ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 820/5042/18

адміністративне провадження № К/9901/66340/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських рахунках, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 (суддя - Панов М.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 (головуючий суддя - Старосуд М.І., судді: Бегунц А.О., Яковенко М.М.) у справі №820/5042/18.

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських рахунках, які обслуговують фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування своїх доводів Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області зазначає, що судами невірно застосовано приписи статті 94, підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Зокрема, вказує, що в даному випадку позивач звернувся до суду не за спеціальною процедурою, а за правилами загального позовного провадження щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, тому за судовим рішенням поновлюється дія застосованого арешту майна. Право на звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах передбачене підпунктом 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Головним управлінням ДФС у Харківській області з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, 11.06.2018 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 місце здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 для проведення фактичної перевірки.

Представником ФОП ОСОБА_1 Лещенко О.О., який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 02.01.2018, було отримано під розпис копії наказу від 07.06.18 №4090, та пред`явлено направлення на перевірку від 07.06.2018 №5306, №5307, №5374, №5375. Однак, представником ФОП ОСОБА_1 Лещенко О.О. було відмовлено в допуску до перевірки. Представником ФОП ОСОБА_1 надано письмове пояснення щодо причин недопуску до фактичної перевірки.

За місцем проведення перевірки, а саме: АДРЕСА_1 складено акт від 11.06.2018 №4354/20-40-14-10/ НОМЕР_1 , що засвідчує факт відмови представника ФОП ОСОБА_1 Лещенко О.О. , діючого на підставі договору про надання правової допомоги від 02.01.2018, у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Також Головним управлінням ДФС у Харківській області з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, 11.06.2018 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , місце здійснення господарської діяльності ФО-П ОСОБА_1 для проведення фактичної перевірки.

Представником ФОП ОСОБА_1 Лещенко О.О., який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 02.01.2018, було отримано під розпис копії наказу від 07.06.18 №4090, та пред`явлені направлення на перевірку від 07.06.2018 №5374, №5375, №5307, №5306. Однак, представником ФОП ОСОБА_1 Лещенко О.О. було відмовлено в допуску до перевірки. Представником ФОП ОСОБА_1 Лещенко О.О. надано письмове пояснення щодо причин не допуску до фактичної перевірки.

За місцем проведення перевірки, а саме: АДРЕСА_2 складено акт від 11.06.2018 №4354/20-40-14-10/ НОМЕР_1 , що засвідчує факт відмови представника ФОП ОСОБА_1 Лещенко О.О. , діючого на підставі договору про надання правової допомоги від 02.01.2018, у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

На підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області 22.06.2018 о 12:30 год. за вих. №6460/ФОП/20-40-14-10-19 та вих. №6457/ФОП/20-40-14-10-19 прийняті Рішення про застосування адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у зв`язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

За визначенням пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 цієї статті передбачені підстави для застосування адміністративного арешту майна, в тому числі, відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 цього пункту).

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 цієї ж статті керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

При цьому, відповідно до положень пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України обґрунтованість рішення про арешт майна має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У разі відсутності протягом строку, визначеного пунктом 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим згідно з підпунктом 94.19.1 пункту 94.19 цієї статті адміністративний арешт майна платника податків припиняється в силу закону.

Як встановлено судами, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулося до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна 22.06.2018 та ухвалою Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/4886/18 від 23.06.2018, провадження у справі за заявою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до ФОП ОСОБА_1 , про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій - закрито.

Відтак, оскільки з моменту застосування рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 22.06.2018 умовного адміністративного арешту майна відповідача минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, а тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові в частині позовних вимог про підтвердження обґрунтованості адміністративного майна є правильним.

Щодо позовних вимог про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які обслуговують відповідача, Верховний Суд виходить з наступного.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абзац другий підпункту 94.6.2 пункту 94.6 Податкового кодексу України).

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі № 820/1929/17, арешт на кошти платника податків може бути накладений за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

При цьому, положення статті 94 Податкового кодексу України не визначають послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Системне тлумачення норм цієї статті свідчить, що адміністративний арешт коштів платника податків не є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і не може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті, а її норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Відповідно до підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

При цьому, встановлюючи наявність у податкового органу повноважень на звернення до суду із позовом про застосування арешту на кошти відповідача у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено обставини недопуску працівників контролюючого органу до проведення перевірки.

ГУ ДФС у Харківській області посилається на те, що відповідач не допустила його посадових осіб до проведення документальної перевірки при наявності законних підстав для її проведення.

Верховний Суд зазначає, що для правильного вирішення справи по суті, судам попередніх інстанцій необхідно було встановити обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу застосування адміністративного арешту активів відповідача у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Однак, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин, на які посилається позивач як на підставу позову, тоді як ці обставини відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України є предметом доказування. Зупинення видаткових операцій на банківських рахунках платника податків як захід примусу можливе у разі, коли відмова платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не була обумовлена відсутністю законних підстав для її проведення та/або обставинами, передбаченими абзацом п`ятим пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Невстановлення обставин щодо підстав недопуску Податкового кодексу України посадових осіб позивача до проведення документальної перевірки унеможливлює зробити висновок щодо правильності вирішення спору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За приписами частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 344 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі №820/5042/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, відкритих в банківських рахунках, які обслуговують фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , та в цій частині справу передати на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

В решті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі №820/5042/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова