ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №818/3434/14

адміністративне провадження №К/9901/46078/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (головуючий суддя -Тацій Л.В., судді: Григоров А.М., Подобайло З.Г.)

у справі №818/3434/14

за заявою ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року

у справі № 818/3434/14

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області

про скасування наказу.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, в якому просив скасувати наказ начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області №892 від 10 листопада 2014 року про порушення службової дисципліни окремими працівниками УМВС та покарання винних, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

2. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року позов задоволено.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою відмовлено в задоволенні позову.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року з підстав, передбачених пунктом 5 частини п`ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

5. 15 січня 2018 року позивач подав до суду заяву про перегляд постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі №818/3434/14 за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути вказане судове рішення.

6. Заяву обґрунтував тим, що 29 вересня 2016 року за його заявою порушено кримінальне провадження №42016200000000314 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України. Під час здійснення слідчо-розшукових заходів в рамках кримінального провадження встановлено обставини і докази, які є істотними для вказаної адміністративної справи, і які не були відомі позивачу під час її розгляду і не могли бути надані як докази, а саме: відомість про закріплення зброї за особовим складом РПСМОП «Суми» від 7 серпня 2014 року, згідно якого сигнальний пристрій СПШ ДГ - 1243 (1943 р.в) отримав ОСОБА_2 ; протоколи допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які показали, що сигнальні пристрої СПШ було отримано співробітниками РПСМОП «Суми» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; у 2014 році будь-який журнал закріплення зброї за особовим складом РПСМОП «Суми» - відсутній (наявна лише відомість про таке закріплення). Посилався також на знищення оригіналу відомості та на відсутність нестачі на момент здавання складом РПСМОП «Суми» озброєння і спецзасобів. Посилаючись на показання свідків, допитаних у межах розслідування по кримінальному провадженню, ОСОБА_3 зазначає, що ці дані мають істотне значення, оскільки дозволяють встановити особу, яка особисто отримувала і використовувала сигнальний пристрій.

7. 27 лютого 2018 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі №818/3434/14 залишено без задоволення.

8. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судом встановлено, що наказом УМВС від 7 серпня 2014 року №192 о/с дек працівників РПСМОП "Суми", підпорядкованої УМВС, з 8 серпня 2014 року до особливого розпорядження відряджено до міста Слав`янська Донецької області для охорони громадського порядку в зоні проведення АТО. Після повернення особового складу РПСМОП "Суми", підпорядкованої УМВС, до місця постійної дислокації станом на 16 жовтня 2014 року виявлено нестачу майна служби озброєння УМВС, а саме: СПШ № ДГ-1342, чотирьох кулезахисних шоломів РМ-У-К-2, бронежилету КЛ№М-02 та однієї пластини до нього, що підтверджено висновком службового розслідування за фактом втрати майна служби озброєння УМВС окремими працівниками РПСМОП "Суми", підпорядкованої УМВС, затвердженого начальником УМВС .

10. Згідно з накладними від 7 серпня 2014 року №17214 та від 8 серпня 2014 року №1/221, по яким командиру підрозділу ОСОБА_1 видавались озброєння і спецзасоби, зокрема пістолет СПШ №ДГ-1342, який не був переданий позивачем будь-якій особі з особового складу, про що свідчить відсутність підпису у відповідній графі. При цьому позивач розписався в накладних про отримання майна та у подальшому згідно з пунктом 2.1 наказу МВС України від 27 березня 2008 року №141 ніс відповідальність за організацію зберігання та обліку озброєння й спецзасобів.

11. Наказом №892 від 10 листопада 2014 року ОСОБА_1 оголошено сувору догану за порушення службової дисципліни, що полягало у невиконанні вимог Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України під час його перебування на посаді командира РПСМОП "Суми".

12. Постанова, яку просить переглянути позивач, вмотивована тим, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, яка застосована до нього у вигляді оголошення суворої догани, є правомірним, оскільки проведеним службовим розслідуванням встановлено причинний зв`язок між протиправною поведінкою ОСОБА_1 , яка виразилась у недотриманні вимог Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 27 березня 2008 року №141, і настанням шкоди, що призвела до втрати майна служби озброєння.

13. Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року в справі №818/3434/14 є такою, що набрала законної сили.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі №818/3434/14, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні положень КАС України, оскільки показання свідків та протокол тимчасового доступу до речей і документів, які добуті слідчими органами під час розслідування кримінального провадження не можуть бути визнані такими, що представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, оскільки ним не надано оцінку компетентними органами у кримінальному провадженні, а отже, вказані обставини не є встановленими.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, зазначає, що наведені в заяві обставини є нововиявленими, впливають на результат розгляду цього спору.

16. Вказує на те, що у своїй заяві про нововиявлені обставини ним надано докази, які є істотними для цієї адміністративної справи, і які не були йому відомі під час розгляду цієї справи і не могли бути надані суду в якості доказу, і ці докази спростовують висновок у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року, який не відповідає як фактичним обставинам справи, так і самим матеріалам справи.

17. Вважає, що суд не врахував надані ним докази, а саме: СПШ ДГ-1342 (1943 р.в.) - є сигнальним пристроєм і не є пістолетом або вогнепальною зброєю (спеціально призначеною для ураження людини), як про це зазначив суд в обох своїх рішеннях; не конкретизовано посилання на накладну (номер-дата) за якою ОСОБА_1 як вважає Харківський апеляційний адміністративний суд - отримав пістолет СПШ ДГ-1342; Харківський апеляційний адміністративний суд приймаючи 14 травня 2015 року постанову про скасування рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року обґрунтовував своє рішення посиланням на неіснуючий доказ - суд послався на Журнал закріпленої зброї за особовим складом РПСМОП «Суми», проте такий «Журнал» відсутній і його ведення відомчими актами не передбачалося.

18. Позивачем зазначив, що ним надано нововиявлений доказ - відомість про закріплення зброї за особовим складом РПСМОП «Суми» від 7 серпня 2014 року згідно з якою сигнальний пристрій СПШ ДГ-1342 (1943 р.в.) отримав ОСОБА_2 і в цій відомості зазначено хто і яку зброю отримував особисто та ставив підпис. Саме процес і процедура видачі озброєння кожному працівнику міліції виключала можливість помилки при видачі, тому що кожен міліціонер ставив підпис у Відомості кожного разу після отримання в руки конкретно зазначеної одиниці озброєння/спорядження, і все це відбувалось у присутності декількох працівників складу озброєння. Проте Харківський апеляційний адміністративний суд цей нововиявлений доказ не прийняв до уваги і причину його відмови належним чином не аргументував.

19. При цьому, як стверджує скаржник, апеляційний суд, посилаючись у своїй постанові на Інструкцію, затверджену Наказом МВС №141, проігнорував два факти: що умови належного зберігання озброєння (розділ 3 Наказу МВС №141) - забезпечуються державою, а не співробітниками міліції за власні кошти, і це із врахванням району бойових ді, де вимоги Наказу №141 виконати неможливо і на територію бойових дій він не розповсюджується; накладні від 7 серпня 2014 року №17214 та від 8 серпня 2014 року №1/221 - не передбачають графи обліку про передачу озброєння фізичним особам, бо ці накладні необхідно виключити для загального обліку одиниць озброєння, яке вибуло зі складу озброєння.

20. Позивач поставив свій підпис у кінці накладних №17214 від 7 серпня 2014 року та №1/221 від 8 серпня 2014 року на загальну кількість озброєння, боєприпасів та спеціального екіпірування, яке було вже видане під підпис кожному службовцю РПСМОП «Суми».

21. Із вказаних накладних не випливає, що все озброєння було отримано ним персонально і він потім роздавав цю зброю підлеглим - бо це не передбачено законодавством.

22. У відзиві на касаційну скаргу відповідач не погоджується з касаційною скаргою, вважає її необґрунтованою, тому просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

24. Пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

25. З наведеної норми вбачається, що нововиявленими є обставини, які одночасно відповідають таким характерним ознакам: такі обставини є істотними, тобто можуть вплинути на результат розгляду справи, не були встановлені судами, однак існували на момент прийняття судового рішення, заяву про перегляд якого подано. В той же час такі обставини не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та суду під час судового процесу.

26. Водночас частина четверта вказаної статті КАС України визначає, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

27. Верховний Суд в своїй постанові від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19 дійшов висновку, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

28. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

29. Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.

30. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.

31. Необхідно також розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як зазначалось, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному та/або касаційному порядку.

32. Як встановлено апеляційним судом, заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення обґрунтована посиланням на показання свідків та протокол тимчасового доступу до речей і документів, які добуті слідчими органами під час досудового розслідування в кримінальному провадженні №42016200000000314 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, що порушене 29 вересня 2016 року за його заявою, що, на його думку є нововиявленою обставиною для перегляду постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року в адміністративній справі №818/3434/14.

33. Проте, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, вказані обставини не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України, оскільки ним не надана оцінка компетентними органами у кримінальному провадженні, а тому вказані обставини не є встановленими.

34. В контексті спірних правовідносин слушним також є посилання суду апеляційної інстанції на рішення Європейського суду з прав людини від 9 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України", відповідно до якого одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду від 28 листопада 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania).

35. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення від 24 липня 2003 року у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia).

36. З огляду на те, що позивачем не наведено обставин, які б могли бути кваліфіковані як нововиявлені відповідно до статті 361 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі №818/3434/14 за нововиявленими обставинами.

37. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин, яким надана належна оцінка.

38. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

39. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

40. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 350 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі №818/3434/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

А.Г. Загороднюк

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду