ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа №818/1743/16

адміністративне провадження № К/9901/44454/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №818/1743/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексім-Стандарт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Макс Венто", Товариство з обмеженою відповідальністю "Груп Себ Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "De Longhi Україна", про визнання дій протиправними та визнання протиправним, скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Присяжнюк О.В., суддів: Бартош Н.С., Русанової В.Б.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрбьюшн" (далі - ТОВ "САВ-Дістрбьюшн") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області), в якому просило:

1.1. визнати протиправними дії відповідача з проведення планової перевірки характеристик продукції у магазинах Фокстрот. Техніка для дому за адресами: м. Суми, вул. Харківська, 2/2 та м. Суми, вул. Харківська, 9;

1.2. визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.11.2016 р. № 13, № 14.

2. Позовна заява мотивована тим, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, неправильно застосував норми чинного законодавства, а саме - вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», та не врахував можливість альтернативного нанесення знаку відповідності не на виробі, а на пакуванні та супровідній документації.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 березня 2017 року відмовлено в задоволенні позову.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07 березня 2017 року. Прийнято нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № № 13, 14 від 22 листопада 2016 року.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області витрати по сплаті судового збору в сумі 5409 (п`ять тисяч чотириста дев`ять) гривень 60 копійок.

В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" відмовлено.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскаржувані рішення ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 13, 14 від 22.11.2016 року необґрунтовані та прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим їх необхідно визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ "САВ-Дістрбьюшн" в цій частині - задовольнити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга аргументована тим, що в технічних регламентах, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067 та №1077, передбачена можливість альтернативного розміщення знака відповідності лише за умови неможливості розміщення цієї інформації виробником на самому виробі. При цьому, як вбачається з фотографій виробів, розміщення відповідної інформації на виробі було можливе.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 вересня 2017 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція КАС.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2018 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Гімон М.М., суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

12. У зв`язку зі зміною спеціалізації судді-доповідача Гімона М.М. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 818/1743/16.

13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

14. ТОВ "Сав-Дістрибьюшн", ТОВ "Ексім-Стандарт" та ТОВ "Макс Венто" надали заперечення на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. 17.11.2016 Відділом ринкового нагляду Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області на підставі плану перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів з ринкового нагляду на ІV квартал 2016 року; наказів ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області № № 346-ОД, 347-ОД від 16.11.2016 року, направлень № № 186, 187 від 16.11.2016 року проведено планову виїзну перевірку характеристик обладнання електричного та електронного у магазинах Фокстрот. Техніка для дому ТОВ САВ-Дістрибьюшн за адресами: м. Суми, вул. Харківська, 2/2 та м. Суми, вул. Харківська, 9.

16. За результатами перевірки відповідачем складено акти перевірок характеристик продукції № 38, № 39 від 18.11.2016 року.

17. Зі змісту висновків цих актів вбачається, що позивачем порушено вимоги: ч. ч. 4, 5 ст. 30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1184; п.п. 11, 12, 42 Постанови Кабінету Міністрів України № 1067 від 16.12.2016 р., п. п. 16, 17, 45 Постанови Кабінету Міністрів України № 1077 від 16.12.2016 р., ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики».

18. На підставі вищезазначених актів, 22.11.2016 року відповідачем прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 13, 14, якими встановлені обмеження надання зазначеної в цих рішеннях продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності, у зв`язку з тим, що:

- національний знак відповідності нанесений у спосіб, що не є незмивним;

- знак відповідності не нанесено на апаратуру;

- виробником не зазначено своє найменування чи зареєстрована торгівельна марка на апаратурі, згідно з вимогами закону про застосування мов;

19. Встановлено строк виконання вказаних рішень до 12.12.2016 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

21. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

22. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

23. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

24. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

25. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

26. Як вбачається зі змісту касаційної скарги відповідач вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо визнання протиправними та скасування рішень ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № № 13, 14 від 22.11.2016 року.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу на таке.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2012 №2735-ІV (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон №2735-ІV).

Відповідно до ст.3 Закону №2735-ІV законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до абз.8 ст.1 Закону №2735-ІV державний ринковий нагляд (далі по тексту - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.10 Закону №2735-ІV ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Згідно з п.4 ч.1 ст.11 Закону №2735-ІV до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Законом №2735-ІV встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначений статтею 23 цього Закону. Так, ч. 3 ст.23 Закону №2735-ІV передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові (у розповсюджувачів цієї продукції) та позапланові (у розповсюджувачів та виробників такої продукції) перевірки характеристик продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (ч.4 ст.23 Закону №2735-ІV).

Частиною 1 ст. 29 Закону №2735-ІV передбачено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У ст. 30 Закону №2735-ІV визначено, що обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з ч.ч. 1 і 4 ст.29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з ч. 3 ст. 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Обмеження надання продукції на ринку, визначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов`язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження. Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 33 №2735-ІV установлено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов`язковою, за винятком випадків, визначених у зазначених технічних регламентах та ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об`єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об`єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

За змістом ч. 1 ст. 30 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Судова колегія зазначає, що відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов`язковою.

Постановою Кабінету Міністрів України №1184 від 30.12.2015 р. затверджено форму та опис знака відповідності технічним регламентам і правила та умови нанесення цього знака.

Правилами та умовами нанесення знаку відповідності технічним регламентам встановлено, що цей знак наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг.

На виконання Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Постановою Кабінету Міністрів України № 1067 від 16.12.2015 року затверджено Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання (в подальшому Постанова № 1067) та Постановою Кабінету Міністрів України № 1077 від 16.12.2015 року затверджено Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання ( в подальшому Постанова № 1077).

Згідно п. 11 Постанови № 1067, виробники забезпечують, щоб на електрообладнанні, яке вони ввели в обіг, було зазначено тип, номер партії чи серійний номер або інший елемент, який дає змогу його ідентифікувати, а в разі, коли розмір або характер електрообладнання не дає змоги цього зробити, - щоб необхідна інформація була зазначена на його пакуванні або в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Аналогічні вимоги щодо апаратури встановлені також в п. 16 Постанови № 1077.

Відповідно до п. 12 Постанови № 1067, виробники зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. В адресі повинно зазначатися єдине місце, за яким можна звязатися з виробником. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Аналогічні вимоги щодо апаратури встановлені також в п. 17 Постанови № 1077.

Згідно п. 42 Постанови № 1067, знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи. Аналогічні вимоги щодо апаратури встановлені також в п. 45 Постанови № 1077.

Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що знак відповідності технічним регламентам може бути нанесений на пакування та на супровідні документи, а не виключно на вироби електричного та електронного обладнання.

Положенням ч. 1 статті. R12 глави R3 Рішення Європейського Парламенту та Ради ЄС від 9 липня 2008 року № 768/2008/ЄС про загальні рамки реалізації продукції та скасування Рішення Ради ЄС № 93/465/ЄЕС (далі - Рішення № 768/2008/ЄС), відповідно до якої маркування знаком "СЕ" наноситься на виріб або на табличку з технічними даними таким чином, щоб воно було добре видним, розбірливим та незмивним. Якщо характеристики продукції роблять таке нанесення неможливим або не виправданим, воно повинне наноситися на упакування і на супровідні документи, якщо чинне законодавство передбачає такі документи.

Відповідно до п. 1 ст. 56 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», Україна серед іншого зобов`язується дотримуватися принципів та практик, викладених в актуальних рішеннях та регламентах ЄС, зокрема у Рішенні № 768/2008/ЄС.

Тобто, у разі, коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 826/7770/18.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виробники продукції, яка реалізується ТОВ "САВ-Дістрбьюшн", є іноземні підприємства, що постачають продукцію в різні країни світу. У зв`язку з наведеним відсутня можливість врахувати кількість продукції, яка буде направлена до тієї чи іншої країни.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши Декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів, які надавалися позивачем під час проведення перевірок та копії яких знаходяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позивачем підтверджено виконання вимог щодо продукції, визначених у відповідних технічних регламентах. Наявність знаку відповідності не на виробі, а на пакуванні та супровідній документації, в даному випадку є правомірним та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Стосовно доводів касатора про те, що національний знак відповідності нанесений шляхом самоклеючої етикетки у спосіб, який не є незмивним, колегія суддів звертає увагу, що, як вбачається із матеріалів справи, змивність або незмивність такого знаку відповідності технічним регламентом посадовими особами відповідача не перевірялась, зразки не відбирались. Відтак, вказані аргументи заявника не є обґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції в цій частині.

27. Щодо не зазначення виробником свого найменування чи зареєстрованої торгівельної марки на апаратурі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики», маркування товарів, інструкції про їх застосування тощо виконуються державною мовою і регіональною мовою або мовою меншини. За рішенням виробників товарів поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами. Маркування товарів для експорту виконується будь-якими мовами. Одночасно в частині 2 цієї статті визначено, що знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно зі статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. Знак може бути визнаний добре відомим незалежно від реєстрації його в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв`язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.

Згідно ст. 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, країни Союзу зобов`язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позивачем дотримано вимоги Закону України «Про засади державної мовної політики», оскільки знаки для товарів наведені ним у рекламі (інформації про товар) у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні, із дотриманням вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» та Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що оскаржувані рішення ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 13, 14 від 22.11.2016 року є необґрунтованими та такими, що прийняті із неправильним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

28. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду в силу вимог статті 341 КАС України не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права. Тому інші доводи, які стосуються незгоди з висновками судів щодо оцінки доказів, викладених, зокрема, у поясненнях до касаційної скарги від 28 жовтня 2019 року, Суд відхиляє.

29. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

31. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

32. Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року по справі №818/1743/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій