ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2020 року
Київ
справа №820/1337/17
провадження №К/9901/48582/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод "Славсант" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод "Славсант" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, ухваленого у складі колегії суддів: головуючого - Тітова О. М., суддів: Бадюкова Ю. В., Панченко О. В., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Дюкарєвої С. В., суддів: Жигилія С. П., Перцової Т. С.
І. Суть спору
1. У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю трубний завод "Славсант" (далі - ТОВ трубний завод "Славсант") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 01 березня 2017 року № 160197 до акту від 01 березня 2017 року № 0160197 Полтавського управління Укртрансбезпеки.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01 березня 2017 року на автошляху: М-03, Київ-Харків-Довжанський км 207+450, уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області зупинено для здійснення габаритно-вагового контролю належний позивачу автомобіль (тягач) марки DAF, модель - XF95 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом марки KOGEL, модель: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1
2.1. Вказує, що за результатами габаритно-вагового контролю складно акт № 0160197 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку від 01 березня 2017 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в яких зазначено про перевантаження транспортного засобу. На підставі цього акту складено розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яким визначено до сплати 2313,36 євро за проїзд з перевищенням нормативних вагових параметрів.
2.2. Позивач стверджує, що інспектором порушено порядок проведення перевірки та допущено помилку під час проведення вимірів, у зв`язку з чим ТОВ трубний завод "Славсант" звернувсь до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування розрахунку.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Транспортний засіб DAF, модель - XF95 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом марки KOGEL, модель: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , які належать позивачу під керуванням водія ОСОБА_1 здійснював згідно з товаро-транспортною накладною від 01 березня 2017 року перевезення товару з пункту завантаження: вул. Геологів, 12а, м. Моршин, Львівська обл ., до пункту розвантаження: вул. Червонофлотська, 194, м. Маріуполь, Донецька область.
4. 01 березня 2017 року на а/д М-03, Київ-Харків-Довжанський км 207+450 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області у пересувному пункті габаритно-вагового контролю проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, що належить позивачу, шляхом зважування.
5. За результатами габаритно-вагового контролю працівниками виявлено порушення позивачем вимог законодавства в частині перевищення транспортним засобом DAF XF95 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , нормативних вагових параметрів, у зв`язку з чим складено:
акт № 0160197 про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень, яким зафіксоване порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень. Нормативно допустима норма повної маси становить 40 т, тоді як фактична - 40.35 т;
довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі від 01 березня 2017 року із зазначенням параметрів транспортного засобу, а саме повна маса транспортного засобу 40,35 тонн.
6. На підставі вказаного акту та довідки відповідачем складено розрахунок плати у розмірі 2313,36 євро за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0160197 від 01 березня 2017 року із зазначенням перевищення нормативів: навантаження на строєну вісь 24,55 т - перевищено на (11,59 %), плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км - 0,54, яким зобов`язано позивача здійснити плату (переведення в гривні відповідно до курсу обміну НБУ) за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, в позові відмовлено.
8. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок плати за проїзд складений відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже є правомірним.
9. Зазначена позиція підтримана Харківським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та направити справу на новий розгляд.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій доводів позивача про те, що вагові параметри автомобіля від самого початку його руху з пункту завантаження до пункту розвантаження відповідали вимогам закону і приводити їх у відповідність не було жодної потреби.
11.1. Вказує, що суди не звернули уваги на доводи позивача про неналежний стан майданчика, на якому проводилось зважування, що суттєво вплинули на результати вагових вимірювань та фактично призвели до їх неправильності.
12. Водночас в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області звернувся з відзивом, в якому вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
15. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
16. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
20. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
21. Відповідно до частин першої, четвертої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
22. Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
23. Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
24. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
25. Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
26. Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 87 (далі - Порядок № 87).
27. За змістом пунктів 26, 27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
28. Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (пункт 31-1 Порядку).
VI. Позиція Верховного Суду
29. Так, наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
30. При цьому, повноваження відповідача щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати, що здійснюється у формі розрахунку.
31. Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом оскарження у цій справі є питання щодо правомірності розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 01 березня 2017 року, яким нараховано плату за проїзд у розмірі 2313,36 євро.
32. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
33. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
34. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
35. Положеннями пунктів 1, 5 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
36. Слід зазначити, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
37. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
38. Як зазначалося, у спірних відносинах, що склались у цій справі відповідач, відповідно до наданих йому повноважень та за умови встановлення під час проведення габаритно-вагового контролю перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників, параметри яких перевищують нормативні, за встановленою формулою здійснює лише нарахування плати за проїзд, що оформлюється розрахунком.
39. У свою чергу, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.
40. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
41. Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розрахунку за наслідками оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час перевірки 01 березня 2017 року у відношенні до позивача та визначення йому суми сплати за проїзд в розмірі 2313,36 євро, Верховний Суд зазначає, що він по своїй суті ніяким чином не впливає на права та обов`язки сторін у справі, оскільки такий розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
42. При цьому Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи 30 січня 2019 року судове рішення у справі № 803/3/18, у якій предметом зустрічного позову були аналогічні позовні вимоги, зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на це, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
43. Оскільки у справі, що розглядається, суди помилково розглянули справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
44. За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
45. При цьому за змістом абзацу другого цієї ж процесуальної норми порушення правил юрисдикції адміністративних судів є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
46. За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 3 341 343 349 354 355 356 359 КАС України,
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод "Славсант" задовольнити частково.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року в цій справі скасувати.
3. Провадження у справі № 820/1337/17, відкрите в порядку адміністративного судочинства, закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич