ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року

м. Київ

справа № 818/2164/18

адміністративне провадження № К/9901/10834/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року (суддя Воловик С.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (судді: Григоров А.М. (головуючий), Подобайло З.Г., Тацій Л.В.) у справі № 818/2164/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-Центр» до Сумської митниці Державної фіскальної служби, треті особи: Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Управління Служби безпеки України в Сумській області про визнання дій протиправними,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина-Центр» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ «Долина-Центр») звернулось до суду з позовом до Сумської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митниця, СМ ДФС) треті особи: Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Управління Служби безпеки України в Сумській області про визнання протиправними дій посадових осіб СМ ДФС щодо затримання транспортного засобу марки MAN держ. № НОМЕР_1 , найнятого ТОВ «Долина-Центр» у ТОВ «Карготракт» по договору про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № 03.06.15 від 03.06.2015, яким перевозився товар ТОВ «Долина-Центр» згідно міжнародної товаро-транспортної накладної CMR серії А № 0057309, нездійснення митного оформлення та пропуску через митний кордон в період, а також затримання з 13 грудня 2017 по 27 грудня 2017 автомобіля, яким перевозився товар ТОВ «Долина-Центр».

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.12.2017 автотранспортний засіб марки MAN державний номер НОМЕР_1 (яким перевозилась продукція: регулятор росту рослин «ВЛ 77», фас. 10 л, регулятор росту рослин «ВЛ 77», фас. 5 л, регулятор росту рослин «ВЛ 77», фас. 1 л) прибув на митний пост с. Велика Писарівка, для митного оформлення та контролю, однак був затриманий посадовими особами митниці для проведення додаткового огляду на підставі листів Управлінь Служби безпеки України у Сумській та Полтавській областях. Позивач вважає дії посадових осіб СМ ДФС безпідставними, незаконними, що призвели до незаконного затримання транспортного засобу позивача на 14 днів та понесених ним збитків.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними дії СМ ДФС щодо нездійснення митного оформлення товарів Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-Центр» у період з 13.12.2017 по 27.12.2017 за митною декларацією № UA806020/2017/214949, які перевозились автомобілем MAN, державний номер НОМЕР_1 .

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючим органом не було вчинено законодавчо визначених дій щодо виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, а, отже, дії відповідача щодо нездійснення митного оформлення товарів Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-Центр» у період з 13.12.2017 по 27.12.2017 за митною декларацією № UA806020/2017/214949, які перевозились автомобілем MAN, державний номер НОМЕР_1 та які призвели до затримання транспортного засобу позивача на 14 днів є протиправними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, СМ ДФСподало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Долина-Центр» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02.11.2016 між ТОВ «Долина-Центр» (Україна) та ТОВ «Дол-агро» (Російська Федерація) укладено контракт № 02/11/16 на поставку продукції, кількість, асортимент, вартість, строки та умови поставки якої визначаються специфікаціями. На виконання даного контракту та Специфікації № 4 від 05.12.2017, ТОВ «Долина-Центр» на умовах поставки DAP Тимашевск (Краснодарський край, м. Тимашевськ), згідно умов Інкотермс-2010, 12 грудня 2017 відвантажило на адресу ТОВ «Дол-агро» за допомогою автотранспортного засобу марки MAN держ. № НОМЕР_1 продукцію: регулятор росту рослин «ВЛ 77», фас. 10 л, регулятор росту рослин «ВЛ 77», фас. 5 л, регулятор росту рослин «ВЛ 77», фас. 1 л.

13 грудня 2017 року зазначений автомобіль прибув на митний пост с. Велика Писарівка, для митного оформлення та контролю, однак був затриманий посадовими особами митниці для проведення додаткового огляду на підставі листів Управлінь Служби безпеки України у Сумській та Полтавській областях.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу СМ ДФС було направлено доручення Управління Служби безпеки України у Сумській області від 12.12.2017 № 25156 про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення та доручення Управління Служби безпеки України у Полтавській області від 14.12.2017 № 66/8/18-7765 про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

15 грудня 2017 року посадовими особами СМ ДФС разом із співробітниками Управління Служби безпеки України у Полтавській області було проведено митний огляд товарів, ввезених позивачем за результатами якого працівниками митниці та ініціюючого органу було складено Акт про проведення огляду від 15.12.2017 № 805040/2017/000035. За результатами митного огляду, проведеного 15.12.2017 встановлено, що на маркувальних етикетках товару адресою виробника було вказано місто Луганськ.

27 грудня 2017 року СМ ДФС було здійснене митне оформлення та випуск за межі митної території України транспортного засобу MAN, державний номер НОМЕР_1 .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій того, що контролюючий орган діяв у межах та у відповідності до вимог чинного митного законодавства при здійсненні митного оформлення товарів позивача, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.

8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

У справі, що розглядається суди першої та апеляційної інстанції розглянувши позовні вимоги дійшли висновку про наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі, зокрема зазначаючи про те, що контролюючим органом не було дотримано законодавчо визначених дій щодо здійснення митних формальностей при митному оформленні та контролі товарів позивача, що призвело до затримання транспортного засобу позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Так, частиною першою статті 1 Митного кодексу України (тут і далі - МК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частинами першою та другою статті 334 МК України передбачено, що органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: 1) при перевезенні автомобільним транспортом: а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: 1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; 5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); 7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; 8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; 9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; 10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; 11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу (частина третя статті 335 МК України).

Статтею 336 МК України визначено форми митного контролю. Так, частиною першою статті 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Відповідно до частини першої статті 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннями частин першої - п`ятої статті 338 МК України огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення. За результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу. За письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може також проводитися, якщо: 1) митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановленого статтею 263 цього Кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань державної митної справи; 2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий; 3) декларантом не виконуються обов`язки, встановлені статтею 266 цього Кодексу. Переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов`язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа. Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Частинами першою та другою статті 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п`ятої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем для митного оформлення товарів, обумовлених в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR серії А № 0057309 було надано до митних органів, як відправлення - Полтавської митниці ДФС, так і до митних органів виїзду - Сумської митниці ДФС наступні документи: декларація форми МД-2 UA 806020/2017/214949; паспорт якості № 07/12/17; пакувальний лист № 07/12/17; інвойс № 6 від 07.12.2017; товарно-транспортна накладна CMR серії А № 0057309; декларація країни походження; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт); контракт № 02/11/16 від 02.11.2016 (укладений між ТОВ «Долина-Центр» та ТОВ «Дол-агро»; специфікація № 4 від 05.12.2017 до контракту № 02/11/16 від 02.11.2016 (укладена між ТОВ «Долина-Центр» та ТОВ «Дол-агро»; відмітка про проходженні екологи/радіологи; договір про надання послуг по митному оформленню (декларуванню) вантажів № 03 від 18.02.2016. Митне оформлення товарів ТОВ «Долина-Центр» здійснювалось шляхом електронного декларування, про що міститься відмітка у декларації форми МД-2 № UA 806020/2017/214949.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що на адреси Управління Служби безпеки України у Сумській області, Управління Служби безпеки України у Полтавській області, враховуючи необхідність у проведення перевірки на предмет наявності ознак порушення позивачем митного законодавства, СМ ДФС були направлені листи від 19.12.2017 № 6242/10/18-70-20-52 та від 19.12.2017 № 6244/10/18-70-20-52 щодо наявності обставин, які можуть вплинути на прийняте митницею рішення про проведення митного оформлення вантажу ТОВ «Долина-Центр» та випуск його за межі митної території України. Однак, відповідей на вказані листи на адресу СМ ДФС не надходили та контролюючим органом до судів першої та апеляційної інстанцій надано не було, що не заперечується та не спростовується відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами.

При цьому, лише 27 грудня 2017 року СМ ДФС було здійснене митне оформлення та випуск за межі митної території України транспортного засобу MAN, державний номер НОМЕР_1 з урахуванням того, що за результатами митного огляду товари відповідали всім товаросупровідним документам (про що, зокрема зазначає відповідач у касаційній скарзі).

Таким чином, у справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем при митному оформленні товарів та проходженні митного контролю до СМ ДФС було подано всі необхідні документи для здійснення таких митних процедур, однак відповідачем митне оформлення було розпочато 13.12.2017 і було закінчене лише 27.12.2017 (за результатами митного огляду товари відповідали всім товаросупровідним документам), при цьому СМ ДФС не було зазначено, які саме конкретно позивачем не надано документи (зазначаючи лише, що не було подано всіх документів), відповідачем жодних порушень позивачем митних правил встановлено не було, як і не було складено відповідних протоколів про такі порушення (з урахуванням вимог Статті 494 МК України).

З урахуванням вказаних положень чинного законодавства, а також встановлених, у справі, що розглядається, обставин справи, Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про протиправність дій СМ ДФС щодо нездійснення митного оформлення товарів ТОВ «Долина-Центр» у період з 13.12.2017 по 27.12.2017 за митною декларацією № UA806020/2017/214949, які перевозились автомобілем MAN, державний номер НОМЕР_1 у відповідності до вимог митного законодавства.

Крім того, Суд звертає увагу, що у касаційній скарзі відповідачем лише зазначаються (цитуються) окремі положення Митного кодексу України без зазначення того, які саме норми матеріального та процесуального права були недотримані та/або порушені, невраховані судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень. При цьому відповідач у касаційній скарзі також не зазначає, які порушення митних правил були допущені позивачем (яких документів не було надано для митного оформлення товарів та ін.), тоді як вказує, що СМ ДФС 27 грудня 2017 року здійснило митне оформлення та випуск за межі митної території України транспортного засобу MAN, державний номер НОМЕР_1 з відповідним вантажем, що належить позивачу, оскільки за результатами митного огляду товари відповідали всім товаросупровідним документам.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

12. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 818/2164/18 слід залишити без задоволення.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

14. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 818/2164/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова І.А. Васильєва