№ 820/3499/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2021 року

Київ

справа №820/3499/17

адміністративне провадження №К/9901/48343/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 820/3499/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Федорівський» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (головуючий суддя - Мороко А. С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року (головуючий суддя - Калиновський В. А., судді: Кононенко З. О., Бондар В. О.),

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Федорівський» (далі - позивач, ТОВ «Федорівський») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив: визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «Федорівський» з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року; скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС №0022871211 від 24 липня 2017 року , яким застосовано штрафні санкції в сумі 295333,25 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 липня 2017 року ТОВ «Федорівський» отримало від ГУ ДФС акт камеральної перевірки №7855/20-40-12-11-09/34858372 від 19 липня 2017 року та податкове повідомлення-рішення №0022871211 від 24 липня 2017 року про застосування штрафу у розмірі 295333,25 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта про проведення камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) з питань дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), якою (перевіркою) встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 2953332,52 грн. Позивач вважає, що дії відповідача при проведенні камеральної перевірки були протиправними, податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на порушення 30-ти денного строку для проведення камеральної перевірки. Зазначає, що право на проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних надано контролюючим органам з 1 січня 2017 року, тоді як відповідачем проведено таку перевірку за грудень 2015 року і січень 2016 року.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2017 року (з урахуванням ухвали суду від 23 листопада 2017 року про виправлення описок у судовому рішенні), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Федорівський» задовольнив повністю.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.

Головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб території обслуговування Салтівської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Харківській області Косівцова В. М. у порядку статті 76 та відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) провела камеральну перевірку з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року, за результатами якої складено Акт №7855/20-40-12-11-09/34858372 від 19 липня 2017 року (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновку Акта перевірки встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ «Федорівський» несвоєчасно зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 2953332,52 грн. Відповідальність платника податків за вказані порушення передбачена абзацом другим пункту 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі висновку Акта перевірки, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3. статті 54 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2017 року №0022871211, яким за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів згідно зі статтею 120-1 ПК України, до позивача застосовано штраф у розмірі 10 %, що складає 295333,25 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач виписав податкові накладні:

№11/2 від 11 грудня 2015 року для ТОВ «Балмолоко Екстра» згідно з договором купівлі-продажу №240 від 5 листопада 2015 року за товар «Молоко» на суму 200000,00 грн, в тому числі ПДВ 33333,33 грн.;

№48/2 від 31 грудня 2015 року для Харківської торгово-промислової палати згідно з договором купівлі-продажу № 03-12-5 від 3 грудня 2015 року за товар «Соняшник товарний» на суму 1349999,46 грн, в тому числі ПДВ 224999,91 грн;

№49/2 від 31 грудня 2015 року для Харківської торгово-промислової палати згідно з договором купівлі-продажу №03-12-5 від 3 грудня 2015 року за товар «Соняшник товарний» на суму 10019995,99 грн, в тому числі ПДВ 1669999,33 грн;

№51/2 від 31 грудня 2015 року для Харківської торгово-промислової палати згідно з договором купівлі-продажу № 03-12-5 від 3 грудня 2015 року за товар «Соняшник товарний» на суму 749999,70 грн, в тому числі ПДВ 124999,95 грн;

№52/2 від 31 грудня 2015 року для ПАТ «Підсереднє» згідно з договором купівлі-продажу №31/03/15 від 31 березня 2015 року за товар «Молоко» на суму 5400000,00 грн, у т.ч. ПДВ 900000,00 грн.

Також, суди встановили, що позивач 14 січня 2016 року і 15 січня 2016 року поповнив свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками від 14 січня 2016 року (100000 грн) і від 15 січня 2016 року (120000 грн; 1000000 грн; 1300000 грн; 150000 грн).

Платіжні доручення на списання коштів з поточного рахунку ТОВ «Федорівський» для перерахування на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, банк виконав у день їх надходження, а кошти, що надійшли на електронний рахунок, автоматично протягом операційного дня були перераховані Казначейством на спеціальні рахунки підприємства ТОВ «Федорівський».

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з таких мотивів:

1) відповідачем порушено порядок проведення камеральної перевірки, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Цей висновок обґрунтований тим, що у грудні 2015 року - січні 2016 року за діючими нормами ПК України для камеральної перевірки звітності з ПДВ встановлено особливий порядок камеральної перевірки саме цієї звітності. Згідно з пунктом 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Право проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки надано контролюючому органові з 1 січня 2017 року. Отже, за висновками судів контролюючі органи камеральну перевірку звітності з ПДВ, у тому числі і з питань своєчасності надання цієї звітності, мають здійснювати в межах 30 денного терміну від дати закінчення граничного терміну надання цієї звітності або від дати фактичного надання цієї звітності, а перевірка показників податкової звітності після закінчення 30 денного терміну має проводитись в рамках документальної (виїзної чи невиїзної) перевірки платника податку з дотриманням вимог Податкового кодексу України для призначення, проведення та оформлення цих перевірок.

2) контролюючий орган не мав можливості застосувати штраф, передбачений ст. 120-1 ПК України за спірний період проведення камеральної перевірки. Цей висновок судів обґрунтований тим, що згідно з пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України (в редакції, що діяла станом на грудень 2015 року) передбачено, що Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Проте такий порядок затверджений не був.

3) станом на 15 січня 2016 року позивачем по рахунку в СЕА ПДВ було поповнено ліміт, що дає право на реєстрацію спірних податкових накладних. Відповідачем в порушення Порядку № 569 не було автоматично збільшено обчислену суму ПДВ, яка дає право платнику податку на реєстрацію податкових накладних після автоматичного поповнення рахунку позивача в СЕА ПДВ.

4) відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України було винесено податкове повідомлення-рішення протягом 10 робочих днів з дня складення Акту перевірки, а не протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки може бути своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податків складають 1095 днів. На переконання скаржника, суди дійшли помилкового висновку, що порушення порядку направлення податкового повідомлення-рішення впливає на його законність. Посилається на те, що Верховний Суд у справі №820/1975/17 дійшов висновку, що порушення ДФС вимог Податкового кодексу України щодо строків прийняття податкового повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, само по собі не впливає на його законність.

ГУ ДФС зазначає, що позивач не заперечував проти порушення ним граничних строків реєстрації податкових накладних №11/2 і №52/2, а інші податкові накладні неодноразово направлялися для реєстрації. Отримуючи відмови у їх реєстрації, позивач не оскаржував такі відмови ані в судовому порядку, ані в адміністративному. Встановлений факт порушення термінів реєстрації податкових накладних є підставою для притягнення платника податків до відповідальності відповідно до статті 120-1 ПК України.

ТОВ «Федорівський» подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Питаннями, які є предметом перевірки в касаційному порядку, є: 1) дотримання контролюючим органом порядку проведення перевірки і прийняття податкового повідомлення-рішення; 2) наявність порушення ТОВ «Федорівський» строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН як підстави для притягнення до відповідальності відповідно до статті 120-1 ПК України.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній до 1 січня 2016 року) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Тобто об`єктом камеральної перевірки за положеннями цієї норми є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на час проведення перевірки відповідачем) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120 120-1 120-2 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що своєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 1 січня 2017 року.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 липня 2020 року у справі №826/4776/17.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України, пунктом 76.3 якої встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Водночас згідно з положеннями пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 ПК України, така перевірка може бути проведена протягом 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах, зокрема від 18 травня 2018 року у справі №804/4483/17, від 29 січня 2019 року у справі №805/4868/16-а, від 21 лютого 2019 року у справі №808/2404/17.

При цьому, суди попередніх інстанцій помилково посилалися на порядок і строки проведення камеральної перевірки звітності з ПДВ з 1 січня 2017 року в той час, як у цій справі була проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Установивши обставини проведення відповідачем у липні 2017 року камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за грудень 2015 року, суди дійшли помилкового висновку про не дотримання контролюючим органом порядку проведення перевірки та строків, передбачених абзацом другим пункту 76.3 статті 76, статтею 102 ПК України, протягом яких може бути проведена камеральна перевірка з таких питань.

Таким чином, суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «Федорівський» з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач 27 липня 2017 року одночасно отримав Акт перевірки і податкове повідомлення-рішення. ГУ ДФС не заперечувало проти таких обставин.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 ПК України).

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з положеннями абзаців першого та четвертого пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язок контролюючого органу складати акт перевірки за результатами проведення камеральної перевірки у разі встановлення порушень і надсилати або вручати його платнику податків.

Платник податків, отримавши акт перевірки, має право протягом п`яти робочих днів подати заперечення на такий акт із викладенням мотивів незгоди з висновками акта перевірки, які обов`язково повинні враховуватися/розглядатися контролюючим органом при прийнятті рішень про визначення грошових зобов`язань.

З урахуванням вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається саме протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею ПК України.

Аналогічне застосування наведених норм права викладено і в постановах Верховного Суду від 9 липня 2020 року у справі №340/94/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 823/371/17, від 15 січня 2019 року у справі №826/3576/15, від 14 листопада 2019 року у справі № 823/2110/16.

Пункт 9 частини другої статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, направлення контролюючим органом Акта перевірки разом з податковим повідомленням-рішенням свідчить про грубе порушення відповідачем права позивача на участь у процесі прийняття рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки (шляхом подання заперечень на Акт перевірки та пояснень до прийняття такого рішення) та суперечить наведеним положенням пункту 9 частини другої статті 2 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, однак з тих підстав, що дії відповідача у цій справі обмежили позивача в реалізації його законного права на отримання Акта перевірки та подання заперечень на нього та їх відповідного розгляду посадовими особами ГУ ДФС перед вирішенням питання про прийняття податкового повідомлення-рішення.

При цьому, посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 820/1975/17 є безпідставними, оскільки висновок, викладений у ній, стосується перевищення десятиденного строку прийняття податкового повідомлення-рішення з дня, наступного за днем вручення платнику податків Акта перевірки, натомість, у справі, що розглядається, встановлено одночасне направлення платнику податків Акта перевірки і податкового повідомлення-рішення, тобто порушення контролюючим органом права ТОВ «Федорівське» подати заперечення на Акт перевірки.

Відповідно до висловленого Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 підходу, перевірка правомірності податкового повідомлення-рішення по суті виявленого порушення можлива після висновку про відсутність порушень при призначенні та/або проведенні перевірки, або, якщо встановлені порушення не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень.

Враховуючи, що встановлене у цій справі порушення контролюючим органом порядку прийняття податкового повідомлення-рішення тягне за собою його протиправність, підстави для перевірки правомірності податкового повідомлення-рішення по суті виявленого порушення відсутні.

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи, що суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення перевірки, є підстави для скасування судових рішень в цій частині та ухвалення нового про відмову в позові.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, проте, із помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що наявні підстави для зміни мотивувальних частин судових рішень в частині задоволених позовних вимог, з урахуванням наведеного колегією суддів обґрунтування.

Керуючись статтями 341 345 351 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 820/3499/17 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ "Федорівський" з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 820/3499/17залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко