ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2020 року
Київ
справа №817/1375/17
адміністративне провадження №К/9901/51725/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (головуючий суддя - Зозуля Д.П.)
та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року (головуючий суддя - Кузьменко Л.В., судді: Іваненко Т.В., Франовська К.С.)
у справі №817/1375/17
за позовом ОСОБА_1
до Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області
про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.
I. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути середній заробіток за час затримки виконання судового рішення в частині її поновлення на посаді головного державного інспектора Березнівського відділення Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України в Рівненській області, за період з 1 вересня 2016 року по 1 вересня 2017 року в сумі 45 049,92 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що судовим рішенням, яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню, її поновлено на посаді. Проте незважаючи також і на відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу, станом на час звернення до суду її не поновлено на роботі, у зв`язку чим має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
3. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, позов задоволено частково. Стягнуто середній заробіток за час затримки виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі № 817/762/16 за період з 1 вересня 2016 року по 1 вересня 2017 року в розмірі 18 202,39 грн (сума без сплати податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати даної суми працівнику).
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року визнано протиправним та скасовано наказ Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України в Рівненській області від 22 квітня 2016 року № 22-о. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Березнівського відділення з 25 квітня 2016 року. Стягнуто з Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 квітня по 31 серпня 2016 року в розмірі 15 016,46 грн. Стягнуто моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
6. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині стягнення моральної шкоди та в цій частині відмовлено у задоволенні позову. В решті залишено без змін.
7. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 29 листопада 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про поновлення ОСОБА_1 на посаді.
8. Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 10 травня 2017 року зупинено виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, крім зобов`язання здійснити виплату середнього заробітку за один місяць.
9. Відповідно до довідки Березнівського районного центру зайнятості ОСОБА_1 була зареєстрована як безробітна з 25 травня 2016 року по 6 червня 2017 року та за цей період отримала дохід в сумі 37 048,14 грн.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у роботодавця виникає обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того чи буде дане рішення суду оскаржуватися.
11. Оскільки відповідачем не виконано судове рішення про поновлення позивача на посаді у період з 1 вересня 2016 року по 1 вересня 2017 року, то позивач має право на виплату середнього заробітку за цей період як за час затримки виконання судового рішення. Сума середнього заробітку визначається із зарахуванням отриманої позивачем допомоги по безробіттю у вказаний період.
12. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що право на відшкодування коштів за період невиконання судового рішення позивач може набути лише в тому разі коли судове рішення про поновлення на посаді не буде скасовано судом касаційної інстанції.
13. Також відповідачем вживалися заходи, спрямовані на поновлення позивача на роботі, однак це не було досліджено судами. А саме 13 грудня 2016 року було запропоновано посаду завідувача сектору фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Рівненської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області, оскільки відсутні вакантні рівноцінні посади, визначені виконавчим листом. Позивач ознайомлена з запропонованою посадою, проте відмовилась від неї.
14. Вважає що виконання судового рішення про поновлення позивача на роботі було забезпечено.
15. Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
17. Відповідно до статті 14 КАС України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
18. Частиною першою статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
19. Постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно (пункт 3 частини першої статті 256 КАС України).
20. Таким чином законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.
21. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
22. Відповідальність за невиконання судового рішення не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника. Тому відхиляються доводи касаційної скарги про забезпечення виконання судового рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі шляхом пропонування іншої вакантної посади в Рівненській ОДПІ, а не шляхом поновлення на посаді з якої її було незаконно звільнено та поновлено судовим рішенням. Реорганізація територіальних органів ДФС України та відсутність вакантної посади не є причиною неможливості виконання судового рішення.
23. Статтею 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
24. Враховуючи те, що постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді фактично не виконана, зокрема станом на 1 вересня 2017 року, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України є обґрунтованим .
25. Здійснений судом першої інстанції розрахунок суми, що підлягає стягненню, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не є предметом касаційного оскарження.
26. Посилання відповідача на ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 10 травня 2017 року про зупинення виконання судових рішення про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є неправомірним та досліджувалося судами попередніх інстанцій. Даною ухвалою не було зупинено виконання судового рішення в частині поновлення на посаді, а тому воно підлягало обов`язковому виконанню. Зазначення відповідачем що рішення про поновлення на посаді є неправосудним та його виконання призведе до витрачання державних коштів у значних розмірах не за цільовим призначенням, є неналежним та не заслуговує на увагу.
27. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог.
28. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі №817/1375/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду