзит (ТР 80 АА) на адресу власника ТОВ «Тексис» (Молдова) без відшкодування витрат на зберігання вантажу на митному складі.

Рішення судів були мотивовані тим, що при розмитнені товару відповідачами грубо порушено приписи Митного кодексу України. Суди попередніх інстанцій зазначили, що висновки службового розслідування за вказаним фактам, яким виявлено факт безпідставного розміщення товару на складі відповідного митного посту є підставою для задоволення позовних вимог, а вказаний товар має були повернутий позивачу, шляхом розміщення його в митному режимі «транзит», задля подальшого його перевезення до Придністров`я.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати і у задоволені позову відмовити. Вказується, на те, що вантаж станом на час звернення з цим позовом до суду, спершу взагалі не був поміщений до розмитнення, оскільки його віднайшли працівники митниці, шляхом зважування всього контейнеру, вага якого значно відрізнялась від ваги вказаної в інвойсі первинного перевізника. Після того, як перевізник дізнався про те, що за поданим ним інвойсом приховано товар, він від нього відмовився, помістивши його в режим «знищення або руйнування», одночасно попросивши митницю помістити товар на склад. Крім того, такий товар відповідає ознакам контрафакту, про що свідчить відповідний висновок експерта та доводять його офіційні дистриб`ютори, які вказують, що не завозили зазначений товар на митну територію України. Тобто, відповідно до Митного кодексу України (далі - МК України) такий товар не підлягає поміщенню в митний режим «транзит», який був обраний позивачем.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.10.2014 до Одеського морського торговельного порту за коносаментом № 580731520 надійшов контейнер АРМU527929 з вантажем «gloves, tape» (рукавички, стрічка) загальною вагою 10 000 кг. У відповідності до ордерного коносаменту № 580731520 та інших товарно-супровідних документів вказаний контейнер надійшов на адресу ПП «Вударт», м. Харків.

22.10.2014 було проведено митний огляд вантажу у контейнері АРМU4527929, за результатами якого встановлені невідповідності фактичних характеристик вантажу тим, що заявлені у товарно-супровідних документах, а саме згідно з графою 31 митної декларації типу ІМ 40 ЕЕ №102110000/2014/801853 від 14.10.2014 виявлено, що: товар №1 - «Товари для розваг: гральні карти»; товар №2 - «Стрічки з пластмаси самоклейні у рулонах завширшки не більш як 20 см.»; товар №3 - «Вироби з поліуретану: презервативи»; товар №4 - «Рукавички робочі трикотажні, покриті гумою для захисту від механічних пошкоджень»; товар №5 - «Ліхтарі електричні портативні, що діють за допомогою власного джерела енергії».

На підставі вищевикладеного, 28.10.2014 до митниці брокером було подано нову електронну митну декларацію типу ІМ 40 ЕЕ №102110000/2014/802216, в якій відомості щодо ваги по товару відповідають результатам зважування та митного огляду, при цьому раніше подані електронні митні декларації були відкликані на підставі заяви декларанта.

Всі виявлені в ході митного огляду товари, крім товару №3, були допущені до розмитнення.

Листом від 20.11.2014 №48/30 ПП «Вударт» звернулося до митниці з проханням розмістити частину вантажу (презервативи) із контейнера АРМU4527929 на складі митниці у зв`язку з тим, що цей вантаж є контрафактним та необхідні документи на нього відсутні.

26.11.2014 ПП «Вударт» на склад митниці на підставі уніфікованої митної квитанції МД-1 серії 50006ж .3 0025274 від 26.11.2014 передано на зберігання вироби з поліуретану, а саме: презервативи «Страть» у 50 коробках - 108000 шт., презервативи «Гороскоп любви» у 197 коробках - 170208 шт. та презервативи «Соntех» у 272 коробках - 587520 шт.

12.01.2015 на адресу митниці надійшла заява ПП «Вударт» від 12.01.2015 № 1/12 (вхідний номер митниці від 12.01.2015 № 126/10) з проханням надати дозвіл на розміщення зазначених товарів у митний режим знищення або руйнування. До зазначеної заяви додавалися копії договору про надання комплексу послуг з організації знищення вантажу між ПП «Вударт» та ТОВ «Стандарт Юг» від 23.12.2014 № 1592-У з додатками та листи Одеського міського управління ГУ Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області від 29.12.2014 року №3/1579, яким погоджено знищення вказаного товару шляхом високотемпературного спалювання на території ТОВ «Стандарт Юг».

При цьому, в судовому порядку було установлено, що власником презервативів «Соntех» на території України є ТОВ «Єврогіпс-Одеса» «Медком-МП», яке після вилучення частини такого товару, повідомило митницю про те, що товар є контрафактним і заявило про можливість прийняття участі у його ліквідації.

14.01.2015 року митницею було надано дозвіл на поміщення товару у митний режим «знищення або руйнування», шляхом заповнення відповідних граф заяви.

Разом з тим, 25.06.2015 року на адресу Одеської митниці ДФС (вхідний №5174/10-29) надійшов лист ТОВ «Оніс-2» з проханням дозволити провести митне оформлення вищезазначеного вантажу у митному режимі «транзит» на адресу вантажоотримувача ТОВ «Тексіс», зареєстрованого у Республіці Придністров`я, м. Тирасполь.

19.08.2015 Одеською митницею ДФС прийнято рішення про відмову у здійсненні митного оформлення вказаного товару, про що складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 19.08.2015 №500060702/2015/00011.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду, який задовольнив позовні вимоги.

Разом з тим, Суд, розглядаючи касаційну скаргу відповідача в межах її доводів, вважає висновки суді попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Насамперед, судам важливо було встановити об`єкт судового захисту, оскільки відповідно до частини першої ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є вирішення спорів з метою ефективного захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суди визнали належним позивачем по справі Приватне підприємство «КІБ-ТРАНС», яке є декларантом, тобто представником іншої особи у відносинах з митними органами. В такому випадку, судам необхідно було дослідити які права та інтереси саме цього суб`єкта підлягають захисту, адже судами встановлено, що спір виник в зв`язку з відмовою відповідачем вчинення дій щодо товару, який не належить позивачу. Власники товару або заінтересовані особи не встановлені та взагалі не залучались до розгляду даної справи. Суди не перевірити повноваження декларанта щодо можливості представляти інтереси інших осіб в суді. Суд задовольнив позовні вимоги та зобов`язав відповідачів прийняти рішення про видачу вантажу представнику ПП «КІБ-ТРАНС» для подальшого оформлення на адресу ТОВ «Тексис». Але суди взагалі не досліджували питання на якій підставі товар може бути повернуто саме декларанту, а не власнику товару, які його права та повноваження щодо вантажу, чи має він право отримувати даний товар. Крім того, зобов`язуючи відповідачів прийняти рішення про повернення товару позивачу, суди не зазначили порядок та підставу такого рішення, оскільки прийняття рішень є дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, а суди здійснюють лише контроль за законністю таких рішень.

Насамкінець, висновки суду є суперечливими, оскільки одночасно зобов`язання відповідача прийняти до митного оформлення декларацію та здійснити митне оформлення вантажу (п.4) суперечить висновку та унеможливлює його виконання про зобов`язання відповідача прийняти рішення про видачу вантажу ПП «КІБ-ТРАНС» для забезпечення його пред`явлення для подальшого митного оформлення в режимі транзит на адресу власника ТОВ «Тексис» (Молдова) (п.5).

Крім того, суди попередніх інстанцій, встановивши обставини справи, надавали оцінку лише висновкам доповідної записки №81-2015П, яка складена в.о. начальником Одеської митниці за результатами перевірки можливих неправомірних дій чи бездіяльності посадових осіб Одеської митниці ДФС відносно продукції виявленої серед товару який надійшов на адресу ПП «Вударт» (а.с.107-129).

При цьому, суди використовуючи окремі висновки такої службової записки, зазначили, що митний орган не мав права на прохання позивача про розміщення товару в режим «транзит» зупиняти розмитнення такого товару.

Разом з тим, Верховний Суд вважає, що відповідні висновки судів попередніх інстанції не відповідають завданням та основоположним засадам адміністративного судочинства, з огляду на обсяг зібраних доказів в матеріалах справи.

За змістом вказаної службової записки вбачається, що перевірка проводилась для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності, в тому числі ПП «Вударт» в зв`язку з порушенням митних правил, передбачених статтею 476 МК України; подальшого розпорядження товарами, завезеними на запит такого підприємства та притягнення винних осіб митниці до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із несвоєчасним та неповним виявленням фактів того, що завезений товар є контрафактним і його тривалість зберігання на складі.

Суди не надали правового значення дійсним обставинам справи, а саме: приховування ПП «Вударт» в коносаменті № 580731520 товару під №3; визнання ПП «Вударт», що такий товар дійсно був прихований, що стало підставою для відмови таким підприємством від товару; адресованій Митниці заяви від ПП «Вударт» про поміщення товару в митний режим «знищення або руйнування»; визнання ПП «Вударт», що поставлений на його адресу товар №3, згідно коносаменту № 580731520 є контрафактом.

Вказані обставини суди попередніх інстанцій не досліджували, хоча вони входять до предмету доказування даного адміністративного провадження.

Також, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що фактично спір виник з приводу законності картки відмови Одеської митниці ДФС у митному оформлені товару, від якого відмовився ПП «Вударт», яка була прийнята на підставі поданої позивачем Митної декларації та заяви ТОВ «Оніс-2» з проханням розмістити товар в митний режим «транзит» на адресу вантажоотримувача ТОВ «Тексіс», зареєстрованого у Республіці Придністровя, м. Тирасполь. І вже як наслідок такого митного оформлення позивач просив отримати товар, який, за заявою ПП «Вударт» був поміщений на склад митниці.

Отже, Касаційний Суд вважає, що суди мають надати правову оцінку саме наведеним обставинам справи відповідно до вимог МК України, якими врегульовані питання поміщення товару в режими «транзит», «знищення або руйнування»; зміна чи припинення таких режимів, а також статус товару який був поміщений митним органом в таких режимах.

Крім того, суди попередніх інстанцій повинні з`ясувати питання щодо притягнення винних осіб, в тому числі відповідальних осіб ПП «Вударт» до адміністративної відповідальності за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого статтею 476 МК України.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судового рішення суду першої інстанції) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підсумовуючи наведене Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 132 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити частково.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду