№ 820/4963/18 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2021 року

Київ

справа №820/4963/18

адміністративне провадження №К/9901/65918/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Стародуба О.П., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 820/4963/18

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року (у складі судді Шляхова О.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року (у складі колегії суддів Бершова Г.Є., Катунова В.В., Ральченка І.М.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач, військкомат), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також відповідач, Управління), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неповідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як особі, яка має право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII) та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) відповідно до розміру грошового забезпечення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі Постанова КМУ № 704), починаючи з 01 січня 2018 року.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслати інформацію про зміни у грошовому утриманні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- після надходження даних від ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміни у грошовому утриманні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 зобов`язати Управління провести перерахунок пенсії у розмірі 90% від грошового утримання ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2018 року на підставі наданих даних Харківського обласного військового комісаріату починаючи з 01 січня 2018 року без обмеження граничного розміру;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання завдань покладених на нього п.п. 1,3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 щодо здійснення контролю за призначенням і виплатою пенсії ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення розміру та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;

- зобов`язати Харківській обласний військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90%, обчисленій з грошового забезпечення, до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразова грошова допомога, які позивач отримав протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії з моменту звернення до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, тобто з 22 березня 2018 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу було відмовлено у витребуванні даних з ІНФОРМАЦІЯ_1 та проведення перерахунку пенсії. Оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Після звільнення з військової служби Головним Управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області позивачеві призначено пенсію за вислугу років згідно Закону № 2262-XII у розмірі 90% грошового забезпечення з 27 жовтня 1994 року довічно.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 на адресу Управління не надходили. Отже, на даний час відсутній об`єкт порушеного права позивача, а тому звернення до суду стосовно перерахунку пенсії є передчасним. Щодо вимог про врахування при видачу довідки одноразових додаткових видів грошового забезпечення, суди зазначили, що серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених статті 43 Закону № 2262-ХІІ, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 14 листопада 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №820/4963/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу у Збройних силах України на посаді начальника повітряно-вогневої та тактичної підготовки полку військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України Збройних сил України і мав звання «підполковник», а 28 жовтня 1994 року звільнився із Збройних сил України на пенсію, загальний стаж служби у Збройних Силах України складав 36 років.

Після звільнення з військової служби Головним Управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області позивачеві призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом № 2262-XII у розмірі 75% грошового забезпечення з 27 жовтня 1994 року довічно.

Протягом 1995-2006 років розмір пенсії неодноразово перераховувався Харківським обласним військовим комісаріатом. З 01 січня 2003 року основний розмір пенсії було встановлено в розмірі 90% грошового забезпечення

Наразі, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ.

22 березня 2018 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо отримання від Харківського обласного військового комісаріату даних для ОСОБА_1 про грошове забезпечення, складених згідно з вимогами постанови КМУ № 704 з обов`язковим зазначенням посадового окладу, надбавок (за звання, вислугу років, завантаженість у роботі, працю з секретними документами), доплат, підвищень, премій та інше, а після отримання відповідних даних просив здійснити вищевказаний перерахунок ОСОБА_1 пенсії.

Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30 березня 2018 року № 8487-14/10 ОСОБА_1 було відмовлено у витребуванні вищевказаних даних з Харківського обласного військового комісаріату та проведення перерахунку пенсії.

Крім того, 22 березня 2018 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області даних про грошове забезпечення, складене згідно з вимогами постанови КМУ № 704 для перерахунку ОСОБА_1 пенсії, з обов`язковим зазначенням посадового окладу, надбавок (за звання, вислугу років, завантаженість у роботі, працю з секретними документами), доплат, підвищень, премій та інше.

З відповіді Харківського обласного військового комісаріату від 06 квітня 2018 року № ФХ-93975/884/ВСЗ вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у направленні вищевказаних даних до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для проведення перерахунку пенсії.

Позивач, вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема Закону № 2262-ХІІ. Позивач наголошує, що при перерахунку протиправно не враховано додаткові види грошового забезпечення, які він отримував перед звільненням зі служби. Вважає, що такі дії Управління порушують його права на соціальне забезпечення. Крім того, скаржник наголошує на невідповідності позиції рішень судів попередніх інстанцій, у частині зарахування при розрахунку пенсії одноразових додаткових видів грошового забезпечення, правовим позиціям Верховного Суду України, висловленим у постановах від 23 квітня 2012 року у справі № 21-239а11, від 19 березня 2013 року у справі № 21-53а13, від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15

26 лютого 2019 року від Управління надійшов відзив, де зазначено, що дії Управління не можуть бути визнані протиправними, оскільки перерахунок пенсії позивачу був здійснений на підставі чинних норм постанови КМУ № 103 з урахуванням складових, які передбачені вказаною постановою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є частково прийнятними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 1774-VIII)) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Зазначеною нормою Закону Кабінету Міністрів України (далі КМУ) делеговані повноваження для встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що узгоджується з приписами статей 19, 113, 116, 117 Конституції України.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України).

Статус Кабінету Міністрів України визначений у статті 113 Основного Закону України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Відповідно до статей 116 117 Конституції України КМУ, зокрема, забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Зазначені повноваження Уряду деталізовані у частині першій статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та полягають у забезпеченні проведення державної соціальної політики шляхом вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян; забезпеченні підготовки проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпеченні розробки та виконання державних програм соціальної допомоги, зокрема, особам з інвалідністю, пенсіонерам та іншим непрацездатним і малозабезпеченим верствам населення.

Відповідно до статей 3, 4 цього ж Закону діяльність КМУ ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. КМУ здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. КМУ є колегіальним органом. КМУ приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях; КМУ у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Організація, повноваження і порядок діяльності КМУ визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. КМУ відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент КМУ, який визначає порядок проведення засідань КМУ, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово висловлювала позицію стосовно застосування статей 116 117 Конституції України у спорах, пов`язаних із пенсійним забезпеченням, зокрема в постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а, від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/506/18 та від 19 лютого 2020 року у справі № 240/6263/18. Таку позицію також висловлював і Верховний Суд, зокрема в постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №534/843/17, від 07 лютого 2019 року у справі №750/6379/16-а.

Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Порядок № 45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття КМУ рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову «Про перерахунок пенсій особам, як: звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21 лютого 2018 року (далі- постанова КМУ № 103), пунктом 1 якої передбачено проведення перерахунків пенсій призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначений згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) ті поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особі займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпеченню військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Таким чином, аналіз зазначених нормативних актів дозволяє зробити висновок, що при проведенні перерахунку з 01 січня 2018 року пенсія обчислюється не з тих складових грошового забезпечення, які фактично отримував позивач, а з грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням, яке включає лише три складових: 1) посадовий оклад, 2) оклад за військовим (спеціальним) званням, 3) відсоткова надбавка за вислугу років.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції, що надана Харківським обласним військовим комісаріатом довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України № ФХ93975 від 19 березня 2018 року, відповідає вимогам чинного законодавства.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року № 3-1.

Відповідно до пункту 4 Порядку подання документів заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути заява пенсіонера та додані до неї документи.

Таким чином, пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право па пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття КМУ рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, (в даному випадку- Харківський обласний військовий комісаріат).

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, як інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до вказаних положень, органи Пенсійного фонду України самостійно не визначають розмірів грошового забезпечення, а лише призначають та перераховують пенсії пенсіонерам на підставі документів у передбаченому законодавством порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач був звільнений з військової служби 27 жовтня 1994 року з посади начальника повітряно-вогневої та тактичної підготовки - льотчик 810 учбового авіаційного полку Харківського вищого військового авіаційного училища. Перед звільненням з військової служби позивач знаходився на грошовому забезпеченні саме у цьому військовому підрозділі, фінансовим органом якого здійснювалось нарахування та виплата йому грошового забезпечення.

Таким чином, позивач мав право отримати довідку про розмір його грошового забезпечення у військовому підрозділі, фінансовим органом якого здійснювалось нарахування та виплата йому грошового забезпечення для самостійного подання її до Головного управління Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку.

Проте, як вбачається з висновків судів попередніх інстанцій, доказів звернення до зазначеного військового підрозділу, фінансовим органом якого здійснювалось нарахування та виплата йому грошового забезпечення - позивачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у спірних правовідносинах відсутня бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо ненадання довідки про розміри грошового забезпечення та Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_2 , оскільки спір щодо протиправності бездіяльності (дій) Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області може виникнути лише після отримання Управлінням відповідної довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії із зазначенням інших складових грошового забезпечення ніж ті, що враховані при обчисленні пенсії, та відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що такі довідки на адресу відповідача - Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області - не надходили, таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області є передчасними і задоволенню не підлягають.

Щодо вимог ОСОБА_1 , заявлених до Харківського обласного військового комісаріату щодо зобов`язання військкомату видати довідку для перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Постанови пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закону №2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (в розмірах, установлених законодавством).

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-XII, який є вичерпним.

З приводу вимог про включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суд зазначає наступне.

Правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги встановлені статтею 15 Закону №2011-ХІІ та статтею 9 Закону №2262-XII, які пов`язані зі звільненням особи зі служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також, Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Частина третя статті 43 Закону №2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтями 9, 15 Закону №2011-ХІІ, які пов`язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року у справі №21-1115а16 та в подальшому підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 3 травня 2018 року у справі № 728/1876/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 344/10953/17 та від 16 квітня 2020 року у справі №638/8169/16-а.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні не відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 6 березня 2019 року у справі №522/11262/16-а, від 13 березня 2019 року у справі №758/12628/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 727/5754/16-а та від 26 квітня 2019 року у справі №734/1066/16-а.

Крім того, Суд відхиляє посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 щодо необхідності віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, тощо, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, оскільки в указаній правовій позиції не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення зазначеної постанови Верховного Суду України.

Крім того, у рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 Конституційний Суд України дійшов висновку, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

У цьому Рішенні також вказано, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Із наведених рішень вбачається, що при їх прийнятті Конституційний Суд України виходив із додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування у межах фінансових можливостей держави права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 23 квітня 2012 року у справі № 21-239а11 та від 19 березня 2013 року у справі № 21-53а13, та на які посилається у касаційній скарзі скаржник, виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії. Однак, зокрема, порядок нарахування пенсій може бути змінено за умови зміни законодавчого регулювання.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Таким чином, за діючого законодавчого регулювання не можуть бути включені до грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія такі складові як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціальних питань та одноразова грошова допомога при звільненні.

Суд виходить з того, що виключно у компетенції Верховної Ради України знаходиться повноваження змінювати таке регулювання пенсійних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачами у цій справі, шляхом прийняття нового закону або внесення змін до чинних.

Така позиція ґрунтується на положеннях до статті 6, 75 та 85 Основного Закону України, які імперативно встановлюють, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України; прийняття законів належить до виключних повноважень Верховної Ради України.

З приводу вимог про видачу довідки із включенням індексації, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Статтею 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція застосована у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/9659/16-а та від 30 вересня 2019 року у справі №751/4349/16-а.

Отже, позовні вимоги у частині зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату скласти довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку раніше призначеної пенсії із зазначенням сум індексації грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби підлягають задоволенню.

При цьому вимоги про зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату надіслати таку довідку до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області задоволенню не підлягають, оскільки такий обов`язок на військкомат покладено лише у випадку здійснення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, як це визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45. За відсутності вказаних обставин довідка видається позивачу на його звернення.

Щодо частини вимог, заявлених до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, як вже було зазначено вище, колегія суддів вважає їх передчасними, оскільки перерахунок пенсії може бути здійснений лише після надходження довідки, видача якої з урахуванням певних складових є предметом спору у цій справі.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 24 квітня 2019 року у справі №644/4132/16-а та від 23 червня 2020 року у справі №646/5771/16-а.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти і видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачЯ.О. Берназюк

Судді:І.В. Желєзний

О.П. Стародуб