ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 820/2994/16

касаційне провадження № К/9901/27130/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі у тексті - відповідач, скаржник, Інспекція) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2016 (суддя - Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 (головуючий суддя - Бондар В.О., судді - Калитка О.М., Кононенко З.О.) у справі №820/2994/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСІ ЛІНК» (далі - позивач, ТОВ «ДІСІ ЛІНК») до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІСІ ЛІНК» звернулося до адміністративного суду із позовом до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області, у якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.04.2016 №0004631201 на суму зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 4 966, 00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016, адміністративний позов у справі №820/2994/16 про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі: скасовано податкове повідомлення - рішення Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 15.04.2016 №0004631201. Вирішено питання стягнення судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що встановлені за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, ст. 200 ПК України є необґрунтованими, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2016 року у сумі 4 966, 00 грн, у зв`язку із чим, спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Східна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подала до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що вважає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права з викладенням в них висновків, які не відповідають обставинам справи.

На думку скаржника суд апеляційної інстанції невірно застосував приписи статті 80 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України), статтю 3 та пункт 4 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі у тексті - Закон №265/95-ВР), статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність судових рішень та безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити їх без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.01.2017 відкрив касаційне провадження в справі №820/6187/16.

Дану справу у порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі у тексті - КАС України) передано до Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.02.2023 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 15.02.2023.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.

Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності за період січень 2016 року ТОВ «ДІСІ ЛІНК», за результатами якої складено акт від 23.03.2016 №696/20-36-12-01-09/31799566 та встановлено порушення вимог п.187.1 ст. 187, ст. 200 ПК України, п. 7 розділу V та п.3,4 розділу V «Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ», затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 28.01.2016 №21, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань та завищенню суми від`ємного значення по декларації за січень 2016 року, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2016 року у сумі 4 966, 00 грн.

За результатами висновків, викладених в акті камеральної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 15.04.2016 №0004631201, яким збільшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 966, 00 грн.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, викладених в акті камеральної перевірки від 23.03.2016 №696/20-36-12-01-09/31799566 Товариство звернулось до суду.

Як встановлено судами, зі змісту акту камеральної перевірки вбачається, що визначені контролюючим органом порушення ґрунтуються на тому, що у додатку №5 до декларації за січень 2016 року у графі "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" від 22.02.2016 №9021678099 ТОВ «ДІСІ ЛІНК» не визначило податкові зобов`язання за взаємовідносинами з ФОП ОСОБА_1 на суму податку на додану вартість (далі у тексті - ПДВ) 916, 67 грн., а також не внесено до вказаної звітності зменшення від`ємного значення суми ПДВ на підставі податкового повідомлення - рішення від 13.01.2016 №0000191501.

Так, матеріали справи свідчать про те, що позивачем подано до Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року від 18.02.2016 №9021678099 із відповідним додатком №5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", згідно з цим додатком № 5 до декларації з ПДВ за січень 2016 року, позивачем включено до складу податкових зобов`язань за січень 2015 року до розділу "Інші" суму ПДВ у розмірі 916,67 грн по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за січень 2016 року.

Як вбачається з Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2016 року, позивачем виписано та зареєстровано податкову накладну по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 на суму 5 500, 02 грн, у т. ч. ПДВ 916 ,67 грн.

Таким чином, судами вірно встановлено, що у ТОВ «ДІСІ Лінк» внаслідок виконання умов договорів, укладених з контрагентом, виникають податкові зобов`язання, які позивач відобразив у податковій декларації за січень 2016 року у додатку №5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в розділі "Інші".

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (тут і далі у тексті у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про невідповідність вимогам чинного законодавства встановлених за наслідком проведеної перевірки порушень щодо заниження від`ємного значення на суму ПДВ 4048,97 грн., що визначено у податковому повідомленні - рішенні від 13.01.2016 №0000191501 з огляду на наступне.

Крім того, встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 у справі №820/335/16 за позовом ТОВ "ДІСІ ЛІНК" до Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, було скасовано податкове повідомлення - рішення від 13.01.2016 №0000191501. Вказана постанова набрала законної сили 27.05.2016.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1. статті 56цього Кодексу).

За змістом положень пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно із пунктом 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, права та обов`язки платника податків щодо сплати податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом, виникають лише після закінчення процедури адміністративного та судового оскарження рішення контролюючого органу про нарахування такого грошового зобов`язання та його узгодження.

При цьому, податкове законодавство не містить заборони на декларування від`ємного значення та включення в повному обсязі такого від`ємного значення до податкового кредиту в наступному податковому періоді з підстав неврахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов`язкових до закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Зважаючи на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини того, що на час подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року та проведення її камеральної перевірки процедура судового оскарження податкового повідомлення - рішення від податкове повідомлення - рішення від 13.01.2016 №0000191501 не була завершена та визначені ним грошові зобов`язання не набули статусу узгоджених, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтоване неврахування позивачем висновків акта перевірки та податкових зобов`язань, нарахованих податковим органом на його підставі, у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано скасували податкове повідомлення-рішення 15.04.2016 №0004631201 та прийняли рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 360 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 у справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк