№ 818/295/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

справа № 818/295/17

касаційне провадження № К/9901/32608/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 (суддя Шаповал М.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (головуючий суддя - Калитка О.М., судді - Калиновський В.А., Кононенко З.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (далі - Товариство) до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару № КТ-805000012-0011-2016 від 10.10.2016.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийнятого Митницею рішення, оскільки товар, який ним був імпортований, а саме - «Вугілля кам`яне антрацит марки Т» - при митному оформлені був правильно задекларований за кодом згідно УКТ ЗЕД 2701110000, а до митної декларації та додатково на вимогу Митниці - Товариством були надані усі належним чином оформлені документи, які підтверджують обрану товарну позицію та заявлений код товару. З метою встановлення характеристик визначальних для класифікацій товарів за УКТ ЗЕД Митницею було проведено експертне дослідження, на підставі якого відповідач прийняв оспорюване рішення про визначення коду товару. Разом з цим, на думку Товариства, висновок експертного дослідження № 142008800-0875 від 29.09.2016, який визначає, що задекларований товар відноситься до вугілля бітумінозного, є безпідставним, оскільки була порушена процедура проведення дослідження. Так, для проведення експертного дослідження необхідно відібрати проби (зразки) товару. Відбирання проб здійснюється в порядку, визначеному статтею 356 Митного кодексу України. Разом з цим, всупереч вимогам законодавства відбирання проб товарів було здійснено без участі декларанта та власника товару. Крім того, відбирання проб було здійснено з порушенням ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам`яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети» в частині способу відбирання проб. Також при визначенні масової частки вологи проби поміщали в муфельну піч, що є порушенням ГОСТ 52911-2008. Також, Товариство вважає, що для визначення коду товару по вугіллю необхідно, крім показника вмісту летких речовин на суху безмінеральну основу, також знати показник граничної теплоти згоряння (у перерахунку на вологу безмінеральну основу). Отже, робити висновок про визначення товару (вугілля) тільки за одним показником суперечить методичним рекомендаціям щодо класифікації товару згідно з вимогами УКТ ЗЕД товарів промислової продукції. Крім того, дослідження сертифікованої незалежної лабораторії SGS підтвердили, що вугілля, яке поставляється, відноситься до антрациту. Тобто, Товариство правомірно вказало в митній декларації код товару 2701110000 (графа 33), оскільки товар є вугіллям кам`яним антрацит марки Т, що також визначено в рахунку-фактурі від 06.09.2016.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 05.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення про визначення коду товару № КТ-805000012-0011-2016 від 10.10.2016.

Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходили з того, що висновок експертного дослідження не може бути достатнім доказом для підтвердження факту віднесення товару до вугілля бітумінозного, митним органом не забезпечено належне виконання митних формальностей щодо ідентифікації та лабораторних досліджень товарів, в зв`язку із чим відповідачем не підтверджено належними та допустимим доказами правомірність прийняття спірного рішення.

Митниця оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 10.07.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме - частини третьої статті 187, частини третьої статті 325 Митного кодексу України, оскільки суди не надали належної правової оцінки розбіжностям у показниках вмісту летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) і граничної теплоти згоряння, зазначеним у поданій Товариством митній декларації та у інспекційному звіті «SGS».

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.006.2022 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 07.06.2022.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 18.03.2015 між Товариством (покупцем) та Компанією «Sonic Business LLP» (продавцем) був укладений контракт купівлі-продажу товарів 1803-SN/ST, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцю товар, а покупець зобов`язується купити та оплатити товар - вугілля, який класифікується в товарних під категоріях 2701110000, 2701129000, 2701190000. Товар поставляється партіями. Кожна партія товару визначається окремою специфікацією (пункти 1.1., 1.2 контракту). Загальна кількість товару, яка поставляється по цьому контракту, складає 80000 метричних тон (пункт 1.3 контракту). Ціна за одну метричну тону товару, який поставляється по цьому контракту вказується в специфікаціях до контракту (пункт 2 контракту).

Для митного оформлення придбаної партії товару - вугілля кам`яне антрацит (марки Т 69800 кг. з вмістом: загальна волога - 8.2%; зольність на робоче становище - 15.1 %; вихід летких речовин на робоче становище 9.8%; фактичний показник нижньої теплоти згорання на робоче становище Оr(іr) - 6352 ккал/г, сіра загальна на робоче становище - 0,57 %, фракція - 0- 50 мм. (графа 31), код товару 27011100 (графа 33)), вагон №61840534.

З метою митного оформлення партії товару - вугілля кам`яного, зазначеного позивачем як антрацит, Товариство подало до Митниці митну декларацію від 12.09.2016 №805130000/2016/012217, де вказало код ввезеного товару - вугілля за УКТ ЗЕД 2701110000 .

Також, позивачем надано до митного оформлення інспекційний звіт лабораторії «SGS» від 30.08.2016 № 181202/118242-2808/М-NK-2016, який містить показники, що мають значення для класифікації товару, а саме: показник граничного вмісту летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) в розмірі 12,6 %; показник вищої теплоти згорання (у перерахунку на суху безмінеральну основу) у розмірі 8348 ккал/кг.

З урахуванням листа управління Служби безпеки України від 22.08.2016 № 15078 щодо обов`язкового дослідження походження вугілля, ввезеного на територію України із Російської Федерації, на підставі службової записки заступника начальника Сумської митниці - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями, Сумською митницею здійснено забір проб товару - вугілля для подальшого проведення його експертного дослідження.

За інформацією, вказаною в акті від 12.09.2016, головним державним інспектором митного поста «Центральний» Моргуненком М.В. у присутності брокера ТОВ «Реал73» ОСОБА_1 був проведений забір проб товару - вугілля, для проведення досліджень в митній лабораторії Харківського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС.

В ході перевірки вище зазначеної поставки, з метою встановлення характеристик визначальних для класифікацій товарів за УКТ ЗЕД було проведено експертне дослідження та 29.09.2016 Харківський відділ з питань експертизи та досліджень спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС надало висновок №142008800-0875, відповідно до пункту 10 якого товар, що поставлявся, відноситься вугілля бітумінозного, оскільки визначений вміст летких речовин в перерахунку на суху безмінеральну основу у пробі становить 14,8%+/-0,2%. Визначення виду (походження) вугілля, кількісного вмісту вуглецю та сірки, а також граничної теплоти згоряння не проводилися в зв`язку з відсутністю необхідного обладнання. У висновку є лише посилання на інспекційний звіт лабораторії «SGS» від 30.08.2016 № 181202/118242-C-3108b/M-NK-2016. Згідно з цим документом показники вищої теплоти згоряння на вологу безмінеральну основу складає 7948 ккал/кг.

На підставі висновку експертного дослідження Сумська митниця 10.10.2016 прийняла рішення №КТ-805000012-0011-2016 про визначення іншого коду товару, поставленого по контракту купівлі-продажу товарів 1803-SN/ST від 18.03.2015, а саме: відповідно до пункту 4 рішення в графі 31 ВМД (Опис товару) зазначено: «Вугілля марки Т 0-50 - 69800 кг. Вміст летких речовин в перерахунку на суху безмінеральну основу (Vdaf) 14,8%+/0,2%; вміст золи (Аа) - 26,3%+/-0,1%; вміст вологи (Wa)-3,1%+/-0,l%. По вмісту летких речовин в перерахунку на суху без мінеральну основу відноситься до вугілля бітумінозного; код товару (графа 33 ВМД) 2701129000».

Не погодившись із визначеним Митницею кодом товару, Товариство звернулось до суду із даним позовом.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначеннями, наведеними у пунктах 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини перша - третя статті 318 МК України).

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина п`ята статті 255 МК України).

Разом з тим, за змістом статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 (далі - Порядок), якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі:

- виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;

- виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД вирішення яких потребує експертних досліджень.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, код товару по УКТ ЗЕД визначається декларантом або митним органом при здійсненні митного контролю у випадку встановлення декларантом неправильного коду.

Змістом пунктом 3 Розділу І Порядку передбачено, що класифікація товару - це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 МК України, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення. У свою чергу, під контролем правильності класифікації товарів розуміється перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Група 27 УКТ ЗЕД включає палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні. У товарній підпозиції 270112 термін «вугілля бітумінозне» означає вугілля з граничним вмістом летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) більш як 14 % і з граничною теплотою згоряння (у перерахунку на вологу безмінеральну основу) не менш як 5833 ккал/кг.

У товарній підпозиції 270111 термін «антрацит`означає вугілля з граничним вмістом летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) не більш як 14 %.

У справі, що розглядається, суди встановили, що оскаржуване рішення про визначення коду товару було прийняте на підставі висновку Харківського відділу з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України №142008800-0875 від 29.09.2016, за результатами якого

вказано: визначений вміст вологи (Wa) у пробі становить 3,1% +/- 0,1%; визначений вміст золи (Аа) у пробі становить 26,3% +/- 0,1; визначений вміст летких речовин в перерахунку на суху без мінеральну основу у пробі (V шах) становить 14,8%+/-0,2%.

Визначені, в межах обраних методів дослідження, показники проби характерні для вугілля. По визначеному вмісту летких речовин в перерахунку на суху без мінеральну основу дана проба вугілля відноситься до вугілля бітумінозного.

Визначення виду (походження) вугілля, кількісного вмісту вуглецю та сірки, а також граничної теплоти згоряння проб на даний час не проводяться у зв`язку з відсутністю необхідного обладнання.

Таким чином, висновок Харківського відділу з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України №142008800-0875 від 29.09.2016 ґрунтується на аналізі лише одного показника, а саме - вмісту летких речовин, натомість згідно з пунктом 2 приміток до товарних позицій групи 27 УКТ ЗЕД Закону України «Про Митний тариф України» для віднесення (або невіднесення) вугілля до категорії бітумінозного необхідно визначити обов`язково і граничну теплоту згоряння (у перерахунку на вологу без мінеральну основу), що не було зроблено відповідачем.

Окрім того, згідно з пунктом 6.1 ДСТУ 4083-2012 «Вугілля кам`яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях» для класифікації вугілля необхідно визначити такі основні показники: вихід летких речовин на сухий беззольний стан палива; зольність на сухий стан палива; загальна сірка на сухий стан палива; вища теплота згорання на сухий беззольний стан палива; температура плавкості золи; нижча теплота згорання на робочий стан палива.

Проте, у висновку №142008800-0875 від 29.09.2016 вказано про відсутність необхідного обладнання для визначення виду (походження) вугілля, кількісного вмісту вуглецю та сірки, а також граничної теплоти згоряння проб.

За змістом статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.

Крім вичерпного переліку підстав для взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, передбачено спеціальну процедуру здійснення такого відбору, а також гарантії, які надаються декларантам під час цього процесу. З метою дотримання встановленої процедури взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, її повинні здійснювати посадові особи інших державних органів, а також декларанти або уповноваженими ними особами спільно з посадовими особами відповідного органу доходів і зборів. Декларанти або уповноважені ними особи мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами органу доходів і зборів та інших державних органів (ч.ч. 6, 7 ст. 356 МК України).

Положення частини тринадцять статті 356 МК України встановлюють мінімально необхідну для проведення подальшого дослідження кількість проб (зразків) товарів, крім великогабаритних і технічно складних (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), а саме: 2 примірника (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження.

За результатами взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина сімнадцять статті 356 Митного кодексу України).

У справі, що розглядається, суди встановили що лише один зразок товару був взятий на залізничній колії на території Залізничної колії на КД МППЖТ, м. Суми, пров. 3-заводський, 8.

Також, судами було встановлено, що 12.09.2016 головний державний інспектор митного посту «Центральний» Моргуненко М.В. був присутній на території Товариства, яке знаходиться зовсім за іншою адресою: м. Суми, вул. 2-га Залізнична, що підтверджується записом у журналі обліку відвідувачів Товариства під порядковим № 408. Належних та допустимих доказів відбору товару саме за адресою, зазначеною в акті від 12.09.2016, Митницею надано не було.

Будь-яких належних та допустимих доказів того, що саме в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбиралися зразки товару, Митницею надано не було, тоді як судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечили факт своєї присутності при відборі.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що матеріалами справи підтверджується відібрання лише одного зразку товару та відсутність контрольного зразка, чим унеможливлено проведення повторної експертизи для визначення коду товару.

Згідно пункту 18 Розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, у разі вирішення складного випадку класифікації товару відділ митного посту не може самостійно здійснити класифікацію товару через його складність, він має право підготувати запит щодо класифікації товару згідно із УКТ ЗЕД до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

За таких обставин, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Митницею не було дотримано законодавчих вимог, які регламентують підстави і порядок взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, а також гарантії, які надаються декларантам під час цього процесу. За таких умов в силу приписів статей 74 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) акт про зняття проб (зразків) товарів від 12.09.2016 має визначатися недопустимим доказом, а оскаржуване рішення Митниці про визначення коду товару від 10.10.2016 №КТ-805000012-0011-2016 протиправним.

Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 та ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк