ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2025 року
м. Київ
справа №820/4598/17
адміністративне провадження № К/9901/65212/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 (судді: Бондар В.О., Кононенко З.О., Калитка О.М.)
у справі № 820/4598/17
за позовом Комунального підприємства «Центральний Парк Культури та відпочинку імені М. Горького»
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2017 року Комунальне підприємство «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, податковий орган), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.09.2017:
№ 0002801402, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 5 579 395 грн;
№ 0002791402, яким збільшено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 1 141 406 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 285 351 грн 50 коп.;
№ 0002781402, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 050 761 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 512 690 грн 25 коп.;
№ 0002811402, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 120 грн;
№ 0003951316, яким нараховано штрафні санкції з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 510 грн.;
№ 0003941316, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 78 095 грн 92 коп, застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 49 948 грн 48 коп. та визначено суму пені у розмірі 44 263 грн 98 коп.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення - рішення від 22.09.2017 № 0002801402, № 0002791402, № 0002781402. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанцій виходив з протиправності скасованих податкових повідомлень - рішень, з підстав не доведення податковим органом складу податкових правопорушень, які покладено в основу їх прийняття.
Тоді як відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив з доведення податковим органом складу податкових правопорушень, покладених в основу прийняття податкових повідомлень-рішень № 0002811402, яким платнику податків нараховано штраф у розмірі 120 грн.; № 0003951316, яким нараховано штрафні санкції з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 510 грн та № 0003941316, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у сумі 78 095 грн 92 коп., застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 49 948 грн 48 коп.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018 скасовано постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.09.2017 № 0003951316. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції у відповідній частині, суд апеляційної інстанції виходив з безпідставності прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.09.2017 № 0003951316, внаслідок відсутності складу податкового правопорушення, передбаченого п/п. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 і, як наслідок, п. 176.2 ст. 176 ПК України.
Постановою Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 820/4598/17 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018 залишено без змін.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 заяву Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» про виправлення описки задоволено. Виправлено описку допущену в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018, а саме: вважати вірним вказаний у резолютивній частині постанови номер податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 22.09.2017 - «№ 0003941316», замість вказаного «№ 0003951316» (т. 4 а.с. 28-29).
Не погоджуючись з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 про виправлення описки, ГУ ДФС у Харківській області звернулося до Верховного суду із касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018.
В доводах касаційної скарги податковий орган зазначив, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки ухвалою від 26.08.2018 про виправлення описки, апеляційний суд позбавив податковий орган права на оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.09.2017 № 0003941316, внаслідок спливу строку на касаційне оскарження.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Суду не надходив, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Комунального підприємства «Центральний парк культури ім. М. Горького» податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, перевірка правильності, повноти та своєчасності сплати та нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, за результатами якої складено акт від 01.09.2017 № 11376/20-40-14-02/02220763 ( т.1 а.с. 33-98), яким встановлено порушення позивачем вимог:
1) п/п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 6 стандарту бухгалтерського обліку 16 «Витрати», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 2051761 грн., у тому числі за 3 квартал 2016 року в сумі 149740 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 1902021 грн.; в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявсь, на загальну суму 5 579 395 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 298866 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 5 280 529 грн;
2) п. 198.1, п. 198.2 та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 141 406 грн., у тому числі за травень 2016 року в сумі 213274 грн., за липень 2016 року в сумі 99795 грн., за серпень 2016 року в сумі 33259 грн., за листопад 2016 року в сумі 171434 грн., за грудень 2016 року в сумі 400539 грн., за січень 2017 року в сумі 223105 грн.
3) п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 120 грн.
4) відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95-ВР за порушення вимог п. 2.6 Положення № 637 застосовуються штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми 2000,00грн.х 5, що дорівнює 10000,00 грн.;
5) ст. 24 Кодексу законів про працю України, підприємством було допущено до роботи 8 працівників без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття таких працівників на роботу, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
6) п/п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, не повідомлено податкову інспекцію про доходи, отримані фізичними особами, як кошти, отримані платниками податку на відрядження або під звіт, у т. ч. надміру витрачені та не повернуті у встановлені законодавством строки у 3, 4 кварталах 2014 року, визначеному у порядку, встановленому п. 170.1 ПКУ (п/п. 164.2.11 та п/п. 165.1.11 ПКУ, код ознаки доходу 118);
7) п/п. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164, 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на 78095,92 грн., в тому числі по звітних періодах: на 2014 рік у сумі 78095,92 грн.
На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.09.2017:
1) № 0002801402., яким підприємству позивача за порушення п/п. 134.1.1 ст. 134 ПК України, п. 6 П(С) БО 16 зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (т. 1 а.с. 26);
2) № 0002791402, яким підприємству позивача за порушення вимог п. 198.1., п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України збільшено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість 1 426 757,50 грн. (т.1 а.с. 27);
3) № 0002781402., яким підприємству за порушення п/п. 134.1.1 ст. 134 ПК України, п. 6 П(С) БО 16 зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2563451,25 грн.(т.1 а.с. 28);
4) № 0002811402, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, згідно ст. 201-1.1 ПК України, яким позивачу нарахований штраф у розмірі 120,0 грн. (т. 1 а.с. 29-30),
5) № 0003951316, яким нараховані штрафні санкції з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 510 грн. (т. 1 а.с. 31);
6) № 0003941316, яким за порушення вимог п. 127.1 ст. 127, п/п. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164, 170.9 ст. 170, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 172308,38 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями у розмірі 78 095,92 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 49948,48 грн.: пеня у розмірі 44263,98 грн. (т. 1 а.с. 32).
Вважаючи вказані податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Згідно з частиною 2 статті 253 КАС України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини 3 статті 253 КАС України заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження.
Згідно з частиною 4 статті 253 КАС України ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
Тобто, під опискою, в розумінні статті 253 КАС України, слід розуміти помилку, зумовлену неправильним написанням слова, речення чи навіть кількох речень всупереч встановленим судом обставинам. Також опискою слід вважати різного роду граматичні, арифметичні помилки, внаслідок яких є вірогідність неправильного розуміння тексту судового рішення.
В контексті з наведеним слід зазначити, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення - рішення від 22.09.2017 № 0002801402, № 0002791402, № 0002781402 (т. 3 а.с. 228-247). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанцій виходив з протиправності скасованих податкових повідомлень - рішень, внаслідок не доведення податковим органом складу податкових правопорушень, які було покладено в основу їх прийняття.
Тоді як відмовляючи у задоволенні позову в частині, суд першої інстанції виходив з доведення податковим органом складу податкових правопорушень, покладених в основу прийняття податкових повідомлень-рішень № 0002811402, яким платнику податків нараховано штраф у розмірі 120 грн.; № 0003951316, яким нараховано штрафні санкції з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 510 грн та № 0003941316, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 78 095 грн 92 коп., застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 49 948 грн 48 коп. та нараховано пеню у розмірі 44263,98 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою (т. 4 а.с. 13-16), в якій просив частково скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення у відповідній частині про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2017 № 0003951316.
В апеляційній скарзі позивач зазначив, що таке податкове повідомлення-рішення було прийнято за начебто порушення позивачем вимог п/п. 164.2.12 п.164.2 ст. 164, ст. 170 Податкового кодексу України у результаті чого було донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів в розмірі 78 095,92 грн. (т. 4 а.с. 14), однак, як зауважив позивач нарахування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у вказаному розмірі було здійснено виключно у зв`язку з ненаданням позивачем контролюючому органу під час перевірки авансових звітів, тоді як перевіряючими було проігноровано, що ці документи відсутні у платника податків з причин не залежних від нього.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018 скасовано постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.09.2017 № 0003951316 (т. 4 а.с. 88-93). В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції у відповідній частині, суд апеляційної інстанції виходив з безпідставності прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.09.2017 № 0003951316, внаслідок відсутності складу податкового правопорушення, передбаченого п/п. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 і, як наслідок, п. 176.2 ст. 176 ПК України, оскільки уся бухгалтерська документація у т.ч авансові звіти були вилучені 06.03.2015 працівниками СУ ГУ МВС України в Харківській області під час проведення обшуку, у т.ч. й папки: «авансові звіти за листопад-грудень 2014 року» та «авансові звіти за вересень-жовтень 2014 року» (п.п. 84, 86, 93 сторінки 29 протоколу обшуку від 06.03.2015), які перебувають у ГСУ НП України, в матеріалах кримінального провадження.
Тобто, колегія суддів зауважує, що зі змісту постанови апеляційного суду вбачається, що розглядаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення було винесено за порушення позивачем п/п. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164, ст. 170 Податкового кодексу України у результаті чого було донараховано податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів в розмірі 78 095,92 грн.
В той же час, зі змісту податкового повідомлення-рішення від 22.09.2017 № 0003951316 вбачається, що вказаним рішенням позивачу нараховані штрафні санкції з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 510 грн. за порушення вимог «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (т. 1 а.с. 31);
Тоді як податковим повідомленням-рішенням від 22.09.2017 № 0003941316, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 172308,38 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями у розмірі 78 095,92 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 49948,48 грн. та пенею у розмірі 44263,98 грн. за порушення вимог п. 127.1 ст. 127, п/п. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164, 170.9 ст. 170, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (т. 1 а.с. 32).
Відтак, зважаючи на те, що предметом апеляційного розгляду були порушення, які зазначені у податковому повідомленні-рішенні від 22.09.2017 № 0003941316, а за текстом рішення згадується обставини та нарахування суми податкового зобов`язання у розмірі 78 095,92 грн., апеляційним судом правильно було прийнято ухвалу, якою заяву Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» про виправлення описки задоволено із зазначенням у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018 правильного номеру податкового повідомлення-рішення від 22.09.2017 № 0003941316.
При цьому, колегія суддів також зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Однак, Верховним Судом не встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час прийняття ухвали судом апеляційної інстанції про виправлення описки.
Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції позбавив податковий орган права на оскарження в касаційному порядку судового рішення суду апеляційної інстанції в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.09.2017 № 0003941316, у зв`язку із сплавом строку на касаційне оскарження, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, по-перше, в ході розгляду апеляційної скарги досліджувались і розглядались обставини, які пов`язані із порушеннями, зазначеними саме у податковому повідомленні-рішенні від 22.09.2017 № 0003941316 та нарахованими за таким рішенням податковими зобов`язаннями, по-друге, після прийняття апеляційним судом ухвали про виправлення описки, податковий орган не позбавлений був можливості звернутися із касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції з вимогами про оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.09.2017 № 0003941316 та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Отже, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі № 820/4598/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Cудді В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк