ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2020 року

Київ

справа №816/749/17

адміністративне провадження №К/9901/39974/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року (суддя: Алєксєєва Н.Ю.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року (судді: Шевцова Н.В. (головуючий), Макаренко Я.М., Мінаєва О.М.) у справі № 816/749/17 за позовом Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування індивідуальної податкової консультації,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Споживче товариство "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" (далі - позивач, СТ "КООПЗАГОТПРОМ - МКК") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про скасування індивідуальної податкової консультації від 27 квітня 2017 року №20/ІПК/16-31-12-02-44.

2. Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з індивідуальною податковою консультацією ГУДФС у Полтавській області щодо питання можливості застосування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб у 2017 році коєфіцієнту 0,5. Позивач вважає, що Полтавською міською радою 10.07.2015 прийнято рішення "Про встановлення місцевих податків і зборів", яким встановлено, зокрема ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб в розмірі 0,5 % від мінімальної заробітної плати для об`єктів нежитлового типу. Рішенням Полтавської міської ради від 31.01.2017 внесено зміни до рішення Полтавської міської ради від 10.07.2015 в частині сплати транспортного податку, земельного податку, однак, даним рішенням не змінено та не встановлено нових ставок податку на нерухомість.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, позов СТ "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" задоволено повністю. Скасовано індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Полтавській області від 27 квітня 2017 року № 20/ІПК/16-31-12-02-44.

4. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишено без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року по справі № 816/749/17 залишено без змін.

5. Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що рішення 50 сесії Полтавської міської ради шостого скликання, яким затверджено порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як складової податку на майно у м. Полтаві, прийняте 10.07.2015 та є чинним на час прийняття постанови суду, то ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території м. Полтави у 2017 році застосовується з коефіцієнтом 0,5. Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про помилковість тверджень, викладених у податковій консультації ГУ ДФС у Полтавській області від 27.04.2017 №20/ІПК/16-31-12-02-44 і, відповідно, про наявність підстав для скасування індивідуальної податкової консультації ГУ ДФС у Полтавській області від 27.04.2017 №20/ІПК/16-31-12-02-44.

6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції зазначивши, що податкова консультація ГУ ДФС у Полтавській області від 27.04.2017 року №20/ІПК/16-31-12-02-44 суперечить нормам Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимоги касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Полтавській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та винести нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог СТ "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" у повному обсязі.

8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.04.2017 позивач на підставі статті 52 Податкового кодексу України звернувся до ГУ ДФС у Полтавській області із заявою про надання податкової консультації з питання застосування ставки податку на нежитлову нерухомість для юридичних осіб за 1 кв.м. в 2017 році в розмірі 3200*0,5%*0,5=8 гривень чи в розмірі 3200*0,5%=16 гривень.

27.04.2017 листом №20/ІПК/16-31-12-02-44 відповідач надав індивідуальну податкову консультацію, у якій зазначив, що відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території м. Полтави у 2017 році коефіцієнт 0,5 не застосовується.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на не правильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що полягає у неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, що вказує на помилковість позиції судів, оскільки до ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлених рішеннями органів місцевого самоврядування у 2016 році на 2017 рік застосовується коефіцієнт 0,5. Однак вказане підлягає застосуванню виключно з урахуванням того, що у 2017 році до рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" № 1791-VIII від 20.12.2016, не застосовуються вимоги пп. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, пп.12.3.4 п. 12.3, пп.12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (п. 4 розд. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1791). Крім того, ввжає, що ГУ ДФС у Полтавській області виконано вимоги статті 52 Податкового кодексу України та надано позивачу податкову консультацію, яка містить необхідну інформацію і надає відповідь на зазначені запитання. Вказувала, що висновки, викладені в оскаржуваній податковій консультації, є обґрунтованими, не суперечать нормам Податкового кодексу України, правам та інтересам платника податків та економічного змісту податку.

10. У запереченнях на касаційну скаргу СТ "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є правомірними, оскільки до прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України ( у редакції чинній на час розгляду справи)

11.1. Підпункт 4.1.9 пункту 4.1 статті 4

Зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

11.2. Стаття 8

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

11.3. Підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10

До місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

11.4. Пункт 10.3 статті 10

Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

11.5. Пункт 12.3. статті 12

Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

11.5.1. Підпункт 12.3.1 пункту 12.3 статті 12

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

11.5.2. Підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

11.6. Пункт 12.5. статті 12

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

11.7. Пункт 52.1 статті 52

За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

11.8. Пункт 52.3 статті 52

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

11.9. Підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

11.10. Підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

11.11. Підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

11.12. Підпункт 266.4.2 пункт 266.4 статті 266

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

11.13. Підпункт 266.5.1 пункт 266.5 статті 266

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

12. Закон України від 20 грудня 2016 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році".

12.1. Пункт три, чотири Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення"

Установити, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до цього Закону, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Установити, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

13. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"

13.1. Пункт 24 частини першої статті 26

Виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

13.2. Частина перша статті 69

Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

14. Положення про місцеві податки і збори, затверджене Рішенням 50 сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 10.07.2015 "Про встановлення місцевих податків і зборів".

14.1. Підпункт 2.5.2 пункту 2.5

Ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебуває у власності юридичних осіб, не залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.метр бази оподаткування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. На виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ, Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII, рішенням дев`ятої сесії 7 скликання Полтавської міської ради від 31 січня 2017 року внесено зміни до рішення п`ятдесятої сесії 6 скликання Полтавської міської ради від 10 липня 2015 року "Про встановлення місцевих податків і зборів" зі змінами та доповненнями. Даним рішенням Полтавською міською радою внесено зміни, зокрема до розділу 2 Положення про податок на майно від 10.07.2015 року, а саме до п. 2.2, п.2.4, п.2.7, п. 28 Положення про податок на майно. До пункту 2.5 вказаного рішення, яким встановлено ставку податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебуває у власності юридичних осіб, зміни не вносилися, його редакція не змінювалась.

16. Отже, виходячи з приписів Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII та враховуючи, що рішення про встановлення ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебуває у власності юридичних осіб на 2017 рік відповідно до вказаного Закону органом місцевого самоврядування у м. Полтаві не приймалося, то встановлені органом місцевого самоврядування ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до прийняття рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону України № 1791-VIII з 1 січня 2017 року застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

17. Вказане підтверджує помилковість тверджень відповідача, викладених у податковій консультації ГУ ДФС у Полтавській області від 27.04.2017 року №20/ІПК/16-31-12-02-44, що коефіцієнт 0,5 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території м. Полтави у 2017 році не застосовується.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що податкова консультація ГУ ДФС у Полтавській області від 27.04.2017 року №20/ІПК/16-31-12-02-44 підлягає скасуванню, оскільки суперечить нормам Податкового кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено в повній мірі фактичні обставини справи.

21. Переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, Закону України від 20 грудня 2016 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення про місцеві податки і збори, затверджене Рішенням 50 сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 10.07.2015 "Про встановлення місцевих податків і зборів", дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

25. Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 816/749/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду