ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 820/11409/15
адміністративне провадження № К/9901/36462/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом за позовом Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Будівельне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області» до Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 (суддя - Спірідонов М.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (головуючий суддя - Дюкарєва С.В., судді: Жигилій С.П., Перцова Т.С.) у справі № 820/11409/15.
встановив:
Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Будівельне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області щодо відображення в картці особового рахунку податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 28992,50 грн.; зобов`язати відповідача внести зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області» шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку сум податкового боргу з ПДВ в розмірі 28992,50 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Слобожанська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог Слобожанська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області зазначає, що у зв`язку з наявністю податкового боргу в Інтегрованій картці платника до набрання законної сили судового рішення у справі №820/2067/15, твердження позивача про своєчасну сплату грошових зобов`язань у 2015 році суперечить положенням пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно до акту звірки від 19.10.2015 № 97183-20 заборгованість підприємства-позивача з податку на додану вартість складає 28992,50 грн., в тому числі від`ємне сальдо розрахунків (без урахування пені)- 4531,00 грн., несплачена пеня 24461,50 грн.
Вказана сума заборгованості складається з залишків несплаченої пені нарахованої відповідно до положень статті 129 Податкового кодексу України по деклараціям:
1398,28 грн. залишок несплаченої пені, нарахованої 28.05.2015 при погашенні платіжним дорученням № 898408 на суму 6616,00 грн., боргу який виник 31.01.2012 у по декларації від 20.01.2012 № 9014089728;
4030,38 грн. залишок несплаченої пені, нарахованої 30.06.2015 при погашенні платіжним дорученням № 1360757 на суму 3282,00 грн., боргу який виник 31.01.2012 по декларації від 20.01.2012 № 9014089728;
3543,15 грн. залишок несплаченої пені, нарахованої 27.07.2015 при погашенні платіжним дорученням № 1694131 на суму 2824,00 грн., боргу який виник 31.01.2012 по декларації від 20.01.2012 № 9014089728;
4760,89 грн. залишок несплаченої пені, нарахованої 25.08.2015 при погашенні платіжним дорученням № 1987143 на суму 3710,00 грн., боргу який виник 31.01.2012 по декларації від 20.01.2012 № 9014089728;
4217,80 грн. залишок несплаченої пені, нарахованої 25.09.2015 при погашенні платіжним дорученням № 2507330 на суму 3567,00 грн., боргу який виник 31.01.2012 по декларації від 20.01.2012 № 9014089728;
964,00 грн. несплачене податкове зобов`язання по строку 30.08.2015 по декларації № 91744459992 від 19.08.2015;
3567,00 грн. несплачене податкове зобов`язання по строку 30.09.2015 по декларації № 9192212027 від 16.09.2015;
2043,00 грн. несплачене податкове зобов`язання по строку 30.10.2015 по декларації № 9212249374 від 15.10.2015;
4468,00 грн. несплачене податкове зобов`язання по строку 30.11.2015 по декларації № 9234062660 від 16.11.2015.
Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, судовими рішеннями по справах №2а-221/11/2070, №2а-11702/10/2070, №2а-1968/11/2070, які набрали законної сили, встановлено своєчасну сплату по податковим деклараціям з податку на додану вартість, а судовим рішенням у справі від 30.10.2012 у справі № 2а-5264/12/2070 встановлено факт відсутності у позивача станом на 19.10.2012 заборгованості зі сплати податкового зобов`язання з ПДВ.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду 12.05.2015 по справі 820/2067/15, залишеною в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2015, визнано неправомірними дії Дергачівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо відображення в картці особового рахунку Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області» податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 275261,47 грн. та зобов`язано відповідача внести зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області» шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку сум податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 275261,47 грн.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, враховуючи факт своєчасної сплати грошового зобов`язання по декларації № 9014089728 від 20.01.2012 та відсутність у позивача станом на 19.10.2012 заборгованості зі сплати податкового зобов`язання з ПДВ, у податкового органу не було правових підстав для нарахування підприємству протягом травня-вересня 2015 року пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань по декларації № 9014089728 від 20.01.2012.
Щодо суми заборгованості у розмірі 11042,00 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов`язань з ПДВ: несплачене податкове зобов`язання по строку 30.08.2015 по декларації № 9174445999 від 19.08.2015; по строку 30.09.2015 по декларації № 9192212027 від 16.09.2015; по строку 30.10.2015 по декларації № 9212249374 від 15.10.2015; по строку 30.11.2015 по декларації № 9234062660 від 16.11.2015 встановлено, що позивачем подано до податкового органу податкові декларації за липень-жовтень 2015 року, якими визначено до сплати у бюджет (ряд. 16): 3710,00 грн. по декларації № 9174445999 від 19.08.2015; 3567,00 грн. по декларації № 9192212027 від 16.09.2015; 2043,00 грн. по декларації № 9212249374 від 15.10.2015; 4468,00 грн. по декларації № 9234062660 від 16.11.2015 встановлено, що підприємством сплачено податкові зобов`язання з ПДВ у строки, визначені чинним законодавством, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії платіжних доручень.
Водночас, відповідно до облікової картки платника податку на додану вартість, вказані суми відповідно до положень статті 87 Податкового кодексу України спрямовані на погашення заборгованості минулих періодів.
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків; спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Отже, платник податків за наявності податкового боргу не має права самостійно визначати черговість погашення податкових зобов`язань з - поміж податкового боргу та поточних грошових зобов`язань, оскільки обтяжений обов`язком спочатку погашати податковий борг, а вже потім здійснювати погашення поточних грошових зобов`язань по податкам та зборам. В разі невиконання платником податків згаданого обов`язку, податковий орган зобов`язаний замість платника податків зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Оскільки, судовим розглядом встановлено відсутність у позивача станом на травень 2015 року заборгованості та своєчасну сплату зобов`язань за період травень-листопад 2015 року, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу права протягом цього періоду здійснювати коригування призначення поточних платежів та зараховувати сплачені підприємством кошти в рахунок погашення неіснуючої заборгованості минулих періодів.
Згідно розділу 2 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністрества доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску здійснюється територіальними органами Міндоходів на підставі інтегрованої картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.
Отже, картка облікового рахунку - це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету і, відповідно, зазначення в ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість, порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого податкового боргу.
Враховуючи встановлені обставини справи щодо відсутності у податкового органу підстав для нарахування пені на суму грошового зобов`язання визначеного податковою декларацією від 20.01.2012 № 9014089728, своєчасність сплати якого встановлено судовими рішеннями, та відсутності підстав для зарахування сплачених позивачем коштів протягом травня-листопада 2015 року у сумі 28 992,5 грн в рахунок погашення неіснуючого податкового боргу з ПДВ, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення даних позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі №820/11409/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова