№ 816/2487/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 816/2487/17

адміністративне провадження № К/9901/59417/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 816/2487/17

за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради, третя особа - Диканський комбінат комунальних підприємств, про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Диканської селищної ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року (головуючий суддя -Алєксєєва Н.Ю.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (головуючий суддя - П`янова Я.В., судді - Чалий І.С., Донець Л.О.)

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

29 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Диканської селищної ради (далі - відповідач, скаржник), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати з 26.04.2014 рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 03.08.2006 №300 "Про визначення виконавців послуг з надання житлово-комунальних послуг" в частині визначення Диканського ККП виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії;

визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 17.10.2016 №196 "Про погодження Диканському ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення" з моменту прийняття.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Диканський комбінат комунальних підприємств (далі - Диканський ККП, третя особа).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в опалювальний період 2016-2017 років Диканський ККП здійснював нарахування ОСОБА_1 суми за отримані комунальні послуги. З 26.04.2014 набрали чинності зміни до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою визначено, що виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Вказував, що Диканський ККП не має ліцензії на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, тобто не є теплопостачальною організацією. З огляду на дані факти, позивач вважає, що виконавчий комітет Диканської селищної ради повинен був з 26.04.2014 скасувати рішення від 03.08.2006 №300 "Про визначення виконавців послуг з надання житлово-комунальних послуг" в частині визначення Диканського ККП виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії. Відтак на думку позивача, протиправним з моменту прийняття є рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 17.10.2016 №196 "Про погодження Диканському ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення".

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Диканської селищної ради третя особа: Диканський комбінат комунальних підприємств про визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково.

Визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 03.08.2006 №300 "Про визначення виконавців послуг з надання житлово-комунальних послуг" у частині визначення Диканського ККП виконавцем послуг з центрального постачання теплової енергії, з 26 квітня 2014 року.

Визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 17.10.2016 №196 "Про погодження Диканському ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зобов`язано Диканську селищну раду невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому були офіційно оприлюднені рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 03.08.2006 №300, від 17.10.2016 №196, після набрання рішенням законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, приймаючи спірні нормативно-правові акти, з 26.04.2014 відповідач діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України. Суди вказали, що постановою НКРЕКП від 09.06.2016 № 1101 "Про внесення змін до Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року № 1171" для ПАТ "Укртрансгаз", що введена в дію з 01.07.2016 та є чинною на теперішній час, встановлено зокрема тариф на централізоване опалення саме для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії у розмірі 44,93 грн. за 1 кв. м опалювальної площі за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість). При цьому, аналіз вказаної постанови свідчить, що розмір плати встановлений безвідносно того, хто є власником будинку. Відтак, визначення з 26.04.2014 Диканського ККП виконавцем послуг з централізованого опалення та погодження цьому підприємству тарифу на послугу з централізованого опалення мешканцям багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , та зокрема ОСОБА_1 , в опалювальний період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року, згідно рішення відповідача від 17.10.2016 №196, було здійснено з порушенням вимог діючого законодавства. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що обставини справи та вищезазначені висновки щодо протиправності процедури визначення Диканського ККП виконавцем послуг централізованого опалення та неправомірності визначеного тарифу і процедури нарахування плати підтверджені постановою Апеляційного суду Полтавської області від 22.05.2018 по справі № 529/1140/17. Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем без поважних причин строку звернення до адміністративного суду, то суди зазначили таке. Обмеження щодо оскарження нормативно-правих актів, передбачені ч. 3 ст. 264 КАС України, в даному випадку, застосуванню не підлягають, оскільки оскаржувані рішення навіть після формального визнання їх такими, що втратили чинність, продовжили застосовуватися до врегулювання спірних правовідносин. В свою чергу, позбавлення ОСОБА_1 можливості визнати оскаржувані рішення протиправними в судовому порядку унеможливить захист його прав споживача житлово-комунальної послуги централізованого опалення та порушить право на справедливий суд.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

16 серпня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Диканської селищної ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати зазначені рішення судів та залишити позов без розгляду.

В обґрунтування поданої касаційної скарги відповідач вказав, що суди попередній інстанцій, зробивши висновок про порушення прав, свобод та інтересів позивача, не з`ясували поважність причин пропуску строку звернення з позовом до суду. Разом з тим, на думку скаржника, незнання позивачем вимог нормативно - правових актів щодо моменту втрати чинності рішення суб`єкта владних повноважень, що є визначальним для встановлення часу, з якого він дізнався про порушення своїх прав, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення з позовом до суду. Окрім того, відповідач вказує, що судом першої інстанції порушено приписи ч. 2 ст. 9 КАС України в частині незазначення підстав для виходу за межі позовних вимог та мотивів, з яких суд виходив, визнаючи протиправними та нечинними рішень відповідача, в той час, як позивач просив визнати ці рішення протиправними та скасувати їх. Також скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій не врахували, що оскаржувані рішення виконкому Диканської селищної ради втратили чинність 30.06.2017, а адміністративний позов подано до суду 29.12.2017, поза межами їх чинності, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 264 КАС України. Відповідач стверджує, що судами не прийнято до уваги ту обставину, що у спірних правовідносинах домінує саме публічно - правовий інтерес (прагнення забезпечити блага, які мають загальносуспільну вагу, тобто блага, що є важливими не лише для окремої особи, а для значної кількості людей - громади, суспільства) Прийняття рішення № 196 від 17.10.2016 без наявності обґрунтованого розрахунку виконавця послуг було вимушеним кроком. Зволікання у прийнятті цього рішення мало б негативні наслідки для громади Диканської селищної ради, пов`язані зі «зривом » опалювального періоду 2016-2017 років та залишення багатоквартирних будинків без централізованого опалення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 816/2487/17 між суддями від 16.08.2018 визначено наступний склад колегії суддів для розгляду вказаної справи: Анцупова Т.О. - головуючий суддя, судді- Стародуб О.П., Кравчук В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

13 вересня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив позивача на подану касаційну скаргу, в якому він вважає доводи останньої необґрунтованими,, а висновки судів попередніх інстанцій - правомірними.

18 вересня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив третьої особи на подану касаційну скаргу, в якому вона вказує на необґрунтованість та протиправність оспорюваних судових рішень і просить скасувати рішення судів інстанцій.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу між суддями від 11.06.2019 вказану касаційну скаргу перерозподілено колегії суддів у наступному складі: Стрелець Т.Г. - головуючий суддя, судді - Рибачук А.І., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2022 року касаційну скаргу Диканської селищної ради призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач є наймачем (користувачем) квартири загальною площею 68,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

15 серпня 2003 року між ОСОБА_1 , як споживачем, та Диканським ККП, як виконавцем, було укладено договір про надання населенню послуг з теплопостачання № 705, відповідно до якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві та членам його сім`ї, а також іншим особам, які фактично проживають у квартирі послуги з теплопостачання, а споживач зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування цими послугами на умовах цього договору /а.с. 54/.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що Диканським ККП, в порушення вищевказаних норм діючого законодавства, не було укладено із ОСОБА_1 , як власником квартири, на основі типового договору нового договору про надання житлово-комунальних послуг, а саме послуг з централізованого опалення.

Диканським ККП в порушення вимог п. 1 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який є імперативною нормою, не було приведено до 01 січня 2006 року у відповідність з нормами цього Закону укладений між ним та ОСОБА_1 договір про надання населенню послуг з теплопостачання № 705 від 15.08.2003, а тому вказаний договір з 01 січня 2006 року втратив чинність.

03 серпня 2006 року виконавчим комітетом Диканської селищної ради прийнято рішення № 300 "Про визначення виконавців послуг з надання житлово-комунальних послуг", відповідно до якого визначено Диканський ККП виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з центрального постачання теплової енергії, з утримання будинків та прибудинкової території /а.с. 43/.

17 жовтня 2016 року виконавчим комітетом Диканської селищної ради прийнято рішення №196 "Про погодження Диканському ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення", відповідно до якого погоджено Диканському ККП тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні: тариф на теплову енергію - 947,50 грн/Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 913,25 грн/Гкал. (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії - 31,98 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії - 2,27 грн/Гкал (без ПДВ). Доручено Диканському ККП укласти договір купівлі-продажу теплової енергії, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення. Диканському ККП щомісячно проводити розрахунок вартості послуги з централізованого опалення в залежності від використаної теплової енергії та опалювальної площі у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року (Правил надання послуг з централізованого опалення...) /а.с. 42/.

Постановою НКРЕКП від 09.06.2016 № 1101 "Про внесення змін до Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року № 1171" /далі - Постанова НКРЕКП від 09.06.2016 № 1101/ для ПАТ "Укртрансгаз", що введена в дію з 01.07.2016 та є чинною на теперішній час, встановлено зокрема тариф на централізоване опалення саме для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії у розмірі 44,93 грн. за 1 кв. м опалювальної площі за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість).

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою щодо необґрунтованого (завищеного) розміру плати за послугу з централізованого опалення, встановленого споживачам з боку Диканського ККП.

За результатами розгляду заяви, розпорядженням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.04.2017 №01/37-р розпочато провадження у справі №01-07-50/33-2017 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Диканської селищної ради, передбаченого пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - заборонених згідно з статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Розпорядженням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.04.2017 №01/36-р розпочато провадження у справі №01-02-50/32-2017 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Диканського КПП, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - зловживання монопольним становищем на ринку, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до подання від 30.05.2017 №01/159-ПВ з попередніми висновками у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Диканської селищної ради /а.с. 58/, адміністративною колегією запропоновано прийняти рішення, яким:

1. Визнати бездіяльність Диканської селищної ради щодо нескасування рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 03.08.2006 №300 "Про визначення виконавців послуг з надання житлово-комунальних послуг" в частині визначення Диканського ККП виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії, у відповідності до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 10.04.2014 №1198-VІІ, зокрема, до статті 19 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", згідно з якими виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - заборонених згідно із статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що створило умови для вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Диканського ККП.

2. Визнати дії Диканської селищної ради щодо прийняття виконавчим комітетом Диканської селищної ради рішення від 17.10.2016 №196 "Про погодження Диканському ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення", яким Диканський ККП зобов`язано здійснювати розрахунки за надану послугу з централізованого опалення із населенням з порушенням порядку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (із змінами), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - заборонених згідно із статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що створило умови для вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Диканського ККП.

3. Диканській селищній раді припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначеного у п. 1 цього подання, шляхом скасування рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 03.08.2006 №300 "Про визначення виконавців послуг з надання житлово-комунальних послуг" в частині визначення Диканського ККП виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії.

4. Диканській селищній раді припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначеного у п. 2 цього подання, шляхом скасування рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 17.10.2016 №196 "Про погодження Диканському ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення".

На виконання подання Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2017 №01/159-ПВ виконавчим комітетом Диканської селищної ради прийнято рішення від 21.06.2017 №101 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради №196 від 17.10.2016" та від 21.06.2017 №100 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради №300 від 03.08.2006 в частині визначення Диканського комбінату комунальних підприємств виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії" /а.с. 40-41/.

Рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 27.06.2017 №01/56-рш (справа №01-02-50/32-2017) постановлено:

1. Визнати, що за результатами проведених досліджень за підсумками діяльності з жовтня 2016 р. по квітень 2017 р. Диканський ККП займає монопольне становище на ринку надання послуги з нарахування плати та приймання платежів за послугу з централізованого опалення в територіальних (географічних) межах смт. Диканька Полтавської області, в межах території, де розташована система централізованого опалення житлових будинків за адресою: вул. Незалежності, 141; вул. Незалежності, 80А; вул. Незалежності, 84; вул. Незалежності, 6 А; вул. Незалежності, 6 Б; вул. Газовиків, 3; вул. Газовиків, 4; вул. Газовиків, 5; вул. Кутузова, 4; вул. Миколаївська, 7Б; вул. 1-го Травня, 1, як такий, що не має жодного конкурента.

2. Визнати дії Диканського ККП щодо визначення розміру плати за послугу з централізованого опалення мешканцям багатоквартирних будинків смт. Диканька з порушенням порядку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (із змінами), в опалювальний період з жовтня 2016 р. по квітень 2017 р., порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку надання послуги з нарахування плати та приймання платежів за послугу з централізованого опалення, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 2 цього рішення, накласти на Диканський ККП штраф у розмірі 10013 (десять тисяч тринадцять) гривень, що становить 589 (п`ятсот вісімдесят дев`ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Диканському ККП припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері житлово-комунальних послуг.

Рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 27.06.2017 №01/55-рш (справа №01-07-50/33-2017) постановлено:

2. Визнати дії Диканської селищної ради щодо прийняття виконавчим комітетом Диканської селищної ради рішення від 17.10.2016 №196 "Про погодження Диканському ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення", яким Диканський ККП зобов`язано здійснювати розрахунки за надану послугу з централізованого опалення із населенням з порушенням порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (із змінами), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - заборонених згідно із статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що створило умови для вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Диканського ККП.

3. Диканській селищній раді вжити заходів щодо забезпечення населення смт. Диканька послугою з централізованого опалення необхідного рівня та якості у відповідності до вимог законодавства у сфері житлово-комунальних послуг.

Не погодившись з рішенням виконавчого комітету Диканської селищної ради від 03.08.2006 №300 "Про визначення виконавців послуг з надання житлово-комунальних послуг" в частині визначення Диканського ККП виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії з 26.04.2014 та рішенням виконавчого комітету Диканської селищної ради від 17.10.2016 №196 "Про погодження Диканському ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення" з моменту його прийняття, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 03.08.2006 №300 "Про визначення виконавців послуг з надання житлово-комунальних послуг" в частині визначення Диканського ККП виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії (далі - рішення № 300) та рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 17.10.2016 №196 "Про погодження Диканському ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення" (далі - рішення № 196).

Касатором у доводах касаційної скарги акцентується увага на порушенні судами норм процесуального права в частині звернення позивача до суду щодо оскарження рішень № 300 та № 196 поза межами їх чинності, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 264 КАС України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання подання Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2017 № 01/159-ПВ виконавчим комітетом Диканської селищної ради прийнято рішення від 21.06.2017 № 100 та від 21.06.2017 № 101, яким визнано такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради № 196 від 17.10.2016 та № 300 від 03.08.2006 в частині визначення Диканського комбінату комунальних підприємств виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії.

Про наявність рішень відповідача від 21.06.2017 № 100 та від 21.06.2017 № 101 та, відповідно, про припинення Диканською селищною радою , в ході розгляду справи № 01-07-50/33-2017, порушення законодавства про захист економічної конкуренції, також зазначено в рішенні адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2017 № 01/55-рш.

Колегія суддів Верховного Суду вважає за доцільне зауважити, що за визначенням, наведеним у пункті 18 частини першої статті 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Для нормативно - правових актів притаманні такі характерні властивості:

1) приймаються як у спосіб безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це органом за встановленою процедурою;

2) містять загальнообов`язкові правила поведінки, легітимізовані людьми;

3) розраховані на невизначене коло осіб та багаторазове застосування.

Водночас, Суд звертає увагу, що, згідно з частиною третьою статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно враховувати наступне:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 712/8985/17.

Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

Підсумовуючи вищенаведені узагальнення, Верховний Суд підкреслює, що ключовим у можливості оскарження нормативно - правового акту суб`єкта владних повноважень є саме його чинність, станом на момент звернення позивача до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі оспорюваних рішень № 196 та № 300 між ОСОБА_1 та Диканським ККП виникли правовідносини з приводу послуг з теплопостачання.

В рамках спірних правовідносин, рішення № 196 та № 300 втратили чинність на підставі рішень 21.06.2017 № 100 та № 101. Водночас, позивач, будучи обізнаним із даним фактом, звернувся до суду із вказаним позовом 29.12.2017, коли оскаржувані рішення № 196 та № 300 вже втратили свою чинність.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 826/5493/16 проаналізовано наведену процесуальну норму та зроблено висновки, що «оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси - не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, якщо нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів».

Як зазначалося вище, на момент звернення позивача до суду з позовом оскаржувані ним рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 03.08.2006 №300 "Про визначення виконавців послуг з надання житлово-комунальних послуг" в частині визначення Диканського ККП виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії та рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 17.10.2016 №196 "Про погодження Диканському ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення" визнано такими, що втратили чинність, згідно з рішеннями Диканської селищної ради № 100 та № 101 відповідно.

Таким чином, втрата чинності рішеннями №196 та №300 свідчить про відсутність предмета спору (об`єкта спірних правовідносин), а відтак і про відсутність можливості оскаржувати такі рішення до суду.

Згідно частини першої статті 354 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

Згідно з частиною першою статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Разом з тим, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №9901/56/19, від 05 лютого 2020 року у справі №826/6872/16, від 04 березня 2020 року у справі №9901/524/19 та у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі № 803/642/17 висловлювався правовий висновок про те, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому правильним є незазначення суду, до юрисдикції якого належить розгляд справи.

З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341 345 349-356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Диканської селищної ради задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року - скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Стрелець Т.Г.

Судді Рибачук А.І.

Тацій Л.В.