ПОСТАНОВА
Іменем України
28 січня 2020 року
Київ
справа №815/945/17
адміністративне провадження №К/9901/17051/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 (суддя Бойко О.Я.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (головуючий суддя Яковлєв О.В., судді: Федусик А.Г., Танасогло Т.М.) у справі №815/945/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Маріс" до Одеської митниці Державної фіскальної служби, третя особа: Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Аква Маріс" звернулося до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС, третя особа: Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою митного органу у справі №815/945/17.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №815/945/17 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 попередній розгляд справи призначено на 28.01.2020.
В обґрунтування своїх вимог митний орган посилається на те, що вилучення товару здійснено на виконання доручення Київської міської митниці ДФС, яке у відповідності до вимог статті 518 Митного кодексу України було обов`язковим до виконання Одеською митницею ДФС, внаслідок чого відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо нерозмитнення товару позивача. При цьому, через властивості вилученого товару, зберігання здійснювалось на складах ТОВ «Толк Консалтинг», яке несло відповідальність за зберігання отриманих товарів, внаслідок чого відсутні підстави для встановлення факту неналежного зберігання вилученого товару саме Одеською митницею ДФС. Крім того, відповідач вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про несвоєчасне митне оформлення спірного товару, так як таке оформлення здійснено у передбачені митним законодавством строки. Оскільки посадовими особами Київської міської митниці ДФС був складений протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає конфіскацію товарів - завершення митного оформлення товарів не було можливим до завершення розгляду справи про порушення митних правил.
Позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, де ТОВ "Аква Маріс" вказує, що вважає касаційну скаргу необґрунтованою, доводи відповідача не відповідають дійсності та були спростовані у ході судового розгляду. Позивач наголошує, що незважаючи на наявність усіх передбачених законодавством України документів для розмитнення товару, відповідач всупереч нормам Митного кодексу України, товар не розмитнював.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.04.2016 між ТОВ «АКВА МАРІС» та компанією STAR TEAM INVESTMENTS L.P укладено контракт №05/16, на підставі якого компанія STAR TEAM INVESTMENTS L.P зобов`язалась поставити позивачу товар «свіжий часник», на суму 22933,00 доларів США.
В свою чергу, вказаний товар 24.08.2016 доставлено до митного контролю та оформлення в Одеській митниці ДФС (м/п «Григорівка»), за митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ № 500010003/2016/010133.
При цьому, в цей же день о 20год. 19хв. ТОВ «АКВА МАРІС» подано до контролюючого органу митну декларацію, внаслідок чого отримано електронне повідомленні від митного органу №9d9a3b65-fa38-4eb3-9a3-0446c3017acb, в якому зазначено про необхідність проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100% пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації.
Митним органом 25.08.2016 у період часу з 15год. 30хв. по 21год. 15хв. здійснено огляд товару позивача, із залученням посадових осіб служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митниці.
Крім того, в цей же день Київською міською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил №0557/10000/16.
У свою чергу, вказаним протоколом встановлено, що Київською митницею ДФС 22.08.2016 під час митного огляду міжнародного експрес-відправлення документального характеру виявлено оригінали документів, що співпадали з оригіналами документів, наданим 24.08.2016 ТОВ «АКВА МАРІС» до митного контролю та оформлення товару «свіжий часник» в Одеській митниці ДФС. Проте, з однією відмінністю, що у виявлених Київською митницею ДФС вартість товару «свіжий часник» зазначена, у загальній сумі 49525,00 доларів США, а в поданих документах ТОВ «АКВА МАРІС» вартість товару «свіжий часник» зазначена, у загальній сумі 22933,00 доларів США, що свідчить про заниження ТОВ «АКВА МАРІС» заявленої митної вартості товару.
Внаслідок чого, на підставі доручення Київської міської митниці ДФС від 25.08.2016 №2448/7/26-70-2001, Одеською митницею ДФС 31.08.2016 складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0557/10000/16.
На підставі протоколу вилучено у експедитора позивача ТОВ «Олімп А.С.» товар «часник свіжий», призначений для громадського харчування, у кількості 1000 картонних коробів та 3330 п/п сіток, загальною вагою 27177,00кг., а також зазначено, що вилучений товар в контейнері ЕGSU 5013310 буде доставлено та розміщено на складі ТОВ «Толк Консалтинг», за адресою: м.Одеса, вул.Новомосковська, 9.
Між тим, постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 07.10.2016 у справі №3/760/16013/16-п, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду м.Києва, закрито провадження відносно ОСОБА_1 керівника ТОВ «АКВА МАРІС», у справі про порушення митних правил, передбачених частиною першою 483 Митного кодексу України, а також повернуто предмети, що вилучені та передані на зберігання ТОВ «Толк Консалтинг».
Позивач листами від 11.11.2016 та 08.12.2016 звернувся до митного органу з проханням про повернення вилученого товару.
14.12.2016 товариству повернуто вилучений товар «часник свіжий», у кількості 27177,00кг., відповідно до накладної від 14.12.2016 №10.
При цьому, 15.12.2016 за заявою позивача ТОВ «ВЕЙКФІЛД ІНСПЕКШЕН СЕРВІС (Україна)» проведено інспекцію вилученого товару, за наслідком якої складено акт, яким встановлено, що якість пред`явленого часнику свіжого не відповідає вимогам стандарту ЕЭК ООН FFV-18 та характеризується суттєвими дефектами, що не дозволяє використовувати його за цільовим призначенням, а саме реалізувати як якісний часник свіжий першого класу.
Крім того, 04.01.2017 на підставі заяви позивача Київською торгово-промисловою палатою проведено дослідження з метою визначення якості товару, внаслідок чого зроблено висновок, що якість наданої експерту партії часнику свіжого із-за наявності дефектів зовнішнього вигляду не відповідає вимогам стандарту ЕЭК ООН FFV-18, що робить його непридатним до вживання.
На переконання позивача, відповідач вчинив бездіяльність, яка полягала у несвоєчасному розмитненні товару, його неналежному зберіганні та у несвоєчасному поверненні, що потягла за собою фактично знищення товару, у зв`язку з чим позивач зазнав порушення своїх майнових прав та звернувся до адміністративного суду. Позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо: нерозмитнення товару, неповернення позивачу товару у можливо короткий строк; неналежного зберігання вилученого товару.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зроблено висновок щодо протиправності допущеної Одеською митницею ДФС бездіяльності, в частині нерозмитнення товару у строки передбачені МК України, а також неповерненні товариству вилученого товару у можливо короткий строк та неналежного зберігання вилученого товару. Суди посилались на те, що відповідач вилучив та утримував товар законно впродовж адміністративного оскарження відповідно до вимог статті 511 Митного кодексу України. Втім, 07.11.2016, коли постанова Солом`янського районного суду м.Києва набрала законної сили та відповідно до якої була встановлена відсутність порушення митних правил та повернення вилученого товару, у відповідача не було правової підстави для утримання товару. Однак товар був повернутий лише 14.12.2016, що становило порушення майнових прав позивача.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно положень статті 255 МК України, митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:
1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу;
4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п`ятої цієї статті;
5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";
6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;
7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.
У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.
Не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв`язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки органів доходів і зборів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
При виявленні порушення митних правил орган доходів і зборів здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:
1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази;
2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Згідно частиною другою статті 256 МК України встановлено, що у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Частиною третьою вказаної статті передбачено, що рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 511 МК України у разі виявлення порушень митних правил, передбачених статтями 471-473, 476, 482-484 цього Кодексу, вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи позивач 24.08.2016 о 20:19 подав до митного органу митну декларацію №500010003/2016/010133, що свідчить про початок процедури митного оформлення товару.
У цей же день від митного органу товариству надійшло повідомлення, в якому зазначено про необхідність проведення повного митного огляду товару, при цьому не приймаючи картки відмови у митному оформленні товарів.
Положення МК України вказують, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу (стаття 255 МК України).
При цьому, відповідно до міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, митне оформлення у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово. У разі неможливості у зазначений строк здійснити митне оформлення товару приймається рішення про відмову у митному оформленні товару (стаття 247 МК України).
У даній справі, митним органом дослідження документів, на підставі яких товари були переміщені через митний кордон України, та митний огляд товару розпочалися тільки наступного дня 25.08.2016 з 15год. 30хв.
Вказані обставини, на думку судів попередніх інстанцій, свідчать про недобросовісне затягування відповідачем процесу митного оформлення в порушення вимог статтей 255 247 МК України, приписи яких передбачають тривалість митного оформлення загалом протягом 4 годин з моменту подання митної декларації, а також те, що митне оформлення у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду правомірно відхилила посилання митного органу на правомірність перевищення часу розмитнення товару та призначення повного митного огляду товару на підставі протоколу Київської міської митниці ДФС про порушення митних правил керівником ТОВ «АКВА МАРІС» № 0557/10000/16, оскільки такий протокол складений Київською міською митницею ДФС у робочий час 25.08.2016.
Більш того, на підставі доручення Київської міської митниці ДФС від 25.08.2016 №2448/7/26-70-2001, Одеською митницею ДФС лише 31.08.2016 складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0557/10000/16.
Не погоджуючись з адміністративним протоколом від 25.08.2016 №0557/10000/16, складеним відносно директора ТОВ «АКВА МАРІС» ОСОБА_1 про порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України, останній звернувся за захистом свої прав до Солом`янського районного суду м.Києва.
07.10.2016 Солом`янський районний суд м.Києва у справі №3/760/16013/16-ц ухвалив рішення про закриття провадження відносно ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та про повернення власнику безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених відповідно до протоколу від 25.08.2016 №0557/10000/16 та які були передані на зберігання на склад ТОВ «ТОЛК КОНСАЛДІНГ» за адресою: м.Одеса, вул. Новомосковська, 9.
Як встановлено судами, 11.11.2016 позивач звернувся з листом до відповідача та просив його повернути, належний йому товар «свіжий часник». При цьому, позивач посилався на рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 07.10.2016, яке набрало законної сили, та додавав до своєї заяви постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 07.10.2016 у справі №760/16013/16-п та рішення Апеляційного суду м.Києва від 07.11.2016 про залишення зазначеної постанови без змін.
Суди звернули увагу, що в резолютивній частині рішення Солом`янський районний суд м.Києва вказує на повернення власнику безпосередніх предметів порушення митних правил, які були передані на зберігання на склад ТОВ «ТОЛК КОНСАЛДІНГ».
Суди констатували, що на зазначене звернення відповідач не надав жодної відповіді, чим порушив порядок та строки розгляду заяв/звернень митним органом, встановлених наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №627 «Про затвердження порядку роботу складу митниці ДФС» (надалі - Порядок).
Пункт 9.5 Порядку визначає, що строк розгляду заяви/звернення та надання відповіді на неї не може перевищувати 10 робочих днів з дня реєстрації цієї заяви/звернення у Митниці. При фактичній видачі товарів у строки, що не перевищують строки розгляду заяви/звернення, відповідь Митницею не надається».
В абзаці другому пункту 9.6. Порядку вказано, що за результатами розгляду заяви/звернення заявнику в межах строку, що не перевищує строку розгляду заяви/звернення, невідкладно надається засобами телефонного (з обов`язковим письмовим підтвердженням), поштового, факсимільного чи електронного зв`язку відповідь щодо умов та порядку отримання товарів і транспортних засобів комерційного призначення зі складу Митниці та зазначається адреса складу, де знаходяться товари. При цьому враховуються вимоги пункту 9.5 цього розділу.
08.12.2016 позивач повторно звернувся з листом до відповідача та просив його повернути, належний йому товар «свіжий часник».
14.12.2016 позивачу повернуто вилучений товар «часник свіжий», у кількості 27177,00кг.
При цьому, позивач стверджував про зіпсованість товару, який було повернуто з посиланням на акт 15.12.2016 ТОВ «ВЕЙКФІЛД ІНСПЕКШЕН СЕРВІС (Україна)», яким встановлено, що якість пред`явленого часнику свіжого не відповідає вимогам стандарту ЕЭК ООН FFV-18 та характеризується суттєвими дефектами, що не дозволяє виконувати його за цільовим призначенням, а саме реалізувати як якісний часник свіжий першого класу.
Крім того, 04.01.2017 на підставі заяви позивача Київською торгово-промисловою палатою проведено дослідження з метою визначення якості товару, внаслідок чого зроблено висновок, що якість наданої експерту партії часнику свіжого із-за наявності дефектів зовнішнього вигляду (цибулини часнику гнилі пророслі, покриті цвіллю з неприємним гнилим запахом) не відповідає вимогам стандарту ЕЭК ООН FFV-18, що робить його непридатним до вживання.
У свою чергу, відповідач надав висновок від 11.10.2016 №4721/26 товарознавчого експертного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України., який був зроблений на замовлення директора ТОВ «Толк консалтинг». Перед експертом на вирішення було поставлене завдання визначити ринкову вартість майна з метою його подальшої реалізації. У висновку даного дослідження фахівець зазначила, що ринкова вартість товару, а саме часнику вагою 27177кг, китайського виробництва, з урахуванням знижки ПДВ складає 637300,65 грн. Також, із змісту дослідження слідує, що часник був чистим, цілим, без пророслі та стороннього запаху. Відповідач посилався на дане дослідження, як на доказ того, що товар «свіжий часник» впродовж його перебування на складі був належної якості.
Розглянувши доводи сторін на підставі наданих доказів судами зауважено, що огляд об`єкту дослідження відбувався 05.10.2016, при цьому, товар позивач фактично отримав 14.12.2016. Крім того, в дослідженні вказано: «Термін придатності: 4 місяці… Однак, необхідно відмітити, що термін придатності наданого на дослідження товару, відповідно до маркування закінчується».
При цьому, на підтвердження факту пошкодження товару та неможливості його подальшої реалізації позивач надав висновок Торгово-промислової палати, однак, відповідно до якого огляд та дослідження проводилися після спливу 21 дня з моменту отримання товару. Посилання ж позивача на акт інспекції, яка проводилася в день отримання товару ТОВ «Вейкфілд Інспекшн Сервіс (Україна), судами правильно не прийнято до уваги, оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що дослідження відбувалося атестованими фахівцями, які володіють спеціальними знаннями.
На підставі встановленого, суди констатували, що у будь-якому разі є очевидною та обставина, що станом на день повернення товару 14.12.2016, термін придатності товару часник був вже прострочений.
Відтак, з огляду на той факт, що станом на 11.11.2016 відповідний фахівець у своєму дослідженні зазначив, що термін придатності товару спливає, судове рішення про повернення товару набрало законної сили, а відповідач не вчинив жодної дії у відповідь на звернення позивача про повернення товару, судами правомірно розцінено як допущення бездіяльності з боку відповідача.
Згідно вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Касаційний суд вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду