№ 820/4484/18 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 820/4484/18

адміністративне провадження № К/9901/10418/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року (суддя Єгупенко В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року (головуючий суддя Спаскін О.А., судді: Кононенко З.О., Калиновський В.А.) у справі №820/4484/18 за позовом Приватного підприємства «Партнер-С» до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Партнер-С» (далі - позивач, ПП «Партнер-С») звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000281/2 від 20 квітня 2018 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807190/2018/00071; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA807000/2018/000557/2 від 16 липня 2018 року, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2018/00232, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного значення № UA807190/2018/00255.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Підприємство посилається на протиправність оспорюваних карток відмови та рішень, оскільки платником надані всі необхідні документи в підтвердження задекларованої ціни, подані платником документи дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів.

Рішенням Харківський окружний адміністративний суд від 20 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000281/2 від 20 квітня 2018 року; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807190/2018/00071; рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості UA807000/2018/000557/2 від 16 липня 2018 року; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807190/2018/00232; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного значення № UA807190/2018/00255.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що надані позивачем до Митниці документи містять всі дані, які підтверджують значення показників, що вплинули на митну вартість товару, відповідачем не обґрунтовано неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товару та визначення резервного методу розрахунку його митної вартості, у зв`язку з чим прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови у прийнятті митних декларацій є протиправними, відтак оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Митниця звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Митниця посилається на невірну оцінку доказів та обставин у справі, вважає, що заявлена позивачем митна вартість товару менша, ніж митна вартість подібних товарів по фактам розмитнень іншими митницями ДФС. Скаржник доводить, що надані для митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд ухвалою від 17 травня 2019 року відкрив провадження за касаційною скаргою Харківської митниці ДФС (склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_1, судді: І. А. Васильєва, В. П. Юрченко).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 02 липня 2024 року № 2006/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку з цим, розпорядженням в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №699 від 03 липня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 02 липня 2024 року № 200/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2024 року, визначено склад колегії суддів: Юрченко В.П. - головуючий суддя, судді: Васильєва І.А., Гімон М.М.

У відзиві на касаційну скаргу, позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача -без задоволення.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що між ПП «Партнер-С» (покупець, Україна) та YIWU SALAM IMPORT & EXPORT Co., LTD (продавець, виробник, Китай) 18 грудня 2017 року укладено прямий зовнішньоекономічний контракт № 18/12/2017 про довгострокову поставку Продавцем Покупцю товарів у кількості та асортименті згідно інвойсу, який є додатком до цього Контракту (в подальшому - Товар), виробництва Китаю.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 та 7 Контракту умови поставки кожної партії Товару вказуються згідно правил «Інкотермс 2010».

Узгоджені назви, асортимент, опис, кількість та ціна Товару, що поставляється, вказуються у відповідному Інвойсі до цього Контракту, який є його невід`ємною частиною.

На виконання умов вищевказаного контракту, продавцем на адресу покупця було здійснено поставку товару згідно рахунку-фактури № 080218 від 08 лютого 2018 року, а саме:

тканини текстильної ГРЕТА, саржевого переплетення, виготовленої з синтетичних штапельних поліефірних волокон 80%, волокон бавовни 20 %, пофарбована, поверхневою цільністю 180 (+/-5) гр./м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 150 (+/-3) см 34398,15 м2 у кількості 22932,1 м.п.; тканини текстильної ГРЕТА, саржевого переплетення, виготовленої з синтетичних штапельних поліефірних волокон 80%, волокон бавовни 20 %, пофарбована, поверхневою цільністю 210 (+/-5) гр./м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 150 (+/-3) см. 39334,2 м2 у кількості 26222,8 м.п.; країна виробництва CN (Китай), виробник YIWU SALAM IMPORT & EXPORT Co., LDT, номер контейнеру BEAU4519943 (товар № 1);

тканини текстильної синтетичної полотняного переплетення, виготовленої з комплексних синтетичних текстурованих поліефірних ниток на 100%, вибивної з надрукованим малюнком, поверхневою цільністю 85 (+/-5) гр./м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 220 (+/-3) см. 22880 м2 у кількості 10400 м.п.; тканини текстильної синтетичної полотняного переплетення, виготовленої з комплексних синтетичних текстурованих поліефірних ниток на 100%, вибивної з надрукованим малюнком, поверхневою цільністю 85 (+/-5) гр./м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 220 (+/-3) см. 34887,6 м2 у кількості 15858 м.п.; країна виробництва CN (Китай), виробник YIWU SALAM IMPORT & EXPORT Co., LDT, номер контейнеру BEAU4519943 (товар № 2);

тканини текстильної Страйп САТІН, складного сатинового переплетення, з волокон бавовни 100%, вибілена, поверхневою цільністю 135 (+/-5) гр./м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 250 (+/-3) см. 13126 м2 у кількості 5250,4 м.п.; тканини текстильної САТІН ЖАККАРД, складного сатинового переплетення, з волокон бавовни 100 %, вибілена, поверхневою цільністю 135 (+/-5) гр./м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 250 (+/-3) см. 13202,25 м2 у кількості 5285,9 м.п.; країна виробництва CN (Китай), виробник YIWU SALAM IMPORT & EXPORT Co., LDT, номер контейнеру BEAU4519943 (товар № 3);

тканини текстильної синтетичної скатерної, полотняного переплетення, виготовленої з синтетичних поліефірних ниток на 100%, вибілена, поверхневою цільністю 140 (+/-5) гр./м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 180 (+/-3) см. 16270,2 м2 у кількості 9039 м.п.; країна виробництва CN (Китай), виробник YIWU SALAM IMPORT & EXPORT Co., LDT, номер контейнеру BEAU4519943 (товар № 4).

З метою митного оформлення товару, позивачем до митного органу була надана вантажна митна декларація типу ІМ 40 ТН № 807190/2018/007491 від 20 квітня 2018 року, відповідно до якої митну вартість товарів визначено на підставі пп. 1 ст. 57, ст. 58 МК України за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) - за фактурною вартістю у розмірі 1650533,6040 гривень (контрактна ціна товарів: 62935,10 доларів США; курс перерахунку - 1650533,6040 гривень) згідно з контрактом № 18/12/2017 від 18 грудня 2017 року, та рахунком-фактурою інвойсом) № 080218 від 08 лютого 2018 року, з урахуванням суми витрат на транспортування відповідно.

Разом з митною декларацією декларантом подані документи: рахунок-фактура (інвойс) (0380) №080218 від 08 лютого 2018 року, який є комерційним рахунком та, в якому зазначено суму, що підлягає сплаті, банківські платіжні документи, що стосуються товару (3001) - платіжні доручення в іноземній валюті № 4 від 10 січня 2018 року на суму 21225,00 доларів США, № 6 від 08 лютого 2018 року на суму 21225,00 доларів США, № 9 від 19 березня 2018 року на суму 20485,10 доларів США та зовнішньоекономічний договір (контракт) (4100) № 18/12/2017 від 18 грудня 2017 року, сертифікат якості (0003) від 08 лютого 2018 року, із зазначенням найменування товару, їх кількості та вартості, комерційна пропозиція (прейскурант (прайс-лист) виробника товару (3014) б/н від 19 січня 2018 року, копія митної декларації країни відправлення (9610) від 10 лютого 2018 року.

Під час здійснення відповідачем митного оформлення товару спрацював ризик, згенерований АСАУР, а саме: «по наступних товарах можливе заниження вартості товару: (1, 2, 4).

Митним органом 20 квітня 2018 було направлено на адресу позивача запит необхідності подати додаткові документи такі як: виписку з бухгалтерської документації (платіжні доручення в читабельному вигляді); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: переклад; копію митної декларації країни відправлення: переклад; копію митної декларації країни відправлення: переклад; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Документи на запит контролюючого органу надані не були, у зв`язку з відсутністю такої можливості.

Митницею за результатами розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов Контракту № 18/12/2017 від 18 грудня 2017 року, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000281/2 від 20 квітня 2018 року, яким митну вартість товарів визначено за останнім другорядним методом - резервним та обчислено у розмірі: товару № 1 - 47690,08 доларів США, товару № 2 - 16567,75 доларів США, товару № 4 - 7539,61 доларів США. Митна вартість Товару № 3 залишена без змін - 16 26,57 доларів США та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення /2018/00071.

Крім того, 16 липня 2018 року позивачем було складено та подано до митного органу додаткову вантажну митну декларацію № UA 807190/2018/013503.

Рішенням про визначення коду товару від 24 травня 2018 року № КТ-UA807000-0238-2018 товар, зазначений у вантажній митній декларації № UA807190/2018/007491 від 20 квітня 2018 року за №1 з кодом товару 5407820000 визначено як:

тканини текстильні ГРЕТА, саржевого переплетення, виготовлені з ниток різних кольорів, вид переплетення - триниткова саржа, не дубльовані, без просочення та покриття, які які б сприймалися неозброєним оком: синього кольору «артикул 1», склад: комплексні синтетичні поліефірні нитки 45,2+/-0,2мас%, штапельні синтетичні поліефірні волокна 37,7+/-0,1мас%, штапельні штучні волокна віскози 3,4+/-0,1мас%, волокна бавовни 13,7+/-0,2мас%; поверхневою щільністю192+/-2г/м25, шириною з урахуванням пругів 152,5+/-0,2см; блакитного кольору «артикул 2», склад: комплексні синтетичні поліефірні нитки 52,7+/-0,1 штапельні синтетичні поліефірні волокна 35,1+/-0,1мас%, волокна бавовни 12,2+/-0,1мас%; поверхневою щільністю 222+/-1г/м25, шириною з урахуванням пругів 151,5+/-0,2см - з кодом товару 540793000;

тканина текстильна ГРЕТА, чорного кольору «артикул 3», виготовлена з комплексних синтетичних поліефірних ниток 53,5+/-0,2мас%, штапельних синтетичних поліефірних волокон0,3мас%, щільністю 221+/-1г/м25, шириною з урахуванням пругів 151,5+/-0,2см, не дубльовані, без просочення та покриття, які б сприймались неозброєним оком - з кодом товару 540792000.

У зв`язку з прийняттям митним органом рішення про зміну коду товару на підставі прямого зовнішньоекономічного контракту № 18/12/2017 від 18 грудня 2017 року, укладеного між ПП «Партнер-С» (покупець, Україна) та YIWU SALAM IMPORT & EXPORT Сою, LTD (продавець, виробник, Китай) та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № 218 від 08 лютого 2018 року продавцем на адресу покупця було здійснено поставку 5 товарів замість зазначених чотирьох у первинному позові, а саме:

тканини текстильні ГРЕТА, саржевого переплетення, виготовлені з ниток різних кольорів, переплетення - триниткова саржа, не дубльовані, без просочення та покриття, які б сприймалися неозброєним оком: синього кольору «артикул 1», склад: комплексні синтетичні поліефірної нитки 45,2+/-0,2мас%, штапельні синтетичні поліефірні волокна 37,7+/-0,1мас%, штапельні штучні волокна віскози 3,4+/-0,1мас%, волокна бавовни 13,7+/-0,2мас%; поверхневою щільністю 192+/-2г/м25, шириною з урахуванням пругів 152,5+/-0,2см; блакитного кольору «артикул 2», склад: комплексні синтетичні поліефірні нитки 52,7+/-0,1 мас%, штапельні синтетичні поліефірні волокна 35,1+/-0,1мас%, волокна бавовни 12,2+/-0,1мас%; поверхневою щільністю 222+--1г/м25, шириною з урахуванням пругів 151,5+/-0,2см у кількості 22932,1 м.п.; країна виробництва CN (Китай), виробник YIWU SALAM IMPORT & EXPORT Co., LDT, номер контейнеру BEAU4519943 (товар № 1);

тканини текстильної синтетичної полотняного переплетення, виготовленої з комплексних синтетичних текстурованих поліефірних ниток на 100%, вибивної з надрукованим малюнком, поверхневою цільністю 85 (+/-5) гр./м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 220 (+/- см. 22880 м2 у кількості 10400 м.п.; - тканини текстильної синтетичної полотняного сплетення, виготовленої з комплексних синтетичних текстурованих поліефірних ниток на 100% вибивної з надрукованим малюнком, поверхневою цільністю 85 (+/-5) гр./м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 220 (+/-3) см. 34887,6 м2 у кількості 15858 м.п.; країна виробництва CN (Китай), виробник YIWU SALAM IMPORT & EXPORT Co., LDT, номер контейнеру BEAU4519943 (товар № 2);

тканини текстильної Страйп САТІН, складного сатинового переплетення, з волокон 100 %, вибілена, поверхневою цільністю 135 (+/-5) гр./м2, без покриття та просочення, в . шириною 250 (+/-3) см. 13126 м2 у кількості 5250,4 м.п.; тканини текстильної САТІН Жаккард, складного сатинового переплетення, з волокон бавовни 100 %, вибілена, поверхневою цільністю 135 (+/-5) гр./м2, без покриття та просочення, в рулонах шириною 250 (+/-3) см. 13202,25 м2 у кількості 5285,9 м.п.; країна виробництва CN (Китай), виробник YIWU SALAM IMPORT & RT Co., LDT, номер контейнеру BEAU4519943 (товар № 3);

тканина текстильна ГРЕТА, чорного кольору «артикул 3», виготовлена з комплексних синтетичних поліефірних ниток 53,5+/-0,2мас%, штапельних синтетичних поліефірних волокон 32,7+/-0,2мас%, штапельних штучних волокон віскози 4,2+/-0,1мас%, волокон бавовни 9,6+/- поверхневою щільністю 221+/-1г/м25, шириною з урахуванням пругів 151,5+/-0,2см, не дубльовані, без просочення та покриття, які б сприймались неозброєним оком у кількості 26222,8 країна виробництва CN (Китай), виробник YIWU SALAM IMPORT & EXPORT Co., LDT, номер контейнеру BEAU4519943 ( товар № 5).

Згідно додаткової вантажної митної декларації від 16 липня.2018 року №UA807190/2018/013503 вартість товарів позивачем визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) - за фактурною вартістю у розмірі 1647543,6831 гривень згідно з контрактом № 18/12/2017 від 18 грудня 2017 року, та рахунком-фактурою (інвойсом) №080218 від 08 лютого 2018 року, з урахуванням суми витрат на транспортування у розмірі 43280,00 гривень згідно з рахунком фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг № UL-4099293 від 05 березня 2018 року, в тому числі: митну вартість товару № 1 - за фактурною вартістю у розмірі 348189,6821 гривень, з урахуванням суми витрат на транспортування до місяця ввезення на митну територію України - Одеського Морського Торгового Порту у розмірі 10676,5257 гривень; митну вартість товару № 2 - за фактурною вартістю у розмірі 309327,2421 гривень з урахуванням суми витрат на транспортування до місяця ввезення на митну територію України - Одеського Морського Торгового Порту у розмірі8611,8541; митну вартість товару № 3 - за фактурною вартістю у розмірі 427404,3780 гривень, з урахуванням суми витрат на транспортування до місяця ввезення на митну територію України - Одеського Морського Торгового Порту у розмірі 5866,3162 гривень; митну вартість товару № 4 - за фактурною вартістю у розмірі 130144,8801 гривень, з урахуванням суми витрат на транспортування до місяця ввезення на митну територію України - Одеського Морського Торгового Порту у розмірі 3912,0094 гривень; митну вартість товару № 5 - за фактурною вартістю у розмірі 432477,5088 гривень, з урахуванням суми витрат на транспортування до місяця ввезення на митну територію України - Одеського Морського Торгового Порту у розмірі 14213,2946 гривень.

За результатами розгляду поданих документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000557/2 від 16 липня 2018 року, згідно з яким митну вартість товарів № 1, 5 визначено за останнім другорядним методом - резервним та обчислено у розмірі: 20432,50 доларів США (товар № 1); 27258,60 доларів США (товар № 5).

Митна вартість товарів товару № 2 відповідачем визначено в розмірі - 16567,75 доларів США згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA807000/2018/000281/2 від 20 квітня 2018 року.

Митна вартість товарів товару № 4 відповідачем визначено в розмірі - 7539,61 доларів США згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів №UА807000/2018/000281/2 від 20 квітня 2018 року.

Митна вартість товарів Товару № 3, визначена основним методом, залишена без змін.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості UA807000/2018/000557/2 від 16 липня 2018 року, митний орган дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості товару за першим методом, та зазначено про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що надані декларантом документи містять розбіжності.

Також відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2018/00232 через неможливість здійснення митного оформлення товарів у зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям рішення про коригування митної вартості № UA807000/2018/000557/2 від 16 липня 2018 року.

Крім того, 19 липня 2018 року позивачем до митного органу надано додаткову вантажну митну декларацію № UA807190/2018/013837 з метою завершення митного оформлення товару, відповідно до якої митну вартість товарів було визначено на підставі пп.1 ч.1 ст.58 МК України за основним методом - за фактурною вартістю у розмірі 1655403,2074 грн з урахуванням суми витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України у розмірі 43280,00 грн.

Митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807190/2018/00255 у зв`язку із невірним заповненням гр. 47 (товари 1, 2, 4, 5).

Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відносини, з приводу яких виник даний спір регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Щодо застосування частин другої, третьої статті 53, частини шостої статті 54, статті 57 Митного кодексу України, Верховним Судом висловлювалась позиція у постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18 в частині обґрунтованості сумніву у правильності визначення митної вартості та витребовування додаткових документів; черговості застосування методів визначення митної вартості товарів, а саме застосування одразу резервного методу.

Як встановили суди попередніх інстанцій, декларант надав Митниці документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відзначено про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень митниці про коригування митної вартості та карток відмови.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі №820/4484/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва М.М. Гімон