ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року

м. Київ

справа № 820/6511/17

адміністративне провадження № К/9901/51806/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/6511/17

за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» до Державної служби геології та надр України про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (головуючий-суддя Спірідонов М.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (головуючий-суддя Бондар В.О., судді: Гуцал М.І., Донець Л.О.),

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод» (далі - ПрАТ «Харківський коксовий завод»; Товариство; позивач) звернулось до суду з позовом про визнання незаконним наказу Держаної служби геології та надр України від 16 листопада 2016 року № 429 про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами № 5696 від 28 грудня 2012 року і № 4523 від 30 листопада 2007 року, та зобов`язання Державної служби геології та надр України продовжити дію вказаних спецдозволів на той самий час, на який їх було незаконно зупинено.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, позов задоволено частково.

Зобов`язано Державну службу геології та надр України продовжити дію спецдозволів № 5696 від 28.12.2012 року та № 4523 від 30.11.2007 року з часу їх зупинення, визначеного наказом № 429 від 16.11.2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання Державної службу геології та надр України продовжити дію спецдозволів від 30 листопада 2007 року № 4523 та від 28 грудня 2012 року № 5696 з часу їх зупинення, визначеного наказом 16 листопада 2016 року № 429 підлягає задоволенню, оскільки припис від 06 жовтня 2016 року № 60/03-09, на підставі якого було зупинено дію вказаний спецдозволів скасовано постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (справа № 820/7156/16), отже з урахуванням положень ч.1 ст. 72 КАС України, визначені законодавством України підстави для їх зупинення фактично втратили свою дію з часу їх виникнення. Також зазначив, що згідно з наказом Держгеонадра від 29 грудня 2017 року № 577 дія спецдозволів була поновлена лише з 29 грудня 2017 року, а не з дати зупинення, визначеної в наказі від 16 листопада 2016 року № 429, що вважав порушенням відповідачем положень чинного законодавств України.

Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій та вважаючи їх такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, Державна служба геології та надр України подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2018 року відкрито провадження у справі.

У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ Харківський коксовий завод» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Суд, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 11 Кодексу України про надра, державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовувалась і координувалась Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечував реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) відповідності до п.1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України № 391/2011 від 06 квітня 2011 року.

Згідно з п.3 вказаного Положення основними завданнями Держгеонадра України є внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра).

Відповідно до ч.1 ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Надра надаються у користування зокрема для видобування корисних копалин (ст. 14 цього Кодексу).

Згідно з ч. 8 ст. 16 Кодексу України про надра, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Статтею 25 Кодексу України про надра установлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог ст. 56 (щодо основних вимог в галузі охорони надр) та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (надалі - Порядок №615), який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Згідно з пп. 4 п. 22 Порядку №615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби зокрема у разі наявності заборгованості з плати за користування надрами.

Відповідно до абз. 11 - 14 п. 22 Порядку №615 після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії. Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв`язку із зупиненням дії дозволу.

Пунктом 25 Порядку №615 передбачено, що про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ.

Судами встановлено, що ПрАТ «Харківський коксовий завод» отримав від Державної служби геології та надр України спеціальний дозвіл від 28 грудня 2012 року № 5696 на користування надрами з метою видобування технічних підземних вод для виробничих потреб, що розташоване в південно-західній частині м. Харкова, назва родовища - Новожанівське - 2 (свердловини № № 1, 3,4) строком на 20 років.

Угодою від 29 грудня 2016 року №5696, укладеною між ПрАТ «Харківський коксовий завод» та Державною службою геології та надр України, встановлені умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

Також встановлено, що позивач отримав від Державної служби геології та надр України спеціальний дозвіл від 30 листопада 2007 року № 4523 на користування надрами з метою видобування питних підземних вод для централізованого та нецентралізованого водопостачання, технічних цілей, що розташоване в південно-західній частині м. Харкова, назва родовища - Новожанівське (свердловина № 6-біс) строком на 20 років.

Угодою від 13 грудня 2013 року № 4523, укладеною між сторонами, встановлені умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області у термін з 12 по 30 вересня 2016 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Харківський коксовий завод», за результатами якої 06 жовтня 2016 року складено акт № 522/01-04/03-09 та припис № 60/03-09 про усунення порушень.

На підставі пунктів припису від 06 жовтня 2016 року № 60/03-09 Держекоінспекцією було направлено два подання від 18 жовтня 2016 року № 4710/01-24/02-16, № 4711/01-24/02-16 до Державної служби геології та надр України про зупинення дії спецдозволів на користування надрами до моменту усунення ПрАТ «Харківський коксовий завод» порушень викладених в приписі ДЕІ № 60/03-09 від 06 жовтня 2016 року.

Наказом Державної служби геології та надр України від 16 листопада 2016 року № 429 було зупинено дію спеціальних дозволів від 30 листопада 2007 року № 4523 та від 28 грудня 2012 року № 5696 на користування надрами ПрАТ «Харківський коксовий завод» та надано строк на усунення порушень.

18 січня 2017 року позивачем на адресу Держгеонадра було надіслано лист № 83 про відтермінування наказу від 16 листопада 2016 року № 429, у зв`язку з чим наказом від 07 лютого 2017 року № 65 відтерміновано дати зупинення дії спеціальних дозволів, а саме з 01 квітня 2017 року.

Також судами встановлено, що позивачем було оскаржено до суду результати проведеної Держекоінспекцією перевірки, за результатами якої складено акт №522/01-04/03-09, а також скасувати припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 06 жовтня 2016 року № 60/03-09.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено (справа№ 820/7156/16).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року постанову суду першої інстанції у вказаній справі скасовано в частині відмови у задоволенні позову про скасування припису та прийнято нову постанову, якою скасовано припис від 06 жовтня 2016 року № 60/03-09 у зв`язку з безпідставністю виявлених Держекоінспекцією у Харківській області порушень. В іншій частині постанову Харківського окружного залишено без змін.

У ході розгляду касаційної скарги встановлено, що постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 в частині скасування припису Державної екологічної інспекції у Харківській області № 60/03-09 від 06 жовтня 2016 року. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо скасування п. п. 9, 10 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області № 60/03-09 від 06 жовтня 2016 року.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою скасовано п. 9, п. 10 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області № 60/03-09 від 06 жовтня 2016 року. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у справі № 820/7156/16 залишено без змін.

Предметом спору є правомірність наказу Держаної служби геології та надр України від 16 листопада 2016 року № 429 про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами № 5696 від 28 грудня 2012 року і № 4523 від 30 листопада 2007 року.

Встановивши на час розгляду справи факт відсутності відображених у приписі від 06 жовтня 2016 року № 60/03-09 порушень з боку ПрАТ «Харківський коксовий завод», суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про безпідставність винесення Держаною службою геології та надр України наказу від 16 листопада 2016 року № 429 про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами № 5696 від 28 грудня 2012 року і № 4523 від 30 листопада 2007 року. Крім того, врахувавши, що наказом Держгеонадра від 29 грудня 2017 року № 577 дія спецдозволів була поновлена лише з 29 грудня 2017 року, суди обґрунтовано зобов`язали відповідача продовжити дію вказаних спецдозволів з часу їх зупинення, визначеного наказом від 16 листопада 2016 року № 429.

Виходячи з вимог статті 341 КАС України, якою передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Верховний Суд зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

За змістом статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 139 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук А.Ю. Бучик