ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2020 року

Київ

справа №817/1867/16

адміністративне провадження №К/9901/36188/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 (суддя - Гломб Ю.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 (колегія суддів: Шевчук С.М., Жизневської А.В., Франовської К.С.) у справі № 817/1867/16 за позовом Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» (далі - Підприємтсво) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові МГУ ДФС (далі по тексту - СДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ш» від 25.07.2016 №0000574200/9834 та №0000584200/9835.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позову представник позивача вказує, що контролюючим органом при проведенні перевірки не дотримано вимог п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо проведення перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання до бюджету.

Постановою Ровненского окружного административного суду від 16.01.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 позов задоволено. Визнано протиправними дії СДПІ щодо проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання до бюджету Підприємством, за наслідками якої складено акт від 12.07.2016 №140/28-06-42/03361678. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ від 25.07.2016 №0000584200/9835. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ від 25.07.2016 №0000574200/9834..

Рішення мотивовані тим, що в ході камеральної перевірки відповідачем, окрім даних, зазначених у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунків з ПДВ за відповідні періоди були використані також і інші відомості. Проведення перевірки своєчасності сплати грошового зобов`язання у межах камеральної перевірки чинним законодавством не передбачено. Камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити, у зв`язку із невірним розумінням судами попередніх інстанцій вимог ПК України в частині, що стосується визначення позивачу штрафу за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши рішення судів апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість до бюджету РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал». У поданих запереченнях відповідач окремо наголосив, що дана перевірка є саме камеральною.

За наслідками проведення камеральної перевірки складено акт від 12.07.2016 №140/28-06-42/03361678.

У відповідності до акту перевірки контролюючим органом встановлено, що в порушення п.п. «а» п.50.1 ст.50, п.57.1 ст.57 розділу ІІ ПК України (із змінами та доповненнями) позивачем несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного та (або) узгодженого податкового зобов`язання по податку на додану вартість.

На підставі обумовлених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.07.2016 №0000574200/9834, яким Підприємству за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пп. «а» п.50.1 статті 50, п.57.1 ст.57 ПК України (із змінами та доповненнями) за затримку на 16, 24, 26, 27 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання у розмірі 737325,50 грн. та зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 73732,55 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та від 25.07.2016 №0000584200/9835, яким позивачу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пп. «а» п.50.1 статті 50, п.57.1 ст.57 ПК України (із змінами та доповненнями) за затримку на 29, 41, 47, 51, 52, 53, 56, 57, 58, 65, 71, 79, 80, 84, 85, 86, 87, 88, 90, 91, 92, 102, 114, 119, 130, 133, 151 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання у розмірі 5939142,30 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1187827,46 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який був задоволений, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Пунктом 20.1.4 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків, але даною нормою законодавством чітко визначено, що ці перевірки повинні проводитися в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом документальної перевірки є зокрема своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Натомість до 01 січня 2017 року (до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів були предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Невиконання податковим органом Порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог статей 77, 78, 79 ПК України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов`язання.

Вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 по справі № 826/1975/17 (К/9901/33866/18), від 13.06.2018 по справі №806/902/16 (К/9901/19833/18).

З огляду на викладене Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що питання своєчасної сплати податкових зобов`язань, за недотримання строків сплати по яким до позивача були застосовані податковими повідомленнями-рішеннями штрафні санкції, не є у розумінні вимог ПК України предметом камеральної перевірки, тому дії відповідача по проведенню камеральної перевірки з цього питання та винесення за її результатами податкового повідомлення-рішення є неправомірними.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, а Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду