ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 818/820/16
адміністративне провадження № К/9901/45413/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 818/820/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, Головного спеціаліста-державного інспектора відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Сумській області Погрібного Олександра Анатолійовича про визнання протиправним та скасування припису, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року
(ухвалену у складі головуючого судді Опімах Л.М.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року
(постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Любчич Л.В., суддів: Сіренко О.І., Спаскіна О.А.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" звернулося до суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, Головного спеціаліста-державного інспектора відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Сумській області Погрібного Олександра Анатолійовича, у якому просив визнати протиправним та скасувати припис від 13 червня 2016 року № 39-1.
2.Позовні вимоги мотивовано тим, що перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-Агро» вимог земельного законодавства, результати якої оформлені актом перевірки №122-1 від 13 червня 2016 р., була проведена посадовими особами Державної інспекції сільського господарства в Сумській області з порушенням порядку проведення контрольного заходу та за результатами її проведення контролюючим органом було зроблено помилкові висновки з приводу складу правопорушення, передбаченого статтями 91 96 Земельного кодексу України.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 24 листопада 2016 року Сумський окружний адміністративний суд вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, Головного спеціаліста-державного інспектора відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Сумській області Погрібного О.А. про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в Сумській області про усунення порушень від 13 червня 2016 року № 39-1, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "СК-Агро".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції сільського господарства в Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" 1378,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в ході розгляду цієї справи висновок контролюючого органу про вчинення позивачем правопорушення, що полягає у використанні земель не за цільовим призначенням - не підтвердився.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 21 червня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області - залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року по справі № 818/820/16 - залишити без змін.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що із акту перевірки від 13 червня 2016 № 122-1 не вбачається, яким чином відповідачем встановлено факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. А також судом вказано на численні правопорушення здійсненні контролюючим органом під час складання акту перевірки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 19 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Заступника прокурора Харківської області.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі № 818/820/16 скасувати, винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що ухвалою слідчого судді була продовжена позапланова перевірка позивача, у ході якої і було досліджено земельну ділянку більш ретельно, при цьому акти обстеження земельних ділянок від 23 червня 2016 року не були підставою для складання акут перевірки та припису від 13 червня 2016 року. Прокурор наголошує, що судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки його доводам щодо наявності висновку судової земельно-технічної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Заступника прокурора Харківської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі № 818/820/16.
9. 22 березня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді Гімона М.М., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, в період часу з 08 червня 2016 по 13 червня 2016 посадовими особами Державної інспекції сільського господарства в Сумській обл. на підставі наказу №70 від 06 червня 2016 та направлення на перевірку №8 від 06 червня 2016 проведена перевірка дотримання ТОВ "СК-Агро" вимог законодавства, про що 13 червня 2016 складений акт №122-1.
13 червня 2016 року відповідачем винесено припис №39-1 про приведення у відповідний стан земельних ділянок, які знаходяться на території Липоводолинського та Недригайлівського районів шляхом їх залуження та посіву багаторічних трав.
Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської обл. задоволено клопотання прокурора Липоводолинського відділу Роменської місцевої прокуратури Сумської обл. та продовжено до 23 червня 2016 термін проведення Державною інспекцією сільського господарства в Сумській обл. позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ "СК-Агро" при використанні на територіях Липоводолинського та Недригайлівського районів Сумської обл. земель із цільовим призначенням "пасовища" та "сіножаті".
Спеціалістом Державною інспекцією сільського господарства в Сумській обл. проведено обстеження земельних ділянок на вказаних територіях та складено акти обстеження, датовані 23 червня 2016, на підставі яких проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання обстежених земельних ділянок не за цільовим призначенням.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про охорону земель» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.
Так, повноваження Державної інспекції сільського господарства України у спірних правовідносинах визначені, зокрема Земельним кодексом України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Положення № 459).
Відповідно до пункту 1 Положення № 459 Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України.
Виходячи зі змісту положень пункту 4 Положення № 459 Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює повноваження у декількох напрямах, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за:
веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;
виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель;
дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;
дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;
проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема, за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;
розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням у дію об`єктів, які негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;
здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур`янами тощо.
Пунктом 5 Положення № 459 передбачено, що Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право:
складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов`язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності;
безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України;
отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держсільгоспінспекцію України завдань;
звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився;
викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для отримання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства;
передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;
проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства;
забороняти експлуатацію машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу, якщо їх технічний стан не відповідає вимогам нормативних документів щодо показників якості, технологічності та безпечності, охорони праці та охорони навколишнього природного середовища, загрожують життю і здоров`ю працюючих або створюють можливість виникнення аварії;
перевіряти у трактористів-машиністів наявність документів на право користування і керування машинами та зупиняти машини для перевірки технічного стану в разі наявності ознак, що свідчать про їх технічну несправність;
залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;
залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України;
скликати наради, створювати комісії та робочі групи з питань, що належать до повноважень Держсільгоспінспекції України.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що одним із повноважень Держсільгоспінспекції України є здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Згідно з підпункту 6.1 пункту 6 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 770 від 23 грудня 2011 року (далі - Положення № 770), Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов`язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом, зокрема, проведення перевірок.
Згідно статті 10 зазначеного Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб; перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.
Отже, Державна інспекція сільського господарства України через свої територіальні підрозділи здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності та має право проводити перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Процедура планування та проведення перевірок встановлена Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 № 312 (далі - Порядок), який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 3 Порядку, перевірки дотримання вимог законодавства з питань використання і охорони земель можуть бути планові та позапланові, оперативні, за результатами проведення яких в розумні строки в порядку пункту 5 Порядку № 312 складається Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
За приписами частини першої статті 144 Земельного кодексу України, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк.
Відповідно до підпункту 6.2 пункту 6 Порядку, з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.
В той же час судами попередніх інстанцій було встановлено, що вимоги зазначених нормативних актів відповідачем порушені, що також не може породжувати правомірних рішень за наслідками контрольного заходу.
Так, відповідно до ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та розділу ІІІ Порядку 132, підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Натомість як зазначили суди попередніх інстанцій, в ході розгляду справи жодна із зазначених підстав для проведення позапланової перевірки позивача на знайшла свого підтвердження.
Крім того судом апеляційної інстанції за результатами розгляду справи в апеляційному порядку, було зроблено висновок, що зі змісту акту перевірки від 13 червня 2016 № 122-1 не вбачається, яким чином контролюючим органом було встановлено факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
При цьому судами достовірно з`ясовано, що на підставі договорів оренди землі, укладених між позивачем та Липоводолинською і Недригайлівською райдержадміністраціями, позивачу надано у користування земельні ділянки «сільськогосподарського» призначення на територіях сільських рад, за межами населених пунктів, що у свою чергу повністю нівелює висновки актів перевірки про використання позивачем саме земель з цільовим призначенням «пасовища» та «сіножаті» для виробництва сільськогосподарської продукції.
За таких обставин висновок контролюючого органу про вчинення позивачем правопорушення у сфері земельних правовідносин не відповідає фактичним обставинам справи.
Щодо доводів прокурора в касаційній скарзі з приводу залишення судами попередніх інстанцій поза увагою наявності висновку судової земельно-технічної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження, колегія суддів КАС ВС вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В цьому випадку, Суд зазначає, що КАС України унормовано в статті 78 підстави звільнення від доказування, серед яких є обставини преюдиційності (частини 4-7 статті 78), що в свою чергу також мають різну природу походження та відрізняється за принципами застосування.
Окрім того, частина 6 статті 78 КАС України відрізняється від інших тим, що містить припис про обов`язковість врахування для адміністративного суду зокрема, вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрала законної сили, в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони певною особою.
Така преюдиція, яка має характер абсолютної, пояснюється саме тим, що у випадку, передбаченому частиною 6 статті 78 КАС України, судовим рішенням вирішується питання про наявність або відсутність винних дій (бездіяльності) конкретної особи, через які для цієї особи виникають правові наслідки.
Преюдиційність, як підстава звільнення від доказування, передбачена частинами 4, 5 та 7 ст. 78 КАС України, не носить абсолютного характеру, через те, що стосується оцінки певних обставин та фактів, які не є тотожними з встановленням наявності або відсутності складу кримінального злочину.
Понад це слід також зазначити, що у частині 6 статті 78 КАС України йдеться про преюдиційність рішення суду в частині наявності протиправного діяння (бездіяльності) та вчинення його певною особою при розгляді справи адміністративним судом у межах вирішення спору про наслідки таких дій, тобто у тій справі, в якій предметом доказування не може бути встановлення наявності або відсутності складу кримінального злочину.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що висновок судової земельно-технічної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження, не може бути взятий до уваги в якості доказу, оскільки доказом у справі в цьому випадку можливий лише обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили та яким буде встановлено вину осіб, які причетні до зазначеного злочину.
Аналогічну правову позицію було висловлено в постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 826/2393/17.
З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанції з приводу неправомірності дій відповідача стосовно винесення необґрунтованого припису щодо позивача про усунення порушень від 13 червня 2016 № 39-1, що у свою чергу свідчить про необхідність скасування такого припису.
Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.
Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1.Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.
2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі № 818/820/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій