ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 819/2228/15
адміністративне провадження № К/9901/16707/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 819/2228/15
за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року (прийняту у складі головуючого судді Подлісної І.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Кухтея Р.В., суддів: Носа С.П., Яворського І.О.),
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Імексбанк», у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у гарантованому розмірі визначеному законодавством за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №660033215 банківського рахунку від 05.06.2012 року;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №660033215 банківського рахунку від 05.06.2012 року;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 , на підставі додаткової інформації наданої уповноваженою особою Фонду, до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі граничної суми відшкодування.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сума заборгованості ПАТ "Імексбанк" за Договором банківського рахунку № 660033215 від 05 червня 2012 року у розмірі 137524 грн. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не включена до гарантованої суми відшкодування та не виплачена, не зважаючи на те, що Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 23 вересня 2015 року Тернопільський окружний адміністративний суд вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Северин Юрія Петровича щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у гарантованому розмірі визначеному законодавством за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №660033215 банківського рахунку від 05.06.2012 р. протиправною.
Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Северин Юрія Петровича включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у гарантованому розмірі визначеному законодавством за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №660033215 банківського рахунку від 05.06.2012 р.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок сплаченого судового збору.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 відповідає передбаченим в Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ознакам вкладника ПАТ «Імексбанк» та має права вимагати відшкодування коштів за рахунок Фонду.
5. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року по справі № 819/2228/15 скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. 07 вересня 2017 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича, заміненого його правонаступником уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Матвієнко Андрієм Анатолійовичем - Козачишина Олега Вікторовича залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року по справі № 819/2228/15 - без змін.
7. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. 28 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк».
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що комісією банку, за наслідками проведеної перевірки, було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду. Зокрема, вказані правочини передбачали проведення банківських операцій, здійснених у період застосування обмежень, встановлених постановою Національного банку України від 15 січня 2015 року № 16/БТ «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних». Такими операціями були правочини здійснені ОСОБА_1 .
Скаржник стверджує, що позивач намагається отримати кошти у більшому розмірі ніж передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року.
10. 06 лютого 2018 року вказана касаційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: Анцупова Т.О. (головуючий суддя), Коваленко Н.В., Кравчук В.М.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року №684/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. 05 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Імексбанк" укладений договір №660033215 банківського рахунку, відповідно до якого позивачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . Умовами даного договору (п. 6.3) передбачено, що він розривається за заявою позивача у будь-який час, залишок грошових коштів видається ОСОБА_1 готівкою (п. 6.5), або за бажанням позивача перераховується на інший рахунок в строк і в порядку, встановленими банківськими правилами.
Станом на 19 січня 2015 року залишок на рахунку ОСОБА_1 становив 437 524 грн. 56 коп., про що свідчить виписка із рахунку.
Пізніше в січні 2015 року позивачем знімались готівкові кошти з рахунку № НОМЕР_1 і залишок коштів на поточному рахунку становить 137 524 грн. 56 коп.
Крім того, для розрахункового обслуговування пластиковими картками позивач уклав із ПАТ "Імексбанк" контракт № 999-00144833, станом на 19 січня 2015 року залишок коштів становив 1 110 грн. 45 коп. та контракт №999-00174434 залишок коштів станом на 19 січня 2015 року становить 9 681 грн. 89 коп. та договір №660045725 від 10 листопада 2014 року.
Також ОСОБА_1 уклав із ПАТ "Імексбанк" договори банківського вкладу:
- 30 грудня 2013 року про приєднання до публічного договору№1 банківського вкладу (депозиту) від 11 жовтня 2013 року №660041534 строком до 02 лютого 2015 року з залишком коштів станом на 03 лютого 2015 року 47 555 грн.;
- 14 квітня 2014 року про приєднання до публічного договору№1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року №660042576 строком до 19 січня 2015 року залишок коштів на якому за заявою позивача 19 січня 2015 року переведено на поточний рахунок;
- 10 червня 2014 року про приєднання до публічного договору№1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року №660043405 строком до 13 липня 2015 року, станом на 07 жовтня 2014 року залишок коштів на рахунку становив 33 550 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року №50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26 січня 2015 року прийнято рішення № 16 про запровадження з 27 січня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Імексбанк».
Тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» запроваджено строком на 3 місяці з 27 січня 2015 року по 26 квітня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23 квітня 2015 року № 84 продовжено здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Імексбанк" по 26 травня 2015 року.
12 травня 2015 року з оголошення на офіційному сайті фонду гарантування вкладів позивач дізнався, що виплати вкладникам ПАТ "Імексбанк" за договорами банківського вкладу строк дії яких закінчився до 21 квітня 2015 року включно здійснюються у АБ "Укргазбанк".
28 квітня 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб через АБ "Укргазбанк" позивачу здійснено виплату вкладів на підставі трьох заяв по контрактах №999-00144833 та №999-00174434.
30 квітня 2015 року позивач отримав лист №5462 від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Імексбанк", яким позивача повідомлено про призупинення виплат у зв`язку із припущенням про ознаки нікчемності правочинів укладених між ним та ПАТ "Імексбанк".
14 травня 2015 року ОСОБА_1 направив відповідь на цей лист із вимогою повернути кошти, які були поміщені у ПАТ "Імексбанк", відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до постанови Правління НБУ № 330 від 21 травня 2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Імексбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 105 від 27 травня 2015 року «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «Імексбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27 травня 2015 року по 26 травня 2016 року включно, про що здійснено публікацію в газеті «Голос України» № 94 (6098) від 29 травня 2015 року.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За визначенням статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката.
Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
Відповідно до підпункту 8 пункту 4 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), Банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити, зокрема направлення до Фонду файлів із: переліком вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; переліком осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку; переліком осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що ще не виконане.
Пунктом 3 розділу ІІІ Положення № 14 визначено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
При цьому, як пунктом шостим розділу ІІ, так і пунктом шостим розділу ІІІ Положення № 14 надано право Уповноваженій особі і під час здійснення тимчасової адміністрації, і на стадії ліквідації банку подавати до Фонду зміни/додаткову інформацію стосовно вкладників.
Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа зобов`язана направити до Фонду три переліки вкладників відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення № 14, які в подальшому перевіряються Фондом на предмет правильності їх складення, при цьому протягом цього часу Уповноважена особа також здійснює перевірку правочинів на предмет їх нікчемності, приймає відповідні рішення про виявлення таких фактів і повідомляє про це сторін правочину.
Протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Уповноважена особа зобов`язана сформувати та подати до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Тобто, увесь масив вкладників - фізичних осіб зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку має бути віднесений до відповідного переліку, який передбачений Законом № 4452-VI та Положенням №14, при цьому Уповноважена особа за наявності відповідних правових підстав протягом усього часу ліквідації може вносити відповідну додаткову інформацію стосовно вкладників.
Разом з тим, в даному випадку уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» фактично було проігноровано вказані приписи закону, оскільки уповноваженою особою Фонду за наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду. Результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Такими операціями були правочини, зокрема здійснені позивачем.
Доказів віднесення позивача до будь-якого з переліків, визначених відповідно до вищенаведених правових норм, зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відповідачами ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції надано не було, як і не було надано доказів виявлення нікчемного правочину відповідно до приписів статті 38 Закону №4452-VI та повідомлення позивача про вказані обставини.
Проте, з огляду на особливу правову природу діяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк», Уповноважена особа зобов`язана була віднести позивача як вкладника АТ «Імексбанк» до одного із визначених законом переліків вкладників, а у разі якщо вважала, що відповідний правочин є нікчемним, обов`язково зазначити конкретний пункт частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якою визначено вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.
Також Суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для адміністративних судів.
Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського рахунку чи здійснення транзакції щодо зарахування суми коштів на поточний рахунок ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем надано не було.
Суд касаційної інстанції зауважує, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, Уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.
Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа №826/1476/15) зазначив, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими посилання Уповноваженої особи про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання сум гарантованого відшкодування за рахунок Фонду.
Таким чином, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Імексбанк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
17. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
18. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
19. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» залишити без задоволення.
2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі № 819/2228/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді А. І. Рибачук
Л. В. Тацій