ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року

м. Київ

справа №820/2720/17

адміністративне провадження № К/9901/13206/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №820/2720/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного Управління Національної гвардії України про визнання незаконними та протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Рубан В.В., суддів: Волошина Д.А., Панченко О.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Бенедик А.П., суддів: Мельнікової Л.В., Донець Л.О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2017 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій Головного управління Національної гвардії України, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

1.1. визнати незаконними та протиправними дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо направлення клопотання до комісії Головного управління Національної гвардії України щодо позбавлення його статусу учасника бойових дій;

1.2. визнати незаконним та протиправним рішення комісії Головного управління Національної гвардії України від 12.04.2017 року за № 1 б/НГ/5-п щодо позбавлення його статусу учасника бойових дій;

1.3. визнати незаконним та протиправним дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування під час проходження військової служби з червня 2015 року по грудень 2015 року надбавки за вислугу років в розмірі 10%;

1.4. визнати незаконними та протиправними дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо утримання із горошкового забезпечення військового збору на протязі проходження військової служби з 09.09.2015 року по 22.04.2016 року;

1.5. скасувати рішення комісії Головного управління Національної гвардії України від 12 квітня 2017 року за №1 б/НГ/5-п щодо позбавлення статусу учасника бойових дій;

1.6. зобов`язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного управління Національної гвардії України направити інформацію до Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції та Зміївського районного військового комісаріату Харківської області про скасування рішення щодо позбавлення статусу учасника бойових дій;

1.7. зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України виплатити надбавку за вислугу років, яку він недоотримав протягом проходження військової служби у військової частині НОМЕР_2, а саме з червня по грудень 2015 року, в розмірі 10% від грошового забезпечення, на підставі наказу МВС України за №638 від 04.07.2014 року "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам", і з урахування додаткових виплат грошового забезпечення, які сплачувались у процентному відношенні від посадового окладу, окладу за звання та надбавки за вислугу років, щомісячної винагороди, премії та винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, а також компенсації та індексації цих грошових доходів, і здійснити відповідну виплату;

1.8. зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України зробити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовця, з урахуванням надбавки за вислугу років, отриману протягом червня-грудня 2015 року, на підставі наказу МВС України за №639 від 04.07.2014 року "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам" і здійснити відповідну виплату;

1.9. зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України зробити перерахунок грошового забезпечення та здійснити виплату незаконно утриманих коштів у вигляді військового збору за час проходження служби, а саме з 09.09.2015 року по 22.04.2016 року;

1.10. на відшкодування матеріальної шкоди стягнути з комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного Управління Національної гвардії України та військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України 560 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що відповідач - військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України в супереч вимог наказу МВС України від 04.07.2014 № 638 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам» не нараховував та не виплачував позивачу надбавку за вислугу років у розмірі 10 % від посадового окладу та окладу за військове звання, незважаючи на наявність у військовому квитку записів про попередню службу та наявність відповідного стажу. Також, незважаючи на вимоги Закону України від 18 червня 2015 року № 548-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції» протягом служби відповідач безпідставно утримував із грошового забезпечення військовий збір.

Позивач вважає, що внаслідок таких протиправних дій він був позбавлений частини грошового забезпечення, неправильно розрахували одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби.

Вказує, що Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій Головного управління Національної гвардії України його безпідставно позбавлено статусу «учасника бойових дій».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано незаконним дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування під час проходження військової служби ОСОБА_1 з червня 2015 - по грудень 2015 року надбавки за вислугу років в розмірі 10%.

Визнано незаконним дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо утримання із грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору на протязі проходження військової служби в період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.09.2015 р.

Скасовано рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного Управління Національної гвардії України від 12 квітня 2017 року за №16/НГ/5-п щодо позбавлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років, яку він недоотримував протягом проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2, а саме - з червня по грудень 2015 року, в розмірі 10%, від грошового забезпечення, на підставі наказу МВС України за № 638 від 04.07.2014 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України провести перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовця, з урахуванням надбавки за вислугу років, яку він отримував протягом червня-грудня 2015 року, на підставі наказу МВС України за №638 від 04.07.2014 року і здійснити відповідну виплату.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України зробити перерахунок грошового забезпечення та здійснити виплату утриманих коштів у вигляді військового збору в період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.09.2015 р.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Рішення судів мотивовані тим, що відповідачі не довели належними та допустимими доказами правомірність своїх дій щодо не нарахування під час проходження військової служби ОСОБА_1 надбавки за вислугу років в розмірі 10%, утримання із грошового забезпечення військового збору в період безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції та позбавлення його статусу учасника бойових дій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України та Головне управління Національної гвардії України звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами.

5. У касаційній скарзі Головне управління Національної гвардії України просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову про скасування рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного Управління Національної гвардії України від 12 квітня 2017 року за №.16/НГ/5-п про позбавлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. Прийняти нову постанову. Відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Касатор вказує, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин під час участі в антитерористичній операції, що, у відповідності до норм п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення" від 20.08.2014 року № 413, є підставою для позбавлення особи статусу учасника бойових дій.

6. У касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України просить змінити рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про:

- визнання незаконним дій військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування під час проходження військової служби ОСОБА_1 з червня 2015 - по грудень 2015 року надбавки за вислугу років в розмірі 10%;

- визнання незаконним дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо утримання із грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору на протязі проходження військової служби в період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.09.2015 року;

- зобов`язання військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років, яку він недотримував протягом проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2, а саме з червня по грудень 2015 року, в розмірі 10%, від грошового забезпечення, на підставі наказу МВС України за № 638 від 04.07.2014 року;

- зобов`язання військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України провести перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовця, з урахуванням надбавки за вислугу років, яку він отримував протягом червня-грудня 2015 року, на підставі наказу МВС України за №638 від 04.07.2014 року і здійснити відповідну виплату;

- зобов`язання військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України зробити перерахунок грошового забезпечення та здійснити виплату утриманих коштів у вигляді військового збору в період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.09.2015 року.

Відмовити у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення судів - залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що невиплата надбавки за вислугу років обумовлена несвоєчасністю надходження особової справи позивача до ВЧ НОМЕР_2. На думку касатора, суди не дослідили належним чином грошового атестата позивача, а наданий ним військовий квиток не відповідає вимогам щодо належності та допустимості доказів, визначених ст. ст. 73-75 КАС України.

7. Верховний Суд ухвалами від 15 лютого 2018 року та 14 березня 2018 року відкрив касаційній провадження у справі за вказаними касаційними скаргами.

8. Позивач надав відзив на касаційні скарги, в якому просив залишити їх без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Наказом командира військової частини 3027 Національної Гвардії України № 120 від 09.12.2014 року позивач зарахований в списки особового складу частини та на всі види забезпечення, військове звання « солдат резерву».

10. Наказом командира військової частини 3027 Національної Гвардії України від 09.06.2015 року № 129 позивача, переміщеного наказом командувача Національної Гвардії України від15.04.2015 року № 62 о/с в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 (м. Маріуполь) Східного оперативно-територіального об`єднання Національної Гвардії України, для подальшого проходження служби з 09.06.2015 року, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. На момент видання наказу вислуга років складала 1 рік 11 місяців 04 дні.

11. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України від 22.04.2016 року № 88 звільнено у запас без права носіння військової форми одягу та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

12. Згідно довідки про грошове забезпечення від 16.06.2017 року № 0636 під час перебування на службі у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України позивачеві виплачено грошове забезпечення, яке складалося з посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, НВОВЗ, премії, ЩДГВ, винагороди за участь в АТО, одноразової премії за відповідні місяці, індексації, матеріальної допомоги. Нарахування та виплата надбавки за вислугу років здійснювалася з лютого 2016 року з місяця отримання особової справи та підтвердження наявності відповідної вислуги.

13. Також, позивачеві було надано статус «учасника бойових дій», що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.12.2015 року.

14. Рішенням комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій від 12.04.2017 року № 16/НГ/5-п позивача позбавлено статусу «учасника бойових дій» внаслідок скоєння тяжкого злочину під час участі в АТО.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

18. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

19. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

20. Аналізуючи доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

21. Стосовно позовних вимог про позбавлення позивача статусу учасника бойових дій особам, Суд зазначає, що згідно п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій визнаються в т.ч. військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Національної гвардії України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення" від 20.08.2014 року №413 однією з підстав позбавлення статусу учасника бойових дій є наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

Рішення про позбавлення статусу приймається відповідною комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в т.ч. у Національній гвардії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій від 12.04.2017 року № 16/НГ/5-п гр. ОСОБА_1 позбавлено статусу учасника бойових дій за поданням начальника військової частини НОМЕР_2 від 07.04.2017 року.

Підставою для позбавлення позивача вказаного статусу є вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.04.2015 року у справі №1-кп/638/752/15, яким його визнано винним у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, під час участі в АТО.

Згідно вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.04.2015 року у справі №1-кп/638/752/15 злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України, вчинений позивачем у період з 28 по 31 січня 2015 року під час його перебування в районі міст Дебальцево та Вуглегірськ Донецької області.

Вирок суду не містить жодних посилань на те, що дії, визначені ст.263 КК України вчинені позивачем саме у період його участі в антитерористичній операції.

Довідками т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 Східного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України від 22.04.2016 року №б/н та додатком № 2 до документів, надісланих за № 60 від 06.11.2015 року на особовий склад військової частини НОМЕР_2 для встановлення статусу учасника бойових дій підтверджено періоди участі позивача в антитерористичній операції з 10.06.2015 року по 06.11.2015 року, 04.09.2015 по 15.09.2015 року, з 30.09.2015 року по 22.04.2016 року в районі операцій сектор "М" (м. Маріуполь Донецької області).

Проаналізувавши зазначені вище докази, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що злочин, за який позивача було притягнуто до кримінальної відповідальності, не був вчинений ним в період участі в антитерористичній операції.

У касаційній скарзі Головне управління Національної гвардії України вказує, що на час вчинення злочину - з 28 по 31 січня 2015 року ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні для участі у антитерористичній операції, про що представником відповідача було заявлено в судах першої та апеляційної інстанцій. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого законом покладено обов`язок доказування, не надав будь-яких доказів, які б підтверджували такі доводи.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного Управління Національної гвардії України від 12 квітня 2017 року за №.16/НГ/5-п щодо позбавлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

22. Стосовно позовних вимог в частині, що стосується нарахування позивачу надбавки за вислугу років, колегія суддів звертає увагу на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно довідки про розмір грошового забезпечення позивача у період з червня 2015 року по січень 2016 року йому не нараховувалась надбавка за вислугу років. Нарахування цієї надбавки розпочалося з лютого 2016 року.

Перерахунок раніше не виплаченої надбавки відповідачем не здійснювався.

Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України від 13.03.2014 № 876-VII "Про Національну гвардію України" грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України здійснюється в порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення резервістів Національної гвардії України визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.п. 7.1.,7.13-7.14 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам" від 04.07.2014 року №638 (далі - Інструкція №638) визначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за вислугу років на військовій службі виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу за основною чи тимчасово займаною посадою з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць, в т.ч.: від 2 до 5 років - 10 %.

Вислуга років військовослужбовців для виплати надбавки за вислугу років визначається кадровим (стройовим) підрозділом на підставі їх особових справ та інших документів, що підтверджують проходження військової служби та щороку станом на 01 січня оголошується наказом відповідного командира (начальника).

Про результати обрахування вислуги років військовослужбовців складається відповідний висновок у двох примірниках, який затверджується командиром військової частини. Перший примірник висновку передається до фінансового відділення (служби) військової частини, а другий - підшивається до особової справи військовослужбовця. З висновком військовослужбовець повинен бути ознайомлений під особистий підпис.

При переміщеннях військовослужбовців на нове місце служби за новим місцем служби провадиться перевірка вислуги років для виплати надбавки за вислугу років, про що складається висновок. Військовослужбовцям, які прибули до військової частини для проходження служби, а їх особові справи на день прибуття не надійшли до військової частини, виплата надбавки здійснюється на підставі інформації про вислугу років, зазначеної в грошовому атестаті або іншому документі. Після надходження до військової частини особової справи військовослужбовця вислуга років для виплати йому надбавки оголошується наказом командира військової частини.

Пунктами 38.9, 38.10, 38.11 Інструкції №638 визначено, що військовослужбовцям, які прибули до нового місця служби і не надали грошового атестата (у зв`язку із втратою або з інших причин), виплачується грошове забезпечення, починаючи з першого числа наступного місяця на підставі рапорту, у якому вказуються: причина неподання грошового атестата, розмір грошового забезпечення за останнім місцем служби та дата отримання атестата.

Одночасно начальник фінансового органу запитує дублікат грошового атестата за колишнім місцем служби цього військовослужбовця. У разі невідповідності даних рапорту та дубліката грошового атестата здійснюється перерахунок грошового забезпечення, яке було видано. При втраті грошового атестата проводиться службове розслідування, за результатами якого приймається відповідне рішення.

Начальник фінансового органу ретельно перевіряє наданий військовослужбовцем грошовий атестат щодо законності проведених за місцем попередньої служби виплат грошового забезпечення, а також повноту і правильність проведених у ньому записів. Про виявлені порушення начальник фінансового органу повідомляє військову частину, яка видала грошовий атестат.

При службовому переміщенні військовослужбовців строкової військової служби фінансовим органом військової частини видається грошовий атестат військовослужбовця строкової військової служби згідно з додатком 2.

Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що після переміщення військовослужбовця на нове місце служби до військової частини кадровим (стройовим) підрозділом цієї частини проводиться перевірка вислуги років для виплати надбавки за вислугу років та складається відповідний висновок.

Вказане спростовує доводи касатора про відсутність у нього обов`язку проведення зазначеної вище перевірки з метою з`ясування вислуги років позивача.

Судами встановлено та не заперечується відповідачем, що після переміщення позивача на службу до Військової частини №3057, кадровим (стройовим) підрозділом цієї військової частини перевірка вислуги років ОСОБА_1 не проводилась.

Стосовно посилань касатора на те, що суди не дослідили належним чином грошового атестата позивача, а військовий квиток ОСОБА_1 не відповідає вимогам щодо належності та допустимості доказів, визначених ст. ст. 73-75 КАС України, колегія суддів Верховного Суду наголошує, що такі доводи, в силу вимог статті 341 КАС України, не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Згідно п. 1.7 Інструкції №638 грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування під час проходження військової служби ОСОБА_1 з червня 2015 - по грудень 2015 року надбавки за вислугу років в розмірі 10% та зобов`язання нарахувати її і виплатити за період з червня по грудень 2015 року.

23. Щодо позовних вимог в частині утримання із грошового забезпечення позивача у період червень 2015 року травень 2016 року військового збору у розмірі 1,5 % колегія суддів звертає увагу на таке.

Згідно п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи, визначені підпунктами 164.2.1 - 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, крім зазначених у ст. 165 Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою 1,5 відсотка (пп. 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Законом України від 18.06.2015 року №548-VIII "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції" доповнено п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України абзацом такого змісту: "Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Вказана норма введена в дію з 09.09.2015 року.

Відтак, доходи військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, отримані у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) з 09.09.2015 року на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором.

Суди встановили, що факт безпосередньої участі позивача у антитерористичній операції згідно довідки т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 Східного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України від 22.04.2016 року № б/н підтверджується тільки у період з 04.09.2015 по 15.09.2015 року, з 30.09.2015 року по 22.04.2016 року.

Таким чином, суди правильно вказали, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в період безпосередньої участі в антитерористичній операції, починаючи з 09.09.2015 року.

Оскільки судами встановлено неправомірність утримання військового збору із грошового забезпечення позивачеві у період безпосередньої участі позивача у антитерористичній операції, суди обґрунтовано задовольнили позовну вимогу про зобов`язання військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України зробити перерахунок грошового забезпечення позивача та здійснити виплату незаконно утриманих коштів у вигляді військового збору за час проходження військової служби в період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.09.2015 року.

24. Стосовно позовних вимог в частині перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

Згідно п.37.10 Інструкції № 638, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, при звільненні зі служби після прийняття рішення про демобілізацію виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року № 460 (далі - Порядок №460).

Відповідно до п. 1 Порядку № 460, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією та звільняються із служби після прийняття рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби) (далі - військовослужбовці), виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення (п. 4 Порядку №460).

Оскільки грошове забезпечення за період служби з червня 2015 року по січень 2016 року, з якого позивачу було обчислено грошову допомогу при звільненні, виплачувалося без урахування доплати за вислугу років, суди дійшли правильних висновків про зобов`язання військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України зробити перерахунок такої допомоги.

Доводи касаторів щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції не знайшли підтвердження під час касаційного розгляду справи.

25. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

26. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

27. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

28. Керуючись статтями 341 344 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційні скарги Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України - залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року по справі №820/2720/17 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій