ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 816/786/18

адміністративне провадження № К/9901/65900/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.

судді: Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 (суддя - Бойко С.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Зеленський В.В., Перцова Т.С.)

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області про скасування постанови.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області № 3 від 05.02.2018 про накладення штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що спірне рішення винесено за результатами перевірки, яка проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а надана на ринку продукція відповідає вимогам технічного регламенту безпечності іграшок.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16.01.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області ФОП ОСОБА_1 направлено повідомлення №01-27/262 про проведення планового заходу - перевірки характеристик продукції, позивача за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що початок проведення заходу - 01.02.2018, докази направлення вказаного повідомлення наявні в матеріалах справи.

На виконання секторного плану перевірок Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з ринкового нагляду на 2018 рік та відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №109-ОД від 24.01.2018, на підставі направлення №4 від 25.01.2018 позивачем проведено планову перевірку характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки №000004 від 01.02.2018.

Вказаним актом зафіксовано факт реалізації продукції, що не відповідає встановленим вимогам, а саме: іграшка дитяча Джип "COOL SUN" (виробник Китай, імпортер не зазначений) та іграшка дитяча "Дзига" (виробник Китай, імпортер не зазначений) не відповідає вимогам технічного регламенту - на іграшці та пакуванні не зазначено: власного найменування виробника та імпортера, зареєстрованої торговельної марки (знаку для товарів і послуг) та адреси, що дають змогу їх ідентифікувати. На дитячій іграшці потяг "Експрес" (виробник не зазначений, імпортер не зазначений) та пакуванні не зазначено власного найменування, типу, номера партії, серійного номера чи номера моделі або іншого елемента, що дають змогу її ідентифікувати.

На підставі акту перевірки №000004 від 01.02.2018 відповідач прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів: № 29 від 02.02.2018, № 30 від 02.02.2018, № 31 від 02.02.2018, якими застосовано до позивача обмежувальний (корегувальний) захід, шляхом обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності.

Також, 02.02.2018 відповідачем складено протокол про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

05.02.2018 відповідачем винесено постанову про накладення штрафних санкцій №3, якою до позивача за порушення пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: введення в обіг продукції (іграшки для дітей), яка не відповідає встановленим вимогам, зокрема, на якій відсутній знак відповідності технічному регламенту застосовано штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 8500,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідача, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до пункту 3 статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", під час проведення перевірки характеристик продукції у позивача, було запропоновано надати документи (договори товарно-супровідна документація тощо), що містять інформацію про походження продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг. Оскільки суб`єкт господарювання повідомив про відсутність будь-яких вищевказаних документів, відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.

Також, суди виходили з того, що виявлені під час перевірки порушення містять ознаки, визначені пунктом 2 частини 2 статті 44 «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а постанова про накладення штрафних санкцій № 3 від 05.02.2018 винесена правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Також, суди виходили з того, що оскільки правовідносини, що є предметом спору у цій справі регулюються спеціальним Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», то підстави для застосування у цій справі норм Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відсутні.

Крім того, суди виходили з того, що законодавством передбачено, що для проведення перевірки характеристик продукції достатньо пред`явити лише службове посвідчення та направлення на проведення перевірки. Пред`явлення інших документів, листів, погоджень, попереджень про проведення перевірки тощо законодавством не передбачено.

Також, суди виходили з того, що оскільки суб`єкт господарювання повідомив про відсутність будь-яких вищевказаних документів, відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Зокрема, позивач покликається на те, що хоча ввезення продукції на митну територію України було і здійснено ТОВ «МЕТР-ПЛЮС», але акт характеристики продукції № 000004 від 01.02.2018 був складений за відсутності керівника зазначеного товариства чи його уповноважених представників.

Також, позивач покликається на те, що акт перевірки характеристики продукції № 000004 від 01.02.2018 було надано позивачу значно пізніше, а в акті про дату вручення взагалі не зазначено.

Крім того, скаржник покликається на те, що він та ТОВ «МЕТР-ПЛЮС» не отримували від відповідача будь-яких вимог чи письмових запитів стосовно надання документів для ідентифікації особи, яка ввела продукцію в обіг, а тому, суди дійшли до помилкового висновку щодо притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності.

Позивач просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі - Закон №2735-VI), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі:

1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п`ятисот до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частини 7 статті 8 Закону №2735-VI у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

За змістом наведеної норми, суб`єкт господарювання вважається таким, що ввів продукцію в обіг, якщо виробник продукції не може бути ідентифікований.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постанові від 17.01.2022 у справі № 808/3443/16.

Відповідно до п.9 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №515, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту - Технічний регламент) виробники повинні забезпечувати нанесення на іграшках найменування, типу, номера партії, серійного номера чи номера моделі або іншого елемента, що дає змогу їх ідентифікувати, а в разі, коли розмір або характер іграшки не дає змоги нанести зазначені дані на іграшку, необхідна інформація зазначається на пакуванні або в документі, що додається до Іграшки.

Згідно з пунктом 10 Технічного регламенту встановлено, що виробники зобов`язані зазначати власне найменування, зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та адресу на іграшці, а якщо це неможливо, - на її пакуванні або в документі, що додається до іграшки.

Виробники забезпечують наявність інструкції до іграшки та інформації про безпечність, які складаються згідно з вимогами законодавства про мови (пункт 11 Технічного регламенту).

Пунктом 18 Технічного регламенту встановлено, що імпортери зобов`язані зазначити своє найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та адресу на іграшці, а якщо це неможливо, - на її пакуванні або в документі, що додається до Іграшки.

Відповідно пункту 25 Технічного регламенту перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі зобов`язані перевірити наявність національного знака відповідності на іграшці, необхідних документів, інструкцій та інформації про безпечність, які складаються згідно з вимогами законодавства про мови, а також виконання виробником та імпортером вимог, установлених пунктами 9, 10 і 18 цього Технічного регламенту.

Згідно з пунктом 44 Технічного регламенту іграшки повинні надаватися на ринку з нанесеним в установленому порядку національним знаком відповідності.

Пунктом 52 Технічного регламенту передбачено, що національний знак відповідності повинен наноситися на іграшку, прикріплену до неї етикетку (ярлик) або пакування та бути видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли іграшка дрібна або складається з дрібних частин, національний знак відповідності може наноситися на етикетку (ярлик) або супровідну листівку. Якщо іграшка продається в демонстраційному пакуванні та нанесення національного знака відповідності на іграшку є технічно неможливим, він може наноситися на демонстраційне пакування.

Пунктом 1 Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184 (далі по тексту - Правил та умов) встановлено, що знак відповідності технічним регламентам (далі по тексту - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.

Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання (п. 2 Правил та умов).

Відповідно до пункту 3 Правил та умов знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва, у форматі UA.TR.YYY або YYY, де: UA - умовне позначення України латинськими літерами; TR - умовне позначення, яке означає, що орган з оцінки відповідності призначено на виконання робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; YYY - ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься таким органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України від 02.12.2010 №2735-ІV «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У постанові від 23.01.2023 у справі №440/4599/18 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«…Законодавче визначення термінів «введення в обіг», «надання на ринку», «розповсюдження», «розповсюджувач» наведено у статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

Так, за приписами вищевказаної правової норми наведені у ній терміни вживаються в такому значенні:

введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз;

надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності;

розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг;

розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України;

Значення термінів «ланцюг постачання продукції» та «постачання продукції» розкрито у статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», за змістом якої:

ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);

постачання продукції - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно із положеннями частини п`ятої статті 8 Закону №2735-ІV суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб`єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб`єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Такому обов`язку суб`єкта господарювання кореспондує закріплене у пункті 3 частини першої статті 15 цього Закону право посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду.

Водночас, як передбачено частиною сьомою статті 8 Закону №2735-ІV, у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Отже, законодавцем імперативно визначено, що у разі якщо орган ринкового нагляду не може ідентифікувати виробника продукції, то особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки характеристик продукції у позивача, відповідачем встановлено факт введення в обіг продукції, а саме, дитячих іграшок, що не відповідають встановленим вимогам Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 515.

Також, судами встановлено, що відповідно до пункту 3 статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", під час проведення перевірки характеристик продукції, позивачу було запропоновано надати документи (договори товарно-супровідна документація тощо), що містять інформацію про походження продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг.

Однак, суб`єкт господарювання повідомив про відсутність будь-яких вищевказаних документів, відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про правомірність притягнення позивача до відповідальності за пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а тому, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Покликання позивача та те, що акт характеристики продукції № 000004 від 01.02.2018 був складений за відсутності керівника, чи уповноважених представників ТОВ «МЕТР-ПЛЮС» є безпідставним, оскільки перевірка відповідачем проводилась щодо ФОП ОСОБА_1 .

Також, покликання скаржника на те, що акт перевірки характеристики продукції № 000004 від 01.02.2018 було надано позивачу значно пізніше є необґрунтованим, оскільки у вказаному акті міститься відмітка позивача про ознайомлення з таким актом.

Крім того, позивач безпідставно покликається на те, що він та ТОВ «МЕТР-ПЛЮС» не отримували від відповідача будь-яких вимог чи письмових запитів стосовно надання документів для ідентифікації особи, яка ввела продукцію в обіг, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що такі документи витребовувались відповідачем, однак вони не були надані позивачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343 349 352 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі № 816/786/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук