ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2020 року

Київ

справа №816/1098/16

адміністративне провадження №К/9901/34748/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у складі судді Канигіної Т.С. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Жигилія С.П., суддів: Перцової Т.С., Дюкарєвої С.В. від 28 вересня 2017 року

у справі № 816/1098/16

за позовом Державної служби геології та надр України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт"

про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2016 року Державна служба геології та надр України (далі також - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт" (далі також - відповідач, ТОВ "Тахтаївський граніт"), в якому просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4068 від 18 жовтня 2006 року з метою видобування гранітів - каменю будівельного Тахтаївського родовища.

2. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. 25 жовтня 2017 року позивач подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року. Просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

5. 22 листопада 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу.

6. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").

7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Тахтаївський граніт" зареєстровано як юридичну особу в установленому законом порядку 23 грудня 2004 року, код ЄДРПОУ 32807352. Основним видом господарської діяльності підприємства є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

9. 18 жовтня 2006 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ "Тахтаївський граніт" надано спеціальний дозвіл на користування надрами за реєстраційним № 4068 терміном на 20 років, а також укладено угоду про умови користування надрами.

10. Заборгованість відповідача з рентної плати за видобування корисних копалин становить 215787,25 грн, з яких 199172,53 грн - сума грошового зобов`язання за основним платежем, 16614,71 грн - сума грошового зобов`язання за штрафними санкціями) визначена податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької Об`єднаної державної податкової інспекції від 18 лютого 2013 року № 0000032301/253, прийнятого за наслідками проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Тахтаївський граніт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року. Заборгованість відповідача частково погашена за рахунок наявної переплати у розмірі 1111,62 грн.

11. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21 листопада 2013 року, зокрема, порушено провадження по справі № 917/2096/13 про банкрутство ТОВ "Тахтаївський граніт»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача.

12. Відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 19 березня 2014 року по справі № 917/2096/13 визнано кредиторські вимоги Кременчуцької об`єднаної державної податкової інcпекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ТОВ "Тахтаївський граніт" та зобов`язано розпорядника майна включити їх до реєстру вимог кредиторів у тому числі рентну плату за використання надр у розмірі 214675,62 грн, з яких 198060,91 грн - основний платіж, 16614,71 грн - штрафна санкція.

13. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18 квітня 2014 року, з урахуванням ухвали від 30 квітня 2014 року про виправлення описки у справі № 917/2096/13, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Тахтаївський граніт", до якого включено вимоги Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в сумі 677464,65 грн, з яких 580473,10 грн - основний борг (третя черга), 95246,11 грн - штрафні санкції та 1745,44 грн - пеня (шоста черга).

14. Листом від 16 березня 2015 року № 6070/5/99-99-15-04-01-16 Державною фіскальною службою України повідомлено позивача про наявність податкової заборгованості ТОВ "Тахтаївський граніт".

15. Наказом Державної служби геології та надр України № 72 від 14 квітня 2015 року ТОВ "Тахтаївський граніт" надано 30-денний строк для усунення зазначених порушень, про що листом від 20 квітня 2015 року повідомлено відповідача.

16. Наказом Державної служби геології та надр України від 10 вересня 2015 року № 280 ТОВ "Тахтаївський граніт" зупинено дію спеціального дозволу та надано відповідачу 30 календарних днів для усунення порушень, про що його повідомлено листом від 24 вересня 2015 року.

17. 05 жовтня 2015 року на адресу Державної служби геології та надр України надійшов лист Державної фіскальної служби України від 29 вересня 2015 року № 22818/5/99-99-15-04-01-16, відповідно до якого контролюючий орган просив Державну службу геології та надр України розглянути питання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Тахтаївський граніт" у зв`язку з несплатою останнім понад шість місяців рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

18. Листом від 28 квітня 2016 року № 7999/13/14-16 Державною службою геології та надр України запропоновано ТОВ "Тахтаївський граніт" надати у 15-денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами Тахтаївського родовища, згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами №4068 від 18 жовтня 2006 року.

19. ТОВ "Тахтаївський граніт" листом від 12 травня 2016 року №2015/05/12-1 повідомило Державну службу геології та надр України про незгоду на припинення права користування надрами згідно зі спеціальним дозволом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

20. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач упродовж стоку, що перевищує шість місяців, не сплачує до Зведеного бюджету України рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, внаслідок чого утворилась заборгованість, чим порушено вимоги, передбачені спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, що є підставою для припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу ТОВ "Тахтаївський граніт" на користування надрами від 18 жовтня 2006 року № 4068.

21. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на неможливість погашення податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зумовлену дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного Господарським судом Полтавської області в межах розгляду справи про банкрутство ТОВ "Тахтаївський граніт".

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки податковий борг відповідача з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин виник до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, виникла неможливість погашення товариством заборгованості перед конкурсним кредитором під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Тахтаївський граніт", оскільки погашення таких вимог відбувається згідно з відповідною процедурою, визначеною Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ

23. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що відповідач порушив законодавство в сфері надрокористування, а саме пункт 3 Особливих умов спеціального дозволу - своєчасна та в повному обсязі сплата обов`язкових платежів - та не усунув дане порушення, а тому наявні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 18 жовтня 2006 року №4068 згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі також - Порядок №615).

24. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що ТОВ «Тахтаївський граніт» не могло погасити податковий борг з рентної плати за користування надрами перед конкурсним кредитором під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ТОВ «Тахтаївський граніт», оскільки такий борг виник до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Тахтаївський граніт» та погашення боргу потягло б за собою порушення відповідачем процедури, визначеної Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

25. Окрім цього подав до суду клопотання про залишення касаційної скарги без розгляду та закриття провадження у справі у зв`язку з пропущенням встановленого строку звернення до адміністративного суду із касаційною скаргою.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

27. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, залишення касаційної скарги без розгляду у зв`язку із пропущенням позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду суд зазначає наступне.

29. Відповідно до статті 212 КАС України (в редакції, яка діяла на час подання касаційної скарги) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

30. Як вбачається з копії ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, її повний текст виготовлено 03 жовтня 2017 року.

31. Таким чином, строк на касаційне оскарження судових рішень закінчився 23 жовтня 2017 року.

32. Враховуючи те, що позивачем касаційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку до моменту закінчення строку на касаційне оскарження, ним не пропущено строки подання касаційної скарги до суду.

33. За змістом частини 8 статті 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

34. Згідно з частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

35. За змістом частин 1 - 3 статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

36. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

37. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

38. Статтею 28 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

За видачу спеціальних дозволів на користування надрами справляється відповідний збір.

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються Податковим кодексом України.

39. Згідно з підпунктом 4 пункту 22 Порядку № 615 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі наявності заборгованості з плати за користування надрами.

40. Пунктом 23 вказаного Порядку визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

41. Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

42. Згідно з підпунктом 258.2.2 пункту 258.2 статті 258 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) за фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником рентної плати сум податкових зобов`язань або невиконання платником податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, порушує перед відповідним центральним органом виконавчої влади питання зупинення дії відповідного і спеціального дозволу.

43. Системний аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що недотримання вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, є підставою для припинення права користування надрами. Таке право припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр припинення такого права здійснюється виключно у судовому порядку.

44. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі №819/2485/15.

45. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється, зокрема, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру.

46. Абзац 5 частини 7 статті 4-1 Закону передбачає, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

47. Отже, спеціальним законом, яким передбачено підстави припинення права користування надрами, є Кодекс України про надра, пунктом 5 статті 26 якого передбачено однією з підстав - порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

48. З урахуванням вищевикладеного, оскільки особливою (додатковою) умовою спеціального дозволу на користування надрами від 18 жовтня 2006 року № 4068, наданого ТОВ «Тахтаївський граніт», є своєчасна і в повному обсязі сплата обов`язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством, натомість, як встановлено судами, заборгованість відповідача з рентної плати за видобування корисних копалин, визначена податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької Об`єднаної державної податкової інспекції від 18 лютого 2013 року № 0000032301/253, прийнятим за наслідками проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Тахтаївський граніт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, становить 215787,25 грн (заборгованість відповідача частково погашена за рахунок наявної переплати у розмірі 1111,62 грн); провадження по справі № 917/2096/13 про банкрутство ТОВ "Тахтаївський граніт» порушено лише 21 листопада 2013 року ухвалою Господарського суду Полтавської області (тією ж ухвалою і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Тахтаївський граніт"), колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій, що оскільки борг у відповідача виник до порушення провадження у справі про його банкрутство, у останнього відсутня можливість щодо його погашення під час дії, оскільки погашення таких вимог відбувається відповідно до процедури, визначеної Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

49. Колегія суддів наголошує, що підставою для звернення до суду з позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 18 жовтня 2006 року № 4068 стало неусунення відповідачем порушень щодо сплати заборгованості за видобування корисних копалин, яка виникла за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року та визначена податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької Об`єднаної державної податкової інспекції від 18 лютого 2013 року № 0000032301/253, відтак, враховуючи встановлений законодавством України обов`язок та передбачену спеціальним дозволом умову, відповідач був зобов`язаний та мав можливість сплатити наявний у нього борг у розмірі 215787,25 грн до порушення провадження у справі про його банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме 21 листопада 2013 року, однак така заборгованість була погашена ним лише частково за рахунок наявної переплати у розмірі 1111,62 грн. Будь-яких інших дій, спрямованих на погашення заборгованості, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не вчиняв, а також під час розгляду справи не довів наявність виключних обставин, що вказували б на виникнення податкового боргу з підстав, незалежних від суб`єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність на свій ризик, та унеможливлювали б сплату податкового боргу.

50. Оскільки станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій у відповідача існував борг з плати за користування надрами, який виник до порушення процедури про банкрутство, що свідчить про порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, наявні підстави для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на їх користування.

51. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 822/95/18.

52. Також суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання, зокрема надрами, є особливо суворими та, як виняток, застосовуються до суб`єкта, який отримав відповідний дозвіл і зобов`язаний забезпечувати безумовне дотримання у своїй діяльності всіх вимог законодавства у сфері надрокористування.

53. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №826/11885/16.

54. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

55. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій повністю з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

56. Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

57. Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі №816/1098/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3. Припинити Товариству з обмеженою відповідальністю «Тахтаївський граніт» право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4068 від 18 жовтня 2006 року №4068 .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В. Желєзний

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Саприкіна