ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2021 року
м. Київ
справа №820/6378/16
провадження №К/9901/45241/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Старосуда М.І., Лях О.П., Яковенка М.М. від 12 квітня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» звернулось до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, у якому просило:
зобов`язати управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради виплатити на користь ПАТ «Укрпошта» в особі Харківської дирекції ПАТ «Укрпошта» компенсацію за нарахований та виплачений середній заробіток працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, за червеньгрудень 2015 року у загальній сумі 35 123,56 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у задоволенні позовних вимог Українському державному підприємству поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із того, що Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» мало можливість надати звіти за червеньлистопад 2015 в термін до 15 грудня 2015 року, однак позивач цим правом не скористався і надав їх лише в січні 2016 року.
Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, не наділене повноваженнями головного розпорядника бюджетних коштів щодо компенсації витрат на виплату середнього заробітку мобілізованим працівникам Харківській дирекції УДППЗ «Укрпошта», тому було позбавлене можливості здійснити перерахування коштів за період з червня 2015 по грудень 2015 року в сумі 35123,56 грн.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» було задоволено.
Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради виплатити на користь ПАТ «Укрпошта» в особі Харківської дирекції ПАТ «Укрпошта» компенсацію за нарахований та виплачений середній заробіток працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, за червень - грудень 2015 року у загальній сумі 35123,56 грн.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що посилання відповідача на те, що у Законі України «Про державний бюджет на 2016 рік» відсутня стаття витрат на компенсацію підприємства, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, є безпідставними, оскільки позивачем до відповідача подано звіти саме щодо компенсації середнього заробітку за 2015 рік і відсутність коштів державного бюджету не може бути підставою для позбавлення підприємства, установи, організації встановленого законом права на отримання компенсації у зв`язку з виплатою середнього заробітку працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, адже приймаючи відповідний закон, Держава взяла не себе позитивні зобов`язання в цій частині, які мають бути виконані.
6. Висновок суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для виплати вказаної компенсації, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, частини третю та четверту статті 119 Кодексу законів про працю України з 01 січня 2016 року викладено у новій редакції, згідно з якою середній заробіток, що зберігається за працівниками відплачується безпосередньо роботодавцем, суд апеляційної інстанції визнав помилковими у зв`язку із тим, що фактичні витрати на виплату середнього заробітку зазначеним працівникам були здійсненні у червнігрудні 2015 року, тобто у період чинності норми закону, якою встановлювався обов`язок відшкодування вказаних витрат саме за рахунок бюджетних коштів.
7. Стосовно спростування висновку суду першої інстанції про недотримання позивачем строків подачі звітів, визначених Порядком № 105, апеляційний суд зазначив, що вказаним Порядком, та іншими нормативними актами, які регулюють спірні правовідносини, несвоєчасність подачі звітності не визначено як підставу до невиплати компенсації. Окрім того, суд зазначив, що з листа відповідача від 06 вересня 2016 року № 10-91/8301/08-16 убачається, що позивач подав звіти в установлені терміни 14 січня 2016 року і така звітність позивача була прийнята відповідачем без заперечень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради звернулось із касаційною скаргою, у якій просять скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами попередніх інстанцій установлено, що Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» листами від 12 січня 2016 року № 02-08 та № 02-09 звернулося до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради з проханням забезпечити виконання гарантованих державою виплат середнього заробітку працівникам за період призову на військову службу, надавши звіти про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за червеньгрудень 2015 року та додаткові звіти про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівнику ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за липеньлистопад 2015 року на загальну суму 35123,56 грн.
10. 12 серпня 2016 року у зв`язку із неотриманням грошових коштів позивач звернувся до правонаступника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради із листом № 19/62 з проханням компенсувати фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за червеньгрудень 2015 року.
11. Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради листом від 06 вересня 2016 року № 10-91/8301/08-16 повідомило позивача, що звіт за червеньгрудень 2015 року щодо компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників на загальну суму 35 123,56 грн Харківською дирекцію Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» було надано до Управління в установлені терміни 14 січня 2016 року. З метою відшкодування підприємствам, організаціям та установам району витрат на виплату компенсації середнього заробітку 18 січня 2016 року Управлінням було подано зведені звіти по Ленінському району м. Харкова за 2014 2015 роки, в тому числі і по Харківській дирекції УДППЗ «Укрпошта» на суму 35 123,56 грн, до Управління праці та зайнятості Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації згідно супровідного листа від 18 січня 2016 року № 10-91/302/02-16 року. Однак, станом на 31 серпня 2016 року Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» не передбачено видатків за бюджетною програмою на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. З вказаного листа також слідує, що при надходженні відповідного фінансування Управлінням своєчасно будуть спрямовані бюджетні кошти на поточні рахунки підприємств для здійснення компенсації понесених витрат на виплату середнього заробітку за 2014 2015 роки згідно отриманих звітів.
12. Уважаючи, що управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради протиправно не здійснено виплату компенсацію за нарахований та виплачений середній заробіток працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, за червень грудень 2015 року у загальній сумі 35 123,56 грн, ПАТ «Укрпошта» в особі Харківської дирекції ПАТ «Укрпошта» звернулось до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до пункту 4 Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період для отримання компенсації з бюджету середнього заробітку позивач був зобов`язаний подавати щомісяця до 15 числа Управлінню звіти про свої витрати на виплату компенсації з державного бюджету, а Управління так само зобов`язане подавати зведені звіти по всім суб`єктам господарювання району до Департаменту соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації.
14. До повноважень Управління віднесено виконання двох функцій:
прийом звітів від підприємств, установ, організацій та подання зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації;
перерахунок коштів, отриманих від Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, на рахунки підприємств, установ та організацій.
15. Звіти за червеньгрудень 2015 року на загальну суму 35 123,56 грн були надані позивачем до управління лише 14 січня 2016 року, тобто в той час, коли компенсація з державного бюджету за заявкою сформованою Управлінням у грудні 2015 року (як того вимагав Порядок), уже була перерахована Управлінню в повному обсязі і в повному обсязі була перерахована на рахунки суб`єктів господарювання району, в тому числі і позивачу, але тільки в межах звітів, що були подані позивачем у встановлені Порядком строки, тобто до 15 грудня 2015 року).
16. Позивач мав можливість надати звіти за червеньлистопад 2015 року у встановлений термін до 15 грудня 2015 року, але цим правом не скористався, з незалежних від Управління причин.
17. Управління прийняло звіти позивача, які були подані з порушеним строком, надало їх до Департаменту соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, з огляду на особливу важливість питання щодо компенсування суб`єктам господарювання понесених ними витрат, з метою недопущення соціальної напруги в суспільстві, Управління неодноразово зверталося до вищих органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно порушення питання про внесення змін до Державного бюджету України на 2016 рік щодо фінансування компенсації середнього заробітку за 2014 2015 роки.
18. Позивач має право на відшкодування середнього заробітку по грудень 2015 року включно, але це питання могло бути вирішено тільки шляхом закладення в Державному бюджеті України на 2016 року видатків відповідного цільового призначення. Але, Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», частини третю та четверту статті 119 Кодексу законів про працю України було викладено в новій редакції, ці зміни набули чинності з 01 січня 2016 року і цією статтею вже не передбачалася компенсація середнього заростку суб`єктам господарювання. Кошти в Державному бюджеті України на 2016 рік на ці цілі не були передбачені, в тому числі і на компенсацію середнього заробітку суб`єктам господарської діяльності за 2014 2015 роки.
19. Управління не наділене правом законодавчої ініціативи і не має права на звернення до законодавчих органів з цього питання, а тому не може нести відповідальність за відсутність видатків в Державному бюджеті України на будь-які цілі, в тому числі і на відшкодування середнього заробітку суб`єктам господарювання.
20. Відзиву на касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року Українським державним підприємством поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Відповідно до частин першої, другої статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України «Про освіту».
22. За змістом статті 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За працівниками, які були призвані під час мобілізації на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв`язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Гарантії, визначені у частинах третій та четвертій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров`я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
23. Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію частини третьої статті 119 КЗпП України поширено на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію» (далі Указ № 303).
24. Механізм виплати компенсації за 2014 2015 роки підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам підприємцям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв`язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі працівники), за рахунок і в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті за програмою «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за 2014 2015 роки» урегулюваний Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 (далі Порядок № 105).
25. Пунктом 2 Порядку № 105 визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
26. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі структурні підрозділи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім міст Києва та Севастополя) рад (далі органи соціального захисту населення).
27. Згідно із пунктом 4 Порядку № 105 Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.
Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
28. Зміст наведених норм права дає підстави вважати, що за громадянами України, які починаючи з 18 березня 2014 року, були призвані на військову службу на підставі Указу № 303, зберігається середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову, суми виплати якого компенсується роботодавцю із бюджету відповідно до вимог Порядку № 105 у межах наявних ресурсів на зазначені цілі.
29. Судом установлено, що позивачем подано відповідачу звіти про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам за період призову на військову службу.
30. При цьому, посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги, що ним не проводилась компенсація у зв`язку із відсутністю бюджетних асигнувань, є безпідставним, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань (пункт 26 рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).
31. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
32. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16 серпня 2013 року у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява № 20390/07).
33. Обраний у цьому випадку судами спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача виплатити позивачу суму компенсації у заявленому ним розмірі відповідає вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.
34. Таким чином, ураховуючи, що за підприємствами, установами та організаціями, працівники яких призвані на військову службу, було закріплене право на відшкодування виплаченого середнього заробітку таким працівникам за рахунок коштів державного бюджету, відсутність відповідних бюджетних асигнувань не позбавляє наявного у позивача права на відшкодування понесених витрат.
35. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 13 червня 2019 року у справі № 810/1799/16, від 23 грудня 2019 року у справі № 464/7670/16-а та від 19 лютого 2020 року у справі № 810/3749/15.
36. Отже, за наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
37. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний