ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 815/6941/16

адміністративне провадження № К/9901/38054/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Маллаті" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 (головуючий суддя Єщенко О. В., судді: Димерлій О. О., Федусик А. Г.),

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Приватне підприємство "Маллаті" (ПП"Маллаті", підприємство, позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (ДПІ, відповідач) форми "В3" від 13.07.2016 №0004521201 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 1' 136' 472 грн; зобов`язати ДПІ узгодити заявлений до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1' 136' 472 грн згідно із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до Декларації), поданої до уточнюючого розрахунку у травні 2016 року за квітень 2016 року; зарахувати узгоджену суму бюджетного відшкодування (1' 136' 472 грн) у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток згідно із заявою (додаток 4 до Декларації), поданої до уточнюючого розрахунку у травні 2016 року за квітень 2016 року.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив про безпідставне позбавлення його права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 1' 136' 472 грн шляхом її врахування у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток (рядок 20.2.2 уточнюючого розрахунку). Позивач також доводив, що встановлені під час камеральної перевірки арифметично-логічні помилки (2244 грн, 558' 931 грн), допущені в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2016 року, підприємство виправило, подавши уточнюючі розрахунки до декларації за квітень 2016 року та до декларації за травень 2016 року, до прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення. Крім того, до виправлення помилки у звітності з ПДВ за квітень 2016 року сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу (ПК) України, за даними підприємства, становила 1' 748' 177 грн і ця сума була достатньою для погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 1' 136' 472 грн.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 16.03.2017 (суддя Бойко О. Я.) позов підприємства задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ від 13.07.2016 №0004521201; зобов`язав ДПІ узгодити заявлену ПП"Маллаті" суму 1' 136' 472 грн на отримання бюджетного відшкодування ПДВ згідно із заявою (Додаток 4) до уточнюючого розрахунку, наданого у травні 2016 року за квітень 2016 року; зобов`язав ДПІ зарахувати узгоджену суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1' 136' 472 грн у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств згідно із заявою (Додаток 4) до поданого уточнюючого розрахунку, наданого у травні 2016 року за квітень 2016 року; здійснив розподіл судових витрат в сумі 18' 425,09 грн.

Суд першої інстанції, застосувавши норми підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.8 статті 200 ПК України до встановлених у справі обставин, висновував, що підприємство мало право використати наявну у нього суму від`ємного значення з ПДВ (1' 748' 177 грн) в рахунок сплати податкового боргу з податку на прибуток (1' 136' 472 грн), і контролюючий орган безпідставно відмовив підприємству у наданні бюджетного відшкодування у вказаний спосіб.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.07.2017 скасував постанову суду першої інстанції і ухвалив нове судове рішення, яким позов підприємства задовольнив частково, скасувавши податкове повідомлення-рішення ДПІ від 13.07.2016 №0004521201, в іншій частині позову суд апеляційної інстанції відмовив.

Підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового стало те, що вимоги підприємства стосовно обов`язку відповідача узгодити та зарахувати від`ємне значення суми ПДВ у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток є передчасними, оскільки відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Отже, оскільки під час оцінки правомірності податкового повідомлення-рішення процедура судового оскарження цього рішення не є закінченою, суд висновував про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку щодо узгодження і зарахування сум ПДВ в рахунок погашення інших платежів за направленням, визначеним позивачем у заяві.

В частині обґрунтування висновків суду першої інстанції стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення ДПІ від 13.07.2016 №0004521201 суд апеляційної інстанції погодився.

У касаційній скарзі, поданої до Вищого адміністративного суду України, ДПІ просить скасувати ухвалене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог касаційної скарги та правомірності податкового повідомлення-рішення від 13.07.2016 №0004521201 відповідач наводить встановлені та зафіксовані в акті камеральної перевірки обставини, що стали підставою для відмови у наданні бюджетного відшкодування підприємству.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.09.2017 (суддя Веденяпін О. А.) відкрив касаційне провадження №К/800/27182/17 у цій справі за касаційною скаргою відповідача.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, як законне і обґрунтоване.

Відповідно до пункту 4 частини першої розділу VІІ ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України в редакції Закону України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача на скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

Задовольняючи позов підприємства в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції правильно погодився з висновком суду першої інстанції про те, що визначена підприємством за квітень 2016 року сума від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є достатньою як для погашення податкового боргу з цього податку та помилково зазначених сум ПДВ, так і для погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, тому контролюючий орган безпідставно відмовив підприємству у наданні бюджетного відшкодування.

Як установлено матеріалами справи, у рядку 21 ''Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)'' декларації за квітень 2016 року, поданої підприємством до контролюючого орану 20.05.2016, позивач задекларував сформоване у межах вказаного періоду від`ємне значення ПДВ, розраховане згідно з пунктом 200.1 цієї статті, в сумі 1' 748' 177 грн, яку зарахував до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Вказана сума обчислена підприємством відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу та відображена у 20.3 рядку декларації (т.І, а.с.160-168). Тобто, на вказану суму позивач міг повернути сплачений ПДВ із бюджету, проте зарахував її до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Зауважень з приводу показників декларації за квітень 2016 року з боку контролюючого органу не було.

Згодом, з урахуванням положень пункту 50.1 ПК України та пунктів 1, 5 розділу VІ Порядку №21 підприємство змінило напрямок суми від`ємного значення, що не перевищувала суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом подання 25.05.2016 до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за квітень 2016 року (т.І, а.с. 21-23).

За результатами камеральної (електронної) перевірки задекларованих підприємством даних у податковій звітності з ПДВ (уточнюючого розрахунку) за квітень 2016 року від 25.05.2016 №9084178236, зокрема суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за квітень 2016 року, контролюючий орган склав акт від 24.06.2016 №2002/15-54-12-01 (т. І, а.с. 37-60).

Згідно з висновком акта перевірки ПП"Маллаті" не мало права на бюджетне відшкодування в сумі 1' 136' 472 грн по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправлення самостійно виявлених помилок за квітень від 25.05.2016 №9084178236. Такі висновки мотивовані тим, що підприємство порушило порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (Порядок №21), оскільки у рядку 16.3 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2016 року від 25.05.2016 №9084178236 підприємство не відобразило зменшення залишку від`ємного значення на цю суму за результатами попередньої перевірки (акт перевірки від 20.07.2015 №1596/15-54-22-02/32642097), яке є узгодженим в судовому порядку (постанова Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2015 (суддя Завальнюк І. В.) та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2015 (головуючий суддя Кравець О. О., судді: Домусчі С. Д., Коваль М. П. у справі №815/6602/15), що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за квітень 2016 року на 558' 931 грн (рядки 17, 19, 21 уточнюючого розрахунку). Також у ході перевірки встановлено, що до складу суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового наступного звітного (податкового) періоду, (рядок 21 уточнюючого розрахунку та додаток №2) підприємство безпідставно включило 2244 грн, та безпідставно сформувало дані податкового обліку за безтоварними операціями із ТОВ''АРКОР ГРУПП'', ТОВ''АСТРА ГРУП ТРЕЙД'', ПП''ЕКСІМ-БАСІС'', ТОВ''КРЕЦ'', ТОВ''МАРКУС ТЕХНОЛОГІЯ'' (підприємство формувало для названих контрагентів безпідставну податкову вигоду).

Не погоджуючись з висновками перевірки, позивач в установленому порядку подав заперечення до акта перевірки та, з урахуванням зауважень контролюючого органу в акті камеральної перевірки від 24.06.2016 стосовно порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, -уточнюючі розрахунки (т.І, а.с. 15-20, 61-64).

На підставі зазначеного акта перевірки з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір та щодо якого здійснюється касаційний перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З урахуванням підпункту "б" пункту 200.4 цієї статті, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, платник податку має право на бюджетне відшкодування у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно з підпунктом 5 пункту 5 розділу V Порядку №21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного та судового оскарження відповідно до статті 56 ПК України.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок {пункт 5 розділу ІV Порядку №21}.

В уточнюючому розрахунку за квітень 2016 року, поданого 25.05.2016, підприємство змінило значення рядка 21 ''Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)'' з 1' 748' 177 грн на 611' 705 грн та заявило до бюджетного відшкодування 1' 136' 472 грн у рахунок погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2).

Уточнення показника рядка 21 декларації з ПДВ за квітень 2016 року 25.05.2016 не вплинуло на значення рядка 18 ''Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету''. Не вплинули відповідні зміни і на підсумкову суму податкового кредиту (рядок 17) декларації з ПДВ за квітень 2016 року, яка становила 2' 336' 735 грн.

Після камеральної перевірки підприємство, враховуючи зауваження контролюючого орану щодо порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, виправило помилку у додатку 2 на суму 2244 грн за лютий 2016 року шляхом подання 04.07.2016 уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за квітень 2016 року та відповідного додатка (т.І, а.с. 30-35). При цьому після поданого уточнення сума від`ємного значення за квітень 2016 року (611' 705 грн), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, (рядок 21) була достатньою для зменшення її на суму від`ємного значення (558' 931 грн), завищення якої було встановлено за результатами попередньої перевірки та яка була узгоджена за результатами судового оскарження у березні 2016 року, тому підприємство правильно зменшило від`ємне значення ПДВ на цю суму, шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за травень 2016 року, не зачіпаючи частину задекларованого від`ємного значення ПДВ (1' 136' 472 грн), сформовану за результатами податкової звітності за квітень 2016 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 25.05.2016 до бюджетного відшкодування шляхом її зарахування у рахунок погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, зокрема в рахунок сплати боргу з податку на прибуток (т.І, а.с.15-20).

За наведених обставин контролюючий орган безпідставно відмовив підприємству у наданні бюджетного відшкодування в сумі 1' 136' 472 грн.

За змістом акта перевірки у цій справі контролюючий орган на підставі аналізу податкової інформації з баз даних та автоматизованих інформаційних систем ДПС щодо контрагентів позивача у ланцюгу по суті також здійснив перевірку порядку визначення платником складу податкових зобов`язань та податкового кредиту, що є предметом документальної перевірки, а не камеральної. Тому контролюючий орган вийшов за межі предмету камеральної перевірки, що також свідчить на користь висновку суду апеляційної інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Крім того, за наслідками подання платником податків контролюючому органу уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся, контролюючий орган має перевірити достовірність таких показників шляхом проведення документальної позапланової перевірки, що передбачено підпунктом 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Утім, як встановлено матеріалами справи, таку перевірку після подання підприємством уточнюючого розрахунку до декларації за квітень 2016 року від 25.05.2016 №9084178236 ДПІ не проводило.

Велика Палата Верховного Суду висловила та послідовно застосовує позицію, за змістом якої повноваження органів влади, є законодавчо визначеними, а суд діє згідно з презумпцією "Jura novit curia" ("суд знає закони") (пункти 84, 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, провадження №12-161гс19).

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк