ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2020 року

Київ

справа №818/1444/15

адміністративне провадження №К/9901/4792/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Приватного виробничого підприємства «Вибір»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року (Судді: Калитка О. М., Бондар В.О., Кононенко З.О.),

у справі № 818/1444/15

за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір"

до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві,

Львівської митниці ДФС України,

про визнання рішення протиправним та стягнення надміру сплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Приватне виробниче підприємство "Вибір" (далі - позивач, ПВП «Вибір») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС України (далі - відповідач 1, Львівська митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач, 2, ГУ ДКС у м. Києві), в якому просило суд: визнати протиправним рішення Львівської митниці ДФС про відмову оформити і направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист) та повернути податки митні та інші платежі, надмірно сплачені до бюджету оформлене листом №4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 року; стягнути з Державного бюджету України надміру сплачені податки митні та інші платежі в сумі 87 116,50 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року позов задоволено. Визнано протиправним рішення Львівської митниці ДФС про відмову оформити і направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів, оформлене листом № 4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" надміру сплачені податки, митні та інші платежі в розмірі 87 116, 50 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при розгляді справи, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі № 818/3329/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 року, визнані протиправними та скасовані рішення митниці про визначення коду товару. Враховуючи, що рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014 від 18.11.2014 року були визнані судом протиправними та скасовані, то при оформленні товару, в період дії скасованих рішень митниці, ПВП "Вибір" надмірно сплатило податки, митні платежі у сумі 87 116,50 грн. До того ж, в листі Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2014 року № 10998/6/99-99-24-02-02-15 про надання консультації ПП «Вибір» чітко вказано, що рішення митного органу про зміну коду товару розповсюджується на ідентичні, подібні (аналогічні) товари. Крім цього, щодо подібних правовідносин Сумським окружним адміністративним судом розглядалась аналогічна справа № 818/3285/14.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 08 листопада 2014 року Львівською митницею Міндоходів прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014.

Вищезазначені рішення про визначення коду товару постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі № 818/3329/14, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 року, визнані протиправними та скасовані (арк. справи 10-12).

Позивач посилався на те, що внаслідок наявності діючих рішень про визначення коду товару, він 25.11.2014 року МД № 209120000/2014/847618 та 27.11.2014 року за МД 209120000/2014/848051, здійснив митне оформлення 2 партій товару за кодом товару який передбачає сплату мита в розмірі 10 % замість 0% мита.

Враховуючи, що рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014 від 18.11.2014 року були визнані судом протиправними та скасовані, ПВП "Вибір" було направлено на адресу Львівської митниці ДФС України заяву № 125 від 03.04.2015 року про повернення податків митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету (арк. справи 17).

Листом Львівської митниці ДФС України № 4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 року ПВП "Вибір" відмовлено у задоволенні вказаної заяви з посиланням на те, що судовими рішеннями по справі № 818/3329/14 не зобов`язано митницю вчинити дії стосовно товарів, оформлених за ВМД від 25.11.2014 року №209120000/2014/847618 та від 27.11.2014 року № 209120000/2014/848051. А ПП «Вибір» не зверталося до митниці із заявою про внесення змін до вищенаведених митних декларації відповідно до Порядку від 06.11.2012 року № 1145 (арк. справи 18).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення судовим рішенням, яке набрало законної сили, факту протиправності визначення митної вартості, є достатньою та самостійною підставою для повернення надміру сплачених коштів.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову не приймав вказані посилання митниці, оскільки судове рішення стосувалося митних декларацій, які не є предметом розгляду по даній справі. Окрім того у справі № 818/3320/14 не було встановлено факту протиправності значення митної вартості. Лист митниці щодо консультації наданій позивачу, не містить відомостей, що дія рішення митного органу про зміну коду товару розповсюджується на ідентичні, подібні (аналогічні) товари. До того ж, у випадку відсутності письмового рішення митниці про відмову в митному оформленні товару заявник не може посилатися на порушення його прав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою-третьою статті 301, статті 24 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 цього Кодексу, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Отже, з вищевикладених норм вбачається, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум надмірно, або помилково сплаченого грошового зобов`язання є встановлення митницею факту помилкової, або надмірно сплаченої суми грошового зобов`язання, яка повертається органом, що здійснює казначейське обслуговування коштів за висновком митного органу за результатами розгляду заяви платника податків.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014 від 18.11.2014 року, які були предметом оскарження та визнані протиправними і скасовані судом у справі № 818/3320/14 не є тими рішеннями, які позивач визначив в межах даної справи, як преюдицію для стягнення надмірно сплачених платежів. Крім цього, судовими рішеннями у справі № 818/3320/14 не було встановлено факту протиправності значення митної вартості за ВМД від 25.11.2014 року №209120000/2014/847618 та від 27.11.2014 року № 209120000/2014/848051.

До того ж, суд касаційної інстанції не приймає посилання скаржника на те, що в листі Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2014 року № 10998/6/99-99-24-02-02-15 вказано, що рішення митного органу про зміну коду товару розповсюджується на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, оскільки, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції наведений лист митного органу не містить відомостей, що дія рішення митного органу про зміну коду товару розповсюджується на ідентичні, подібні (аналогічні) товари.

Суд касаційної інстанції не приймає посилання скаржника на рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 818/3285/14, та правомірність стягнення надмірно сплачених платежів у разі скасування рішення про коригування митної вартості щодо ідентичних товарів з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України (в ред. чинній на час прийняття судами рішень) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України по справі № 818/3285/14 «…декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав уважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам МК, а тому і підстав визнавати сплачені суми митних зборів чи їх частину надміру сплаченими теж немає. Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту, як зазначено в ст.301 МК, відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів».

Рішення митниці про коригування митної вартості товару, задекларованого імпортером за певною митною декларацією, не є обов`язковим при наступному декларуванні імпортером ідентичного товару за іншими митними деклараціями. Значення такого рішення для імпортера таке ж саме, як і усних пропозицій митниці, що згадані в щойно наведеній справі №1570/6331/2012. У першому випадку, так само як і в другому випадку, імпортер вважається таким, що самостійно визначив митну вартість товару. Отже, набрання законної сили постановою суду про скасування рішення митниці про коригування митної вартості ідентичного товару, задекларованого раніше за певною митною декларацією, не є підставою для виникнення в імпортера права на повернення обчислених з урахуванням такого рішення надмірно сплачених митних платежів за іншою митною декларацією.

За таких же мотивів набрання законної сили постановою суду про скасування рішення митниці про визначення коду певного товару, задекларованого раніше за певною митною декларацією, також не є підставою для виникнення в імпортера права на повернення обчислених з урахуванням такого рішення надмірно сплачених митних платежів за іншою митною декларацією, за якою ввезено ідентичні товари.

З врахуванням вищенаведеного рішення суду встановлено, що предметом у справі № 818/3285/14 є стягнення надмірно сплачених платежів зовсім за іншим рішенням митного органу про визначення коду товарів і не має преюдиціального значення для розгляду даної справи. При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу, що за наслідками касаційного перегляду справи № 818/3285/14 постановою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2015 року скасовані судові рішення, якими стягнуто на користь ПВП «Вибір» надмірно сплачені податки та інші платежі в розмірі 1 357 778,42 грн, та прийнято нову постанову, якою зобов`язано митницю прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України ПВП «Вибір» сум надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві. В іншій частині судові рішення залишені без змін.

Крім цього суд касаційної інстанції звертає увагу, що відповідачем правомірно відмовляючи у стягненні платежів зазначено, що ПП «Вибір» не зверталося до митниці із заявою про внесення змін до вищенаведених митних декларації відповідно до Порядку від 06.11.2012 року № 1145, оскільки вказаним Порядком передбачена процедура внесення змін до митної декларації та її відкликання (арк. справи 18).

Отже позивачем не втрачена можливість внести зміни до митної декларації та ставити питання повернення митних платежів з дотриманням встановленої законодавством процедури.

З огляду на викладене відсутні підстави для визнання протиправним рішення відповідача та стягнення на користь позивача надмірно сплачених сум платежів.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного виробничого підприємства «Вибір» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі № 818/1444/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: С.С. Пасічник

В.П. Юрченко