ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року

Київ

справа №821/1931/17

адміністративне провадження №К/9901/63733/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року (судді: Кисильова О.Й., Варняк С.О., Хом`якова В.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року (судді: Шевчук О.А., Яковлєв О.В., Федусик А.Г.) у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівник" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної Казначейської служби України, Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Птахівник" (далі - позивач, СТОВ "Птахівник") звернулося до суду із позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач-1, Мінагрополітики), Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-2, Департамент), за участю третіх осіб - Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - третя особа), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України, що виразилась у непогашенні кредиторської заборгованості перед позивачем у розмірі 230771,00 грн за бюджетною програмою 2801180 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" за заходом - здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість у розмірі 230771,00 грн на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів відповідно до наказів Міністерства політики та продовольства України від 19 жовтня 2012 року № 632 та 30 листопада 2012 року № 745, шляхом списання з наявних програм Міністерства політики та продовольства України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Птахівник" є сільськогосподарським підприємством, суб`єктом агропромислового комплексу у зв`язку із чим воно має право на отримання бюджетних коштів для компенсації за кредитами та лізинговими платежами, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року №794. Відповідно до Розподілу коштів за бюджетною програмою 2801180 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" для надання державної підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу - СТОВ "Птахівник" через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, підлягає компенсації 230 771,00 грн. На час звернення до суду з позовом, кредиторська заборгованість перед позивачем не погашена. Позивач вважає протиправною таку бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України, оскільки недостатність фінансування не може бути підставою для відмови у реалізація права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо не спрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості перед СТОВ "Птахівник" у розмірі 230771,00 грн за бюджетною програмою 2801180 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" за заходом "здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів". Стягнуто з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівник", код ЄДРПОУ 05445758 компенсацію за бюджетною програмою 2801180 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" у розмірі 230771,00 грн, шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівник" судовий збір в сумі 3461,57 грн, шляхом безспірного списання.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що реалізація СТОВ "Птахівник" права на отримання бюджетних коштів по спеціальному фонду державного бюджету, які мають постійне бюджетне призначення не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Мінагрополітики, як відповідальний виконавець бюджетної програми, не вжито необхідних заходів щодо виконання обов`язків, передбачених Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року № 794 (у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі Порядок № 794) та Бюджетним кодексом України, та не забезпечено фактичне виконання бюджетної програми 2801180 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" по відношенню до позивача.

Оскільки Мінагрополітики не виконало покладений на нього обов`язок за бюджетною програмою 2801180 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" (проявило бездіяльність), що спричинило кредиторську заборгованість перед позивачем в сумі 230771,00 грн, суди дійшли висновку про стягнення зазначених коштів з Державного бюджету України, шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема скаржник зазначив, що Мінагрополітики є лише розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, тобто здійснює розподіл бюджетних коштів та спрямовує їх у регіони, в межах, виділених асигнувань, а компенсація суб`єктам господарювання здійснених ними витрат, не входить до компетенції Міністерства.

Також скаржник зазначив, що стягнення коштів за рахунок бюджетних програм Мінагрополітики суперечить положенням Бюджетного кодексу України, яким встановлено принцип цільового використання бюджетних коштів.

Скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано судової практики у аналогічних справах, зокрема у постанові Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року № К/800/10794/16.

Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями щодо задоволення позовних вимог.

Позиція інших учасників справи.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівник" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної Казначейської служби України, Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.

Протоколом передачі судової справи раніше визначено колегію суддів Верховного Суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: суддя-доповідач - Олендер І.Я., судді - Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року № 109/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з внесенням змін до спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року №33, що унеможливлює участь судді - доповідача - Олендера І.Я. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколов В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Птахівник" (код ЄДРПОУ 05445758) є сільськогосподарським підприємством, основним видом його діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11), у зв`язку з чим, як суб`єкт агропромислового комплексу в 2012 році отримало право на фінансову підтримку через механізм здешевлення кредитів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року № 794 (далі - Порядок № 794).

Відповідно до Розподілу бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами-позичальниками, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 жовтня 2012 року № 632 "Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів" (далі - Наказ № 632), СТОВ "Птахівник" підлягає сплаті з належної компенсації 186548,00 грн.

Також згідно з Розподілом бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами-позичальниками, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 листопада 2012 року № 745 "Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів" (далі - Наказ № 745), СТОВ "Птахівник" підлягає сплаті з належної компенсації 44223,00 грн.

На виконання вказаних програм Міністерство аграрної політики та продовольства України з рахунку № НОМЕР_1 перерахувало на рахунок ГУ АПР в Херсонській області в ГУ ДКСУ у Херсонській області суми за розподілами відкритих асигнувань від 23 жовтня 2012 року № 1215 - 1963755,00 грн та від 27 грудня 2012 року № 1764 - 4973586,00 грн.

У зв`язку з відсутністю фінансових ресурсів за вказаними розподілами зазначені суми за бюджетною програмою 2801180 мали статус "кредиторської заборгованості".

Міністерство аграрної політики та продовольства України зверталось до Міністерства фінансів України про збільшення видатків за бюджетними програмами, зокрема, 2801180 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" листами від: 18 липня 2013 року № 37-21-2-10/14062 - на 2 720,7 млрд грн (467 млн кредиторської заборгованості); від 23 січня 2015 року № 37-21-2-10/780 - на 1,8 млрд грн (1700 млн грн - для здешевлення кредитів); від 18 травня 2015 року № 37-21-2-10/7584 - на 235 млн грн; від 31серпня 2015 року № 37-21-2-10/14536 - на 772 509,4 тис грн; від 13 січня 2016 року №37-21-2-10/365 - на 772,6 млн грн; від 11 лютого 2016 року № 37-21-2-10/1742 - на 234,1 млн грн.

Із зазначених листів судами встановлено, що погашення кредиторської заборгованості перед суб`єктами господарської діяльності частково здійснювалось. Проте відповідач -1 не зміг пояснити принцип розподілу бюджетних коштів між підприємствами-позичальниками, яким передбачена компенсація.

Згідно із довідкою від 26 січня 2017 року № 26/01 "Про суму фактичної кредиторської заборгованості", виданою Департаментом АПК Херсонської ОДА станом на 01 січня 2017 року за бюджетною програмою КПКВК 2801180 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" в ГУ ДКС України в Херсонській області обліковується прострочена кредиторська заборгованість перед СТОВ "Птахівник" у сумі 230771,00 грн.

Позивач пояснив, що не звертався до відповідачів із запитами щодо сплати кредиторської заборгованості, знаючи про обов`язок відповідача-1 щодо її погашення.

Також судами встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік" затверджено розподіл видатків Державного бюджету України на програму 2801180 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" за заходом - здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, яким затверджено 96777,9 тис грн, Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" передбачено за програмою 2801180 - 206777,9 тис грн; Законом України "Про Державний бюджет на 2015 рік" передбачено - 5000,0 тис грн; Законом України "Про Державний бюджет на 2016 рік" передбачено - 5000,0 тис грн; Законом України "Про Державний бюджет на 2017 рік" передбачено - 60000,0 тис грн.

Вважаючи протиправними дії щодо неперерахування спірних коштів, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані з виконанням бюджетних зобов`язань за бюджетними програмами фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу шляхом здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів регулюються Бюджетним кодексом України та Порядком № 794, яким (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено процедуру використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів.

Пунктом 1 Порядку № 794 встановлено, що цим Порядком визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики для часткової компенсації відсоткової ставки за залученими суб`єктами господарювання агропромислового комплексу у банках, у тому числі іноземних, коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками в іноземній валюті, залученими від Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, залученими в іноземній валюті від нерезидентів, що отримуються позичальниками внаслідок випуску нерезидентами середньо- та довгострокових облігацій на міжнародних фінансових ринках, за умови участі активів позичальників у випуску з нерезидентом - емітентом облігацій, використаними на пріоритетні напрями розвитку агропромислового комплексу, та наданими кредитами з реалізації проектів енергозбереження відповідно до Закону України «Про ратифікацію Кредитної угоди (Фінансування Української ЕСКО (друга фаза) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку». Бюджетні кошти спрямовуються також на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства» та лізингових платежів.

За приписами частини третьої статті 20 Бюджетного кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Частиною першою статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних озпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені частиною п`ятою статті 22 Бюджетного кодексу України. Зокрема, пунктами 3 - 5 цієї норми встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (пункт 3); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством(пункт 4); розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 Кодексу (пункт 5).

Водночас, за приписами пунктів 7, 9 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Пунктом 1-1 Порядку № 794 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми є Мінагрополітики.

Згідно з абзацами 4, 5 пункту 14 Порядку №794, Мінагрополітики спрямовує бюджетні призначення Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних і управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії Мінагрополітики. Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії Мінагрополітики подають до головних управлінь Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсації шляхом перерахування коштів на поточні рахунки позичальників та лізингоодержувачів.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального Фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Як установлено судами попередніх інстанцій, станом на час звернення СТОВ "Птахівник" до суду, перед Товариством наявна заборгованість у розмірі 230771,00 грн за програмою 2801180. Ці кошти позивачу не виплачені. Вказані обставини учасниками справи не заперечуються.

Аналіз зазначених положень бюджетного законодавства дає підстави для висновку, що повноваження Мінагрополітики не обмежуються прийняттям відповідного рішення (наказу) про надання державної підтримки підприємствам АПК, шляхом затвердження відповідної суми компенсації, що підлягає виплаті. Мінагрополітики також зобов`язане своєчасно приймати ефективні управлінські рішення, які забезпечують реалізацію цього наказу, у тому числі вжити усіх заходів, спрямованих на виконання затверджених бюджетних програм. Такі заходи спрямовані на підтримку розвитку аграрного сектору економіки, у зв`язку з чим щороку в законі про Державний бюджет України визначаються види державних цільових програм фінансової підтримки підприємств АПК та затверджуються суми витрат на них.

Наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року № 309 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року за № 419/20732) затверджений Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок № 309), пунктом 2.2, 2.3 якого передбачено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1, а органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.

Згідно з пунктом 2.4. Порядку № 309, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов`язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов`язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання.

Крім того, Мінагрополітики, як головний розпорядник таких коштів, є, одночасно, і відповідальним виконавцем за реалізацію таких програм, у тому числі програми 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі», та несе відповідальність за її виконання.

Суд наголошує на тому, що кошти до СТОВ "Птахівник" не надійшли.

Між тим, недостатність фінансування не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог щодо погашення такої заборгованості.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні від 24 червня 2003 року у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства» (заява № 44277/98) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) указав, що майном, у значенні статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, є, зокрема «законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право».

У рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Тож реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів відповідно до законодавства, не може ставитися у залежність від бюджетних асигнувань.

Зважаючи на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Мінагрополітики, як головний розпорядник бюджетних коштів, не виконав своїх обов`язків, як відповідальний виконавець бюджетної програми 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі», за якою СТОВ "Птахівник" виділено, але не перераховано кошти в сумі 230771,00 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №813/4689/16 (провадження №К/9901/37309/18), від 17 березня 2020 року у справі №815/3053/18 (провадження №К/9901/12205/19), 19 березня 2020 року у справі № 815/2544/17 (провадження № К/9901/4760/19).

Також, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків інших судів, висловлених у аналогічних справах, зокрема у постанові Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року № К/800/10794/16, оскільки норми процесуального закону при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин зобов`язують суди враховувати висновки щодо застосування таких норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги .

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов