ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 816/501/16
адміністративне провадження № К/9901/42071/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 816/501/16
за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» до Головного Управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,
за касаційною скаргою Головного Управління ДПС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду (суддя: І. Г. Ясиновський) від 31 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: С. В. Дюкарєва, С. П. Жигилій, Т. С. Перцова) від 27 вересня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 13 квітня 2016 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступником, якої є Гадяцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області, далі - контролюючий/податковий орган, відповідач, скаржник), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 30 жовтня 2015 року № 183 «Щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки»;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 грудня 2015 року № 0001812100 та № 0001832100;
- визнати протиправними дії по проведенню перевірки, результати якої оформлені актом від 06 листопада 2015 року № 88/16-17-15/403742696 «Про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки платника податків за договором № 5/56 - уповноважена особа «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (22525915) (код ЄДРПОУ 403739509) з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань по рентній платі за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини».
2. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю порушень строку сплати авансових внесків та податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у травні-липні 2015 року, оскільки податкова декларація з рентної плати, за встановленою в порядку статті 46 Податкового кодексу України формою, яка визначає зобов`язання щодо їх сплати, позивачем до податкового органу не подавалась у зв`язку із невиконанням суб`єктом владних повноважень, що забезпечує формування та реалізує державну та митну політику, обов`язку щодо своєчасного затвердження форми такої декларації. За доводами позивача, перевірка проведена без належних правових підстав через відсутність визначених статтею 78 Податкового кодексу України обставин для її проведення та порушення порядку її проведення.
3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 03 квітня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року клопотання контролюючого органу задоволено та поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень у справі № 816/501/16, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, встановлено десятиденний строк для подачі заперечень на касаційну скаргу з моменту отримання даної ухвали.
6. 26 квітня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 20 березня 2018 року касаційну скаргу відповідача на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 816/501/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
11. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року № 2228/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
13. 18 березня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про заміну відповідача його правонаступником та прискорення розгляду справи, у якому висловлено прохання допустити заміну відповідача Гадяцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області на Головне управління ДПС у Полтавській області, а також прискорити розгляд справи.
14. Ухвалою Верховного Суду прийнято до провадження адміністративну справу, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Укрнафта» (ідентифікаційний код 00135390) як юридична особа має філію - Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі - НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (без права юридичної особи). НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (ідентифікаційний код 22525915) відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору 5/56 СД від 21 грудня 2000 року (код 403742696).
16. Начальником Лохвицької ОДПІ Соколик Я. М. 30 жовтня 2015 року видано наказ № 183 «Щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки», яким на 09 листопада 2015 року призначено проведення документальної невиїзної позапланової перевірки своєчасності сплати податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (природний газ, газовий конденсат) за І квартал 2015 року по строку сплати 20 травня 2015 року, а також сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (природний газ, газовий конденсат) по строкам сплати 30 травня 2015 року, 30 червня 2015 року, 30 липня 2015 року, НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (22525915), відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору № 5/56 СД від 21 грудня 2000 року (код 403742696).
17. Вказаний наказ разом із письмовим повідомленням про дату і місце проведення перевірки від 30 жовтня 2015 року № 18 надіслано платнику податків та отримано останнім 02 листопада 2015 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 3720043229773.
18. На підставі вказаного вище наказу від 30 жовтня 2015 року № 183 податковим органом 09 листопада 2015 року проведено невиїзну документальну перевірку НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (22525915), відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору № 5/56 СД від 21 грудня 2000 року (код 403742696), з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань по рентній платі за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (Глинсько-Розбишівське родовище), за результатами якої складено акт від 16 листопада 2015 року № 88/16-17-15/403742696, у висновках якого зафіксовані порушення пунктів 257.4, 257.5 статті 257 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводнів (природний газ, нафта) по строкам сплати - 20 травня 2015 року, 30 травня 2015 року, 30 червня 2015 року, 30 липня 2015 року, а саме:
1. По рентній платі за користування надрами для видобування нафти:
- по строку сплати 20 травня 2015 року нараховано податкового зобов`язання на суму 378 280,24 грн. Частина зобов`язання зарахована переплатою в сумі 126 093,41 грн, частина недоїмки в розмірі 126 093,41 грн була сплачена 26 червня 2015 року із затримкою на 37 календарних днів, частина недоїмки в розмірі 126 093,41 була сплачена 29 липня 2015 року із затримкою на 70 календарних днів, фактично сплачено суму недоїмки 0,01 грн 31 серпня 2015 року із затримкою на 103 календарних днів;
- по строку сплати 30 травня 2015 року нараховано авансових внесків в сумі 126093,41 грн. Суму недоїмки у розмірі 126093,41 грн фактично сплачено 31 серпня 2015 року із затримкою на 93 календарних днів;
- по строку сплати 30 червня 2015 року нараховано авансових внесків в сумі 126 093,41 грн. Частина недоїмки в розмірі 31 025,58 грн була сплачена 31 серпня 2015 року із затримкою на 62 календарних днів, суму недоїмки у розмірі 95 067,83 грн фактично сплачено 30 вересня 2015 року із затримкою на 92 календарних днів;
- по строку сплати 30 липня 2015 року нараховано авансових внесків в сумі 126 093,41 грн. Суму недоїмки у розмірі 57 947,09 грн частково сплачено 30 вересня 2015 року із затримкою на 62 календарних днів, суму недоїмки у розмірі 68 146,32 грн фактично сплачено 28 жовтня 2015 року із затримкою на 90 календарних днів.
2. По рентній платі за користування надрами для видобування природного газу:
- по строку сплати 20 травня 2015 року нараховано податкового зобов`язання на суму 21 221,76 грн. Частина зобов`язання зарахована переплатою в сумі 7 073,92 грн, частина недоїмки в розмірі 7 073,92 грн була сплачена 26 червня 2015 року із затримкою на 37 календарних днів, фактично сплачено суму недоїмки 7 073,92 грн 29 липня 2015 року із затримкою на 70 календарних днів;
- по строку сплати 30 травня 2015 року нараховано авансових внесків в сумі 7 073,92 грн. Суму недоїмки у розмірі 7 073,92 грн фактично сплачено 31 серпня 2015 року із затримкою на 93 календарних днів;
- по строку сплати 30 червня 2015 року нараховано авансових внесків в сумі 7 073,92 грн. Частина недоїмки в розмірі 1 897,23 грн була сплачена 31 серпня 2015 року із затримкою на 62 календарних днів, суму недоїмки у розмірі 5 176,69 грн фактично сплачено 30 вересня 2015 року із затримкою на 92 календарних днів;
- по строку сплати 30 липня 2015 року нараховано авансових внесків в сумі 7 073,92 грн. Суму недоїмки у розмірі 3 564,22 грн частково сплачено 30 вересня 2015 року із затримкою на 62 календарних днів, суму недоїмки у розмірі 3509,70 грн фактично сплачено 28 жовтня 2015 року із затримкою на 90 календарних днів.
19. На підставі вказаного акта перевірки податковим органом 03 грудня 2015 року винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 0001812100, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (природний газ) застосовано штраф у розмірі 20 % на суму 7073,91 грн;
- № 0001832100, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта) застосовано штраф у розмірі 20 % на суму 126 093,41 грн.
20. Рішеннями Головного управління ДФС у Полтавській області від 19 лютого 2016 року № 637/10/16-31-10-04-11 та ДФС України від 17 березня 2016 року № 5769/6/99-99-10-01-02-25 податкові повідомлення-рішення Лохвицької ОДПІ від 03 грудня 2015 року № 0001812100, № 0001832100 залишені без змін, скарги позивача - без задоволення.
21. Судами також встановлено, що невиїзну документальну перевірку НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (22525915), за результатами якої складено акт від 16 листопада 2015 року № 88/16-17-15/403742696, проведено за іншим предметом ніж визначено спірним наказом № 183 від 30 жовтня 2015 року. Так, згідно акта перевірки від 16 листопада 2015 року № 88/16-17-15/403742696 податковим органом перевірялась своєчасність сплати податних зобов`язань та авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (нафта, природний газ), в той час як наказом № 183 від 30 жовтня 2015 року визначено предметом перевірки перевірялась своєчасність сплати податних зобов`язань та авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (газовий конденсат, природний газ).
22. З матеріалів справи вбачається та як встановлено судами, що відповідач наказом від 11 листопада 2015 року № 203 вніс зміни до наказу від 30 жовтня 2015 року № 183 в частині визначення предмету перевірки, а саме: своєчасність сплати податних зобов`язань та авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (нафта, природний газ). Проте вказаний наказ направлено позивачу та отримано останнім 07 грудня 2015 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 3720043244888.
23. Позивач, не погодившись із наказом про призначення перевірки, діями по проведенню перевірки та прийнятими за її результатами податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з цим позовом до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості позовних вимог та дійшов висновку, що відповідачем не дотримано умов статей 77 78 79 Податкового кодексу України в частині, що передбачає здійснення документальної невиїзної перевірки лише у випадку, коли платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (в тому числі із наступними змінами), та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу, у зв`язку із чим перевірка призначена та проведена протиправно, що свідчить про відсутність правових наслідків такої.
25. Водночас, судами зазначено, що контролюючий орган не позбавлений повноважень провести нову перевірку будь-якого виду (в тому числі ще одну невиїзну перевірку), але вже з дотриманням норм чинного законодавства.
26. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі
27. Відповідач, наводить доводи аналогічні доводам заперечення на адміністративний позов, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
28. Зокрема, зазначено, що для проведення даної перевірки у податкового органу були дані щодо порушення термінів сплати сум податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводів, а саме інформація з підсистеми «Облік платежів» АІС «Податковий блок» та дані розрахунків податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Разом з тим, скаржник вважає, що виконання умов статті 79 Податкового кодексу України надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
29. Щодо внесення змін до наказу, відповідачем зазначено, що контролюючим органом помилково направлено наказ про проведення перевірки у частині рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату, оскільки згідно баз даних позивачем на території Лохвицького району не здійснюється видобуток вуглеводневої сировини з газового конденсату. При цьому, скаржник вважає, що даний наказ не містив би для позивача ніяких правових наслідків. Окрім того, зміни внесені під час проведення перевірки.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Враховуючи положення пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
31. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
32. Розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, допускає заміну відповідача - Гадяцьке об`єднання державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області.
33. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
34. При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
35. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
36. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
37. Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
38. Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
39. Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
40. Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
41. У свою чергу, перелік випадків, у яких податковий орган має право проводити документальну позапланову перевірку, передбачений пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
42. При цьому, судами встановлено, що підставою для проведення перевірки у спірному наказі указано, зокрема підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
43. Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент винесення спірного наказу) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
44. З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку надіслання на адресу платника (вручення платнику) обов`язкового письмового запиту з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження для усунення сумнівів контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.
45. Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок).
46. Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
47. За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
48. Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
49. Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.
50. Водночас, як встановлено судами та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги, в розглядуваному випадку всупереч вищевказаних норм позивачу не надсилався обов`язковий письмовий запит про надання пояснень, в якому би зазначалось порушення ним податкового, валютного та іншого законодавства та їх документального підтвердження.
51. Таким чином, враховуючи, що контролюючий орган не дотримався процедури направлення запиту для отримання відповідної інформації від платника податків, суди дійшли правомірного висновку, що відповідачем безпідставно прийнято наказ про призначення позапланової невиїзної перевірки позивача та її проведення.
52. Разом з тим, судами правильно взято уваги те, що невиїзну документальну перевірку НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (22525915), за результатами якої складено акт від 16 листопада 2015 року № 88/16-17-15/403742696, проведено за іншим предметом ніж визначено спірним наказом № 183 від 30 жовтня 2015 року. Так, згідно акта перевірки від 16 листопада 2015 року № 88/16-17-15/403742696 контролюючим органом перевірялась своєчасність сплати податних зобов`язань та авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (нафта, природний газ), в той час як наказом № 183 від 30 жовтня 2015 року визначено предметом перевірки перевірялась своєчасність сплати податних зобов`язань та авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (газовий конденсат, природний газ).
53. При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач наказом від 11 листопада 2015 року № 203 вніс зміни до наказу від 30 жовтня 2015 року № 183 в частині визначення предмету перевірки, а саме: своєчасність сплати податних зобов`язань та авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (нафта, природний газ). Проте вказаний наказ направлено позивачу та отримано останнім 07 грудня 2015 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 3720043244888. Тобто, фактично податковим органом порушено приписи пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України та вручено платнику податків наказ про проведення перевірки (із змінами, внесеними згідно наказу від 11 листопада 2015 року № 203 щодо визначення предмету перевірки) вже після проведення перевірки, яка відбулась 09 листопада 2015 року. А отже, 09 листопада 2015 року право на проведення позапланової невиїзної перевірки позивача згідно наказу 30 жовтня 2015 року № 183 в частині перевірки своєчасності сплати податних зобов`язань та авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (нафта) у податкового органу не виникло.
54. Враховуючи встановлені обставини справи, а також те, що контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведення позапланової перевірки, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 Податкового кодексу України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, висновки судів попередніх інстанцій, що призначення та проведення перевірки контролюючим органом здійснено з порушенням статей 77 78 79 Податкового кодексу України, є правильним, у зв`язку із чим перевірка призначена та проведена протиправно.
55. Суд наголошує, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки, порядку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
56. Недотримання відповідачем обов`язкових умов для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, дає підстави для висновку про безпідставність прийнятого податковим органом спірного наказу та наявність підстав для його скасування, що в свою чергу не створює правомірних наслідків по проведенню такої перевірки.
57. Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягають скасуванню.
58. Під час вирішення цієї справи, Суд враховує правові висновки сформовані в постанові Верховного Суду в складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року в справі № 520/8836/18 (адміністративне провадження № К/9901/24146/19).
59. Враховуючи те, що акт документальної позапланової невиїзної перевірки не може бути підставою для прийняття податковим органом рішень щодо застосування штрафних санкцій до позивача за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов`язань, тому Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень та їх скасування.
60. У контексті доводів касаційної скарги відповідача, Суд наголошує, що виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
61. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.
62. У свою чергу, доводи касаційної скарги зводяться виключно до повторення доводів заперечення проти адміністративного позову, апеляційної скарги, яким надано оцінку судами попередніх інстанцій, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.
63. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
64. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
65. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
66. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
67. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
68. Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 341 343 345 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Замінити відповідача у справі - Гадяцьке об`єднання державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області.
Касаційну скаргу Головного Управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 816/501/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов