ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 820/3093/16

адміністративне провадження № К/9901/19398/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Східної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Головне управління ДПС у Харківській області)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року (Суддя: Самойлова В.В.),

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року (Судді: Курило Л.В., Русанова В.Б., Присяжнюк О.В.),

у справі №820/3093/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Головне управління ДПС у Харківській області, далі-відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2016 року № 0001011304 (т. 1 а.с. 3-7).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено (т. 2 а.с. 243-251).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року за наслідками апеляційного перегляду справи змінено мотивувальну частину постанови суду першої інстанції від 05 серпня 2016 року в частині підстав та мотивів задоволення позову, в іншій частині залишено без змін (т. 3 а.с. 98-102).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої посилався на зафіксовані під час проведеної на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі №757/12069/16-к) документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом перевірки від 13.05.2016 р. №1134/20-36-13-05-11/ НОМЕР_1 , порушення позивачем вимог пункту 292.1 статті 292, пункту 293.3 статті 293, статті 295 Податкового кодексу України при формуванні доходу за результатами господарських операцій по договорам комісії, укладеним ФОП ОСОБА_1 (комісіонер) із контрагентами ТОВ «САМСЕЛ» (ЄДРПОУ 39930463 (комітент), ТОВ «ТРЕЙДТРЕВЕЛ» (ЄДРПОУ 3988943 (комітент), ТОВ «НІПРІС» (ЄДРПОУ 39606571 (комітент), реальність яких не підтверджена в ході перевірки, враховуючи наявну податкову інформацію щодо контрагентів позивача. На підставі викладеного, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Касаційна скарга не містить доводів про незгоду скаржника із постановою суду апеляційної інстанції в контексті підстав для зміни мотивувальної частини постанови суду першої інстанції (т. 3 а.с. 107-108).

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій Східною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у період з 25 квітня 2016 року по 29 квітня 2016 року на підставі п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України (на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі №757/12069/16-к), відповідно до наказу від 13.04.2016 року № 253, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 07 вересня 2015 року по 16 березня 2016 року з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 13 травня 2016 р. №1134/20-36-13-05-11/ НОМЕР_1 , з висновками про порушення позивачем:

- пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України, а саме встановлено заниження доходу платника єдиного податку за 2015 рік в сумі 15 216 348,5 грн.;

- частини 1 пункту 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України в частині заниження суми єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік в сумі 608 653,94 грн.;

- підпункту «б» пункту 176.2 статті 176, п. 51.1 ст. 51 ПК України та розд. 111 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 року за №46/18784 в частині не відображення у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за 4 кв. 2015р. суми поворотної фінансової допомоги (ознака доходу « 153»), виплаченої на користь платників податків: ОСОБА_2 в розмірі 238000,00 грн., ОСОБА_3 в розмірі 228500,00 грн., ОСОБА_4 в розмірі 57000,00 грн., ОСОБА_5 в розмірі 10000,00 грн.;

- пп. 3) п.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в частині невірного визначення бази нарахування єдиного внеску для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, в результаті чого сума єдиного внеску за 2015 рік, яка підлягає нарахуванню і сплаті завищена на 3881,20 грн (т. 1 а.с. 12-35).

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2016 року №0001011304, яким позивачеві визначено до сплати грошове зобов`язання з єдиного податку фізичних осіб на суму 760 817,43 грн, в тому числі 608 653,94 грн за податковим зобов`язанням та 152 163,49 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 11).

Суд першої інстанції, розглянувши по суті адміністративну справу і задовольняючи позов дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.05.2016 року №0001011304, враховуючи документальне спростування позивачем під час розгляду справи порушень, зафіксованих актом перевірки від 13.05.2016 р. №1134/20-36-13-05-11/ НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 243-251).

За наслідками апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції змінив постанову суду апеляційної інстанції в частині підстав та мотивів задоволення позову, застосувавши вимоги пункту 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України до встановлених обставин щодо проведення перевірки позивача на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у кримінальній справі №757/12069/16-к (постановленої під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014220000000147, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2014 року) і дійшов висновку про передчасність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, за відсутністю на час його прийняття обвинувального вироку суду або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами, які набрали законної сили (т. 3 а.с. 98-102).

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Так, у відповідності до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України однією з підстав проведення документальної позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

За змістом пункту 86.9 статті 86 ПК України (в редакції, чинній до 01 вересня 2015 року) у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

17 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків». Вказаним Законом, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, виключено пункт 86.9 ПК України.

Цим же Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 36, за змістом якого, у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом № 655-VIII (01 вересня 2015 року) і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Таким чином, підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, яка проводилась відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, є отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), однак лише у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом № 655-VIII, тобто до 01 вересня 2015 року. Якщо ж перевірка призначена та проведена в межах кримінального провадження, порушеного після 01 вересня 2015 року, то застереження, встановлені пунктом 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, на такі правовідносини не розповсюджуються.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 липня 2021 року у справі № 820/3095/16 (адміністративне провадження № К/9901/19705/18), від 09 квітня 2021 року у справі № 820/3091/16 (К/9901/27621/18), від 22 жовтня 2019 року у справі № 820/3094/16 (адміністративне провадження № К/9901/28620/18), від 19 вересня 2019 року у справі № 820/3096/16 (адміністративне провадження № К/9901/27285/18, але не виключно.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України слугувала ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі № 757/12069/16-к про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 07 вересня 2015 року по 16 березня 2016 року, яка постановлена в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014220000000147, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною третьою статті 212, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України (т. 2 а.с. 192-194. т. 1 а.с. 70).

З наведеної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі № 757/12069/16-к вбачається, що до слідчого судді надійшло клопотання прокурора Генеральної прокуратури України Васенкова П.В., про призначення податкової перевірки, в обґрунтування якого зазначено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №32014220000000147, внесеному до ЄРДР 22.07.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 263 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою, окрім інших, з ФОП- ОСОБА_1 , та невстановленою групою осіб, упродовж 2014-2015 років при здійсненні фінансово-господарської діяльності пов`язаною з роздрібною торгівлею одягом та аксесуарами відомих європейських брендів через мережу магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які розташовані у м. Києві та Київській області, м. Харкові, м. Одеса та у м. Дніпропетровську. Для організації діяльності мережі магазинів " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_6 зареєструвала ряд юридичних осіб на підставних осіб та використовує їх реквізити з метою формування податкового кредиту. Також встановлено, що ОСОБА_6 з метою мінімізації податкового навантаження, змусила зареєструвати своїх підлеглих, як фізичних осіб-підприємців, зокрема, ФОП- ОСОБА_1 , які переоформили договори оренди на приміщення де розташовані магазини " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а також переоформили трудові відносини з персоналом. У зв`язку з тим, що документи які були надані до Печерського районного суду про походження товару який був вилучений в ході проведення обшуку, зокрема у ФОП - ОСОБА_1 не відповідають дійсності, необхідно у кримінальному провадженні призначити документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП - ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), який знаходиться на обліку в Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки достовірності та повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання іншого законодавства, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, за період часу з 07.09.2015 по 16.03.2016, проведення якої доручити спеціалістам ГУ ДФС у Харківській області. З урахуванням наведеного, керуючись ст. 93, 132, 309 КПК України, ст. 75 78 82 Податкового кодексу України, ч. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-V-III, слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора і призначив у кримінальному проваджені №32014220000000147 документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП - ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з питань дотримання податкового законодавства за період з 07.09.2015 по 16.03.2016, проведення якої доручив спеціалістам ГУ ДФС у Харківській області (т. 2 а.с. 192-194).

Отже, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача призначена на виконання ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження №32014220000000147, розпочатого 22 липня 2014 року (до набрання чинності Законом № 655-VIII) й на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були відсутні судові рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), які б набрали законної сили.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження в даній справі є правильним. Крім цього судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Першого заступника Генерального прокурора України від 21.10.2015 року, скасовано постанову старшого слідчого з ОВС першого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного СУ фінансових розслідувань Державної фінансової служби України від 27.03.2015 року, якою було закрито кримінальне провадження №32014220000000147 від 22.07.2014 року на підставі п. 1 ч. 2 ст 284 КПК України у зв`язку відсутністю складу кримінального порушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України) (т. 3 а.с. 94).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що касаційна скарга відповідача є повністю ідентичній запереченням на позов, а також апеляційній скарзі і містить посилання виключно на доведеність під час перевірки факту вчинення позивачем зафіксованих в акті перевірки порушень. Однак доводи касаційної скарги не містять посилань на неправильне застування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального в контексті підстав для зміни мотивувальної частини постанови суду першої інстанції у зв`язку із порушенням відповідачем порядку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що представником відповідача на адресу Вищого адміністративного суду України супровідним листом для долучення до матеріалів справи, як доказ правомірності визначеного до спати податкового зобов`язання, надсилався висновок судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13.02.2017 року № 652/17-45, складений за результатами проведеної судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню від 22.07.2014 року № 32014220000000147 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 263 КК України (т. 3 а.с. 132-187). Однак такі докази, враховуючі межі касаційного перегляду, передбачені частиною 2 статті 341 КАС України судом касаційної інстанції не приймається.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Головне управління ДПС у Харківській області) залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк