№ 820/420/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2020 року

Київ

справа №820/420/16

адміністративне провадження №К/9901/24900/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства «Альватрейдінг» до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 (суддя - Нуруллаєв І.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 (головуючий суддя - Подобайло З.Г.) судді: Григоров А.М., Тацій Л.В.)у справі № 820/420/16.

встановив:

Приватне підприємство «Альватрейдінг» (далі - ПП «Альватрейдінг») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Основ`янська ОДПІ) від 12.01.2016 №0000022202.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Основ`янська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Основ`янська ОДПІ зазначає, що суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності надано право можливості здійснення заліку зустрічних та однорідних вимог між двома контрактами, проте в даному випадку мав місце залік зустрічних вимог за іншим контрактом.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Альватрейдінг» з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 11.11.2014 № АТ-АК11/11/14 за період 11.11.2014 по 31.03.2015.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.12.2015 № 1427/20-31-22-03/39334823, в якому відображено висновок про порушення статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по контракту від 11.11.2014 № АТ-АК11/11/14 за період 11.11.2014 по 31.03.2015, а саме - затримка на 19 календарних днів у законодавчо визначених термінах розрахунків.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2016 № 0000022202, згідно з яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЄД у сумі 42604,73 грн.

Судами також встановлено, що 11.11.2014 між ПП «Альватрейдінг» та KOREA AUTOPARTS LTD CO укладено контракт №АТ-АК11/11/14, відповідно до умов якого останнє згідно умов контракту повинно було поставляти на адресу ПП «Альватрейдінг» товари в асортименті (пункт 1.1 Контракту).

Згідно з абз.2 пункту 5 контракту «Умови оплати» сторонами визначено, що сторони в момент укладання контакту погодили, що оплата здійснюється на наступних умовах: «сума передоплати згідно рахунку фактури про передоплату, а остаточна вартість протягом трьох місяців з фактичної дати поставки».

Відповідно до наявного в матеріалах справи копії платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 12.12.2014 ПП «Альватрейдінг» здійснено передоплату майбутніх поставок у розмірі 50000 доларів США.

Додатковою угодою № 1 від 26.01.2015 змінено реквізити покупця.

Додатковою угодою № 2 від 04.03.2015 пункт 5 контакту викладено в редакції наступного змісту: «даний Контракт передбачає можливість проведення заліку однорідних зустрічних вимог. У випадку наявності у Сторін зустрічних однорідних вимог, сплата за справжнім Контрактом здійснюється шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, в т.ч. з третіми особами. Проведення заліку однорідних зустрічних вимог з третіми особами регулюється окремими трьохсторонніми угодами».

Матеріали справи містять контракт №AL-YBL29/08/14 від 29.08.2014, який укладено між ZHEJIANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE CO., LTD (постачальник) та ПП «Альватрейдінг» покупець, відповідно до умов якого постачальник відповідно до умов контракту зобов`язується поставити покупцю товар в асортименті.

Відповідно до статті 5 контракту оплата товару банківськими переказами на рахунок постачальника. Сторони домовилися, що сплата за товар здійснюється на наступних умовах, а саме: сума повної вартості партії сплачується протягом трьох місяців з фактичної дати постачання.

Додатковою угодою від №18 від 29.08.2014 сторонами змінено реквізити постачальника.

Між позивачем ПП «Альватрейдінг» (Україна), KOREA AUTOPARTS LTD CO (Корея) та ZHEJANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE (Китай) 05.03.2015 укладено трьохсторонню генеральну угоду, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди щодо можливості проведення взаємних заліків однорідних вимог за зобов`язаннями, які існують в рамках виконання контрактів, укладених між цими сторонами. У випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог за укладеними контрактами, угода про проведення заліку однорідних вимог є документом підтверджуючим сплату.

На виконання вказаної Генеральної угоди 13.03.2015 між сторонами угоди укладено угоду 1 до Генеральної угоди від 05.03.2015, згідно пункту 1.1 якої відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 05.03.2015 за контрактом AL-YBL29/08/14 від 29.08.2014 ПП «Альватрейдінг» є боржником та ZHEJANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE є кредитором, а сума заборгованості складає 43047,53 доларів США, а також за контрактом №АТ-АК11/11/14 від 11.11.2014 року ПП «Альватрейдінг» є кредитором, а KOREA AUTOPARTS LTD CO є боржником та відповідно сума заборгованості складає 34678,20 доларів США.

Відповідно до пункту 2 зазначеної угоди сторонами проведено залік однорідних зустрічних вимог на суму 34678,20 доларів США.

Проведення заліку підтверджено відповідними актами звіряння взаєморозрахунків станом на 05.03.2015 та станом на 12.03.2015.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суди попередніх інстанцій виходили з того, що за умови неможливості виконання зобов`язань нерезидента перед резидентом щодо поставки імпортного товару з підстав, що не заборонені законодавством України, зокрема через заміну кредитора (резидента) у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі та зарахування зустрічних вимог, виникнення таких обставин до закінчення визначеного статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» терміну, резидент не може нести відповідальність, передбачену статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення терміну імпортної операції з поставки товару.

Таким чином, укладені угоди ПП «Альватрейдінг» відповідають вимогам чинного законодавства та станом на 12.03.2015 ПП «Альватрейдінг» не мало дебіторської заборгованості за контрактом АТ-АК11/11/14 у сумі 34678,20 дол. США, в свою чергу і відсутній факт порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що у спірних відносинах відбулася заміна кредитора за контрактом №АТ-АК11/11/14 від 11.11.2014, а саме ПП "Альватрейдінг", що дозволено статтею 512 Цивільного кодексу України та проведено залік зустрічних вимог. При цьому додатковою угодою № 2 від 04.03.2015 така можливість була передбачена.

Відповідно з відступленням позивачем права вимоги на отримання товару з 12.03.2015 відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Тому, правові підстави для поставки імпортного товару на користь позивача відсутні, оскільки здійснено залік зустрічних вимог у відповідності до статті 601 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до статті 4 цього Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до статей 627 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наведені вище норми цивільного законодавства в контексті спірних правовідносин кореспондуються із положеннями частини 4 статті 6 та частини 1 статті 14 спеціального Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», якими передбачено, що суб`єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України. Крім того, всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Так, одним із способів припинення зобов`язань у цивільному праві є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 Цивільного кодексу України ).

Аналогічні положення містяться в частині третій статті 203 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Отже, залік (або зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов`язань. Водночас, для проведення зарахування необхідна сукупність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов`язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте, воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно, зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди - обома.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що випадки, у яких суб`єктам господарювання забороняється припиняти зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, мають бути визначені виключно в законах України. Однак, жодних обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньоекономічними операціями законами України не передбачено.

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов`язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання тощо.

Таким чином, спеціальними законами, зокрема, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Цивільним та Господарським кодексами України передбачено зарахування зустрічних однорідних вимог як вид припинення зобов`язання за зовнішньоекономічними договорами.

Отже, для проведення зарахування необхідна сукупність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов`язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті), тоді як у даних правовідносинах відбулася заміна кредитора за контрактом №АТ-АК11/11/14 від 11.11.2014.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а відтак їх рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 у справі № 820/420/16 скасувати.

Прийняти у справі №820/420/16 нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду