№ 818/2013/18 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2020 року

Київ

справа №818/2013/18

адміністративне провадження №К/9901/2016/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №818/2013/18

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів: Григорова А.М., Старостіна В.В.)

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо видачі йому довідки серії ААА №0283282, яка не відповідає вимогам діючого законодавства, і відмови у внесенні змін щодо ОСОБА_1 до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України;

1.2. зобов`язати відповідача виключити з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомості про те, що він є особою, яку 05 листопада 2013 року Залізничним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим засуджено за частиною другою статті 28, частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 2 роки, на підставі статті 75, статті 76 Кримінального кодексу України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік, та ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 січня 2014 року на підставі статей 404 407 412 415 Кримінального процесуального кодексу України вирок від 05 листопада 2013 року відмінено, запобіжний захід у вигляді звільнення під заставу в сумі 34 020 грн. залишено без змін; і з урахуванням цього видати ОСОБА_1 нову довідку.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що зміст та обсяг виданої йому довідки не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки довідка не повинна містити відомості про скасований вирок та ухвалу суду, якою цей вирок скасовано.

2.1. Позивач також зазначив, що на даний час не існує обвинувального вироку суду щодо нього, який би набрав законної сили, а в жодному суді України не розглядається кримінальне провадження відносно нього і досудове розслідування за його підозрою у вчиненні кримінального правопорушення не ведеться.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченнях проти позову наполягав на безпідставності позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з огляду на їх незаконність та необгрунтованість.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 видано довідку серії ААА № 0283282, в якій зазначено, що « ОСОБА_1 станом на 20 березня 2018 року не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим, є особою, яку 05 листопада 2013 року Залізничним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим засуджено за частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 364 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 2 роки. На підставі статтей 75 76 Кримінального кодексу України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік. Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 січня 2014 року на підставі статей 404 407 412 415 КПК України вирок від 05 листопада 2013 року відмінено, запобіжний захід у вигляді звільнення під заставу в сумі 34 020 грн. залишено без змін. Інші відомості до МВС не надходили».

5. Не погодившись зі змістом даної довідки, позивач звернувся до відповідача із заявою від 04 квітня 2018 року, в якій зазначив, що зміст виданої йому довідки не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки згідно Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, довідка повинна містити тільки відомості щодо наявності або відсутності судимості.

6. В зв`язку з цим, просив внести зміни до персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України і видати йому нову довідку, зміст якої відповідав би вимогам діючого законодавства .

7. Листом від 24 квітня 2018 року № 16/4-П-148 Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України повідомив позивача, що надання фізичній особі відомостей про неї з персонально-довідкового обліку не обмежується лише інформацією про відсутність (наявність) судимості у особи, але й передбачає надання іншої інформації, яка міститься в персонально-довідковому обліку, зокрема, про притягнення до кримінальної відповідальності та обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

7. Крім того відповідачем зазначено, що у разі незгоди з відомостями, що надані в довідці, ОСОБА_1 може надати до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ офіційні документи (вирок суду тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку.

8. Вважаючи дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

9.1. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач, вказуючи в довідці стосовно ОСОБА_1 інформацію про вирок Залізничного районного суду м. Сімферополь АРК від 05 листопада 2013 року та скасування його Апеляційним судом АРК від 21 січня 2014 року, надав повну інформацію, яку просив позивач у запиті від 19 березня 2018 року щодо фізичної особи та її персональних даних, що обробляються в обліково-довідковій картці, без вибіркового принципу надання чи не надання певної частини інформації.

9.2. Крім цього, судами зазначено, що на час розгляду справи позивачем не надано відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація, яка знаходиться в єдиній інформаційній системі Міністерства внутрішніх справ України, є неповною та неточною.

IV. Касаційне оскарження

10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

10.1. Касаційну скаргу позивач обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.

10.2. Крім цього, ОСОБА_1 наголошує, що він не може надати офіційну документи для внесення змін до персонально-довідкового обліку, оскільки жодних кримінальних справ щодо нього в Україні не розглядалося.

10.3. Також, позивачем зазначено, що ні Конституція України, ні жоден Закон України не надає відповідачу право здійснювати обробку (збирання, накопичення, зберігання) його персональних даних без його згоди, якої він не надавав.

11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.

12. Верховний Суд ухвалою від 21 січня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у даній справі.

13. В подальшому, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г., відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі №818/2013/18 (провадження №К/9901/2016/19).

14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 06 червня 2019 року касаційну скаргу у справі №818/2013/18 (провадження №К/9901/2016/19) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.

15. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі №818/2013/18 прийнято до свого провадження.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

19. У відповідності до частини першої статті 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

20. Відповідно до частини третьої статті 6 Закон України «Про захист персональних даних» склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки.

21. Приписами частини першої статті 7 зазначеного Закону передбачено, що конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

22. Частиною другою статті 7 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

23. Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

24. Статтею 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.

25. Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб`єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних. Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку. Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.

26. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2016 року № 1256 затверджено Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - Порядок №1256), який визначає умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

27. Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 2 Порядку №1256 довідка - документ, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України та який залежно від обсягу запитуваної особою інформації може містити відомості про: відсутність (наявність) судимості; притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.

28. У пункті 2 Порядку № 1256 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

персонально-довідковий облік - систематизований банк (база) даних інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення;

вимога - письмове звернення про надання відомостей з персонально-довідкового обліку, що подається державними органами, які здійснюють правоохоронні функції та мають повноваження на отримання таких відомостей (додаток 1);

29. Пунктом 2 розділу V Порядку № 1256 визначено, що відомості з персонально-довідкового обліку надаються заявнику у формі довідки з дотриманням вимог законодавства про звернення громадян та захист персональних даних на підставі запиту на отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, що подається за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

30. Згідно з пунктом 2.1 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань №823/188 від 23 серпня 2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2002 року №738/7026 (далі - Інструкція №823/188) об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку. Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем. Централізований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України, а регіональний (місцевий) облік - управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України.

31. Відповідно до пункту 8.1 Інструкції №823/188 інформація оперативно-довідкового та дактилоскопічного обліку Департаменту інформаційних технологій при МВС та УОІ-ВОІ має обмежений доступ.

32. Пунктом 9.9 Інструкції №823/188 передбачено, що інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 Кримінального кодексу України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов`язковою реєстрацією.

VI. Позиція Верховного Суду

33. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про її задоволення частково з огляду на наступне.

35. Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено судами попередніх інстанцій, Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України позивачу видано довідку серії ААА № 0283282, в якій зазначено, що « ОСОБА_1 станом на 20 березня 2018 року не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, яку 05 листопада 2013 року Залізничним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим засуджено за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 2 роки. На підставі ст. 75, ст. 76 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік. Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2014 на підставі ст. 404, ст. 407, ст. 412, ст. 415 КПК України вирок від 05.11.2013 відмінено, запобіжний захід у вигляді звільнення під заставу в сумі 34 020 грн. залишити без змін. Інші відомості до МВС не надходили».

36. В подальшому, листом від 24 квітня 2018 року № 16/4-П-148 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що надання фізичній особі відомостей про неї з персонально-довідкового обліку не обмежується лише інформацією про відсутність (наявність) судимості у особи, але й передбачає надання іншої інформації, яка міститься в персонально-довідковому обліку, зокрема, про притягнення до кримінальної відповідальності та обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

37. При вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій зазначили, що надання фізичній особі відомостей про неї не обмежується лише інформацією про відсутність (наявність) судимості у особи, але й передбачає надання іншої інформації, що обробляється в оперативно-довідковій картотеці.

38. Крім цього, судами взято до уваги, що відповідач, вказуючи у спірній довідці стосовно ОСОБА_1 інформацію про вирок Залізничного районного суду м.Сімферополь АРК від 05 листопада 2013 року та скасування його Апеляційним судом АРК від 21 січня 2014 року, надав повну інформацію, яку просив позивач у запиті від 19 березня 2018 року, щодо фізичної особи та її персональних даних, що обробляються в оперативно-довідковій картотеці, без вибіркового принципу надання чи ненадання певної частини інформації.

39. Судами попередніх інстанцій також зазначено, що матеріали справи не містять відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація стосовно ОСОБА_1 в персонально-довідковому обліку, є неповною та неточною.

40. Суд апеляційної інстанції, підтверджуючи висновок суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості позовних вимог, вказав також на положення пп. 9.9 п. 9 Інструкції №823/188, якою передбачено, що інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ (управління оперативної інформації) - ВОІ (відділи оперативної інформації) за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 Кримінального Кодексу України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов`язковою реєстрацією.

41. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 6 частини 2 статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

42. Статтею 6 цього Закону передбачено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних (частина перша); склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки; обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством; не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

43. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про захист персональних даних» забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров`я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.

44. Пунктом 1 частини другої статті 7 цього ж Закону встановлено, що обробка персональних даних здійснюється за умови надання суб`єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних.

45. Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

46. Матеріалами даної справи підтверджено, що Залізничним районним судом м.Сімферополя Автономної Республіки Крим винесено вирок від 05 листопада 2013 року по справі № 122/13466/13-к, яким позивача визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 364 Кримінального кодексу України та призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки без конфіскації майна. На підставі ст. 75, ст. 76 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді застави залишено без змін.

47. Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 січня 2014 року вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 листопада 2013 року по справі № 122/13466/13-к у відношенні ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції. Запобіжний захід у вигляді застави залишено без змін.

48. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до норм КПК України позивач залишився в статусі обвинуваченого та з урахуванням даних щодо наявності вироку Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 листопада 2013 року та ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 січня 2014 року, відповідач в спірній довідці надав достовірну інформацію щодо статусу позивача у кримінальному провадженні.

49. Апеляційним судом даний висновок суду першої інстанції не спростовано.

50. Разом з цим, колегія суддів зауважує, що з урахуванням вимог пункту 9.9 Інструкції №823/188 та положень частини 1 статті 88 Кримінального кодексу України, відповідно до якої особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості, довідка про судимість (несудимість) повинна мати інформацію про відсутність або наявність у особи судимості згідно з обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили (з урахуванням зазначених вище статей Кримінального кодексу України: стаття 5 - зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі; стаття 89 - строки погашення судимості; стаття 108 - погашення та зняття судимості).

51. Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що надання фізичній особі відомостей про неї не обмежується лише інформацією про відсутність (наявність) судимості, але й передбачає надання іншої інформації, що обробляється в оперативно-довідкових картотеках, не узгоджується з нормами діючого законодавства щодо змісту та обсягу даних довідки про судимість (несудимість) з огляду на заборону поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

52. Таким чином, оскільки матеріали даної справи не містять згоди ОСОБА_1 на поширення стосовно нього іншої конфіденційної інформації, крім відомостей про наявність або відсутність судимості (несудимості), суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про правомірність дій відповідача щодо включення в оскаржену довідку всієї інформації оперативно-довідкового обліку стосовно позивача, зокрема, про наявність вироку Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 листопада 2013 року, який скасовано ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 січня 2014 року із залишенням без змін запобіжного заходу у вигляді звільнення під заставу в сумі 34020 грн.

53. Колегія суддів також звертає увагу на те, що в спірній довідці відповідачем зазначено лише про те, що ОСОБА_1 не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, однак, даних щодо безпосередньо запитуваної ним інформації - про наявність або відсутність у нього судимості дана довідка не містить.

54. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки інформація, яка зазначена в довідці серії ААА № 0283282, не відноситься до інформації про притягнення особи до кримінальної відповідальності, про відсутність (наявність) судимості, про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, дії відповідача щодо видачі вказаної довідки із інформацією, яка не відповідає нормам діючого законодавства, є протиправними.

55. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2020 року (справа № 802/1587/18-а) та від 18 грудня 2019 року у справі № 826/18484/16.

56. Щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача виключити з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомості, що ОСОБА_1 є особою, яку 05 листопада 2013 року Залізничним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим засуджено за частиною 2 статті 28, частини 3 статті 364 Кримінального кодексу України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 2 роки, на підставі статті 75, статті 76 Кримінального кодексу України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік, ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 січня 2014 року на підставі статей 404 407 412 415 Кримінального процесуального кодексу України вирок від 05 листопада 2013 року відмінено, запобіжний захід у вигляді звільнення під заставу в сумі 34 020 грн. залишено без змін; і з урахуванням цього видати позивачу нову довідку, то колегія судів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

57. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про Національну поліцію» поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

58. Персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України, а управління інформаційно-аналітичної підтримки Управління відповідно до статті 25 Закону України «Про Національну поліцію» є його користувачем.

59. Умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури, визначено Порядком №1256.

60. Пунктом 14 Розділу V Порядку №1256 передбачено, що у разі незгоди з відомостями, що надані в довідці, заявник може надати до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку».

61. Для виключення зазначеної інформації з довідки стосовно позивача орган в провадженні, якого знаходиться кримінальне провадження, має надіслати до Департаменту інформатизації МВС постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті 284 КПК. Підставою для внесення змін до персонально-довідкового обліку також може бути відповідне рішення суду.

62. Порядок вилучення облікових документів передбачений підпунктом11.1 Інструкції №823/188.

63. З оперативно-довідкових картотек Департаментом інформатизації при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку; б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду; в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв`язку із закінченням строку їх зберігання (пункт10 Інструкції №823/188).

64. Тобто, вилучення з оперативно-довідкових картотек Департаментом інформатизації при МВС та територіальних УОІ-ВОІ облікових документів осіб, окрім іншого, може мати місце у випадку їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку, а також, якщо кримінальні справи стосовно осіб припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.

65. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки матеріали справи не містять відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація, стосовно ОСОБА_1 в персонально-довідковому обліку, є неповною та неточною, відсутня також інформація, яка б слугувала підставою для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку відносно позивача та у зв`язку з ненаданням позивачем відповідних доказів, які свідчили про необхідність вилучення з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України інформації, яка, на його думку, є неправдивою, відсутні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у внесенні змін в персонально-довідковий облік щодо ОСОБА_1 до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та зобов`язання відповідача виключити з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомості про вирок Залізничного районного суду м.Сімферополь АР Кримі, який скасовано ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим та, відповідно, відсутність підстав для видачі позивачу нової довідки.

66. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

67. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

68. За наведених обставин рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправними дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо видачі позивачу довідки серії ААА №0283282, яка не відповідає вимогам діючого законодавства з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо видачі ОСОБА_1 довідки серії ААА №0283282, яка не відповідає вимогам діючого законодавства.

69. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

70. З огляду на викладене, висновок судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні змін в персонально-довідковий облік щодо ОСОБА_1 до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та зобов`язання відповідача виключити з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомості про те, що ОСОБА_1 є особою, яку 05 листопада 2013 року Залізничним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим засуджено за частиною 2 статті 28, частини 3 статті 364 Кримінального кодексу України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 2 роки, на підставі статті 75, статті 76 Кримінального кодексу України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік, ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 січня 2014 року на підставі статей 404 407 412 415 Кримінального процесуального кодексу України вирок від 05 листопада 2013 року відмінено, запобіжний захід у вигляді звільнення під заставу в сумі 34 020 грн. залишено без змін; і з урахуванням цього видати позивачу нову довідку, є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень в цій частині позовних вимог відсутні.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року в частині визнання протиправними дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо видачі ОСОБА_1 довідки серії ААА №0283282, яка не відповідає вимогам діючого законодавства, - скасувати.

3. Визнати протиправними дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо видачі ОСОБА_1 довідки серії ААА №0283282, яка не відповідає вимогам діючого законодавства.

4. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська ,

Судді Верховного Суду