№ 816/2268/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2020 року

Київ

справа №816/2268/16

адміністративне провадження №К/9901/40095/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 (суддя - Ясиновський І.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 (колегія суддів: Яковенко М.М., Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі №816/2268/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ДФС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2016 № 0101891304, № 0101931304, № 0101901304, № 0101871304, № 0101951304, рішення про застосування фінансової санкції від 25.11.2016 № 0101861304, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.11.2016 № Ф-0101851304.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2016 у справі №761/30064/16-к проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, вимог валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 22.08.2016. Вказував на те, що доказів наявності судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили щодо позивача контролюючим органом не надано, а тому вважає прийняті за її результатами оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску незаконними та таким, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України..

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДФС від 25.11.2016 №0101891304, від 25.11.2016 №0101931304, від 25.11.2016 №0101901304, від 25.11.2016 №0101871304, від 25.11.2016 №0101951304. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.11.2016 №Ф-0101851304, винесену Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 25 листопада 2016 року №0101861304 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Рішення судів мотивовані тим, що позапланова документальна невиїзна перевірка позивача, за результатами якої прийнято оскаржуване повідомлення-рішення, проведена на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2016 у справі №761/30064/16-к в межах кримінального провадження № 32015220000000139, розпочатого (внесеного) до ЄРДР 28.07.2015, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (до 01.09.2015 року), а судового рішення (обвинувального вироку, ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, у кримінальному провадженні, по якому призначено та проведено контролюючим органом перевірку, на момент складання контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій, позивачу - прийнято не було, а тому, відповідно до пункту 36 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, підстави для прийняття оскаржуваних рішень у відповідача були відсутні.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується, що при винесенні судових рішень на користь платника податку судами не враховано та не надано оцінку тому факту, що кримінальне провадження № 32015220000000139 порушено не відносно ФОП ОСОБА_1 , а відтак податкове повідомлення-рішення є законним.

Письмових заперечень на вказані касаційні скарги до Суду не надходило, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 22.08.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 22.08.2016.

Вказана перевірка проведена на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2016 у справі №761/30064/16-к. за клопотанням ст.слідчого з ОВС 2 відділу управління розслідування кримінальних проваджень ГУСУ фінрозслідувань ДФС України, за матеріалами досудового розслідування від 28.07.2015 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 212 КК України.

За результатами перевірки складено акт №2920/16-01-13-04-10/ НОМЕР_1 від 08.11.2016, яким встановлені порушення позивачем:

- пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291, п.44.6 ст.44, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138. пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, ст.164, ст.167, п.177.1 п.177.2 п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 287 237,88 грн., у тому числі за 2014 рік у сумі 85 131,60 грн. та за 2015 рік у сумі 202 106,28 грн.;

- пп.16.1.2. п. 16.1 ст.16, п.44.1, п.44.3 ст. 44, п.177.10 ст.177, пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України, п.6 ст.128 Господарського Кодексу України, а саме не надання Книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2013 по 22.08.2016;

- пп. б, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме не подання «Податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них доходу» за період з 4 кварталу 2014 року по 2 квартал 2016 року;

- п.2 частини першої ст.7 та частини 11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у результаті чого занижено єдиний внесок у сумі 176 214, 90 грн. у тому числі по періодам: за 2014 рік у сумі 86 219, 76 грн., за 2015 рік у сумі 89 995, 14 грн.;

- п.181.1 ст. 181, п.183.2. ст. 183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по податку на додану вартість у сумі 360656,00грн., а саме за листопад 2014 року у сумі 11655,00 грн., за грудень 2014 року у сумі 20608 грн., за січень 2015 року у сумі 18200 грн., за лютий 2015 року у сумі 17082 грн., за березень 2015року у сумі 18543 грн. , за квітень 2015 року у сумі 17996 грн., за травень 2015 року у сумі 15743грн., за червень 2015 року у сумі 17174 грн., за липень 2015 року у сумі 18393грн., за серпень 2015 року у сумі 15036грн., за вересень 2015 року у сумі 18193грн., за жовтень 2015 року у сумі 16929 грн., за листопад 2015 року у сумі 18268 грн., за грудень 2015 року у сумі 17857 грн., за січень 2016 року у сумі 16711 грн., за лютий 2016 року у сумі 17967 грн., за березень 2016 року у сумі 17325 грн., за квітень 2016 року у сумі 16098 грн., за травень 2016 року у сумі 17261 грн., за червень 2016 року у сумі 17213грн. та за липень 2016 року у сумі 16406грн. ;

- п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.4, п.п.1.5 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по військовому збору у сумі 15 706, 07грн., у тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 15 706, 07грн.

- п.10 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та п.8 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за перевіряємий період з 01.01.2013 по 22.08.2016 здійснював діяльність у сфері телекомунікацій, а саме надання телекомунікаційних послуг (послуги з доступу до мережі Інтернет, програмні послуги, послуги експлуатації телекомунікаційних мереж) кінцевим споживачам (абонентам) без отримання ліцензії.

На підставі вище зазначеного акту перевірки 25.11.2016 контролюючим органом винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0101891304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем в розмірі 287237,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 71809,47 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0101931304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» за основним платежем в розмірі 15706,07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3926,52 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0101951304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 360656 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 90164 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0101901304, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати» в розмірі 510 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0101871304, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» в розмірі 510 грн.;

- вимогу №Ф-0101851304 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 176 214, 90 грн.;

- рішення №0101861304 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 17621,49 грн.

Незгода із вказаними рішеннями відповідача стала підставою для звернення позивачем до суду із вказаним позовом, що був задоволений із названих вище підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, на підставі вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 86.8 статті 86 ПК України і їх застосування з огляду на пункт 36 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України надав оцінку порядку прийняття відповідачем спірних рішень, які на його погляд мали прийматись тільки після завершення розслідування кримінального провадження, на підставі якого була призначена податкова перевірка позивача і прийняті вказані рішення.

Суди зазначили, що в матеріалах кримінального провадження, на підставі яких було винесено ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2016, на підставі якої відповідачем проведено перевірку позивача та винесено оскаржувані рішення, зазначено про досудове розслідування у кримінальному проваджені №32015220000000139 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами суб`єктів господарської діяльності, які входять до складу групи компаній ТМ «Тріолан», в тому числі, як визначено ж у вказаній ухвалі - ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до підпункту пункту 54.3 статті 54 54.3.4 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 1 вересня 2015 року) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно із підпунктом 86.9 ПК України в редакції до 1.09.2015 (кримінальне провадження розпочате 28.07.2015) у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), у тому числі посадових (службових) осіб неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

17 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків». Вказаним Законом, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, виключено підпункт 54.3.4 пункту 54.3 статті 54 та пункт 86.9 Податкового кодексу України.

Цим же Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 36 такого змісту: «у разі, якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили».

Отже, підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, яка проводилась на підставі статті 78.1.11 Податкового кодексу України, є отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), однак лише у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом №655-VIII, тобто до 1 вересня 2015 року.

Якщо ж перевірка призначена та проведена в межах кримінального провадження, порушеного після 1 вересня 2015 року, то застереження, встановлені пунктом 36 підрозділу розділу XX «Перехідні положення», на такі правовідносини не розповсюджуються. У свою чергу, запровадження податковим органом загального порядку прийняття податкових повідомлень-рішень після означеної дати (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України) зумовлює необхідність оцінки доказів у справі без врахування результатів кримінального провадження, в межах якого призначена та проведена перевірка (постанова Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі №826/7428/16).

Таким чином, Верховний Суд вважає правильними висновки судів, що відсутність рішення по кримінальному провадженню перешкоджає прийняттю спірних податкових повідомлень-рішень.

Підсумовуючи наведене Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанції не допустили порушень норм процесуального права, правильно встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для відмови в задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду