№ 815/7404/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 815/7404/16

адміністративне провадження № К/9901/32613/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майвік Корпорейшн" до Одеської митниці ДФС, третя особа - Приватне підприємство "Роял Трейд Імпекс", про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 (суддя Єфіменко К.С.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (головуючий суддя Кравченко К.В., судді Лук`янчук О.В., Градовський Ю.М.) у справі № 815/7404/16.

УСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙВІК КОРПОРЕЙШЕН» (надалі - Позивач, ТОВ «МАЙВІК КОРПОРЕЙШЕН») звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, Митниця), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- зобов`язати Митницю видати позивачу товар, а саме сумки жіночі ПВХ, загальною кількістю 1000 шт., в асортименті: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт., без відшкодування витрат Одеській митниці Державної фіскальної служби України на зберігання цього товару з 26.05.2016 та за час проведення службового розслідування у період з 12.02.2016 по 08.04.2016;

- зобов`язати Митницю провести взаємний залік лишків (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт.) і нестач (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт. 3125) внаслідок пересортиці згідно п.5 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №8790;

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача безпідставно не було повернуто частину вантажу загальною кількістю 1000 шт., а саме: сумки жіночі ПВХ, різних розмірів та кольорів, в асортименті: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт., а тому відмова митного органу повинна бути визнана протиправною та вказаний вантаж повинен бути повернутий представнику позивача без оплати вартості його зберігання на митному складі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано Одеську митницю ДФС видати Товариству з обмеженою відповідальністю «МАЙВІК КОРПОРЕЙШЕН» товар, а саме сумки жіночі ПВХ, загальною кількістю 1000 шт., в асортименті: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт., без відшкодування витрат Одеській митниці ДФС на зберігання цього товару з 26.05.2016 та за час проведення службового розслідування у період з 12.02.2016 по 08.04.2016. Зобов`язано Одеську митницю ДФС провести взаємний залік лишків (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт.) і нестач (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт. 3125) внаслідок пересортиці згідно п.5 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №8790.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 скасовано в частині зобов`язання Одеської митниці ДФС провести взаємний залік лишків (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт.3128 - 100 шт., арт.3129 - 100 шт., арт.3130 - 600 шт., арт. 3131 - 200 шт.) і нестач (сумки ПВХ у кількості 1000 шт.: арт. 3125) внаслідок пересортиці згідно п.5 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №8790, та прийнято в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 залишено без змін.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач неправомірно продовжував утримувати на митному складі майно, яке належить позивачеві та за розмитнення якого ним сплачені необхідні митні платежі в повному обсязі, що є порушенням прав позивача мирно володіти власним майном відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997 року, якою держава Україна гарантує особам право власності на приналежне їм майно. Судами визначено періоди, за які позивач не повинен сплачувати витрати на зберігання цього товару на митному складі, а саме: за час проведення службового розслідування у період з 12.02.2016 по 08.04.2016 та з 26.05.2016. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання Митниці провести певні бухгалтерські операції щодо обліку належного позивачу товару, не є належним способом захисту прав позивача.

Одеська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 в частині залишення без змін постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач доводив, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що до заяв ТОВ «МАЙВІК КОРПОРЕЙШЕН» не було додано документів, що підтверджують відшкодування витрат митниці на зберігання товарів і транспортних засобів на складі митниці, що є підставою для відмови у видачі зі складу товарів. Суди попередніх інстанцій протиправно звільнили позивача від сплати за зберігання товару за інший період, ніж встановлено матеріалами справи.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.09.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

13.07.2015 між Одеською митницею ДФС та Приватним підприємством «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» укладений договір №174 про надання послуг відповідального зберігання, згідно з пунктом 1.1.1 якого ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» (Зберігач) зобов`язується надати Одеській митниці ДФС (Поклажодавцю) послуги відповідального зберігання товарів («Послуги»), вилучених по протоколам про порушення митних правил, ні конфіскованих за рішенням суду, переданих для зберігання та інших товарів, що підлягають передачі у власність держави («Майно»).

Товари «сумки» та «рюкзаки» були ввезені на митну територію України ТОВ «Сейлз Профі» ще 16.08.2014 та внаслідок порушення цим підприємством митних правил ці товари 11.09.2015 були поміщені для зберігання на митний склад ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС», що підтверджується відповідними даними акту №37 від 31.09.2015.

В подальшому ТОВ «Сейлз Профі» листом від 24.04.2016 повідомило Митницю, що відмовляється від вищезазначеного товару на користь позивача.

В зв`язку із цим позивачем 06.05.2016 була подана для митного оформлення в режимі ІМ-40 митна декларація №500060001/2016/004319, в якій було задекларовано товар - вироби з лицьовою поверхнею із полімерних матеріалів (ПВХ) - рюкзаки (ПВХ), різних розмірів та кольорів, в асортименті: арт. 2663 - 20 шт., арт. 2332 - 500 шт., арт. 2333 - 600 шт., арт. 2336 - 600 шт.; вироби з лицьовою поверхнею із полімерних матеріалів (ПВХ) - термосумки для харчових продуктів або напоїв, багаторазові, ізольовані, що використовуються для підтримки температури харчових продуктів і напоїв при транспортуванні або тимчасовому зберіганні: арт. 3113 - 36 шт., арт. 3105 - 150 шт., сумки жіночі ПВХ, різних розмірів та кольорів, в асортименті: арт. 3128 - 100 шт. арт. 3129 - 100 шт., арт. 3130 - 600 шт., арт. 3131- 200 шт.; країна походження: Китай; виробник: SHENZHENNANYINGTRADING CO. LTD. Контейнер: APMU4520781.

Дана ВМД була прийнята Митницею без зауважень та позивачем за нею були сплачені митні платежі у повному обсязі.

Листом від 10.05.2016 (вх.№3335/1029) позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу вказаного товару з території митного складу ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС», де він зберігався.

Станом на 29.06.2016 відповідачем видано позивачу лише частину товару, а саме: рюкзаки (ПВХ) в асортименті: арт. 2663 - 20 шт., арт, 2332 - 500 шт., арт. 2333 - 600 шт., арт, 2336 - 600 шт. та термосумки (ПВХ) в асортименті: арт. 3113 - 36 шт., арт. 3105 - 150 шт.

Інша частина товару, загальною кількістю 1000 шт., а саме сумки жіночі ПВХ, різних розмірів та кольорів, в асортименті: арт. 3128 - 100 шт. арт. 3129 - 100 шт., арт. 3130 - 600 шт., арт. 3131- 200 шт., була залишена на складі митного органу.

30.06.2016 та 01.09.2016 позивач звертався до Одеської митниці ДФС з листами про видачу вищезазначеного товару, на які відповідь до дати звернення до суду не надходила.

Як слідує з матеріалів справи, причина, по якій Митниця не видавала позивачу 1000 жіночих сумом з артикулами 3128, 3129, 3130 та 3131 полягала у тому, що цей товар обліковувався по бухгалтерії Одеської Митниці як надлишки, які виникли внаслідок пересортиці товарів митного складу ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС».

Ці обставини узгоджуються зі змістом долучених до справи службових записок Митниці, з яких слідує, що на митному складі ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» була проведена інвентаризація цього товару, яка показала відсутність товару загальною кількістю 2906 одиниць, у тому числі сумки жіночі із ПВХ артик.3125 кількістю 1000 шт., та наявність надлишків - 1000 жіночих сумок із ПВХ з артикулами 3128, 3129, 3130 та 3131.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, виходили з наступного.

Статтею 242 Митного кодексу України, п.10 розділу II Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.06.2012 №731 (далі - Порядок №731), пунктом 9.1 Порядку роботи складу митного органу, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №627 (далі - Порядок №627) (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.07.2012 року за №1097/21409) передбачено, що видача зі складу митного органу товарів, транспортних засобів їх власникам або вповноваженим особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, здійснюється лише після митного оформлення зазначених товарів, транспортних засобів, відшкодування витрат митних органів за їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Відповідно до п.9.2 Порядку №627 видача зі складу митного органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення особам, зазначеним у пункті 9.1 цього розділу, здійснюється за умови подання на ім`я керівника митниці або особи, яка виконує його обов`язки, відповідної заяви (звернення) та документів, що засвідчують особу (повноваження особи).

Згідно п. 9.5 Порядку №627 строк розгляду заяви/звернення та надання відповіді на неї це може перевищувати 10 робочих днів з дня реєстрації цієї заяви/звернення у Митниці. При фактичній видачі товарів у строки, що не перевищують строки розгляду заяви/звернення, відповідь Митницею не надається.

За результатами розгляду заяви/звернення заявнику в межах строку, що не перевищує строку розгляду заяви/звернення, невідкладно надається засобами телефонного (з обов`язковим письмовим підтвердженням), поштового, факсимільного чи електронного зв`язку відповідь щодо умов та порядку отримання товарів і транспортних засобів комерційного призначення зі складу Митниці та зазначається адреса складу, де знаходяться товари. При цьому враховуються вимоги пункту 9.5 цього розділу (абзац 2 п.9.6 Порядку №627).

У п.9.12. Порядку №627 зазначено, що у разі прийняття рішення про відмову в поверненні товарів зі складу Митниці керівник Митниці або особа, яка виконує його обов`язки, накладає на заяві/зверненні громадянина резолюцію «Заборонено». При цьому заявнику надається відповідь із зазначенням причин відмови.

Звернення позивача від 10.05.2016 щодо видачі зі складу оформленого товару надійшло до Митниці ще 11.05.2016, частина товарів видана, проте частина товару - 1000 жіночих сумом із ПВХ з артикулами 3128, 3129, 3130 та 3131, не була видана і рішення про відмову у їх видачі Митницею не приймалось.

Таким чином, відповідачем з 26.05.2016 року (перший робочий день після спливу 10-деного терміну на розгляд заяви позивача про видачу товару) порушено строки розгляду заяви/звернення та надання відповіді на неї, а також не надано відповідь про відмову або задоволення заяви/звернення.

Пунктом 8 розділу II Порядку №731 встановлено, що при обрахунку витрат митним органом до розрахункового строку не включаються, зокрема, час затримки митного оформлення, яка сталася з ініціативи митного органу

При цьому, при обрахунку витрат до розрахункового строку не включаються, зокрема, час проведення службового розслідування або перевірки.

Зі змісту долученої до справи копії акту службового розслідування №04-20016 від 08.04.2016 (а.с.57-69) слідує, що службове розслідування, яке пов`язано з перевіркою обставин зберігання товару «Сумки», що були ввезені на митну територію України ТОВ «Сейлз Профі» ще 16.08.2014, було проведено з 12.02.2016 по 08.04.2016.

Таким чином, за період з 12.02.2016 по 08.04.2016 та за період після 26.05.2016 позивач не повинен сплачувати витрати на зберігання товару на митному складі.

Отже, судами встановлено, що відповідач неправомірно (без наявності правових підстав) продовжує утримувати на митному складі майно, яке належить позивачеві та за розмитнення якого ним сплачені необхідні митні платежі в повному обсязі, що є порушенням прав позивача мирно володіти власним майном відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997 року, якою держава Україна гарантує особам право власності на приналежне їм майно.

Митницею у касаційній скарзі зазначено, що суди попередніх інстанцій невірно визначили дати періоду, за який ТОВ «МАЙВІК КОРПОРЕЙШЕН» не повинно сплачувати витрати на зберігання належного йому товару на митному складі, оскільки рішення про службове розслідування було прийняте 17.02.2016 (наказ Одеської митниці ДФС від 17.02.2016 №66 «Про проведення службового розслідування». Але суди звільнили позивача від сплати витрат за зберігання товару з 12.02.2016 по 08.04.2016, а не з 17.02.2016 по 08.04.2016.

Проте відповідно до матеріалів справи (акт службового розслідування №04-20016 від 08.04.2016, службові записки Митниці тощо) службове розслідування було розпочато 12.02.2016, копія відповідного наказу про призначення службового розслідування в матеріалах справи відсутня.

Сплата за зберігання товарів здійснена позивачем 16.06.2016, відповідно до розрахованої відповідачем суми, після отримання листа Митниці про видачу частини товарів зі складу, що узгоджується з приписами статті 242 242 Митного кодексу України, п.10 розділу II Порядку №731, пунктом 9.1 Порядку №627.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (в редакції, чинній до внесення змін в цю статтю згідно із Законом від 15.01.2020 №460-ІХ, яка набрала чинності 08.02.2020 та підлягає застосуванню при касаційному перегляді цієї справи відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини 1 статті 341 КАС України.

Керуючись пунктом статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі № 815/7404/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.В. Хохуляк В.П. Юрченко