ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року

м. Київ

справа № 816/1343/17

касаційне провадження № К/9901/3332/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 (суддя - Єресько Л.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 (головуючий суддя - Пянова Я.В., судді - Зеленський В.В., Чалий І.С.) у справі за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Колективного деревообробного підприємства "Клен" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника,

УСТАНОВИВ :

Головне управління ДФС у Полтавській області (далі - позивач, Управління, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Колективного деревообробного підприємства "Клен" (далі - відповідач, Підприємство), у якому, з урахуванням уточнень, просило суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Підприємства у розмірі 142568,95 грн, наслідком якого зміна майнового стану позивача, тобто позов має майновий характер.

Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017, позов Підприємства залишено без руху з тих підстав, що позивачем при зверненні до суду порушено вимоги частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не надано доказів сплати судового збору, та надано строк для усунення недоліків.

Не погодившись з ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій, позивач оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що предметом даного спору є немайнові інтереси і, відповідно, судовий збір повинен бути розрахований виходячи з немайнового характеру спору, що не враховано судами попередніх інстанцій і визначено позивачу судовий збір, виходячи з майнового характеру спору.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.07.2023 визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, і призначив розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 25.07.2023.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону України судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на час звернення до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Проте, при зверненні до суду позивачем не було надано документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, судом було зазначено недоліки позовної заяви, розмір судового збору, необхідний для сплати, спосіб їх усунення та встановлено строк для їх усунення.

При цьому, оцінка доводам позивача щодо немайнових вимог спору була надана судом апеляційної інстанції, з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених статтею 106 цього Кодексу, правомірно постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, а тому підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Окрім зазначеного, колегія суддів зауважує, що 20.11.2017 позивач надав суду докази сплати ним судового збору у встановленому розмірі, чим усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 22.08.2017.

Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 28.12.2017 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за позовом Управління до Підприємства про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а ухвали судів першої та апеляційної інстанцій залишенню без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова