ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 816/2182/17

касаційне провадження № К/9901/52944/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 (суддя Сич С.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 (головуючий суддя - Бартош Н.С., судді - Макаренко Я.М., Мінаєва О.М.) у справі за позовом Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради (далі - позивач, Підприємство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «Н» від 15.11.2017 №0011881401.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на безпідставне застосування контролюючим органом штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість, оскільки відповідні суми субвенції, що направлені на погашення заборгованості з податку на додану вартість, не були зараховані на рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість платника податків, Державною фіскальною службою України протиправно утворено від`ємний баланс на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Підприємства, що, в свою чергу, унеможливило реєстрацію позивачем податкових накладних, виписаних споживачам послуг.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 13.02.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 15.11.2017 №0011881401.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що контролюючим органом безпідставно застосовано до платника штраф за порушення, визначене абзацом 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки позивачем своєчасно вчинені всі необхідні дії для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Скаржник доводить правомірність прийнятого ним рішення і вважає, що платником своєчасно не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 50454,52 грн по взаємовідносинах з ПАТ «Укртелеком», ПАТ «Укрзалізниця».

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.08.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.12.2023 визнав за можливе розглянути касаційну скаргу у попередньому судовому засіданні і призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 26.12.2023.

Відповідач подав клопотання про процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537, від 30.09.2020 №893.

Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Полтавській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 44057192).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань достовірності та повноти нарахування зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПАТ «Укртелеком» за травень 2017 року, ПАТ «Укрзалізниця» за липень 2017 року та дотримання граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування, за результатами якої складено акт від 26.10.2017 №1391/16-31-14-14-01-10/03361655 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки зафіксовані порушення платником вимог пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, що полягає у відсутності реєстрації податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 50454,52 грн, в тому числі: по ПАТ «Укртелеком» (код за ЄДРПОУ 21560766): за січень 2017 року - 209,94 грн, за лютий 2017 року - 69,98 грн, за березень 2017 року - 184,01 грн, за квітень 2017 року - 479,69 грн; по ПАТ «Укрзалізниця» (код за ЄДРПОУ 40075815): за січень 2017 року - 6127,33 грн, за лютий 2017 року - 5801,37 грн, за березень 2017 року - 6799,94 грн, за квітень 2017 року - 8805,41 грн, за травень 2017 року - 10819,06 грн, за червень 2017 року - 11157,79 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Н» від 15.11.2017 №0011881401, яким до платника відповідно до абзацу 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України за відсутність реєстрації в ЄРПН вказаних вище накладних застосовано штраф в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначених в таких податкових накладних, у сумі 25227,26 грн.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу щодо не реєстрації в ЄРПН податкових накладних на загальну суму 50454,52 грн, у тому числі: по взаємовідносинах з ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 943,62 грн; по взаємовідносинах з ПАТ «Укрзалізниця» на загальну суму 49510,90 грн.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що між позивачем (виконавець) та Полтавською філією ПАТ «Укртелеком» (замовник) укладено договір від 01.01.2013 № 2690, предметом якого є надання послуг з водопостачання та водовідведення, на підставі даних водолічильників. На підставі договору, виписані рахунки на спожиту воду та водовідведення, оплата здійснювалася згідно банківських виписок.

Також, між позивачем (виконавець) та ПАТ «Укрзалізниця» (замовник) укладено декілька договорів, предметом яких є надання послуг з водопостачання та водовідведення. На підставі даних водолічильників та договорів виписані рахунки на спожиту воду та водовідведення, оплата здійснювалася згідно банківських виписок.

Позивачем не заперечується факт не реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, не реєстрація податкових накладних пов`язана з від`ємним значенням суми податку, на яку платник податку мав право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Зазначена обставина виникла внаслідок того, що відповідні суми субвенції, що направлені на погашення заборгованості з податку на додану вартість, не були зараховані на рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість платника податків, Державною фіскальною службою України протиправно утворено від`ємний баланс на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Підприємства, що в свою чергу унеможливило реєстрацію позивачем податкових накладних. Оскільки сума субвенції не була зарахована на електронний рахунок позивача, позивач не мав можливості реєструвати податкові накладні, виписані споживачам послуг.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 10.08.2016 у справі №816/418/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016, визнав протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок Підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам центрального питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуг з центрального водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України. Зобов`язав Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Підприємства №37513000002371 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 7137129,57 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень зазначені судові рішення залишені без змін постановою Верховного Суду від 26.11.2019.

Суди першої та апеляційної інстанцій також установили, що згідно з витягами з інтегрованої системи «Податковий блок», облік платежів, перегляд реєстру трансакцій по електронному рахунку Підприємства за період з 24.11.2016 по 30.01.2018 підтверджено, що ДФС України не зараховано на рахунок Підприємства №37513000002371 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 7137129,57 грн.

Спірним питанням у даній справі є правомірність притягнення платника до відповідальності з урахуванням встановлених фактичних обставин у даній справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

В той же час, пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі, з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569).

Відповідно до пункту 2 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Пунктом 9 Порядку №569 передбачено, що у разі проведення розрахунків з платником податку по відшкодуванню йому різниці в тарифах з централізованого водопостачання та водовідведення за рахунок субвенції з державного бюджету в рахунок погашення заборгованості з податку, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів зобов`язаний врахувати в поповнення рахунку в СЕА з податку на додану вартість суму субвенційних перерахувань та сформувати коригуючі реєстри, які надаються до Державної фіскальної служби, яка, на підставі отриманих коригуючих реєстрів Казначейства, збільшує показник електронного рахунку платника на відповідну суму субвенційних перерахувань.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій та свідчать показники електронного рахунку Підприємства в СЕА з податку на додану вартість за період, що перевірявся, ані Казначейством, ані ДФС України, не було вчинено дій, визначених наведеними вище нормами, у зв`язку з чим у позивача виник значний від`ємний показник електронного рахунку в СЕА з податку на додану вартість.

Наведене свідчить про те, що не реєстрація платником податкових накладних є наслідком виникнення у Підприємства від`ємного показника електронного рахунку в СЕА з податку на додану вартість, в тому числі з причин бездіяльності державних органів, що встановлено рішенням суду у справі №816/418/16.

Колегія суддів враховує, що визначальною умовою притягнення платника до відповідальності відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, є доведення його вини за не реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригувань, проте, у даному випадку не реєстрація податкових накладних відбулося не з вини платника, оскільки ним були вчинені усі необхідні дії щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними, обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 52 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити Головне управління ДФС у Полтавській області його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова