№ 817/1248/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року

м. Київ

справа №817/1248/16

адміністративне провадження № К/9901/19646/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Сала А.Б. від 04 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Капустинського М.М., Мацького Є.М. від 12 жовтня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» до Головного управління ДФС у Рівненській області, головного державного ревізора - інспектора відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Рівненській області Кордяк С.В., головного державного ревізора - інспектора відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Рівненській області Кушнір М.П., про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування рішень й розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач 1, ГУ ДФС, контролюючий орган), головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Рівненській області Кордяк С.В. (далі - відповідач 2, ГДРІ Кордяк С.В. ), головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Рівненській області Кушнір М.П. (далі - відповідач 3, ГДРІ Кушнір М.П. ), у якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13 жовтня 2016 року) просило:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідачів 2, 3, що полягає у ненаданні позивачу для підписання акта про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами, від 01 серпня 2016 року №104/17-00-40/38926278;

2) визнати протиправними дії відповідачів (ГДРІ) щодо складання акта, що засвідчує факт відмови позивача від підписання акта про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами, від 01 серпня 2016 року №104/17-00-40/38926278;

3) визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС, що полягає у неповідомленні позивача про місце і час проведення розгляду заперечень на акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами, від 01 серпня 2016 року №104/17-00-40/38926278;

4) визнати протиправними дії відповідача 2 та відповідача 3 щодо зазначення в акті перевірки від 01 серпня 2016 року №104/17-00-40/38926278 невстановлених фактів реалізації алкогольних напоїв особі, якій не виповнилося 18 років, а саме: продано 0,5 л пива «Старопрамен» міцністю 4,0%, виробник ПАТ «САН ІНБЕВ Україна» за ціною 11,70 грн. та скасувати рішення відповідача 1 від 19 вересня 2016 року №0001334000 про застосування фінансових санкцій, а також розпорядження від 19 вересня 2016 року №344-Р про анулювання дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №57161005718, терміном дії з 30 грудня 2015 року по 30 грудня 2016 року, у магазині №146 за адресою: м. Рівне, вул. Дубенська, 44а;

5) визнати протиправними дії відповідачів (ГДРІ) щодо визнання горілки «Пшенична класична «Істинна» нова, місткістю 0,25 л, міцністю 40% за ціною 30,40 грн. з маркою акцизного податку 20 ААБЧ 654 988 08/15 7,053 грн. АВ ЛТП немаркованою та скасувати рішення відповідача 1 від 19 вересня 2016 року №0001344000 про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю та недоведеністю тверджень контролюючого органу про допущення Товариством порушень норм статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №481/95) (щодо реалізації продавцем магазину особі, якій ще не виповнилося 18 років, пляшки пива з видачою розрахункового документу - фіскального чеку №62 від 29 липня 2016 року), частини четвертої статті 11 цього ж Закону й пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у зв`язку із здійсненням зберігання (продажу) у магазині пляшок горілки «Пшенична класична «Істинна» об`ємом 0,25 літрів, міцністю 40%, виробник ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка - а саме маркованих марками акцизного податку, які не видавалися виробнику цієї алкогольної продукції). Також позивач вказував й на недотримання контролюючим органом (в тому числі в особі його працівників - перевіряючих) порядку при складанні та підписанні акта фактичної перевірки, розгляду заперечень на висновки цього акта, що, на його думку, свідчить про протиправність результатів вказаної перевірки у вигляді оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій та розпорядження щодо анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 04 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, позов задовольнив частково; визнав протиправними та скасував рішення ГУ ДФС від 19 вересня 2016 року №0001334000 та №0001344000 про застосування фінансових санкцій; скасував розпорядження ГУ ДФС від 19 вересня 2016 року №344-Р про анулювання дії ліцензії; у задоволенні інших позовних вимог - відмовив.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що в розумінні положень пункту 226.9 статті 226 ПК України реалізована в магазині Товариства пляшка горілки «Пшенична класична «Істинна» об`ємом 0,25 літрів, міцністю 40%, виробник ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» вважається такою, що немаркована; разом з тим, оскільки позивач не був виробником цієї алкогольної продукції та з огляду на невстановлення в ході судового розгляду обставин підробки марок акцизного податку на відповідних пляшках горілки (однієї реалізованої й однієї аналогічної, що перебувала у продажі), суд дійшов висновку, що сама по собі обставина наявності в інформаційній базі податкового органу інформації про невидачу певних марок акцизного податку заводу-виробнику не є достатньою підставою для притягнення Товариства до відповідальності у вигляді накладення фінансових санкцій (штрафу в розмірі 17000,00 грн.), передбачених абзацом 15 частини другої статті 17 Закону №481/95. Що ж до законності застосування до позивача штрафу в розмірі 6800,00 грн. згідно рішення від 19 вересня 2016 року №0001334000 та анулювання на підставі розпорядження №344-Р від цієї ж дати ліцензії на право провадження роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суд вказав на недоведення ГУ ДФС як такого факту вчинення позивачем порушення статті 15-3 Закону №481/95, адже адміністративною комісією Обарівської сільської ради Рівненського району не було встановлено події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), відносно продавця магазину Товариства ОСОБА_3 , яка, за твердженням контролюючого органу, начебто здійснила продаж пива особі, що не досягла 18 років; до того ж відповідачі 2, 3 (ГДРІ) не були присутні при такій реалізації алкогольних напоїв й її не фіксували, як і не встановлювали власне особу-покупця та її вік.

При цьому суд зазначив про відсутність правових підстав для визнання протиправними оскаржуваних Товариством дій та бездіяльності відповідачів, вчинених (допущених) на етапах до прийняття оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій та розпорядження про анулювання ліцензії, так як останні не будуть мати наслідком відновлення порушених прав.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішення за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням процесуальних норм, посилаючись на обставини, викладені в акті про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами, від 01 серпня 2016 року №104/17-00-40/38926278, а саме щодо порушення Товариством вимог частини четвертої статті 11, статті 15-3 Закону №481/95 та пункту 226.9 статті 226 ПК України. Тобто, як вбачається із змісту касаційної скарги, скаржник не погоджується із судовими рішеннями саме у частині задоволених позовних вимог.

Товариство у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що до основних видів діяльності Товариства належить, зокрема, роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за реєстраційним номером 517161005718 від 07 грудня 2015 року, видану ГУ ДФС (строк дії з 30 грудня 2015 року по 29 грудня 2016 року), із зазначенням місця здійснення діяльності: м. Рівне вул. Дубенська, 44а, магазин №146.

29 липня 2016 року на підставі наказу та направлень відповідачами 2, 3 (ГДРІ) проведено фактичну перевірку магазину №146, що розташований за адресою: м. Рівне вул. Дубенська, 44а та належить Товариству, про що складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами від 01 серпня 2016 року за реєстраційним №104/17-00-40/38926278.

Перевіркою встановлено зберігання та реалізацію пляшок горілки «Пшенична класична «Істинна» об`ємом 0,25 літра, міцністю 40%, виробник ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», за ціною 30,40 грн. з марками акцизного податку 20 ААБЧ 654 988 08/15 7,053 грн. АВ ЛТП та 20 ААБЧ 654 932 08/15 7,053 грн. АВ ЛТП, які відповідно до інформаційних баз даних «А/С Акцизні марки» виробнику вказаної алкогольної продукції не видавались, чим порушено вимоги частини четвертої статті 11 Закону №481/95 та пункту 226.9 статті 226 ПК України.

Крім того встановлено факт реалізації алкогольних напоїв особі, якій не виповнилося 18 років, а саме продаж 0,5 літра пива «Старопрамен» міцністю 4,0%, виробник ПАТ «САН ІНБЕВ Україна», за ціною 11,70 грн. з видачою розрахункового документу - фіскального чеку №62 від 29 липня 2016 року, чим порушено статтю 15-3 Закону №481/95.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 29 вересня 2016 року: №0001334000, яким за реалізацію алкогольних напоїв особі, якій ще не виповнилося 18 років, на підставі абзацу 9 частини другої статті 17 Закону №481/95 до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.; №0001344000, яким за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку на підставі абзацу 15 частини другої статті 17 Закону №481/95 застосовано до Товариства фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Крім того розпорядженням ГУ ДФС від 19 вересня 2016 року №344-Р у зв`язку із порушенням вимог статті 15-3 Закону №481/95 анульовано Товариству з 19 вересня 2016 року ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за реєстраційним номером 517161005718, терміном дії з 30 грудня 2015 року по 29 грудня 2016 року.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на таке.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 14.1.4, 14.1.145, 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку; марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

До підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (пункт 215.1 статті 215 ПК України).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначає Закон №481/95.

За змістом статті 1 Закону №481/95 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з частиною 4 статті 11 вищевказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Приписами пункту 226.1 статті 226 ПК України (у відповідній редакції) передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до пунктів 226.3, 226.5, 226.6, 226.7 статті 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Виходячи з положень частини 1 статті 17 Закону №481/95, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (частина 2 статті 17 Закону №481/95).

Пунктом 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790, визначено, що до суб`єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону №481/95 щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво, зберігання, транспортування, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку; немаркованими ж вважаються алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 08 серпня 2019 року у справі №808/4653/14, від 10 червня 2020 року у справі №808/4108/16.

Як вже вказувалось в цій постанові, в ході проведеної фактичної перевірки магазину №146, що розташований за адресою: м. Рівне вул. Дубенська, 44а та належить Товариству, відповідачами 2, 3 (ГДРІ) встановлено зберігання та реалізацію пляшок горілки «Пшенична класична «Істинна» об`ємом 0,25 літра, міцністю 40%, виробник ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», за ціною 30,40 грн. з марками акцизного податку 20 ААБЧ 654 988 08/15 7,053 грн. АВ ЛТП та 20 ААБЧ 654 932 08/15 7,053 грн. АВ ЛТП, які відповідно до інформаційних баз даних «А/С Акцизні марки» виробнику вказаної алкогольної продукції не видавались.

Зазначена інформація була підтверджена шляхом направлення відповідного запиту до ГУ ДФС у Харківській області, яке у листі від 19 вересня 2016 року №2689/7/17-00 повідомило, що відповідно до електронної бази даних АС «Акцизні марки» відповідно до наданого переліку марки акцизного податку були отримані ГУ ДФС у Харківській області від ДП «Поліграфічний комбінат Україна» з виготовлення цінних паперів згідно з видатковими накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, підприємствам-виробникам алкогольних напоїв зазначені марки не видавались.

Відтак, з огляду на приписи пункту 226.9 статті 226 ПК України реалізований та зберігаємий позивачем товар слід вважати немаркованим, за що, в свою чергу, частиною 2 статті 17 Закону №481/95 передбачено застосування до суб`єкта господарювання штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000,00 грн.

За наведеного висновок судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, про протиправність рішення від 29 вересня 2016 року №0001344000 про застосування до Товариства фінансової санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. не ґрунтується на правильному застосуванні відповідних норм матеріального права.

Що ж стосується рішення від 29 вересня 2016 року №0001334000, яким за реалізацію алкогольних напоїв (пива) особі, якій ще не виповнилося 18 років, до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн., та розпорядження від 19 вересня 2016 року №344-Р про анулювання дії ліцензії, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1, частин 4 та 5 статті 15-3 Закону №481/95 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень (абзац 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95).

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790, передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Отже, визначальним для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95 є встановлення факту продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Встановлені судами у цій справі обставини свідчать, що рішення від 29 вересня 2016 року №0001334000 прийнято контролюючим органом на підставі акту перевірки від 01 серпня 2016 року за реєстраційним №104/17-00-40/38926278, у якому, в свою чергу, встановлено продаж в належному Товаристві магазині пива особі, яка не досягла 18 років. Як зазначено у акті перевірки, останню було розпочато 29 липня 2016 року о 11 год. 40 хв. та закінчено цього ж дня о 15 год. 45 хв.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази прийняття адміністративною комісією Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області за наслідками розгляду переданих їй за цим фактом матеріалів про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 156 КУпАП відносно продавця магазину позивача ОСОБА_3 рішення про притягнення останньої до адміністративної відповідальності, у якому б було встановлено наявність події і складу відповідного правопорушення (щодо реалізації алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18-річного віку).

До того ж, як повідомив допитаний судом першої інстанції як свідок ОСОБА_4 , якому начебто продавець ОСОБА_3 продала пиво у магазині позивача №146 у м. Рівному по вул. Дубенській, 44А, у день, в який здійснювалась перевірка, тобто 29 липня 2017 року, він при собі документа, що посвідчує особу, не мав, а дані його паспорта були вписані в протокол про вчинення адміністративного правопорушення вже в інший день - коли його викликали до поліції.

Також у судовому засіданні в суді першої інстанції як свідок була допитана продавець магазину ОСОБА_3 , яка повідомила, що продала 0,5 літра пива «Старопрамен» міцністю 4,0%, виробник ПАТ «САН ІНБЕВ Україна», за ціною 11,70 грн. особі чоловічої статі, на вигляд 35 років та з бородою на обличчі, яка розрахувалась за товар, отримала копію фіскального чеку і вийшла з приміщення магазину. Після цього працівники поліції завели в магазин зовсім іншу особу (без бороди на обличчі), значно молодшу, ніж справжній покупець. Крім того зазначила, що працівники поліції чинили тиск на неї задля визнання продажу пива неповнолітній особі, написання відповідного пояснення і підписання протоколу про адміністративне правопорушення, невитримавши якого, вчинила дії, на які їй вказали.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій; далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників. Показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертизи.

За правилами частини першої та четвертої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відтак, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та допитавши як свідків особу, якій начебто було здійснено продаж пива у магазині позивача, а також продавця магазину, врахувавши обставини відсутності відповідачів 2, 3 (ГДРІ) при безпосередній реалізації алкогольного напою та невчинення її фіксації останніми, як і встановлення власне особи-покупця та її віку у день проведення перевірки, суди попередніх інстанцій об`єктивно прийшли до висновку про недоведеність контролюючим органом факту продажу алкогольних напоїв у перевіреному його посадовими особами магазині особі, яка не досягла 18 років, й, як наслідок, обставин порушення Товариством вимог статті 15-3 Закону №481/95.

Разом з тим відповідачами ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції доказів на спростування наведеного надано не було.

Доводи ж касаційної скарги щодо окресленого епізоду зводяться лише до переоцінки установлених обставин, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

За змістом частин 29 та 30 статті 15 Закону №481/95 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про протиправність рішення від 29 вересня 2016 року №0001334000 та розпорядження від 19 вересня 2016 року №344-Р про анулювання дії ліцензії й наявність підстав для їх скасування ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відтак, рішення судів першої та апеляційної інстанцій на підставі статті 351 КАС України підлягають частковому скасуванню.

Водночас щодо позовних вимог, рішення про відмову у задоволенні яких прийнято судом першої інстанції, яке підтримано апеляційним судом, то в цій частині, враховуючи положення частини першої статті 341 КАС України, судові рішення касаційним судом не переглядаються.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року щодо задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 29 вересня 2016 року №0001344000 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» фінансової санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. - скасувати.

Прийняти у вказаній частині позовних вимог нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» відмовити.

В іншій частині постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

С.С. Пасічник

І.Я.Олендер

І.А. Васильєва ,

Судді Верховного Суду