ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №819/733/16

касаційне провадження №К/9901/41410/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 (головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М., судді: Гуляк В.В., Коваль Р.Й.) у справі № 819/733/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.10.2015 № 000029/19-18-21-00/26254165559.

Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 08.08.2016 позовні вимоги задовольнив.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.02.2017 скасував постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 та ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.08.2016.

В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частини четвертої статті 11, частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правої оцінки обставині щодо неперебування у трудових відносинах з позивачем продавця ОСОБА_2 , якою здійснено реалізацію тютюнових виробів неповнолітній особі. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 наголошує на тому, що є лише власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому підприємницьку діяльність не здійснює. Натомість, ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії НОМЕР_1 видана 23.10.2015 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області на ім`я ОСОБА_3 , яка здійснює господарську діяльність у належному позивачу магазині.

Переглядаючи оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 03.02.2010 зареєстрований виконавчим комітетом Тернопільської міської ради як фізична особа - підприємець відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 827085 та перебуває на обліку в Тернопільській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області отримано лист Тернопільської міської ради від 26.08.2015 № 5487/07, згідно з яким на виконання рішення координаційної наради при Прокуратурі м. Тернополя від 28.07.2015, розпоряджень міського голови від 28.10.2013 № 398 «Про перевірку закладів торгівлі на території міста» та від 24.04.2012 № 138 «Про залучення молодіжних організацій м. Тернополя до виявлення та профілактики порушень торгівлі алкогольними і тютюновими виробами» працівниками Управління муніципальної поліції, служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради спільно з працівниками міліції 20.08.2015 виявлено факт продажу тютюнових виробів марки «BOND» неповнолітній ОСОБА_4 (2001 року народження) в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), належному позивачу.

Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області прийнято рішення від 23.10.2015 № 000029/19-18-21-00/26254165559 про застосування до позивача на підставі частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР фінансових санкцій в сумі 6800 грн. за порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, а саме: продаж тютюнових виробів, зокрема, особам, які не досягли 18 років.

Водночас 20.08.2015 відносно продавця магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1» - ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення: продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Пояснення по даному факту продавець ОСОБА_2 надавати відмовилась, що підтверджується поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

При цьому у додатку до протоколу містяться пояснення неповнолітньої ОСОБА_4 , згідно з якими продавець не цікавилась про досягнення покупцем тютюнових виробів повноліття, не просила пред`явити жодних документів, що посвідчують особу, та безперешкодно здійснила продаж тютюнового виробу.

Адміністративною комісією виконавчого комітету Тернопільської міської ради 07.10.2015 винесено постанову № 540, якою продавця ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано штраф у сумі 510 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивач не перебуває в трудових відносинах з продавцем ОСОБА_2 , яка реалізувала тютюнові вироби марки «BOND» неповнолітній ОСОБА_4 , та не здійснює господарську діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), а тому не несе передбаченої Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР відповідальності як суб`єкт господарювання за факт реалізації тютюнових виробів неповнолітній особі.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове - про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт продажу неповнолітній особі тютюнового виробу у магазині, належному позивачу, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, письмовими поясненнями неповнолітньої особи, постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 07.10.2015 № 510, якою визнано винною продавця ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.

Відповідно до частини четвертої статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У частині другій статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР за порушення вимог статті 15-3 цього ж Закону законодавець передбачив застосування до суб`єкта господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Системний аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку щодо запровадження в імперативній формі заборони на продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.

При цьому слід враховувати, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР не пов`язує відповідальність суб`єкта господарювання з тим, хто саме здійснив правопорушення, в даному випадку - продаж тютюнових виробів неповнолітній особі (офіціант, бармен, продавець чи інший працівник господарської одиниці), а визначає, що необхідною умовою для відповідальності суб`єктів господарювання, передбаченої частиною другою статті 17 вказаного Закону, є факт реалізації тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

У свою чергу, сам факт неперебування у трудових відносинах з суб`єктом господарювання особи, якою здійснено реалізацію тютюнових виробів неповнолітній особі, не може бути підставою для звільнення такого суб`єкта господарювання від встановленої Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР відповідальності за вказане порушення.

У ситуації, що розглядається, сторонами у справі не заперечуються обставини щодо здійснення у належному позивачу магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1» (розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) реалізації 20.08.2015 продавцем ОСОБА_2 тютюнового виробу особі, яка не досягла 18-ти років. При цьому ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами на момент встановлення факту такої реалізації у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була відсутня.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про правомірність застосування до позивача відповідальності на підставі частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР оскаржуваним рішенням.

Посилання позивача на те, що у належному йому магазині господарську діяльність з продажу тютюнових виробів здійснює інший суб`єкт господарювання - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , на ім`я якої Головним управлінням ДФС у Тернопільській області 23.10.2015 видано відповідну ліцензію серії НОМЕР_1, суд касаційної інстанції вважає такими, що не спростовують зафіксовані актом перевірки порушення.

Так, встановлений податковим органом факт продажу тютюнових виробів неповнолітній особі мав місце у серпні 2015 року, натомість ліцензія на ім`я Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про право реалізації тютюнових виробів, в якій місцем здійснення торгівлі зазначено саме належний позивачу магазин (за адресою: АДРЕСА_1 ), видана у жовтні 2015 року.

З огляду на викладене, у даному випадку позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що реалізація тютюнових виробів у належному позивачу магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» 20.08.2015 здійснювалася іншим суб`єктом господарювання, зокрема Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 .

Отже, позиція суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 у справі № 819/733/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк