ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 820/6963/16

касаційне провадження № К/9901/39890/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 (головуючий суддя - Зінченко А.В., судді - Спірідонов М.О., Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (головуючий суддя - Бенедик А.П., судді - Донець Л.О., Мельнікова Л.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» (далі - Товариство) до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до ДФС України, у якому з урахуванням уточнень просило: визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року у розмірі 2298951,00 грн. на підставі поданого Товариством 31.10.2016 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року; зобов`язати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми податку на додану вартість, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року у розмірі 2298951,00 грн. на підставі поданого Товариством 31.10.2016 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що Товариство обчислює податок на додану вартість по касовому методу згідно з пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України. Згідно Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21) , у додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість була добавлена Таблиця 3 «Розшифровка сум податку на додану вартість, включена до складу податкового кредиту за звітні (податкові) періоди липень - грудень 2015 року / ІІІ-ІV квартали 2015 року, на підставі податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року у зв`язку із застосуванням касового методу податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу». Оскільки Товариство при поданні декларації з податку на додану вартість не заповнило таблицю 3 додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року згідно пунктів 9, 15 розділу ІІІ Порядку № 21, то при виявленні цього факту відповідно до розділу ІV Порядку № 21 Товариство 31.10.2016 подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючий додаток 5 за січень 2016 року. В уточнюючому додатку 5 за січень 2016 року була заповнена таблиця 3 на суму податку на додану вартість 2298951,00 грн. Разом з тим, показники цієї звітності не відобразились автоматично в розрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних для системи електронного адміністрування податку на додану вартість станом на 01.11.2016. ДФС України згідно положень статей 50 та 2001 Податкового кодексу України та Порядку № 21 повинна була внести зміни до даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість згідно поданого 31.10.2016 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року та збільшити на 2298951,00 грн. суму податку, на яку можливо зареєструвати податкові накладні, але ці дії здійснені не були, що є грубим порушенням законних прав та інтересів Товариства. Позивач звернувся до ДФС України зі скаргами (№ 609 від 10.11.2016 та № 109 від 17.11.2016), на які 15.12.2016 отримав відповідь від 12.12.2016 від ГУ ДФС у Харківській області за дорученням ДФС України з відмовою внести зміни до даних системи електронного адміністрування, тому, що таблиця 3 додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість подається одноразово згідно з Порядком № 21 та тому, що внесення змін до системи електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється автоматично на рівні ДФС.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 17.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позов задовольнив: визнав протиправною бездіяльність ДФС України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року у розмірі 2298951,00 грн. на підставі поданого Товариством 31.10.2016 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року; зобов`язав ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми податку на додану вартість, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року у розмірі 2298951,00 грн. на підставі поданого Товариством 31.10.2016 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що бездіяльність ДФС України щодо не виконання покладених на неї функцій як адміністратора системи електронного адміністрування податку на додану вартість щодо не збільшення значення суми податку, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість, включеного до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року у розмірі 2298951,00 грн. на підставі поданого Товариством 31.10.2016 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року, яка призвела до порушення законних прав та інтересів платника податків, з огляду на що наявні правові підстави для зобов`язання ДФС України вчинити дії, які призведуть до відновлення порушених прав Товариства.

ДФС України оскаржила рішення судів першої та апеляційної до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.10.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: одноразово за даними таблиці 3 платникам у лютому 2016 року після подання податкової декларації за січень 2016 року збільшують реєстраційну суму податку, зазначеного в податкових накладних, складених до 01.07.2015, які були включені до складу податкового кредиту у зв`язку із застосуванням касового методу податкового обліку до набрання чинності Порядком № 21; в обрахунку реєстраційної суми для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України, не беруть участь суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01.07.2015, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 01.07.2015, у складі уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за звітні періоди з січня 2016 року; внесення змін до даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість згідно Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (зі змінами та доповненнями) здійснюються автоматично.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.12.2021 прийняв касаційну скаргу ДФС України до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.12.2021.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство обчислює податок на додану вартість по касовому методу згідно з пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України.

19.02.2016 Товариство подано до контролюючого органу засобами електронного зв`язку податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період січень 2016 року, а також розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вказаний звітній період. Вказаний пакет документів був прийнятий контролюючим органом, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2.

В подальшому, 31.10.2016 Товариство подало до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період січень 2016 року та розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вказаний звітній період. Вказаний пакет документів був прийнятий контролюючим органом, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2.

Разом з цим, подання цієї звітності не відобразилось автоматично в розрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних для системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

У зв`язку з викладеним, Товариство звернулось до ДФС України зі скаргами 609 від 10.11.2016 та № 109 від 17.11.2016.

Листом № 6865/10/20-40-12-01-10 від 12.12.2016 ГУ ДФС у Харківській області на виконання листів ДФС України від 30.11.2016 та від 06.12.2016, повідомило Товариство, що платники податків, що застосовують касовий метод податкового обліку, у таблиці 3 додатка 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ мають право одноразово відобразити суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01.07.2015, які були включені до складу податкового кредиту до набрання чинності Порядком № 21 у зв`язку із застосуванням такого методу податкового обліку. Також, у вказаному листі контролюючого органу було зазначено, що внесення змін до даних системи електронного адміністрування ПДВ, згідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (зі змінами і доповненнями), здійснюються автоматично на рівні ДФС.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 2001.1 пункту 2001 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 був затверджений Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р.) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі (пункт 1 Порядку № 569).

Відповідно до положень пункту 9 Порядку № 569 Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (Е Накл), обчислену за такою формулою: Е Накл = Е НаклОтр + Е Митн + Е ПопРах + Е Овердрафт - Е НаклВид - Е Відшкод - Е Перевищ, де: Е НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку; Е Митн - загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 липня 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 р.; Е ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка, в тому числі додаткових електронних рахунків. Під час обчислення показника Е ПопРах не застосовуються суми, зараховані на електронні рахунки платників з додаткових електронних рахунків. Для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, під час проведення розрахунку суми Е Накл застосовуються суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року. Такі суми податку застосовуються під час проведення розрахунку суми Е Накл на підставі податкової декларації з податку за звітний (податковий) період, в якому платник податку, що застосує касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 Кодексу) у зв`язку із застосуванням касового методу податкового обліку. Під час проведення розрахунку показника Е Накл також застосовуються суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., які у зв`язку із застосуванням касового методу податкового обліку включені до складу податкового кредиту за звітні (податкові) періоди до періоду, за який вперше подається податкова декларація з податку за формою, що передбачає відображення таких сум податку. Для їх врахування в обчисленні показника Е Накл платники податку одноразово відображають такі суми у податковій декларації з податку за перший звітний (податковий) період, за який вперше подається така декларація за зазначеною формою. Під час проведення розрахунку суми Е Накл також використовуються показники, визначені пунктом 10 цього Порядку.

За приписами пункту 2001.3 пункту 2001 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (Накл), обчислену за такою формулою: ЕНакл = Е НаклОтр + Е Митн + Е ПопРах + Е Овердрафт - Е НаклВид - Е Відшкод - Е Перевищ, де: Е НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; Е Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; Е ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200 1.2 цієї статті. Не враховуються в обрахунку показника Е ПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з: а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу); б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу; в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу. Під час обрахунку суми Накл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Згідно з пунктом 34 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, у обрахунку суми Накл беруть участь суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року. Такі суми податку беруть участь у обрахунку суми еНакл на підставі податкової декларації з податку за звітний період, у якому платник податку, що застосує касовий метод податкового обліку, відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу) у зв`язку із застосуванням касового методу податкового обліку.

Згідно з абзацом 1 пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 були затверджені форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок № 21 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать, зокрема: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками.

За приписами абзацу 1 пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання.

Згідно з підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Порядку № 21 додатком до декларації є, зокрема, розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5).

В свою чергу, пунктом 15 розділу ІІІ Порядку № 21 передбачено, що у графах 5 - 7 рядка «за податковими накладними, складеними до 01.07.2015» таблиці 2 (Д5) (додаток 5) платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, відображають обсяги та суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 01 липня 2015 року у зв`язку із застосуванням такого методу податкового обліку. У таблиці 3 (Д5) (додаток 5) платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, одноразово за звітний (податковий) період, за який декларація вперше заповнюється і подається за цим Порядком, відображають суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, які були включені до складу податкового кредиту до набрання чинності цим Порядком у зв`язку із застосуванням такого методу податкового обліку.

При цьому, пунктами 1-3 розділу ІV Порядку № 21 встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Враховуючи те, що поданий Товариством 31.10.2016 уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючий додаток 5 за січень 2016 року були прийняті ДФС України, про що свідчить квитанція № 2, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що ДФС України було протиправно не зараховано суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 01 липня 2015 року у зв`язку із застосуванням касового методу податкового обліку, у декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року, яка вперше заповнювалася і подавалася за Порядком № 21, у якій Товариством не було заповнено таблицю 3 (додатка 5), оскільки зазначений недолік був виявлений та самостійно виправлений Товариством шляхом подачі уточнюючого розрахунку з доданням відповідного додатка, що містить інформацію щодо уточнених показників.

Таким чином, доводи ДФС України, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень судів першої та апеляційної інстанції відсутні. При цьому, посилання скаржника на те, що внесення змін до даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість згідно Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (зі змінами та доповненнями) здійснюються автоматично, є безпідставними, оскільки з аналізу наведених вище правових норм, у тому числі й Порядку № 569, вбачається, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на центральному рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова