ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року

м. Київ

справа № 817/1782/17

адміністративне провадження № К/9901/56700/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 817/1782/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду 23.02.2018 (суддя Щербаков В.В.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду 13.06.2018 (головуючий суддя Мацький Є.М., судді: Шевчук С.М., Мацький В.Б.),

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі також - позивач), звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області (далі також - відповідач, ГУ Держгеокадастру в Рівненській області) про визнання протиправними дій щодо застосування у витязі від 26.01.2017 №135/86-17 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5621810100:01:013:0002 площею 36,0430га, яка розташована в межах Дубровицької міської ради Дубровицького району Рівненської області, цільове призначення - для забезпечення функціонування залізничного транспорту, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 та зобов`язання вчинення дій щодо видачі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,0, як для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій відповідача щодо застосування до земельної ділянки з кадастровим номером 5621810100:01:013:0002 коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0, оскільки цільове призначення вказаної земельної ділянки - для забезпечення функціонування залізничного транспорту, а відтак застосуванню підлягає коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,0.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.02.2018, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного від 13.06.2018, в задоволенні позову відмовлено.

Судами встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №259377 від 20.07.2010 Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" є постійним користувачем земельної ділянки площею 36,0430га з кадастровим номером 5621810100:01:013:0002, яка розташована в межах Дубровицької міської ради Дубровицького району Рівненської області, цільове призначення - для забезпечення функціонування залізничного транспорту.

Управлінням Держгеокадастру у Здолбунівському районі, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, було видано позивачу витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок із зазначенням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0.

Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулася з листом до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо роз`яснення підстав зазначення у витягах коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки 2,0, на який отримала відповідь від 22.05.2017 щодо правомірності дій Управління Держгеокадастру у Здолбунівському районі та необхідності приведення у відповідність кодів цільового призначення. Для внесення змін до відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру Регіональній філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" було рекомендовано звернутися до Державного кадастрового реєстратора через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку за формою згідно з додатком 12 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №105, до якої також додати електронний документ із визначеним цільовим призначенням земельної ділянки.

Не погодившись з такими діями відповідача, Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулося до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дії ГУ Держгеокадастру щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку відсутності у Державному земельному кадастрі коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач без складання технічної документації із нормативно грошової оцінки земель, як це передбачено положеннями частини першої статті 20 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV), застосував Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, що призвело до неправильного визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, призначеної для розміщення і експлуатації споруд залізничного транспорту.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог такої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Згідно частини першої та частини другої статті 20 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Таким чином, кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за №1011/1806, передбачено класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за №1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489).

Відповідно до пункту 3 вказаного наказу № 489 нормативний акт набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 1 січня 2017 року.

Таким чином, в даному випадку, Порядок №489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Згідно з пунктами 3, 5 Розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.

Додатком 1 до Порядку, який має назву "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)" визначено дві примітки наступного змісту:

1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

2. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку №489.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, згідно з даними Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5621810100:01:013:0002 серії ЯЯ №259377 від 20.07.2010 та інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №56905534 від 07.04.2016 код Класифікації видів цільового призначення земель щодо спірної земельної ділянки відсутній.

Дані публічної кадастрової карти підтверджують той факт, що у відомостях Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5621810100:01:013:0002 відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, визначений на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, як того вимагає пункт 5 Порядку №489.

Отже, витяг відповідачем сформовано правомірно, з урахуванням примітки 1 до таблиці "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)" додатку 1 до Порядку № 489. Саме цією приміткою передбачено застосування для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру коефіцієнт Кф із значенням 2,0.

Крім того, відповідачем коефіцієнт функціонального використання Кф не розраховувався та не коригувався, цей коефіцієнт визначений у додатку 1 таблиці Класифікації Наказу №489.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій вірно встановили обставини справи та прийшли до правильних висновків, що оскільки у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаної земельної ділянки, ГУ Держгеокадастру правомірно, у передбачений законодавством спосіб був виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні позивача, у якому при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф - 2,0, як того вимагає Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489, а доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі №808/995/18 та від 10 листопада 2020 року у справі №826/9340/17.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає слушним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який підтримав апеляційний суд, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права й необґрунтованість вимог касаційної скарги.

Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного від 13 червня 2018 року у справі №817/1782/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук