ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року

м. Київ

справа № 821/1066/16

адміністративне провадження № К/9901/13392/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби України

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року (Суддя: Хомякова В.В.),

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (Судді: Кравченко К.В., Лук`янчук О.В., Градовський Ю.М.),

у справі № 821/1066/16

за позовом ОСОБА_1

до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) в якому просив:

- визнати протиправними дії Херсонської митниці Державної фіскальної служби України щодо заборони позивачу здійснити переміщення легкового вантажопасажирського автомобіля марки «ТОYОТА НІ АСЕ», номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 (надалі - автомобіль) через адміністративний кордон України з тимчасово окупованої території України АР Крим для подальшої реєстрації автомобіля з метою отримання державного номерного знаку України.

- зобов`язати Херсонську митницю Державної фіскальної служби України дозволити (не чинити перешкод) переміщення легкового вантажопасажирського автомобіля марки «ТОYОТА НІ АСЕ», номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 через адміністративний кордон України з тимчасово окупованої території України АР Крим для подальшої реєстрації автомобіля з метою отримання державного номерного знаку України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вищенаведені судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Касаційну скаргу обґрунтував правомірністю дій митного органу щодо заборони переміщення через адміністративний кордон з АР Крим та митне оформлення транспортного засобу позивача, оскільки з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1035 «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію» заборонено на період тимчасової окупації поставки товарів (робіт, послуг) під всіма митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію за винятком особистих речей громадян, що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі, та соціально значущих продуктів харчування (за переліком згідно з додатком). Також скаржник посилався на те, що номерні знаки для разових поїздок у відповідності до п. 47 постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 «Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» видаються строком на 2 місяці, а цей термін позивачем прострочений. Вищенаведене свідчить про неможливість переміщення через адміністративний кордон з АР Крим та митне оформлення транспортного засобу позивача.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, та не є спірним між сторонами, 12 березня 2014 року позивачем придбаний у громадянина ОСОБА_2 на території України, у відповідності до вимог законодавства України автомобіль марки «ТОYОТА НІ АСЕ», 2000 року випуску, номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , що підтверджено довідкою-рахунком Серії ВІА №544445 від 12.03.14, видану ФОП ОСОБА_3 (арк. справи 7).

25.03.2014 року центром надання послуг пов`язаних з використанням транспортних засобів з обслуговування м. Южне та Комінтернівського району УДАІ ГУМВС України в Одеській області було знято з обліку ТЗ автомобіль марки «ТОYОТА НІ АСЕ», двигун № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , 2000 року виготовлення, синього кольору, видано транзитний номерний знак НОМЕР_1 , який дійсний 60 діб. Ця обставина підтверджується копією облікової картки № НОМЕР_4 від 25.03.2014 року, відповіддю регіонального сервісного центру в Одеській області від 15.07.2016 року №308, відповідні записи внесені до наявних автоматизованої бази даних АІС «Автомобіль» та Єдиного державного реєстру Державтоінспекції (арк. справи 8, 21).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час розгляду справи в суді першої інстанції, в судовому засіданні позивач пояснив, що після анексії АР Крим органи реєстрації транспортних засобів МВС України припинили діяльність в АР Крим, тривалий час поїздки на материкову частину України були небезпечні, в подальшому він пішов у рейс, тому не мав можливості зареєструвати автомобіль за місцем свого проживання (м. Севастополь АР Крим) через незалежні від нього обставини.

30.06.2016 року позивач на вищезазначеному автомобілі виїхав з м. Севастополь в м. Білгород-Дністровський Одеської області до своєї матері для реєстрації новонародженої дитини, але на пункті пропуску «Каланчак» Херсонської митниці ДФС позивачу повідомили, що автомобіль не буде пропущений через пункт пропуску (без обґрунтування причин).

18.07.2016 року позивач подав заяву до Митниці з проханням дозволити вивезти з тимчасової окупованої території України АР Крим автомобіль на материкову частину України для подальшої реєстрації та виключно для особистого користування.

21.07.2016 року за підписом першого заступника начальника Митниці позивачу надійшла відповідь, відповідно до якої позивача проінформували, що на даний час неможливо здійснити переміщення через адміністративний кордон з АР Крим та митне оформлення належного позивачу на праві власності автомобіля. Відмова обгрунтована тим, що питання, пов`язані з переміщенням товарів, особистих речей громадян, транспортних засобів комерційного призначення та транспортних засобів особистого користування через адміністративний кордон між материковою частиною України та тимчасово окупованою територією АР Крим регулюються Митним кодексом України, Законом України № 1207-VІІ від 12.08.14 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Законом України № 1636-VІІ від 12.08.2014 «Про створення вільної економічної зони "Крим", та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», Наказом Державної митної служби України №1118 від 17.11.2005 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» та іншими нормативно-правовими актами. Посилались на визначення транспортних засобів особистого та комерційного користування (ст. 60 МК України) та додатково повідомили, що у відповідності до п. 47 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 «Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» номерні знаки для разових поїздок видаються строком на 2 місяці.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності відповідачем правомірності своїх дій щодо заборони позивачу здійснити переміщення належного йому автомобіля через адміністративний кордон України з тимчасово окупованої території України АР Крим. Суди встановили, що обмежень у ввезенні автомобіля на материкову частину України з Автономної Республіки Крим не встановлено, а такі обмеження, введені Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12 серпня 2014 року №1636-VII застосовуються тільки для зареєстрованих на території вільної економічної зони "Крим" автотранспортних засобів, що використовуються у перевезеннях через адміністративний кордон вільної економічної зони "Крим" для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів; натомість спірний транспортний засіб на території Автономної Республіки Крим не зареєстрований.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 МК України визначено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України (стаття 10 МК України).

Згідно із частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

15 квітня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207-VII (далі - Закон №1207), яким визначено статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Так, відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

За змістом частини 1 статті 10 Закону №1207 громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в`їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в`їзду - виїзду за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону №1207, створює вільну економічну зону "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим"), та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами, є Закон №1636 від 12.08.2014 «Про створення вільної економічної зони "Крим".

Пунктами 1.1 та 1.2 статті 1 Закону №1636 встановлено, що ВЕЗ "Крим" запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Адміністративний кордон між територією ВЕЗ "Крим" та іншою територією України збігається із суходільним адміністративним кордоном між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю.

Згідно з пунктами 3.1 - 3.4 статті 3 Закону №1636 на території ВЕЗ "Крим" діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб. У межах ВЕЗ "Крим" створюється вільна митна зона, що за своїм функціональним типом є одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу згідно із статтею 430 МК України. Особливості правового режиму ВЕЗ "Крим" та вільної митної зони на її території визначаються цим Законом з урахуванням норм Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Митні формальності, пов`язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ "Крим", здійснюються у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених статтею 329 МК України.

Відповідно до пунктів 6.3 та 6.4 статті 6 Закону №1636 митні формальності, пов`язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ "Крим", здійснюються у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329 МК України, як при переміщенні через митну територію України. Товари, що були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України до набрання чинності Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", вважаються товарами українського походження, які вільно переміщуються на іншу територію України без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності до 1 січня 2015 року.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону №1636 передбачено, що на фізичних осіб, які перетинають адміністративний кордон ВЕЗ "Крим", поширюється дія розділу XII МК України з урахуванням положень статті 9 цього Закону щодо переміщення валютних цінностей.

В свою чергу, Розділом XII МК України врегульовано питання особливостей пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами.

За змістом частин 1 та 2 статті 365 (Розділ XII) МК України громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України. Громадянам, які в`їжджають на територію України або виїжджають з неї засобами автомобільного та залізничного транспорту, а також транспортними засобами особистого користування, дозволяється здійснювати декларування товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, не залишаючи цих транспортних засобів.

Наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» затверджено Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, згідно з пунктом 7 розділу 1 яких власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).

Пунктом 9 розділу 1 вказаних Правил визначено, що не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, зокрема, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним.

Проаналізувавши наведені положення законодавства та беручи до уваги, що між Автономною Республікою Крим та іншою територією України немає кордону України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у спірних правовідносинах не було встановлено обмежень у ввезенні власного автомобіля на материкову частину України з Автономної Республіки Крим.

Подібна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 807/149/17 (адміністративне провадження № К/9901/44431/18).

Отже суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що жодних законодавчо обґрунтованих посилань на наявність перешкод для перетину позивачем кордону для подальшої реєстрації в Україні позивачем легкового вантажопасажирського автомобіля відповідачем у відповіді від 21.07.2016 року № 3225/21-70-18-К-51 не наведено.

Крім цього суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли посилання відповідача на прострочення позивачем 2-х місячного строку, на який видаються номерні знаки для разових поїздок, оскільки така обставина не є підставою не пропускати даний автомобіль на материкову територію України, а притягнення до відповідальності за таке порушення є компетенцією органів Нацполіції України, але не митних органів.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій та повністю дублюють доводи апеляційної скарги, а відтак відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 821/1066/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: В.В. Хохуляк

В.П. Юрченко