№ 818/831/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №818/831/17

адміністративне провадження №К/9901/3911/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Старостін В.В., судді: Бегунц А.О., Лях О.П.) від 12.12.2017 у справі № 818/831/17 за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" про надання дозволу на погашення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Сумській області, звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому», в якому, просив суд надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 1 318 158,85 грн по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) за рахунок майна ТОВ «Сумська фірма «Усе для дому», що перебуває у податковій заставі.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 1318158,85 грн.

У зв`язку з тим, що в добровільному порядку відповідач цю заборгованість не погасив, а вжиті ГУ ДФС у Сумській області заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів боржника виявились безрезультатними, позивач просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 по справі № 818/831/17 адміністративний позов задоволено, надано Головному управлінню ДФС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 39456414) дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 1318158,85грн. по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" (вул. Харківська, 123, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 01555007), що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи позов суд першої інстанції керувався тим, що податковим органом вжито заходів щодо погашення податкового боргу відповідача в розмірі 1318158,85 гривень, шляхом звернення до суду із вимогою про стягнення коштів такого платника податків з рахунків в банку, однак інкасові доручення щодо списання коштів на виконання відповідних судових рішень були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника, що є підставою для погашення суми боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 апеляційну скаргу Головного управлінню ДФС у Сумській області задоволено постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову, так як позивачем не надано доказів підтвердження сум податкового боргу, а наявні в справі платіжні доручення свідчать про часткове погашення податкового боргу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанцій не було враховано , що виникнення суми податкового боргу підтверджено розрахунком суми податкового боргу станом на 16.05.2017, а також витягами з інтегрованих карток відповідача по орендній платі з юридичних осіб , податковими деклараціями відповідача, актами перевірок, податковими повідомленнями- рішеннями, натомість здійснив висновок про сплату відповідачем податкового боргу згідно досліджених платіжних доручень.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач у справі вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та відсутність підстав для його скасування.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги податкового органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» (далі - ТОВ «Сумська фірма «Усе для дому») зареєстроване як юридична особа та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Державною податковою інспекцією у м. Сумах направлена податкова вимога № 830 від 22.10.2012 року про сплату суми податкового боргу ТОВ «Сумська фірма «Усе для дому» .

Також з матеріалів справи вбачається, що Державна податкова інспекція у м. Сумах зверталася до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» податкового боргу.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 року по справі № 818/759/16, залишеною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року без змін, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» задоволений в частині стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 421 152,92 грн. Постанова набрала законної сили 28.03.2017 року .

Крім того, судами встановлено, що до банків, обслуговуючих платника податків, Головним управлінням ДФС у Сумській області були направлені платіжні вимоги для стягнення податкового боргу (інкасові доручення) від 07.04.2017 року № 572, № 573, № 574, № 575, № 576, № 577, від 27.04.2017 року № 738, № 739, № 740, № 741, № 743, які були повернуті без виконання на підставі п. п. 12.7, 12.8, 12.11 глави 12 Постанови Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 року «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача .

Згідно до ст. 89 Податкового кодексу України, заступником начальника ДПІ у місті Сумах Головного управління ДФС у Сумській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 88 від 23.10.2012 року .

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, податковим керуючим Головного управління ДФС у Сумській області було проведено опис майна, на яке поширюється право податкової застави та знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, б . № 123 , що підтверджується актом опису № 2 від 22.02.2017 року .

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесений запис про податкову заставу, згідно рішення про опис майна у податкову заставу № 2 від 22.02.2017 року .

Крім того, в період з 25.03.2015 року по 16.05.2017 була нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань ТОВ «Сумська фірма «Усе для дому» по орендній платі з юридичних осіб в загальному розмірі 337 845,94 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями абзацу 1 підпункту 87.1, підпункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено підстави виникнення права на податкову заставу, зокрема підпунктами 89.1.1, 89.1.2 вказаної статті передбачено, що право податкової застави виникає в разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов`язку зі сплати грошових зобов`язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.

Відповідно до абзацу 1 пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з абзацами 1-4 пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку про те, що у разі наявності у платника непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу та складеного акту опису ліквідного майна.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Із змісту наведених законодавчих положень вбачається, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у м. Сумах зверталася до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» податкового боргу.

Між тим, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» надано докази оплати податкових зобов`язань згідно з податковими деклараціями зі сплати за землю № 1500010122 від 28.01.2015 року (орендна плата за січень-грудень 2015 року) самостійно нараховані податкові зобов`язання 18 439,69 грн і сплачені щомісячно 18 439,69 грн, за рік - 221 276,28 грн, про що свідчать відповідні платіжні доручення. Також за 2016 рік податковою декларацією № 9019416814 від 18.02.2016 року самостійно задекларовано та сплачено 354 395,60 грн щомісячно 29 532,97 грн. За 2017 рік згідно з податковою декларацією № 9009782564 від 03.02.2017 року також самостійно задекларовано і сплачено за січень-березень 2017 року щомісячно 31 304,95 грн, в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями в матеріалах справи.

Як з`ясовано судом апеляційної інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» надані підтвердження про щомісячні погашення позивачем суми податкового боргу справі № 818/759/16 відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 року в розмірі 421 152,92 грн, а саме: платіжні доручення про щомісячні сплати на погашення податкового боргу, які містяться в матеріалах справи, у відповідності до яких позивачем сплачено більше 130 000,00 грн.

Таким чином, податковий борг частково погашено за рахунок коштів відповідача. Посилання позивача, що податковий борг по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 1318158,85 грн станом на 16.05.2017 є непогашеним в повному обсязі не знайшли свого підтвердження.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України , дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 слід залишити без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 818/831/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду