ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 820/585/17

касаційне провадження № К/9901/44875/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 (суддя Старосєльцева О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (головуючий суддя - Любчич Л.В., судді - Дюкарєва С.В., Спаскін О.А.) у справі за позовом Приватного підприємства «АЗЧ Постач» (далі - Підприємство) до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000273/2 від 28.12.2016 та №102000010/2017/000003/2 від 12.01.2017; скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00360 та №102110001/2017/00005.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що при розмитненні товарів відповідачу надані всі необхідні документи в підтвердження задекларованої ціни. Посилання на недоліки наданих до митного оформлення документів як таких, що, на думку відповідача, перешкоджають визначенню митної вартості товарів, є безпідставними та необґрунтованими. Наявність у звітах про оцінку майна інформації щодо ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України, не є обов`язковою, оскільки формування таких відомостей знаходиться поза межами професійної діяльності оцінювача та здійснюється кожним суб`єктом господарювання на власний розсуд. З приводу зауважень Митниці щодо дійсності калькуляцій на товар у періоді, що передував строкам його відвантаження, позивач зазначив, що калькуляції не містять періоду дії, а містять лише дані про дійсну ціну товарів, що були виготовлені у певний період. З приводу відсутності у прайс-листах інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється така цінова пропозиція, декларант зазначив, що чинне міжнародне законодавство не встановлює типової форми прайс-листа. Водночас, надані прайс-листи містили посилання на умови поставки товару, а викладена у них інформація відповідала іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції. Також, позивач вказав, що товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) згідно Інкотермс-2010, який не зобов`язує жодну із сторін здійснювати страхування товару, з урахуванням того, що Підприємство листами повідомило Митницю, що страхування товару не здійснювалося.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 05.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, позов задовольнив у повному обсязі: скасував рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000273/2 від 28.12.2016 та №102000010/2017/000003/2 від 12.01.2017; скасував картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00360 та №102110001/2017/00005.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, оскільки зазначені в оскаржуваних рішеннях зауваження до поданих декларантом до митного оформлення документів не є такими, що свідчать про наявність підстав для коригування заявленої митної вартості. При прийнятті спірних рішень відповідач не вказав, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що декларантом заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема, не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено, чому з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.09.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: саме звіти про оцінку майна та калькуляції собівартості визначають числові значення складових ціни товару, в тому числі і витрат на його транспортування. Водночас, надані позивачем до митного оформлення калькуляції та прайс-листи не містили інформації щодо періоду дії цін, тому не могли бути прийняті як додаткова цінова інформація щодо задекларованого рівня митної вартості товару. Скаржник зазначає, що відвантаження товару було здійснено після його виробництва, проте в калькуляцію не було включено інформацію про складські витрати на зберігання товару, а тому вона не є актуальною на день експорту товарів. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм Митного кодексу України.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Позивач зауважив, що умови поставки CFR згідно з Інкотермс-2010 не зобов`язують сторін здійснювати страхування товару, тому такі дії не вчинялись ні позивачем, ні його постачальником. Доводи скаржника про відсутність відомостей про вартість перевезення товару є безпідставним, оскільки відповідно до базису поставки та листів постачальника вартість морського перевезення була включена до ціни товару, вказаної в інвойсі, з огляду на що витрати на транспортування, навантаження/вивантаження не потребують додаткового підтвердження та коригування. Така ж інформація міститься і у наданих до митного оформлення калькуляціях, які містять чітке зазначення періоду виробництва товару та складені на підставі норм використання засобів виробництва та робочого час саме у цей період. Посилання Митниці на можливість впливу на ціну товару віддаленості у часі моментів складення калькуляції та поставки товару, на думку позивача, не мають під собою нормативного підґрунтя.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.11.2022 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 09.11.2022.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що між Підприємством (покупець) та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LТD (постачальник) був укладений контракт від 02.09.2016 № АВ2916, відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов`язання поставити покупцю товари в асортименті, а покупець зобов`язався оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.

Згідно статті 3 контракту № АВ2916 від 02.09.2016 поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.

Партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту № АВ2916 від 02.09.2016, та за митним оформленням (випуском) якої декларант Підприємства (ПП «Національні традиції) звернувся до Митниці (договір №20/10-14/03 від 20.10.2014), поставлялася на умовах, визначених інвойсами №BTCN2016568 від 12.10.2016 (далі - інвойс 1), №ВТСN2016650 від 01.12.2016 (далі - інвойс 2), відповідно до яких товар поставляється за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010». Тобто, CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD взяло на себе зобов`язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсі 1 та пакувальному листі до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці, складається з велосипедних запчастин: вилка, корзина, тормозні колодки, крила та інших товарів встановленої кількості та загальною вартістю 22619,00 доларів США.

Товар, визначений інвойсом 1, було передано перевізнику - ТОВ «Алідарт» (договір №1504200-К від 15.04.2016), що підтверджується коносаментом, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером СМАU 4286793, як і вказано в інвойсі 1 та пакувальному листі до нього.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №0000002016568 від 11.10.2016, яка визначає, що на виконання контракту контейнером СМАU 4286793 буде здійснено поставку товару, а саме: велосипедних запчастин: вилка, корзина, тормозні колодки, крила та інших товарів встановленої кількості та загальною вартістю 22619,00 доларів США.

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсі 2 та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з світильників та частин світильників загальною вартістю 11845,35 доларів США.

Товар, визначений інвойсом 2, було передано перевізнику ТОВ «Алідарт» (договір №1504200-К від 15.04.2016), що підтверджується коносаментом, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером №ВТСN2016650, як і вказано в інвойсі 2 та пакувальному листі до нього.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №0000002016650 від 30.11.2016, яка визначає, що на виконання контракту контейнером ВТСN2016650 буде здійснено поставку товару, а саме: світильники та частини світильників встановленої кількості та загальною вартістю 11845,35 доларів США.

До порту призначення товари, які поставлено за контрактом №АВ2916 від 02.09.2016, прибули у січні 2017 року.

Вказані товари у порту призначення було отримано ТОВ «Алідарт», яке відповідно до умов Договору №1504200-К від 15.04.2016, надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано товари перевізникам для доправлення їх до Митниці для митного оформлення (випуску) товарів.

Оскільки умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов`язку страхування товару, CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT СО., LTD як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленнями CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT СО., LTD, якими Підприємство було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом, відповідно до якого відбувалася поставка товару, страхування вантажу не здійснювалося.

Митну вартість товару Підприємством було визначено за основним методом, тобто за ціною контракту.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту від 02.09.2016 декларантом були подані копії наступних документів: контракт №АВ2916 від 02.09.2016; інвойси; пакувальні листи до інвойсів; видаткові накладні; відвантажувальні специфікації.

Крім того, Підприємством до Митниці для митного оформлення було подано копії додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема: міжнародні товарно-транспортні накладні; коносаменти; калькуляції; звіти про оцінку майна; листи від CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT СО., LTD; листи від Підприємства та прайс-листи.

Після розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов контракту, Митницею ДФС були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000273/2 від 28.12.2016 та №102000010/2017/000003/2 від 12.01.2017, якими збільшено суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів, на 194651,77 грн. та 74825,08 грн. відповідно.

Оспорювані рішеннях про коригування митної вартості вмотивовані недостатністю наданих декларантом документів для підтвердження числових значень митної вартості здійснений, а саме: звіти про оцінку майна подані не у повному обсязі та не дають можливість перевірити ціноутворення; калькуляція собівартості не дійсна на час відвантаження товару та надана не виробником товару, а постачальником; прайс-листи не містять інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція; не виконано вимоги частини другої статті 53 МК України в частині надання документів, що містять відомості про вартість перевезення та страхування товарів.

За результатами розгляду митних декларацій, поданих Підприємством, та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами контракту від 02.09.2016, Митницею ДФС були прийняті також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2016/00360 та №102110001/2017/00005.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга статті 53 МК України передбачає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Частиною 1 статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

З аналізу наведених норм права слідує, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, витребувати митниця має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до інвойсів, згідно з якими відбулася поставка товару, товари поставлялися за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджена листами постачальника, в яких чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляції, надані постачальником.

Оскільки умови поставки за базисом СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов`язку страхування товару, CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленнями CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD, якими Підприємство було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсами, страхування вантажу не здійснювалося.

З огляду на наведене суди попередніх інстанцій визнали доводи Митниці про те, що подані до митного оформлення документи не містять інформацію щодо усіх складових митної вартості на умовах поставки CFR, зокрема, витрати на транспортування та страхування, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та спростованими наявними у справі доказами.

Також, суди попередніх інстанцій вказали, що з аналізу положень частини першої статті 3, частини першої статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», частини першої статті 189, частини другої статті 190 Господарського кодексу України випливає, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, в зв`язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб`єктом господарювання на власний розсуд.

Крім того, суди попередніх інстанцій відхилили як безпідставні доводи Митниці про те, що калькуляції на товар дійсні на період, що передує строкам відвантаження товару, оскільки саме після виготовлення товару постачальник мав можливість направити позивачу інвойс, в якому визначає ціну на партію товару, який підлягає поставці на виконання умов Контракту, та калькуляцію, яка визначає складові вартості вказаного товару. Суди зазначали, що калькуляція містить розшифровку витрат, пов`язаних зі збутом товарів постачальника, зокрема, до вказаних витрат включаються адміністративні витрати, в тому числі і витрати на зберігання товарів до моменту їх реалізації контрагенту. Зауважено, що калькуляції не містять періоду дії, в них лише зазначається, що вказана ціна є дійсною для товарів, які було виготовлено у певний зазначений період.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність посилань Митниці на те, що прайс-листи не містять інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція, оскільки законодавство не містить вимог, яким повинні відповідати зміст, форма прайс-листа, зазначення в ньому певної інформації, зокрема і щодо країн, на які він поширюється та часу, протягом якого діє відповідна ціна. Суди зауважили, що надані до митного оформлення прайс-листи містили посилання на умови поставки товару - CFR (Одеса); інформація, що у них містилась, відповідала іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції. Вказані обставини свідчать, що цінова пропозиція поширювалась саме на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність Підприємство, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару.

Застосовуючи вказані правові норми, та даючи оцінку наданим позивачем у процесі митного оформлення документам: контракту, інвойсам та пакувальним листам до них, видатковим накладним, відвантажувальним специфікаціям, коносаментам, калькуляціям, звітам про оцінку майна, листам від CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD, листам від Підприємства, прайс-листам суди зробили обґрунтований висновок про недоведеність митним органом наявності у нього обґрунтованого сумніву у заниженні заявленої позивачем митної вартості при розмитненні товарів, а отже і підстав коригування митної вартості товару за резервним методом. Судовим розглядом також не встановлено підстав для застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості.

Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 та ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова