ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 820/4702/17

адміністративне провадження № К/9901/65936/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 (суддя: Котеньов О.Г.)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 (судді: Лях О.П. Макаренко Я.М., Старосуд М.І.)

у справі № 820/4702/17

за позовом Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області,

третя особа - Борівська селищна рада,

про скасування акту та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Борівське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство (далі - позивач, Борівське КВКП) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, податковий/контролюючий орган), третя особа - Борівська селищна рада (далі - третя особа, Борівська селищна рада), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т. 1 а.с. 54), просило суд:

1) скасувати акт опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194, складений Ізюмською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області;

2) зобов`язати ГУ ДФС у Харківській області внести зміни в Державний реєстр обтяжень рухомого майна та виключити з об`єктів обтяження комунальне майно по акту опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності акту опису майна, оскільки майно, що було включено до вказаного акту опису, є комунальною власністю територіальної громади Борівського району, у зв`язку з чим розпорядником майна є третя особа - Борівська селищна рада, яка рішенням від 21.03.2017 № 44 скасувала рішення XVII сесії VII скликання Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 15.02.2012 № 36, яким визначено перелік основних засобів, які знаходяться на балансі Борівського КВКП та які можуть бути передані під податкову заставу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та залишено без розгляду адміністративний позов Борівського КВКП до ГУ ДФС у Харківській області, третя особа - Борівська селищна рада про зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо скасування акту опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194, складеного Ізюмською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області. (т. 1 а.с. 168-171)

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 . (т. 1 а.с. 174-180), залишеного без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 (т. 2 а.с. 19-22), у задоволенні позову в частині зобов`язання ГУ ДФС у Харківській області внести зміни в Державний реєстр обтяжень рухомого майна та виключити з об`єктів обтяження комунальне майно по акту опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194, відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 апеляційну скаргу Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 по справі № 820/4702/17 скасовано, а справу № 820/4702/17 в частині позовних вимог щодо скасування акту опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 2 а.с. 15-18).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 ( т. 2 а.с. 92-97), залишеного без змін постановою Харківського апеляційного суду від 17.10.2018 (т. 2 а.с. 174-177,) по справі № 820/4702/17 в частині позовних вимог щодо скасування акту опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194, складеного Ізюмською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування акту опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194, складеного Ізюмською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, суд першої інстанції з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи, оскільки причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень Податкового кодексу України та законодавства про місцеве самоврядування у контексті виникнення такої обставини, як прийняття третьою особою рішення XXII сесії VII скликання Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 21.03.2017 № 44, яким скасовано рішення від 15.02.2012 № 36, на підставі якого визначено перелік основних засобів, які знаходяться на балансі позивача та які можуть бути передані під податкову заставу.

Крім того, суди зазначили, що також не заперечується сторонами, що матеріали справи не міститься доказів щодо порушення податковим органом при складанні оскаржуваного акту опису майна положень податкового законодавства.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування акту опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про скасування акту опису майна, задовольнити повністю.

В доводах касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Додає, що майно, яке було включено до акту опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194 є не власністю позивача, а є комунальною власністю територіальної громади Борівського району та знаходиться на балансі Борівської КВКП у господарському віддані з обмеженням щодо його відчуження та не може бути об`єктом податкової застави без погодження з органом місцевого самоврядування, чим було порушено вимоги п. 96.1 ст. 96 ПК України.

Щодо порушення норм процесуального права, то скаржник зазначив, що судом першої інстанції не було враховано висновки Харківського апеляційного адміністративного суду, викладені в ухвалі від 03.07.2017 у справі № 820/896/17 за позовом ГУ ДФС у Харківській області про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна Борівського КВКП, Борівської селищної ради, оскільки суд апеляційної інстанції у справі № 820/896/17 встановив обставини щодо відсутності правових підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, зазначеного в акті описку від 30.10.2015 № 1/05/30039194.

Відзиву або заперечень на касаційну скаргу від податкового органу до Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Пояснень з приводу касаційної скарги від третьої особи до Суду не надходило, що також не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Борівське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство створене згідно з рішенням ХХІ сесії VI скликання від 26.04.2005 «Про передачу із спільної власності територіальних громад, сіл, селища району цілісного майнового комплексу Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства із спільної власності територіальних громад, сіл, селища району у комунальну власність Борівської селищної ради», власником підприємства є Борівська селищна рада (п.п. 1.1, 1.2 Статуту Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства, дата реєстрації 29.03.2013, номер запису 14511050016000084) (т. 1 а.с. 6-18).

Рішенням XVII сесії VII скликання Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 15.02.2012 № 36 визначено перелік основних засобів, які знаходяться на балансі Борівського КВКП та які можуть бути передані під податкову заставу (т. 1 а.с. 44-45).

Податковим керуючим Курило Д.І., призначеного наказом Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 06.10.2017 № 434, складено акт опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194 (т. 1 а.с. 21-22), який підписано начальником Борівського КВКП Скибою А.В. та скріплено печаткою підприємства.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 19.11.2015 № 48355456 (т. 1 а.с. 23) до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо податкової застави на майно платника податків Борівського КВКП згідно з актом опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194.

Рішенням XХII сесії VII скликання Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 21.03.2017 № 44 (т. 1 а.с. 20) скасовано рішення XVII сесії VII скликання Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 15.02.2012 № 36.

Позивач звернувся до контролюючого органу з листом вих. № 72 від 10.04.2017 (т. 1 а.с. 34), в якому зазначив, що майно, що включено до акту опису майна від 30.10.2015 № 1/05/30039194, є комунальною власністю територіальної громади Борівського району та знаходиться на балансі Борівського КВКП у господарському віданні та не може бути об`єктом податкової застави без погодження з органом місцевого самоврядування, посилаючись при цьому на рішення XХII сесії VII скликання Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 21.03.2017 № 44. У вказаному листі позивач просив письмово повідомити його про внесення змін в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Однак, листом від 12.05.2017 № 5025/10/20-40-17-02-11 (т. 1 а.с. 25) відповідач повідомив позивача про те, що відсутні законні підстави для звільнення майна (внесення змін) платника податків Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства з податкової застави. Також позивача повідомлено про те, що на підставі п. 89.7 ст. 89 ПК України можливо провести заміну предмета податкової застави за погодженням з ГУ ДФС у Харківській області.

Вважаючи акт опису майна протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин в частині оскарження акту опису майна, Суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, (у редакції, чинній на момент складення акту опису майна).

Відповідно до п. 88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з п. 88.2 ст. 88 ПК України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до п. 89.5 ст. 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Пунктом 89.7 ст. 89 ПК України передбачено, що заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.

Згідно з п. 89.8 ст. 89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Аналогічні норми права містяться у Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1841/24373.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не заперечується сторонами, що матеріали справи не міститься жодних доказів порушення податковим органом при складанні оскаржуваного акту опису майна від 30.10.2015 вищенаведених положень податкового законодавства.

Разом з тим, звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом у жовтні 2017 року, як на підставу для задоволення позовних вимог позивач посилався на прийняття на XХII сесії VII скликання Борівської селищної ради Борівського району Харківської області рішення від 21.03.2017 № 44 (т. 1 а.с. 20), яким скасовано рішення XVII сесії VII скликання Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 15.02.2012 № 36, що вочевидь свідчить про невірно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, оскільки акт опису майна було прийнято 30.10.2015, тобто до прийняття рішення від 21.03.2017 № 44.

В той же час, суди попередніх інстанцій вірно зауважили, що саме на підставі рішення XVII сесії 6 скликання від 15.02.2012 № 36 Борівської селищної ради «Про затвердження переліку основних засобів, які знаходяться на балансі Борівського КВ КП та які можуть бути передані під податкову заставу», Ізюмською ОДПІ і було складено акт опису майна у податкову заставу №1/05/30039194 від 30.10.2015.

Слід звернули увагу на те, що позивач у даній справі є комунальним підприємством та перебуває у власності територіальної громади, від імені якої діє Борівська селищна рада Харківської області. Так, відповідно до розділу 1 Статуту, затвердженого рішенням ХХХІІ сесії VІ скликання Борівської селищної ради №6 від 21.03.2013, позивач є комунальним підприємством, засновником якого є Борівська селищна рада Харківської області, підпорядковується безпосередньо власнику, створене у відповідності ст. 78 Господарського кодексу України та іншого чинного законодавства (т. 1 а.с. 8-19, 84-91).

При цьому, положеннями п.п. 4.1, 4.2 Статуту визначено, що майно відповідача становлять виробничі та невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майна підприємства, у т.ч. внески у статутний капітал підприємства перебувають у комунальній власності та є власністю Борівської селищної ради. Майно закріплюється за підприємством на праві господарського відання,

Суди попередніх інстанцій вірно відмітили, що саме власник майна на підставі прийнятого рішення селищної ради має право ініціювати питання щодо внесення змін до акту опису майна. Крім того, листом ГУ ДФС у Харківській області від 12.05.2017 № 5025/10/20-40-17-02-11 (т. 1 а.с. 25) повідомило позивача про те, що на підставі п. 89.7 ст. 89 ПК України можливо провести заміну предмета податкової застави за погодженням з ГУ ДФС у Харківській області.

Більш того, слід звернути увагу, що матеріали справи містять докази вжиття селищною радою заходів для погашення заборгованості, зокрема, рішення Борівської селищної ради від 12.10.2018 № 2 (т. 2 а.с. 198), яким виділено із селищного бюджету Борівському комунальному водопровідно-каналізаційному підприємству 105375,35 грн. в тому числі на погашення податку на прибуток підприємства в сумі 74655,32 грн. та на частину чистого прибутку в сумі 30720,03 грн.

Враховуючи вищевикладене Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Щодо посилання позивача у касаційній скарзі на те, що судом першої інстанції не взято до уваги висновки суду Харківського апеляційного адміністративного суду, викладені в ухвалі від 03.07.2017 у справі № 820/896/17 за позовом ГУ ДФС у Харківській області про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна Борівського КВКП, Борівської селищної ради щодо встановлення судом апеляційної інстанції обставин щодо відсутності правових підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, зазначеного в акті описку від 30.10.2015 № 1/05/30039194, то Суд вважає вказані доводи безпідставними, оскільки спір у справі № 820/896/17, не носить преюдиційного характеру для даної справи.

Відносно посилання позивача у касаційній скарзі на п. 96.1 ст. 96 ПК України, Суд вважає безпідставними, оскільки такі доводи не були підставою для звернення до суду першої інстанції з позовною заявою, а відтак, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 341 КАС України, зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Отже, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанції допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі № 820/4702/17, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Cудді В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк